Авторизация
Меню

Календарь
 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Суббота 31 мая 2008
yurpaco | 2008-05-31 17:54:02 дні за днями
Сообщение прочтено 8715 раз
Дні минають стрімко і не озирнувся - аж тут і літо.Творчі справи лднак вимагають часу і впертості.Окрім натхнення.На першому каналі булв велика передача про колонію і жунал "Горизонт" і на неї приїхав з Чернігова мій  помічник останніх років у Прилуцкій колонії по журналу "Горизонт" Женя Щербина і ми з ним сиділи в прямрму ефірі  на першому національному каналі і хлопець вілчував себе людмною ,яка комусь потрібна.Він  щойно відсвтякував своїх 18 років і вчиться в училшищі на майстра-плиточика і  готовй до нормалного працьовитогожиття..
.Була ще передаа про колонію на телекканалі Київ у рубриці "Чорний квадрат" , ці телевізійники їздили зі мною у Крекменчук іт ут все базувалось на Кременчуцькій колонії ,тут виступав мій хрещеник Максим і читав свої вірші.Я бачив програму і коли  Максим почв читати вірші дуже розхвилювався.Може воно й погане було комусь, але  то вже моє!
Я тільки поскаржився своїй доньці Оксані ,що скучив за музикою аж тут  нагода  і далі ще одна.З Еріком ми виступили сьогодні в Інстиутуі жрнлістики на святі "Журналістська весна".Вчора на репетицію прийшов зі мною мій давній товариш з Канади Юрій Єндик,який сьогодні вже полетів додому.Але він так захопився нашим дуетом з Еріком,що узявся шукати спонсора ,щоби негайно записати диск на двох.Побачимо як воно вийде направді .Але цікаво.Може якраз щось вдасться..
Поза тм мене запрсили виступити самому в концерті з  однією піснею з нашого репертуару "Вогнів великого міста".Це буде на "Коронації слова" 5 червня у театрі ім.ФранкаЯ вибрав "Циганку"., в якомусь варіанті вона є в менена дисковіЯ. її виставлю теж сюди на блог..
В цей час в Прилуцькій колонії клопоти.Новий виконуючий обов"язки начальника  закрутив гайки так ,що працівники  тікають н на інші роботи ,а пацани  бунтують  і вимагають  повернути поереднього начаьника колнії, а цього зняти.Одне слово - біда та й год! Я дуже переймаюсь цим  ,бо за 20 рокв моєї роботи там нічого подібного не було.При  мені змінилося три начальники колоії і все було гаразд ....
...
Читать

Комментарии (33)  
Суббота 10 мая 2008
yurpaco | 2008-05-10 20:19:15 дні за днями
Сообщение прочтено 3145 раз
Навіть не знаю ,як це вийшло,що я так довго не втрапляв до свого блогу.То прихворів ,то поїхав ,то засідання,то муизка і біжить час дуже стрімко.
 Почну певне з кінця.Запросили  мене на бал у міськраду,який фінансувало й оргаізовувало панство Логушів(шоколад "Корона") і насправді ідея непогана попри всі проблеми з виборами в міськраду. Концерт щоправда був організований  слабо ,а головне ,що була мішанка  фольклорного стилю і урабаністичного і  якось було - як  салатка з медом - краше би поділили на дві частини.Потім в одному з інтерв"ю я сказав ,що з усього мені найбільше сподабався маленький хлопчик ,який співав чистим і приємним голосом  україську пісню.І це видавалась на фоні загальної штучності і показухи світлим промнем.Журналістка виявилась приятелькою мами маленького співака,а мій дуг Федір Баландін,директор і власник кнайпклубу "Купідон" зоохотив мене зробити з малим дует на тему мого вірша, з якого  я вже робив музиччну композиціїю  раніше - "Не  наступайте на любов.." Історія довга але ми з малим Еріком (або Ернестом) Дерябіним  пісню. вже в демоваріанті записали.Тут однак пані Логуш почала сумніватись(не чула ще) чи давати нам гроші на  студійний запис. І я відразу перехотів з нею торгуватись і  почав шукати іншого спосора.
 Взагалі в мене є бажання зобти у  червні вечір "20 років жуналу "Горизонт" з тим ,щоби в "Купідон" привезти  музичний гурт із засужених підлітків з Прилуцькохї колонії.Я вже звернувся до Керівництва Департаенту з питань виконання покарань про такий дзвіл.Може й дозвоять.
 В міжчсі  здав у вдавництво "фОЛІО"   книжку  "Діти Ікара" ,яка складається з поезій у прозі "Іний бік місяця ) -  ця  частина це в основному перевидання і  друга частна "Кентавр" ,що складається з більших ееїв.Також готую для видавництва "Фоліо"  книжку повістей "Анатомія гріха".А  ще готуюсь до зйомок другої частини документального фільму "Зони особливої уваги" про кримінальних підлітків.До речі один з колишніх  моїх вихованців  Діма із Харкова  вже не вперше прихав до мене і зараз у мене в хаті робить мені   полиці  для книжок




