Обнародование стенограммы заседания СНБО Украины действительно все расставила на свои места.

Об этом в "Фейсбуке" пишет директор Агентства моделирования ситуаций Виталий Бала, передает charter97.org.

"1. Не имели права обнародовать, кто бы что не говорил. Я служил в секретной части секретных войск. По моему мнению, тогдашнее заседание с теми докладами и фактами, в той ситуации, было даже не с грифом "секретно", или "совершенно секретно", это был уровень "государственной тайны", где были сведения с грифом "секретно", с грифом "совершенно секретно" и с грифом "особой важности". Ведь рассматривался вопрос о возможности введения военного положения, войны.

2. Кто и на каком основании пригласил на это заседание людей, которые не могли иметь допуска, как и Тимошенко?

3. Использовать в грязной, но привычной для нас, политической борьбе, хотя скорее политической войне, протокол заседания СНБО, по моему мнению, является не просто проявление некомпетентности, а фактически непониманием, что такое государство и его интересы. Воюйте между собой сколько хотите, но не таким образом. И такие люди во власти, конец.

4. Все понятно теперь, что люди, которые не проявили себя на Майдане, а даже называли активные действия провокациями, потому что им не хватало решимости, поэтому шли на переговоры к Януковичу, остались такими же, когда пришли к власти благодаря народу. И опереться на народ не захотели, и сами не смогли.

5. Если таким образом пытаются кого-то "сделать" д'Артаньяном, то публикуйте все остальные протоколы заседаний, чтобы подтвердить такой образ "воина".

P.S. Захват Донецкая, Луганска, Иловайск, Дебальцево ..., также возлагается на главного "виновника", почему не приняли военное положение на заседание СНБО 28 .02.2014?

P.P.S. Противно и противно от таких "вождей".

P.P.S.Такие пигмеи в отличие от НАРОДА", - говорится в сообщении.

 

Це називається - "тишком-нишком, без оголошення війни". Саме так Укрзалізниця пішла в наступ на українських громадян, відмінивши 48 (сорок вісім!!) нічних поїздів.

Кожен, кому доводиться їздити країною, знає, наскільки кращий і вигідніший нічний потяг. Ввечері сів, виспався, вранці приїхав, зробив свої справи, а ввечері їдеш додому чи в інше місто, і ранком вже вдома. Показником того, що нічні поїзди користуються значно вищим попитом, є те, що навіть влітку, при дефіциті квитків на нічні поїзди, квитки на денні були завжди. Спочатку розкупають нічні поїзди, а вже потім - денні.

Отже, питання - хто і чому вирішив відміняти найбільш популярні у громадян нічні поїзди? Якщо взимку не вистачає пасажирів, то відміняйте денні, або запускайте їх через день. Порівняння з європейськими поїздами неправомірне, бо, по-перше, там інші швидкості, і з Братислави до Будапешта ви добираєтесь за 2.5 години, По-друге, на великі відстані там є й нічні поїзди, і пасажир може обирати. І, нарешті, по-третє є альтернатива - дешеві авіарейси, який у нас немає.

 

Мені здається, головна причина - це підвищення вартості проїзду, бо чомусь сидяче Intersity, по суті - комфортабельна електричка, коштує у 2 класі дорожче, ніж купе, а 1 клас - дорожче, ніж комфортабельний люкс. Я вже не кажу про те, що зникнуть дешеві плацкартні квитки, і чималий соціальний прошарок просто буде позбавлений можливості їздити по країні (а в Україні відсутність комунікації між регіонами й так велика проблема). Я вже не кажу про такі "дрібниці", як скажені ціни в Інтерсіті на чай (6 гривень в звичайному потязі і 20 - в Інтерсіті), шоколадки ("Хрум" - 6 гривень в магазині і 35 в Інтерсіті)

Отже, в мене принципове питання - хто ухвалив таке рішення, яке істотно погіршує життєву ситуацію громадян? Чи робилися якісь дослідження, перш ніж ухвалити таке рішення? Як ставляться до цього депутати з партій правлячої коаліції та опозиції? 

