3 березня - Всесвітній день дикої природи, а також Всесвітній день письменника. Оскільки я поєдную ці два напрямки, у мене вийшов Всесвітній день дикого письменника :) Це я так скромно про себе...
Готую до видання ще одну книжку для дітей "Чарівні історії нашого лісу".
Завжди слухала цю баладу з цікавістю, а тут вирішила знайти переклад. Цікавенька історія, виходить. Діва-троль пропонує лицарю з нею одружитися, і тоді вона стане людиною А він, гад, не хоче. Бо вона не християнка, а троль.
«Герр Ма́ннелиг» (швед.Herr Mannelig) — средневековая сканди навская народная баллада, наряду с In taberna является одним из самых известных произведений средневековой народной музыки. Оригинальный текст написан на старонорвежском[источник не указан 886 дней], однако, учитывая, что в то время этот язык был распространён по всему скандинавскому полуострову (лишь впоследствии расколовшись на норвежский и шведский), установить конкретную страновую принадлежность баллады сложно.
Баллада рассказывает о женщине-тролле, которая была влюблена в рыцаря Маннелига и желала стать человеком. По распространённой в Скандинавии легенде, тролль мог стать человеком, если другой человек полюбит его. Однако, несмотря на все обещанные троллихой волшебные дары, герр Маннелиг отверг её любовь, особенно подчёркивая, что троллиха не является хр истианкой< /a>.
Определенный комический эффект баллады состоит в том, что в оригинальном тексте "лживая" троллиха изъясняется исключительно поэтическим и образным языком, высоким и утонченным стилем, а "праведный" рыцарь отвечает ей языком подчеркнуто сниженным, грубым и даже матерным[ уточнить]. В переводе, увы, эти детали теряются
Той неловкий момент, коли треба поговорити з мером на деякі животріпочучі теми, а мер сам являється, бо переплутав день мого концерту и прийшов на день раніше. Мусила запросити до себе у гості в центр музтерапії, який поряд з кінотеатром, де у мене завтра концерт. Обсудили усі потрібні для міста питання під звуки бубну, на якому намагалася грати його дворічна доця.
Да, я відьма... Але добра. Завтра буду давати усім установку на добро.
Живу на Солом’янці. Поряд зі мною - інститут цукрового буряка... Научно-ісслєдувальний... Єдинственний у світі! Даже пам’ятник є. Да, - бурякові... У бронзі, а хулі? Тіки вєчного огня не хватає... Погибшим буракам... Нікто не забит, нішто нє забито...
А тут сьогодні бачу фотку однофакультетниці з Черкащини. Селфі... Біля (вніманіє!!!) - Інституту дослідження міграції комарів (клянусь, бля, так і є, їй-Бо, не брешу)... Мені цікаво, якими аргументами вони, бідні, вибивають гроші з бюджету й досі?... І чи платять комарі хотя би символічний "откат"? І чи обіжаються, напрімєр, хрущі на подібну дискримінацію?
Учора, дивлячись на дощ за вікном, розумію, що лісопарк (щоденний обхід і прибирання) на вечір відміняється. Роботи відкладаються.
Чоловік резонно замітив: а ти запиши у щоденнику - полив рослин. З його легкої руки почала вести щоденник спостережень і робіт по парку, буду перечитувати на пенсії.
МетаКонтакт
Блог
Фото
Чат
Знакомства
Форум
Почта
ЛС
під звуки бубну, на якому намагалася грати його дворічна доця. 
Завтра буду давати усім установку на добро. 