Комментарии (5)  
Четверг 28 февраля 2008
yurpaco | 2008-02-28 16:04:41 дні за днями
Сообщение прочтено 7998 раз
Зрозуміла річ я потім поїхав у колонію в Кремечук.Стараннями мого кременчуцького друга і менеджера Олега Філіпаса 12 лютого в Кременчуці відбулась резентація фільму "Зона особливої уваги",який за моїм проектом і безпосредньою участю зняла студія 1+1 про життя  піділтків і причини ,з яких вони потрапляють у колонії .Презентація пройшла дуже добре.Приїхало  навіть кілька гостей з  відділення Депатаменту у Полтаві.Але  в попередній мій приїзд  підійшов до мене "хуліган Зайчик " і  питає  - мене звільнять скоро ,а куди мені йти? Мені його стало дуже шкода. Нічого про своїх рідних не знає.Я сфотографував його і передав у "Магнолію ТБ" і врешті його бабуся в Луганській області побачила його  фото по тнлебаченню і подзвонила його сестрі  у Київ,а потім сесра в Магнолію,а потім мені ,а потім появилась його мама і я привіз її на побачення до сина з ночівлею.А Зайчк не знав жодної адреси рідних ,бо вони під Києвом наймали квартру без реестрації. Нижче я подаю   його фото зі мною після побачення з мамою.В цій же машині я привіз і брата мого хрещеника Максима ,який теж його не бачив два роки , і ці  діти були щасливі і я  теж,коли бачив їхні обличчя після зустрічей з рідними.А потім я мав зустрічі з "літераторами" Кремнчуцької колнії і набрав багато творів і вони будутьв новому номері   "Горихонту",на який дали гроші із осередку Юлії Тимошенко











Настроение у меня: веселое    Слушаю музыку: Ромштайн
Комментарии (10)  
yurpaco | 2008-02-28 15:24:30 дні за днями
Сообщение прочтено 2555 раз
Сідаю писати вже втретє з образою на свій компютер,бо не засейвував і все зниело.Івдруге було так само. Настрою вже писати не було.і так минуло ще кілька днів.
Період у  мене бв щонайменш бурхливий і сповнений  різних подій.Новий рікіріздво пройшлияось ніби недуже гучно - у мого близького друга на новій дачі.Але здається він сам більше тішився  дачею ніж його гості.
Але  20 січня я  поїхав на Фестиваль вертепів у Франківськ,де на чолі з Ю.Луценком у нас був свій  ВІПівський вертеп.Поза Луценком   в ньомубрал участь ще  депутати Жванія,Доній,Арьєв,і ще кілька політиків,а поза політиками ТарасЧубай,Богдан Бенюк,братиКапранови,і ще кілька акторів. Як і мигулого року я грав  роль Цигана.Було  досить  круто.Людям  подобалось




