Володимир Даниленко – відомий сучасний український прозаїк, автор книжок «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», «Лісоруб у пустелі», «Газелі бідного Ремзі», «Кохання в стилі бароко», «Капелюх Сікорського». Його книжки неодноразово одержували літературні нагороди та лідирували у національних книжкових рейтингах. У багатьох своїх творах письменник торкається духовної кризи людини і кризи суспільства. Сьогоднішня розмова з письменником - про кризу церкви.

МОСКОВСЬКА ПАТРІАРХІЯ – ПОТУЖНА БІЗНЕС-ІМПЕРІЯ

Пане Володимире, у вашому містичному романі «Кохання в стилі бароко» диявол приїжджає в гості до настоятеля Києво-Печерської лаври, бо відчуває себе комфортно в цій святині серед близьких йому за духом людей. Ви хочете сказати, що хвороби суспільства безпосередньо пов’язані з кризою церкви?

Насправді криза суспільства пов’язана з кризою віри. А церква –відображення того, що робиться в суспільстві, яке все більше стає меркантильним і все менше переймається такими речами, як віра, совість, християнські ідеали.

Сучасну церкву роз’їдають розбещеність і гроші. Ви подивіться, як почастішали в Україну візити патріарха Російської православної церкви Кирила, одержимого пронафталіненою візантійською ідеєю. Як кожен російський діяч зі старосвітськими комплексами, він – «собиратель земель», який менш за все переймається проблемами спасіння душі своєї пастви. А в Україні в нього доволі меркантильні інтереси – гроші.

Ще за Алексія ІІ Кирило був замішаний у скандалі, пов’язаному з торгівлею тютюну, який потряс російське суспільство. Про це писало багато російських видань. Назву лише такі, як «Московский комсомолец», «Ленинградская правда», сайт науково-популярного журналу «Просветление знанием» тощо. Без митних зборів пан Гундяєв провозив через кордон як гуманітарну допомогу великі партії сигарет фірми «Філіп Морис», які поступали в Данилів монастир. У митних документах було зазначено, що продавцем сигарет є Московська патріархія.

До тютюнового бізнесу притягнута й рідня нинішнього патріарха. Його сестра Лідія Леонова має близько 300 тютюнових структур. Під опікою патріарха також макаронна фабрика в Смоленську. Московська патріархія має комерційний банк «Пересвєт», який зосередив величезні капітали. А жоден зі 140 з гаком російських єпархіальних архієреїв публічно не підтвердив, що ці кошти були спрямовані на відбудову напізруйнованих храмів і монастирів. У відомстві паріарха Кирила є завод, що випускає воду “Святой источник”. Гроші від продажу води надходять у той же банк «Пересвєт». Свого часу пан Гундяєв підписав угоду з компанією «АРТГЕММА» про створення спільного підприємства з обробки й торгівлі алмазів.

На сьогодні Московська патріархія – потужна бізнесова імперія, що займається торгівлею тютюну, алкоголю, алмазів, нерухомістю, туристичним і готельним бізнесом. Комерційна структура Московської патріархії придбала в Москві супермаркет «Скобелевський», а потім продала його за два мільярди рублів. Це лише невелика частина того, чим насправді займається патріарх Кирило, якому цих грошей панічно не вистачає, тож він уже давно носиться з ідеєю законодавчо закріпити церковні збори з кожного громадянина Російської Федерації.

І коли я бачу на вулицях Києва служителів Московського патріархату з жирними немитими головами і бідно одягнених фанатичних жіночок, які щотижня здійснюють магічні обходи навколо Верховної Ради, мені стає шкода цих задурених людей, які насправді не знають, чим займаються їхні пастирі-мільйонери.

ЯК
Читать

Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви у Сербії, Болгарії, Греції чи Румунії через ідеологічну заборону поєднувати християнську європейську ідентичність з ідентичністю РПЦ. Про це у черговому числі «Українського тижня» пише Олександр Крамар.

Як пише автор, в європейському православ’ї спостерігаються тенденції примирення православних церков з католицькими.

«Об’єднанню без Москви», зокрема й із греко-католицькою церквою, сприяє і тенденція в європейському православ’ї до примирення з католицькою церквою. Оглядачі вже звернули увагу на той факт, що проект «Духовної Візантії», довкола якого можуть консолідуватися православні церкви дійсних і потенційних країн – членів ЄС, є здоровою альтернативою імперській доктрині «Русского міра», котру висунув нинішній глава РПЦ насамперед для обґрунтування сфери свого впливу. Адже пропонована Константинополем платформа є адекватнішою принципу добровільного об’єднання націй, який лежить в основі ЄС. Важливу роль у більшій привабливості константинопольської моделі православного світу відіграє і незалежність Вселенського Патріарха від окремої православної держави з її геополітичними інтересами, як це має місце у випадку Московського патріархату», – йдеться в матеріалі.

