Категория "москалі". Сообщество "Доска позора". МетаБлог - сетевые дневники, блоги, сообщества.

Вторник 8 февраля 2011

Робер | 2011-02-08 12:21:07 Львів замість Дня Перемоги святкуватиме День Героїв – Бандери, Шухевича та інших

Сообщение прочтено 312 раз

Львівські депутати вирішили відповісти Путіну на його образливі слова про те, що роль України у перемозі над гітлерівською Німеччиною дуже незначна.

Львівська міськрада найближчим часом прийме постанову про святкування в 2011 році не 9 травня, а нової дати 10 травня - Дня Героїв.

Про це повідомив секретар міськради Василь Павлюк, депутат від партії "Свобода", яка має більшість мандатів у Львові.

"Думаю, що це буде День Героїв 10 травня, а перемогу хто хоче, нехай святкує ... За словами прем'єра Росії Володимира Путіна, Україна проходила десь повз Другої світової війни, а перемогла Росія", - сказав він.

На думку Павлюка, у Львові слід відмовитися установки сітілайтів і білбордів із привітаннями з Днем Перемоги.

Нагадаємо, 16 грудня під час спілкування з росіянами в прямому ефірі Володимир Путін заявив, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

"Тепер з приводу наших відносин з Україною. Я дозволю з вами не погодитися, коли ви зараз сказали, що якщо б ми були розділені, ми не перемогли б у війні. Ми все одно перемогли б, бо ми - країна переможців", - заявив російський прем'єр, відповідаючи на запитання одного з росіян.

За його словами, статистика часів Другої світової війни свідчить, що найбільших втрат зазнала саме РСФСР - більше 70%.

"Це означає, що війна виграна, не хочу нікого ображати, за рахунок індустріальних ресурсів РФ. Це історичний факт, це все в документах", - сказав він.

За словами Путіна, це зовсім не зменшує значення в загальній перемозі республік колишнього Радянського Союзу.

Пізніше в МЗС Росії пояснили, що вважали і вважають перемогу у Великій Вітчизняній війні спільною перемогою народів Радянського Союзу, в тому числі й українців, і що Путіна неправильно зрозуміли.

У той же час інший регіон України налаштований зовсім по-іншому. Так, одеська міська рада ужеухвалила рішення "Про неприпустимість героїзації осіб, які співпрацювали з гітлерівським режимом". Мова йшла про Романа Шухевича та Степана Бандеру. Там буде знов влаштовний кремлівський флешмоб-фарс, коли георгієвські стрічки встромляють в труси та повязують на котиків та собак.

...
Читать

Категории: Львів , Путин , Україна , Хрень , пропаганда , гра , брехня , Бандера , міфи , бабло , друга світова війна , герої , ЗМІ , Табачник , Лохокост , Шоабизнес , ревізіонізм , лохи , гої , жидобільшовизм , атракціон , гендлювання , світлини , гонево , Шухевич , зайди , москалі , психотерор , фарс

Понедельник 31 января 2011

Робер | 2011-01-31 15:10:04 Росіяни хочуть вкрасти нашого колобка!!

Сообщение прочтено 288 раз

Ульяновская область объявила себя родиной колобка. Губернатор Сергей Морозов поручил создать рабочую группу по развитию этого бренда. Об этом сообщают местные СМИ.

С инициативой выступил доцент Ульяновского государственного университета Сергей Петров. По его словам, «колебятами» в Сибирской губернии первоначально называли изделия, изготовленные из остатков теста. В области уже началось производство сувенирных колобков.

================================

Але слово "Колобок" від україських коло і бок (бік) - річ, яка має боки у формі кола, тобто круглобока. Я розумію, що татари, яких зараз половина населення області, перетворила українське "колобок" на свій манер - то ж нехай і реєструють торгову марку КОЛЕБЯТА^тм!

Категории: Україна , бренд , Хрень , колобок , українці , брехня , бабло , Українська мова , лохи , гої , жиди , гендлювання , гонево , гниды , москалі , татари

Суббота 29 января 2011

Робер | 2011-01-29 20:13:00 Чому «вороженьки» бояться пам’яті героїв Крут?