Настроение у меня: возбужденное    Слушаю музыку: Ромштайн
Комментарии (5)  
Суббота 15 декабря 2007
yurpaco | 2007-12-15 21:23:27 дні за днями
Сообщение прочтено 1496 раз

      А потім якогось дня я поїхав із заступницею Стефана Мадьяра по фонду Оленою Ковалевською   у Київський міський притулок для неповнолітніх на Троєщині по вулиці Маяковського 28а.Я  теж почав там бувати ,відколи кілька років тому привіз туди Зайчика після Прилуцької колонії.Це діти яких підбирають на вулицях і вокзалах.,а деякі приходять і самі.Волоцюги-діти діляться на дві групи.Одні тікають від долмашньої біди і бійок,а інші кайфують га свободі,поки не доходить ,що вдома краще.Ми привезли туди шкокладки і  книжки - біблію для дітей і  переказані для дітей грецькі міфи.
 Я вже зробив з ними газетку на комютері - теж з їхніх творів - як в колонії ,тільки на компютері ,а тепер готую ще один номер..Половина  дітей вже мене знає.Вони перебувають там в основному три місяці.Потім або знаходять їхніх  родичів,або відправляють в інтернати.Але зараз відкрили там і реабілітаційний центр,то дехто лишається і на 9 місяців.


 


 





Комментарии (2)  
yurpaco | 2007-12-15 20:39:12 дні за днями
Сообщение прочтено 1535 раз
 Далі був творчий  вечір  кнайпклубі "Купідон",який я проводив.Ось з нього афіша і фото.




Стефан Мадьяр - доктор філософських наук,художник і Директор міжнародного благодійного фонду "Тріумф серця" - дуже  пішов мені  назустріч ,надавши від фонду  комп"ютери та іншву гуманітарну допомогу для  Прилуцької і Кременчуцької колоній.Але виявилось ,що він багато років робить дуже цікаві дослідження з кольорами ,які,виявляється,стоять за кожним твором.Він аналізує кожний рядок і виходить ,що все має колір - ніч -чорна, день світлий , хмари - можуть бути різного відтінку,трава - зелена і тому подібне.Там на фото і на афіші - кольорове відбиття  оповідання В.Стефаника "Камінний хрест" - виходить просто українська вишивка,кольори гуцульської плахти.Він хоче зробити кольорову карту України ,і всю "Лісову пісню"Лесі Українки.
Вечір пройшов дужне цікаво.А поза тим С.Мадьяр видав Шевченка - угорською мовою і  Петефі українською в  одному розкішному томі.Цю. книгу  він також презентував присутнім.

Настроение у меня: довольное    Слушаю музыку: Чарльз Паркер
Комментарии (1)  
yurpaco | 2007-12-15 16:17:56 без темы
Сообщение прочтено 1362 раз