Однак, ідеологія «Русского міра» сприяє ізоляції МП.

«У сербського, болгарського, грецького чи румунського православ’я майже не залишається можливості поєднувати свою християнську європейську ідентичність із «русской» ідентичністю РПЦ. Адже цивілізаційний вибір навіть таких проросійських у минулому народів, як серби чи болгари, сьогодні однозначно зроблено на користь інтеграції до європейського, а не російського світу. Відтак Московська патріархія втрачає вплив на православні церкви цих країн. Наприклад, попри відкриті протести РПЦ проти очікуваного 2013 року візиту Папи Римського, патріарх Сербії Іріней підтримує цю запропоновану президентом Борисом Тадичем ідею, понад те, навіть виступає за «відновлення дружніх відносин між Сербською православною та Римською католицькою церквами», – зазначає автор.

Політика РПЦ, за словами Крамара, сприятиме радше до самоізоляції, що зможе запропонувати послідовникам лише боротьбу з інакомисленням та виправдання відсталості міфами про нібито «духовну вищість».

«У такому контексті продовження експансіоністського курсу Кірілла вестиме РПЦ хіба що до подальшої самоізоляції, характерної для «допереяславської» доби російської історії, коли в ній домінували ксенофобсько-месіанські настрої, цілковито відірвані від модернізаційних процесів у європейському, зокрема й українському, православ’ї ХV–ХVІІ століть. У тому стані, до якого рухається російське православ’я, воно не зможе запропонувати послідовникам нічого, окрім мракобісся в боротьбі з інакомисленням та виправдання відсталості міфами про нібито «духовну вищість». Зайве запитувати, чи такий «Третій Рим» може бути привабливий для сусідніх країн», – зазначає автор.

-----------------------

Нагадаю, РПЦ Гундяєва, яку створив Сталін як структуру КДБ, називають "сергіанською єрессю", вона не є благодатною церквою - це сатаністська секта

Див:

Московская “церковь” и ее “отец”. Неужели вы верите московским попам?

У липневому випуску видання «Дзеркало тижня» була опублікована стаття жида Валерія Дружбинського «Наші в Португалії».

В черговий раз українська громадськість отримала можливість порадіти за вдалих співвітчизників, які, за визначенням автора, складають спільну соціальну групу: «інженери і повії, футболісти і слюсарі, дилетанти комерції й аси злочинності». Ну, і, обов'язково, як в кращих зразках радянської пропаганди, виділено  окрему категорію: «юнаки призовного віку, що втікають».

Новиною в цій статті було тільки те, що тепер, швидше всього за вказівкою МЗС України (відповідальний працівник посольства постійно супроводжував журналіста), почали згадувати громадські організації, що співпрацюють за програмою «Русский мир», як такі, що «дбають» за збереження української мови і культури серед українців в еміграції. Для прикладу: Асоціація допомоги іммігрантам, яку очолює Людмила Біла постійно консультується в «братньому» російському посольстві щодо допомоги «недалеким» українцям як не забути рідну мову та історію. До речі, ця організація чомусь не числиться серед складових організацій Світового чи Європейського конгресів українців, зате красується у каталозі фонду «Русский мир», крім цього Людмила Біла обрана в керівні органи «Координационного совета российских соотечественников в Португалии». 

Зрозуміло, автор статті отримав право самостійно визначати, яку мову чи історію потрібно українцям вважати за рідну. Так само, як і те, що, затаврувавши молодь втікачами від військового обов'язку в Україні, він чомусь не згадав, що в українській школі у Лісабоні серед найчастіших причин молодої еміграції називали — втечу від освіти Табачника.

Але, найголовніше те, що пробувши майже тиждень серед української громади у Португалії, досвідчений журналіст так і не знайшов українських громадян, які б виявляли бажання брати участь у політичному житті своєї Батьківщини. Такі собі меркантильні хохли. «Перечекали» лихих годин. Ідилія для українських законодавців: не потрібно змінювати виборчих законів, витрачати бюджетні гроші, реагувати на порушення прав громадян. Тим більше, що емігранти «Нової хвилі» у Європі більш, ніж на 90% голосували проти теперішньої влади.

