<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Freedom
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Пятница 3 августа 2012

 

Украинский премьер Николай Азаров накануне выборов избрал тактику вранья, утверждая в выступлениях по ТВ об улучшении жизни граждан – росте пенсий и зарплат.

Об этом заявил украинский экономист Олег Соскин.

«Он патологический обманщик. Он понимает, что нужно врать. И эта ложь становится топ-новостями. Люди не в силах отследить реальные экономические тенденции, народ верит в этот обман. Азаров не говорит о том, что только совокупный внешний долг Украины за эти два года вырос со 103 млрд до 128 млрд долларов. И его нужно обслуживать. Люди будут его обслуживать. И Украина уже 15 млрд долларов должна отдать только на это обслуживание, не говоря уже о возвращении всего долга. О каком росте ВВП можно в таких условиях можно говорить!», – сказал эксперт.

«Золотовалютных запасов в сентябре прошлого года было 38,2 млрд, а сейчас их меньше 29 млрд долларов. А 9 млрд просто украдены Азаровым, Арбузовым и Януковичем. Миллионы малых предприятий закрылись, казначейства основных городов просто банкроты, городам не дают использовать их деньги, ведь общий бюджет тоже банкрот», – утверждает экономист.

«Только за полгода налички стало на 10% больше. Это пустые гривны. Но он об этом не говорит. Украина была шестой, а теперь уже четвертая по рискам дефолта. То есть, риски дефолта при Азарове увеличились на треть. Но Азаров не говорит об этом, ведь он ест жареных лебедей на золотой посуде. Он не знает, что едят простые люди. Поэтому у него все хорошо, поэтому он так издевается над страной и народом, который он ненавидит», – резюмировал Соскин.

Среда 25 июля 2012
Сообщение прочтено 203 раз
Робер | 2012-07-25 18:55:46

Глава Хмельницкой ОГА, глава Хмельницкой областной организации Партии регионов Василий Ядуха заявляет, что из области нужно навсегда искоренить "оранжевую ботву". Об этом он заявил на 17-й отчетно-выборной конференции облорганизации Партии регионов во вторник, 24 июля.

В частности, Ядуха советует партийцам на парламентских выборах использовать лозунг "Они обещали – мы сделали".

"Именно они, предыдущая власть, нарассказывали чего угодно, а не сделали ничего. Новая власть по-настоящему, не на словах, а на деле, решает вопросы социальной защиты населения", - заявил губернатор.

"Например, вручение почетных наград "Мать-героиня". В 2007-2008 годах в области 24 многодетных матери были приставлены к почетной награде. За 2010-2011 года новая власть наградила 4 тысячи женщин званием "Мать-героиня". А потому лозунг "Они обещали – мы сделали" должен стать основой нашей избирательной кампании", - заявил Ядуха.

Вместе с тем, он признал, что в области остались люди, которые говорят, что пенсии повысила бывшая премьер Юлия Тимошенко.

"Еще сегодня, среди небольшой части жителей области ходят разговоры, что пенсии повысила "Вона", что много дел сделала "Вона". Но почему этой лжи мы не противопоставляем свой интеллект, конкретные дела через СМИ?", - поставил вопрос глава ОГА.

"Эту оранжевую ботву (укр. - "помаранчеве баділля") нужно из Хмельницкой области искоренить навсегда", - подчеркнул Ядуха.

24 июля глава Хмельницкой ОГА лишил своих подчиненных премий за предоставление неправдивых показателей.

На заседании коллегии ОГА первый заместитель Ядухи, Вадим Гавришко предоставил неправдивые данные об уровне зарплаты в Староконстантиновском районе – и Ядуха заявил:

"Я вас спрашиваю: "На хера сдались такие заместители и помощники? Ты чего работаешь против человека?" Если должностное лицо отвечает за определенный участок работы и идет на коллегию облгосадминистрации, он должен доподлинно владеть информацией. Гости во власти не нужны".

Кроме того, Ядуха наложил денежные взыскания с заработных плат своих заместителей по вопросам АПК Владимира Галищука и промышленного сектора Николая Катеренчука за допущение спада в животноводстве и промышленности по итогам I полугодия этого года. Также губернатор лишил премий до конца года 4-х глав райгосадминистраций.

Кроме того, приостановлено присвоение очередных рангов госслужащего пятерым главам райгосадминистраций сроком до одного года.