Два тижні пролетіли як один день ,хоч подій було багато. На запроощення Надії Іванівни Гриценко,вчительки української літератури з Воронькова Бориспільського району  я вже в котресь не п"ятаю навіть але  знову приїхав у Вороньків,де зібралися вчителі зі всієї Бориспільщини ,Я приїхав цього разу із Дмитром Стусом,який приїхав ,як редактор журналу "Київська Русь" і автор книги про свого батьька Василя Стуса,якого за життя і я добре знав.Зібралися окрім вчителів ще й учні,яким це було цікаво ,і один хлопчик аж світився - так усе хотів знати,І звали його Дмитро Коваленко і він прислав потім фотографії , там він сидить коло мене.Після змістовного і цікавого виступу Дмитра Стуса я коротко презентував також свою книжку поезій "Не наступайте на любов" і прочитав кілька віршів.Було дуже приємно відчувати  абсолютну  увагу присутніх,їхнє бажання всотати все ,що їм говорилося.І я  вже вкотре пересвідчився - як важливо  їздити на зустріч у далекі провінційні райони і нести щось  світле людям,які, а особливо вчителі,понесуть це далі.
   Велике  село Вороньків знамените ще й тим,що тут народився і провів свої дитячі роки видатний питсьменник Шолом-Алейхем.І  мій перший візит до Воронькова був якраз на 110 річницю з лня народження Шолом-Алейхема і згадан вище Надія Гриценко зробила з учнями театральну  виставу  за творами цього письменника.,організувала виставку книг і фото.Азараз ще й літераурний музей.І зовсім недавно їй присвоїли звання заслужеого вчителя України і я дуже цьому порадів,бо на таких вчителях і тримається справжня українська просвіта.Я був просто вражений ентузіазмом Надії Гриценко і її учнів, і цілковитою відсутністю у Воронькові (оспііваному Шолом -Алейхемом у повісті "З ярмарки") будь-якого антисемітизму чи чогось подібного.Я пізніше перечитав  твлори Шолом-Алейхема і написав статтю "Український письменник Шолом-Алейхем",бо був уражений гуманізмом,добротою автора до всіх людей і великою. кількістю українських цитат в його творах,Я взагалі вважаю,що ми повинні шанувати і приймати як частку нашої культури всіх  тих митьців ,які жили в Уукраїні ,незалежно від їхнього етнічного походження.Після того випадку  я не раз бував у Воронькові і мав зустрічі з школярами і вчи телями .Тепер приїхав зі Стусом,а навесні приезу ще когось.





Воскресенье 2 декабря 2007
yurpaco | 2007-12-02 20:53:33 дні за днями
Сообщение прочтено 2805 раз
 Через два дні після повернення з Парижа я опинився в  Кременчуці.Все було домовлено наперед.Я знав,що мене чекають і "пацан сказав - пацан зробив".Мене в зоні навчили жити  "по понятіям".Дай БОГ ,ЩОБ УСІ ПО НИМ ЖИЛИ.
 Так чи інакше місто стає твоїм ,коли в тебе появляються в ньому друзі.Окрім начальника колонії і заступника по виховній роботі. ,яких я знав давніше. в мене появився новий  кременчуцький друг Олег Філіпас. Здавалось,ну нащо йому треба влаштовувати для мене зустрічі і пресконференцію.А він узявся  за все так,що в мене у ці два дні просто не було часу більше ні на що.Міста я майже не бачив.Але приємна атмосфера була в університеті на кафедрі української літератури і  дуже гарно  пройшла зустріч у книгарні "Еврика".працівники якої (це не часто в нинішніх книгарнях) люблять книгу і цінують і знають ,і тут Кременчукові честь і слава за таку книгарню.І за такого Олега Філіпаса.Бо на таких ентузіастах,як він і тримається наша культура,її розвиток,її поширення.
  Звичайно,провінційні настрої створили в певних людей  у Кременчуці до мене упередженість,як до літературнрого хулігана і скандаліста,але мої виступи дещо охолодили   цю ворожість.І стаття в Кремнчуцькому Телеграфі  про мене появилась загалом непогана, фахова,хоч і холодна.Навіть про мою багатолітню працю в колоніях  з кримінальною молоддю загалом сказано  з легким позитивом але не більше.
 В  колнії було  теж добре.Обдивився всю колонію - не гірша ніж Прилуки.Це не Маріуполь.На зустрічі з пацанами було тихо,навіть кашлянути  соромились.Приємно.А потім нефромальне спілкування - і коли я з обличчя визначаю ,за що силить і який строк приблизно дістав  - всі вже мої.
Півтори години сидів я зі своїм хрещеником Максимом у  кімнаті психолога,але в сусідній  кімнаті -двері відкриті  - завжди хтось був.
Що я про нього секажу.Якби через півтора роки,пробувши кілька місяців на волі, він лишився би таким,більшого мені  не треба .Поки що - надіюсь.
 Наступного дня по поверненні до Києва  я поїхав іу "Магнолію ТВ"  і подав фото і документи на розшуки рідних Зайчика.Бо він мене спитав - я у травні вийду, дядя Юра ,а куди мені йти? У мене все аж  йокнуло всередині  от я і почав думати про нього.
Вчора прийшов до мене Максимів старший брат.Ми довго сиділи і говорили про їхню нещасну і  злощасну родину і про малого .Максим  при зустрічі мені сказав - я в Суми більше не повернусь.А я йому - я тебе туди і не пущу.Будеш у Києві.Ми з Сергієм щось вигадаємо.А він - я вдома жив лиш два роки - з 12 до 14. А то -  спершу притулок , потім інтернат,а потім - колонія.Він і любові і тепла ніколи не знав.
Так справи.А тут ще громадська діяльність.Але про це потім.