Що ж, головне переконати українців в Україні, що трудові емігранти тільки підвищують ціни на житло і розбивають сім'ї. А таким (повіям і асам злочинності; цит. автор.), давати право голосу категорично не можна. За даними Національного банку України, об'єм грошових переказів в Україну з-за кордону в січні-березні 2011 року становив 1,489 млрд. доларів.  Якщо до цього додати 30-ти відсоткове підвищення тарифів на консульські послуги і суми, які трудові емігранти привозять в Україну під час відпусток, то вийде, що, крім конституційного, ми маємо повне економічне право брати участь у політичному житті  Батьківщини, в тому числі і у виборах представників всіх рівнів влади.

Але, українська влада не бажає рахувати українських трудових емігрантів своїми громадянами. На законодавчому рівні обмежує конституційне право брати повноцінну участь в політичному житті рідної держави.  Зокрема створюються умови, щоб найменша кількість українців за кордоном могла висловити своє волевиявлення під час виборчих кампаній. Так, в проекті закону  «Про вибори депутатів до Верховної  Ради України»,
Читать

Заявление
Председателя ПСПУ Наталии Витренко
от 16 июня 2011 года

Каждый день правления Виктора Януковича все ярче проявляет его чудовищную антинародную, предательскую сущность.
Он вместе с правительством Азарова и его политической опорой в Верховной Раде Украины из Партии регионов, оппортунистами КПУ и блоком Литвина взялись "радикально преобразовать общество", проводя так называемые реформы.

Вся предвыборная сказка кандидата в Президенты Януковича, которой поверило большинство избирателей Украины, обернулась в махровую ложь, в политику социального фашизма, политику распродажи стратегических предприятий, рабского, предательского служения НАТО. Из гаранта конституционных прав и свобод Янукович превратился в киллера, громящего и уничтожающего и Конституцию, и конституционные права и свободы. Так называемая конституционная, судебная, пенсионная и жилищная реформы, трудовой кодекс, избирательные законы – всё, абсолютно всё направлено против граждан Украины, все в угоду ненасытной олигархии, увеличившей свои несметные богатства за год правления Януковича в пять раз. Страна превращается в мафиозный концлагерь с нищим, бесправным населением и с жирными псами у власти.

Вчера Янукович посягнул на последнее общенародное достояние – на землю Украины. Он заявил, что землю нужно пустить в продажу с тем, чтобы под ее залог можно было бы получать кредиты для сельского хозяйства.

Я, как гражданка Украины, как политик, как доктор экономических наук, заявляю свой решительный протест. Янукович и вся его камарилья во власти должны знать:

– торговать землей – все равно, что торговать Родиной, своей матерью;
– торговать землей – твореньем Божьим – это стать не просто антихристом, а дьяволом.
Как руководитель Собора православных женщин Украины, я требую от Януковича, называющего себя глубоко верующим православным человеком, покаяться, не совершать греха, отказаться от дьявольских планов;
– торговать землей наш народ никому права не давал и, убеждена, не даст. Поэтому без всеукраинского референдума любые формы продажи земли будут нелегитимны и нелегальны. Это преступление, за которое рано или поздно будут судимы все причастные к нему, во главе с президентом;
– с экономической точки зрения нет никакой необходимости вводить частную собственность на сельскохозяйственные угодья. Всем барыгам во главе с Януковичем я предлагаю изучить мировой опыт лучших форм хозяйствования. Эффективность сельского хозяйствования зависит прежде всего от используемых технологий. Изучите опыт СССР (в том числе УССР), Голландии, Швеции, Китая, Белоруссии. Частная собственность на сельскохозяйственные угодья – это дремучее прошлое. Но как только землю превратят в товар, то стоимость земли войдет в себестоимость сельскохозяйственной продукции, что резко повысит цены на сельхоз продукцию и сделает её неконкурентной на внешнем рынке и недоступной для большинства наших сограждан;
– суть провозглашенной Януковичем земельной реформы не в повышении эффективности и снижении цен (нет и не может быть научного обоснования этому), а в том чтобы мафия, захватившая власть в Украине, урвала за бесценок землю, рыночная цена которой 3 триллиона 300 миллиардов долларов. Украинская олигархия захотела из миллиардеров стать тримиллиардерами! В этом вся преступная суть провозглашенной Януковичем земельной реформы.

Прогрессивные социалисты не смиряться с таким предательством интересов нашего народа. Януковичу и его камарилье не место во власти! Эта власть незаконна и нелегитимна.

Янукович, вон из власти!

Председатель ПСПУ Наталия Витренко