 

Источник: Главком

Підвищенням залізничних тарифів на 30% Пивоварський знову довів свою професійну неспроможність

Апелляционный суд Киева принял к рассмотрению жалобу адвокатов бывшего народного депутата от Партии регионов Юрия Иванющенко на решение суда о его задержании. Об этом написал в блоге на сайте издания “Украинская правда” народный депутат от Блока Петра Порошенко Сергей Лещенко.
“Попытки Иванющенко снять себя из Интерпола продолжаются. Так, по Уголовно-процессуальному кодексу (статья 190 часть 5) санкция на задержание “обжалованию не подлежит”. Но адвокаты Иванющенко такую жалобу подали, и Апелляционный суд Киева, вместо того чтобы отказать, принял… ее к рассмотрению. Которое запланировано на 4 ноября”, – написал Лещенко.

По его словам, в настоящее время Иванющенко находится под санкциями Евросоюза и в международном розыске Интерпола. Он живет в России, его семья – в Монако. Иванющенко хочет воссоединиться с близкими.

...
Читать

Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний штат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об’єднання Верховної Ради України «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті. Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків. Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Геннадій Фукс

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів, у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур. До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.

Е.Кузьменко:

В Кемерове после появления фото девушек со спущенными штанами у Вечного огня инициирована проверка Следственного комитета, сообщает региональный сайт VSE42.

Фото двух девушек топлес, прикрывающих тылы сноубордом, появилось в соцсети "Вконтакте" в группе "Типичный Кемерово",

В пресс-службе регионального управления МВД агентству FlashSiberia сообщили: "По данному факту проводится проверка, официальный комментарий будет позднее".

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать

Свои выводы эксперт делает на основании анализа обнародованного 2 марта в Женеве девятого отчета управления Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ) о ситуации в Украине (1 декабря 2014 г. — 15 февраля 2015 г.).

Миссия ООН по правам человека в Украине тенденциозно и односторонне освещает ситуацию в стране, не уделяя должного внимания преступлениям оккупационных властей в Крыму и пророссийских боевиков в Донбассе, считает Самарский.

При этом, отмечает он, «такие документы существенным образом влияют на восприятие ситуации в Украине международным сообществом, в частности в контексте российской агрессии».

Автор статьи выделяет ряд особенностей отчета, которые указывают, по его мнению, на то, что его составители отошли от стандартов, принятых в ООН.

«Деятельность миссии не отвечает сложившейся практике ООН»

В частности, в документе:

 - в ряде мест нет четкой фиксации нелегитимности российских властей в Крыму или террористов «ЛНР-ДНР» (употребление слова «де-факто», написание в кавычках), что равносильно их признанию;

- упоминается, будто бы боевики в Донбассе получают оружие и пополнение из нескольких стран, кроме России, хотя доказательств фактов поставок снабжения из других стран нет, а подавляющее число наемников в Донбассе, согласно многочисленным свидетельствам, являются именно россиянами;

- в некоторых случаях внимание уделяется исключительно позиции боевиков, официальная позиция украинских властей игнорируется;

- в разделе «Незаконные и необоснованные задержания, вынужденные исчезновения, пытки и грубое обращение» упор сделан на расследование деятельности украинских силовиков. При этом преступления, совершенные на востоке страны их противником, описаны только косвенно, «данных о деятельности миссии с целью самостоятельного изучения фактов» нет вообще;

- «значительное внимание в отчете уделено описанию сложной социально-гуманитарной ситуации на территориях, временно подконтрольных т.н. «ДНР» и «ЛНР», которую миссия рассматривает через призму исключительной ответственности правительства Украины»;

 - не упоминается ни случаи принудительной мобилизации со стороны боевиков, ни проблема мародерства на подконтрольной им территории.

«Деятельность миссии не отвечает сложившейся практике ООН. Миссия не соблюдает положения Соглашения между УВКПЧ ООН и правительством Украины от 25 июля 2014 г., а именно требований действовать беспристрастно и объективно. Методика использования миссией терминологии при описании ситуации, отбор и интерпретация фактов, практика изучения положения дел с нарушением прав человека — тенденциозные и односторонние. Более того, пророссийские по своему смыслу и направленности», - говорится в статье.
Источник: Новости Facenews -
Читать