Це я з Максимом.А  на іншій фотці - біля мене - з одного боку Макс ,а  з  іншого - Зайчик




Настроение у меня: занятое    Слушаю музыку: Майлс Девіс
Комментарии (4)  
yurpaco | 2007-12-02 19:58:16 дні за днями
Сообщение прочтено 2502 раз
     Час побіг так стрімко.,що я не встигав і повернутись,як вже довкола був інший світ.
  Почну з Парижа.
       Загалом за останні 15 роківа я прожив у Парижі  в сумі понад три роки.Отже я знаю Париж ..як Львів ,і так само люблю.Чому так само?Бо я знаю  про ці міста все добре і погане,як про якогось близького друга,який має різні звички ,наприклад,які мені не дужне подобаються.Але на загал це гарна людина,мій друг,і я його люблю попри все.У мене колись було шалене захоплення Парижем,потім було розчарування,а тепер я звик.Я знав,коли їхав,що я буду там робити.Коли мене спитали - я сказав - нічого.В мене цього року  не було відпустки, і я   дістав майже халявний квиток.і отак сів у літак і вийшов у Парижі.
      А тут - страйк.Метро і автобуси майже не ходять.Ще похолодало,а з Сени вітер дме жахливо пронизливий і всі красоти Парижа від цього  трохи меркнуть.Але трохи.Я  пішов до української церкви на бувльварі Сен-Жерсмен і зустрівся з нинішнім настоятелем собору Святого Володимира отцем Михайлом.До речі,тут стоїть памятник Шевченкові і сквер називається іменем Шевченка.
      Потім я пішов по книгарнях.Це для мене відпочинок і праця водночас.Бо я дивлюсь,що вони видали свого і перекладного,дивлюсь альбоми художників.Я ніби непогано знаю малярство, і люблю сам давати  малюнки на оформлення своїх книжок.І тут таки одного разу купив невеличкий альбом  англійського художника-романтика Едварда Берн-Джонса(1833-1898)   ,якого я трохи знав і раніше ,але зараз побачив кілька ілюстрацій ,які будуть пасувати до нового видання "Озерного вітру".Не купив зразу а потім вже не встиг,було зачинено.-  ілюстровану біографію Жана Кокто.В неділю пішов  до сбору Нотр-Дам ,де була служба присвячена жертвам українського голодомору.На неї приїхав з Метцу мій давній друг отець Ярослав Салевич , з яким ми пішли на обіді нам було про що поговорити.
...
Читать

Настроение у меня: занятое    Слушаю музыку: Майлс Девіс
Комментарии (2)  
Четверг 22 ноября 2007
yurpaco | 2007-11-22 13:44:43 дні за днями
Сообщение прочтено 4999 раз
Щойно  повернувся з Парижа і зразу  їду в Кременчук.
 23- зустріч зі студентами в  універі о 16 год.
24го - автографсесія в книгарні теж о 16 год.В місті є афіші.
Про Париж напищу  потім.Сьогодні ще два записи на  телебаченні.

А в   Кременчузі  колонія ,де  мене чекає   мій Максим.Туди  ще потрапив і "хуліган Зайчик"герой моєї повісті.І ще 200 пацанів,які про мене знають і чекають.

Настроение у меня: занятое    Слушаю музыку: нема часу
Комментарии (16)  
123Вперед | Указать страницу