Понедельник 21 мая 2012
Сообщение прочтено 389 раз
Робер | 2012-05-21 10:37:33

Православная церковь стала действовать по принципу “быть популярной”, что намного проще, чем стать авторитетной.

Соцопросы, как правило, фиксируют высокий уровень доверия общества к церкви. Никто, впрочем, не потрудился конкретизировать, в чем именно мы ей “доверяем”. Под словом “церковь” мы понимаем то отдельно взятого “церковного чиновника”, то общину верующих, то общественный институт. Да и слово “авторитет” претерпело немало метаморфоз.

Проблема авторитета упирается в плотность информационного потока. Слово больше не “жжет глаголом сердца” — оно подчиняется общим информационным принципам. И те, кто говорит, тоже играют по законам жанра — или просто выходят из игры. Даже когда церковники выходят в медиапространство по собственному почину, а не выдергиваются репортерами в связи со скандалом, правила игры все равно одерживают над ними верх. И эти правила сводятся к наращиванию популярности. А тот, кто хочет ее обрести, должен соответствовать желаниям публики. В этом смысле одиозные медиапредставители РПЦ — просто картинки из учебника. Когда о. Всеволод Чаплин говорит, что если девушку изнасиловали — она сама виновата, потому что “вела себя вызывающе”, это, возможно, совсем не то, что он думает на самом деле. Это то, что подумает подавляющее большинство обывателей — и российских, и украинских — при виде девушки в мини-юбке. Что поделаешь? В условиях “рейтингового” отношения к сказанному, написанному или показанному “авторитетными” оказываются “топ-сториз” от “селебритиз”, хоть в рясы они будут облачены, хоть в бикини. О. Всеволод Чаплин оспаривает строчку в рейтинге у Ксении Собчак, делает это теми же методами — и это не смущает ни его, ни ее. Это правильно, ведь речь идет не об “авторитете” — речь о популярности, пиаре, рейтинге, о “нашем всем” в современной медиакультуре.

Трудно, но иногда следует осознавать, что авторитет и популярность — вещи диаметрально противоположные. “Проблема авторитета” начинается у церкви тогда, когда она пытается проповедовать христианские (или выдаваемые за таковые) принципы в повседневной жизни. Но тогда проблема “авторитета церкви” упирается не только в собственную медийную неуклюжесть, готовность “корректировать” свою проповедь согласно отнюдь не высшим интересам, но еще и в наше собственное нежелание слушать то, о чем она нам говорит. Что ж, проповедь Христа для мира никогда не была простой задачей. И сейчас — ничуть не проще, чем во времена первых апостолов. Кстати, об авторитетах — многие ли современники знали имена Двенадцати?

 

О пяти грехах православной церкви

Информационная закрытость

Церковь не спешит делиться своими внутренними делами с массовым читателем и зрителем. Современный человек — активный участник информационного обмена — не любит корпоративной закрытости. Примеров неуклюжих попыток церкви что-то скрыть множество — от смешных, как последняя история с отражением патриарших часов, до драматичных, как в истории с попытками Ватикана утаить факты сексуального насилия над детьми в католических приютах. Церковники в таких ситуациях оказываются в незавидном положении ответчиков, говорят что-то о “медиавойне”, но продолжают блюсти свои тайны, давая новые поводы для медиаатак. Их можно понять — им не хочется отчитываться перед “внешними” в том, что их, “внешних”, совершенно не касается. Но, во-первых, допустимо ли деление на “своих” и “чужих” для церкви, которая призвана нести Свет миру? Во-вторых, действительно ли такие вещи не касаются общества, от которого церковь, по ее собственным словам, “не отделена”? А в-третьих, немалая часть
Читать

Пятница 4 мая 2012

Все это делается для того чтобы отвлечь внимание народа от Юли и от шквала критики из-за рубежа.

В России тактика взрывов для забивания новостей давно апробирована.

Суббота 14 апреля 2012

Министр образования и науки Димон Табачник утверждает, что в левобережных районах Киева нет ни одной школы с русским языком обучения, хотя в действительности на левом берегу расположены пять таких учебных заведений.

