Власно, це декілька записів, зроблених великим українцем Олександром Довженком 26 червня 1946 року. Але вони сповнені надзвичайними почуттями і музикою, яка невластива жидівським поетам (як відомо, всі пісні про війну написані жидами - і всі як одна на мотив "Мурки"). Вони актуальні і сьогодні - рівно через 65 років... Ці записи я розташував у формі білого вірша, зберегши їх послідовність.
Огні горять.
Музика грає.
Майорять кров'ю стяги Перемоги.
Гримить майдан Червоний
під тягарем іржавої надлюдської божественної слави.
Скрегочуть танки,
виють радіо-поети панегірики
маршалам,
коням,
залізу
і знакам нагрудним великих подій.
Салюти.
Горді плани.
Міжнародний вплив.
Свято Перемоги.
А на полі,
позапрягавшись у плуг,
напруживши м'язи і
голови зігнувши від потуги,
орали вдови й корови
і тихо плакали,
вмиваючи слізьми свої права і обов'язки неухильні
і найточніші в світі достовірність — страждання.
О світе лихий!
Що тобі до них?
І будь проклятий всяк,
хто п'є,
жере
й сміється,
пишучи сьогодні про добробут
І будь проклята лож пафосна
в устах його.
О.Довженко. Щоденник, 26 червня 1946 р․