Сообщение прочтено 287 раз

Однією з перших «реформ» у освіті стало видалення з підручників історії згадки про бій під Крутами... Що ж такого небезпечного побачив там нинішній режим?..

Убивці оскаженіли, почувши гімн “Ще не вмерла Україна”

Фактів про цю подію більше ніж достатньо. Тому історики мають консенсусне уявлення про події під станцією Крути біля міста Ніжина наприкінці січня 1918 року.

Після оголошення більшовицького ультиматуму Українській Центральній Раді вона виявилася не готовою ані організаційно, ані психологічно до відбиття агресії радянської Росії. У країні мародерствували банди російських солдатів, які втікали з фронту Першої світової війни через територію України, та чинили злочини проти цивільних громадян.

Наступ більшовицьких військ відбувався в умовах підривної діяльності більшовицької партії, навіть не забороненої Центральною Радою. Ніхто не перешкоджав діям відмінної системи революційних агітаторів у складі більшовицьких військ, які схиляли на свій бік населення й навіть загони української армії.

Російські війська захоплювали одне безборонне місто за іншим, користуючись тим, що українська влада не зуміла втримати та демобілізувала свої війська.

27 січня 1918 року з Києва назустріч російським більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив загін, до складу якого входив добровольчий Студентський курінь. Він складався зі студентів Університету ім. Святого Володимира (нині це Київський національний університет ім. Т. Шевченка), новоствореного Українського народного університету, а також із гімназистів київських гімназій. Ці юнаки походили переважно з відомих і шанованих у Києві родин, проте майже не мали бойової підготовки. Студентським куренем керував студент Українського народного університету Андрій Омельченко.

Загін мав на меті допомогти українським частинам утримати станцію Бахмач на Чернігівщині. По дорозі прийшло зведення, що в Бахмачі уже ворог. Тому загін зупинився відразу за м. Ніжином на станції Крути – за сто двадцять кілометрів від Києва. Перемога під Крутами давала шанси відбити Бахмач, зруйнувати колії і почекати підтягнення до Києва військових частин з регіонів. Поразка відкривала ворогові шлях на Київ. Окопи українських бійців тягнулися обабіч залізничного насипу на 3–4 кілометри. Поряд зі студентами зайняли оборону трохи більш досвідчені студенти Української військової школи в кількості 250 бійців. Студентський курінь становив до 300 юнаків. Якщо додати чотири десятки старших бійців, то українські сили під Крутами не нараховували й шести сотень бійців.

Проти них рухався передовий загін більшовицьких військ під керівництвом полковника Муравйова кількістю близько 6 тисяч вояків, який підтримувала вогнем артилерія з бронепотягів. У захисників Крут була лише одна гармата.

Бій під Крутами відбувався з ранку до вечора 29 січня 1918 року. Вогнем кулеметів та рушниць студенти й школярі відбили кілька більшовицьких атак. У бою загинув Омельченко. Увечері, після закінчення патронів, командир правого крила – учнів Військової школи – дав наказ відступати. Однак ліве крило (Студентський курінь) не зорінтувалося чи не почуло наказу й фактично в темряві пішло в наступ та вийшло прямо на позиції більшовиків. У результаті більша частина студентів загинула під час цього неузгодженого маневру, а 35 потрапили в полон.

Сімох полонених більшовики не розстріляли й відправили в більшовицький тил. Один із них згодом дивом урятувався. Решту вбивали під Крутами – спочатку розстрілювали, а потім різали й кололи багнетами та ножами.

Як свідчили селяни, що бачили страту, учень сьомого класу гімназії Григорій Пипський заспівав гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили інші. Потім убивці привели й розстріляли двадцять восьмого полоненого, який босоніж
Читать

Категории: Історія , Україна , війна , Хабад , геноцид , українці , влада , міфи , Українська мова , герої , Табачник , Лохокост , ревізіонізм , гої , жидобільшовизм , терор , таємниці , штучки , москалі , раби

Назад 1 2 3...22 2324 | Указать страницу