В интервью еженедельнику «2000» украинофоб Табачник нагло заявил, что «отцы в Киеве штурмом берут министерство, спрашивая, почему не могут отдать детей в русские классы».  «Местные органы власти боятся, как бы не подставиться под огонь национал-патриотов, которые во всем видят крамолу и действуют по принципу „не пущать“. А проблема колоссальная — в Киеве свыше тысячи родителей возят школьников с левого на правый берег, потому что не могут найти на левом никакой русской школы и гимназии», — добавил Димон Табачник.

В действительности же, по данным Главного управления образования и науки, в Киеве сегодня семь школ с русским языком обучения и двенадцать с русскоязычными классами. Пять из этих девятнадцати учебных заведений расположены в левобережных районах столицы. О таких невыгодных для себя данных министр также промолчал.

В рейтинге лучших школ Киева, опубликованном в начале этого учебного года изданием «Сегодня.ua», определено двадцать пять учебных заведений столицы. Из них только четыре (и то не с высших строчек рейтинга) расположены на левом берегу. Поэтому много родителей, которые хотят учить детей в престижных школах с украинским языком обучения, также возят своих детей на правый берег. Но их министр-украиножер не замечает.

Пятница 13 апреля 2012

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобиляхВходящая в состав правительства Латвии партия «Всё - Латвии/Отчизне и свободе» предлагает ввести уголовную ответственность за использование советской атрибутики на одежде, заявил в интервью телеканалу LNT сопредседатель партии Райвис Дзинтарс

«Мы не можем понять, почему на публичных мероприятиях запрещено использовать тоталитарную символику, но в то же время можно носить одежду с советской атрибутикой, что для многих жителей Латвии является болезненным моментом», - сказал он.

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобилях.

Партия намерена подать соответствующий законопроект на рассмотрение парламента.

В Латвии на публичных мероприятиях запрещено использовать символику нацистской Германии и Советского Союза. В Латвии считают, что республика с 1940 по 1991 годы была оккупирована СССР. В России - стране-правопреемнице Советского Союза - категорически не согласны с такой постановкой вопроса.

В Латвии довольно популярны футболки с изображением герба СССР, а также другими символами Советского Союза. Ранее в ряде латышских СМИ поднимался вопрос о необходимости ограничить использование советской символики, в том числе на одежде.

Суббота 7 апреля 2012

Кандидат на пост уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська є родичкою міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Цю інформацію вона підтвердила в ефірі телеканалу "Інтер".
"Я б хотіла повернутись до свого минулого і нагадати, що так само я працювала з Романом Михайловичем Зваричем, Миколою Васильовичем Оніщуком. Я дійсно багато років пропрацювала з Олександром Володимировичем Лавриновичем, настільки, що нас уже просто пов'язують, бачте, вже навіть родинні стосунки (її сестра - дружина міністра юстиції)", - сказала вона.
При цьому Лутковська зазначила, що нагадала Лавриновичу про родинні стосунки. "Коли я сьогодні розмовляла з міністром і сказала йому, що, як виявилося, ми з ним родичі. Він сказав: Ні-ні, ти так не кажи. Відразу говори, що дочка", - розповіла вона.
"Я не дуже розумію, у зв'язку із чим існують перестороги, що скажімо те, що я працюю на сьогоднішній день в цьому уряді, але при цьому працювала при всіх решта, що це може завадити об'єктивності", - заявила кандидат на пост.
"З приводу незалежності, мені, мабуть, що повезло, у зв’язку із тим, що ніхто не втручався ніколи у мою діяльність як урядового уповноваженого у справах Європейського суду, мені дуже повезло, моя об’єктивність зберігалась при всіх міністрах, з якими б я не працювала", - уточнила вона.
Лутковська також заявила, що вона публічно не висловлює свою позицію у справах проти колишніх членів уряду "хоча б тому, що поки у мене ще є клієнт, який називається "держава Україна", і я працюю на сьогоднішній день адвокатом держави в Європейському суді".
Як відомо, на посаду омбудсмена претендує тільки уповноважений Кабінету міністрів у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська, яку висунули депутати з провладних фракцій. Представники опозиції відмовилися висувати свою кандидатуру на цей пост.
Среда 28 марта 2012
В России насчитывается около 1800 памятников Ленину и до 20 тыс. бюстов. Более 5 тыс. улиц носят имя революционера №1. Во многих городах скульптуры Владимира Ильича возвышаются на центральных площадях. Хотя, если бы мы знали о великом вожде всю правду, эти памятники давно оказались бы на свалке.

Анатолий Латышев - известный историк-лениновед. На протяжении всей жизни занимается биографией Ильича. Ему удалось раздобыть документы из секретного фонда Ленина и закрытых архивов КГБ.

- Анатолий Григорьевич, как вам удалось проникнуть в секретные фонды?
- Это случилось после августовских событий 1991 года. Мне выдали спецпропуск для ознакомления с секретными документами о Ленине. Власти думали найти причину переворота в прошлом. Я с утра до вечера сидел в архивах, и у меня волосы вставали дыбом. Ведь я всегда верил в Ленина, но после первых же тридцати прочитанных документов был просто потрясен.
...
Читать
Четверг 9 февраля 2012

Друга річниця перемоги на президентських виборах змушує згадати, що з обіцяного лідером опозиції втілив правитель країни

«Ефект від реформ українці відчують вже у 2012 році». Наближення третього року президентства змушує Віктора Януковича знаходити виправдання його «корисності» суспільству в попередні два роки. Це коли обіцяна «реформація» перетворилася на нескінченний потік реформування: судову змінює адміністративна, податкову-пенсійна, земельна повторює долю приватизаційної. Однією реформою влади списують своєму бізнесу мільярдні борги перед бюджетом, інший - збільшують пенсійний вік українок. Складається враження, що весь цей Perpetuum Mobile реформування - основа життєдіяльності Президента і його команди. По-перше, дозволяє тримати народ в тонусі. По-друге, не дозволяє країні згадувати про долю колишніх обіцянок. Їх було так багато роздано кандидатом в президенти Віктором Януковичем.

Так, поганим тоном сьогодні вважається згадувати, як два роки тому лідер позиції Янукович обіцяв надати статус держслужбовців вчителям і медикам. Для пари мільйонів виборців це стало важливим аргументом у голосуванні.

Ще, за оцінками політологів, близько мільйона голосів Януковичу на виборах принесло його обіцянку дати "вільну" малому бізнесу. Тим більше, так вдало співпало, що в 2009-м прем`єр Юлія Тимошенко почала реформу «спрощенки». Підприємці почали обурюватися - і тут з`явився Віктор Федорович з «податковими канікулами». Через півроку його президентства всі «напрацювання» Тимошенко були втілені. Навіть з перевиконанням плану і понад очікувань громадян.

Останні, до речі, так і не дочекалися ще одного обіцянки Віктора Януковича - забезпечити їх житлом через доступні іпотечні кредити зі ставкою не більше 7% річних. Середня банківська ставка в більшості українських банків сьогодні становить 20-25% річних за умови виплати першого внеску в розмірі від 40%.

Намагається не згадувати Віктор Федорович і свою обіцянку «заповнити» вітчизняні ВНЗ 75% держзамовленням. Його міністр Дмитро Табачник своєрідно сприйняв цю президентську команду: замовлення стали скорочувати. Обіцянка побудувати більше дитячих садків перетворилося на їх активну «перепрофілювання» по регіонах.

«Коментарі» пропонують топ-10 обіцянок Віктора Януковича на 2011 рік

Він обіцяв саджати чиновників-корупціонерів за порушення при держзакупівлях, натомість провладні депутати прийняли новий закон, який ускладнює доступ ЗМІ до тендерів.

До 1 січня 2012 він обіцяв закінсити підготовку земельної реформи, проте парламент відклав прийняття «земельної реформи» ще на півроку.

Парафування угоди про Асоціацію між Україною та ЄС взагалі відкладено до кращих часів.

Янукович говорив. Що в обов’язковому порядку будуть переглянуті газові контракти з «Газпромом», натомість ціна на газ для України у 2012 році виросла ще більше.

Так і не відбулося переведення української армії на «контракт», а Генштаб прогнозує, що контрактної армія Україні стане не раніше 2025 року.

Обіцяв звільнити міністрів, за зрив графіка проведення реформ, на сьогодні звільнено лише міністра фінансів, який показав зростання доходів держбюджету.

Пообіцяв приструнити «мажора» Романа Ландика, який, як відомом, відпущений під 3 роки «умовно».

Не відбулося підписання зони вільної торгівлі з ЄС, аналогічна доля парафування Асоціацію з ЄС

Янукович обіцяв підвищити мінімальна пенсію до 1320 грн., проте на 1 січня 2012 року мінімальна пенсія становить 822 грн.

Окрім того він обіцяв незалежний судовий процес над Юлією Тимошенко, натомість всі провідні світові ЗМІ назвали судовий процес над екс-прем`єром замовним.

Ще одна обіцянка Віктора Януковича, яке використовується в якості заставки до одного з політичних ток-шоу - стати гарантом свободи слова. З тих пір, як Янукович
Читать

Среда 8 февраля 2012

 

 

Кілька років тому дочка принесла з вулиці маленьке вугільно-чорне кошеня в жалюгідному стані. Хтось був викинув. Зараз це вже великий чорний, лискучий котяра Маврик. Було підмічено, що, незважаючи на тяжке дитинство, він ніколи не їсть вітчизняного сиру. Довго й підозріливо нюхає запропонований шматочок, а потім гидливо відпихає лапою.

У добрі часи «помаранчевої чуми» на український ринок авіаперевезень якимсь дивом просочилась відома бюджетна авіакомпанія. Авіаквиток до західнонімецьких міст Дортмунда, чи Кельна зараз коштує дешевше, ніж із Києва до Донецька.

У результаті замість одного ділового візиту на рік до наших партнерів у східній Голландії ми, за ті ж гроші, буваємо там чотири рази на рік. З Голландії завжди привожу сир. З кожним разом усе більше, бо і родичі, і друзі просять. І “скотина” Маврик теж! Цей сир він любить, як скажений. І молодий сир «Гауда», і витримані сири типу «Старий Амстердам».

Стало цікаво, а як у інших країнах? Лабораторії вдома нема, тому провели експерименти на котові. А саме – давали йому на пробу сири, привезені мною або знайомими з різних країн. Результат: жере все з Франції, Італії, Німеччини, Голландії, Греції, Угорщини. Категорично не їсть сири з Росії, України й польські, що продаються в Україні.

Що там вітчизняні сировиробники набодяжили, добре знає головний санітар Росії Оніщенко. У січні Росспоживнагляд виявив пальмову олію в усіх зразках українських сирів і негайно зупинив їх імпорт. От тільки неув’язочка вийшла. Ті зразки відібрали не з офіціальної експортної продукції, а з тої, що продається на внутрішньому українському ринку або контрабандно на російському. Про що й заявили наші сиророби. Тобто на експорт продукцію таки контролюють, а свої хай споживають те, що є.

Наша «народна» влада добре поінформована про стан речей. Тому законодавчо ввела нові назви - «сирний продукт» замість сиру і «спред» замість масла. Виникає питання щодо молока. За аналогією має бути «молочний продукт». Але це вже нонсенс...

У нацистській Німеччині, в умовах війни на всі фронти й тотального дефіциту, також виробляли штучні замінники продуктів. Коштували такі продукти дешево й мали зрозумілу всім назву – «ерзац». Як то ерзац-кава або ерзац-шоколад. За аналогією у нас має бути: ерзац-молоко, ерзац-згущонка, ерзац-сир і т.д. Усе просто і зрозуміло.

Ціна... Ерзац-продукти відрізняються від натуральних своєю дешевизною.

Тільки не в Україні.

У нас ерзац-сир коштує як у Голландії реальний сир. Неможливо порівнювати такі різні продукти.

Тому для порівняння краще взяти масло. Так, у супермаркетах Дортмунда високоякісне коров’яче масло (82,5% жиру) відомої голландської марки Frau Antje коштує 1,27 євро за 250-грамову пачку. Ірландське масло - 1,35 євро. Перерахунок на гривню за курсом НБУ дає ціну 10,6 – 11,3 грн. за нашу стандартну пачку вагою 200 г. Наше ж масло «Яготинське» з такою самою жирністю 82,5% коштує від 15грн. за 200 г. На цілих чотири гривні дорожче!

Таку різницю можна пояснити переоціненістю гривні – найстабільнішої у світі валюти за останні три роки.

Відповідно до цін на масло курс має бути: 1євро = 14 грн. і, відповідно, 1 долар = 10,6 грн.

І тут ми виходимо на цілий комплекс проблем у нашій експортноорієнтованій економіці, які й потрібно розв’язувати комплексно.

Віктор Малєй, м. Київ

Назад123...121314Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены