<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Freedom
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 30 декабря 2010
Сообщение прочтено 258 раз
Робер | 2010-12-30 14:37:52

Очевидна і нахабна брехня пана Путіна щодо ролі і місця українців і України в Другій світовій війні можливо й не вимагала від українців нагальної, адекватної і симетричної відповіді, якби не її геополітична причина.

Але поки що не про це. Не буду, так би мовити, голо теоретизувати з цього приводу. Не буду навіть наводити офіційні цифри радянської статистики. Звернуся до головного, тобто долі моєї родини Масляків, яка походить з самого центру Полтавської області.

Це я роблю тому, що моя родина є типовою українською родиною Центральної і Східної України, тієї частини моєї Батьківщини, яка була захоплена Росією у ХУІІ-ХУІІІ століттях і тому вимушена віками проливати кров за чужі нашій нації великодержавні інтереси російського імперіалізму.

Мій далекий прямий пращур Іван Масляк (про нього є дані в Інтернеті) був отаманом Устивицької сотні Миргородського козацького полку і брав участь в усіх походах російської армії.

Рідний брат мого діда Масляк Степан Порфирович, штабс-капітан російської армії і Георгіївський кавалер загинув у 1915 році в Карпатах.

Мій батько Масляк Олексій Андрійович в 30-тих роках ХХ століття був робітником знаменитого Харківського заводу імені Малишева (дайте завдання ФСБ перевірити правильність моїх слів!).

Це дійсно так, я, на відміну від Путіна, не брешу.

Батько з перших днів Другої світової на фронті в складі Червоної Армії. Війну закінчив у !945 в Австрії у званні капітана. Двічі поранений і раз контужений.

Моя мати Масляк Ганна Антонівна, дівоче прізвище Здор, родом з села Зубівка Миргородського району Полтавської області. З перших днів війни в діючій армії. Тричі поранена. Війну закінчила в Берліні.

З дванадцяти її сестер і братів у 1933 році померло від Голодомору дев’ятеро (і це можна перевірити). Кати з Центральної Росії, озброєні до зубів, блокували її рідне село, забирали з малюсіньких долонь її сестер і братів навіть гарбузове насіння. Це щоб "проклятиє хохли" швидше помирали.

Мій дядько Масляк Василь Андрійович восени 1941 року, будучи командиром роти, потрапив разом зі своїм полком у оточення. Командир полку, його заступники, командири батальйонів, до речі, всі етнічні росіяни, вирішили здатися в полон німцям.

Василь Андрійович, ще той козарлюга, особисто їх усіх розстріляв, очолив полк і вивів його з оточення (хай ГРУ перевірить істинність моїх слів). Декілька разів поранений, інвалід війни.

Другий мій дядько, чоловік сестри мого батька, Артем Пицяк війну закінчив у Німеччині, інвалід війни.

Мій тесть Повшедний Іван Тодосьович, який народився в селі Фастівка Білоцерківського району Київської області з 1941 по 1945 рік перебував у діючій армії, війну закінчив в Австрії сержантом. Декілька разів поранений.

Його батько Тодось Микитович теж воював. Був важко поранений. Брат тестя, Повшедний Степан Тодосьович танкіст, війну закінчив у Берліні. Декілька разів поранений, інвалід війни.

Моя теща Ткачук Ганна Мусіївна народилася в знаменитому селі Тарган Володарського району Київської області. В 1933 році село майже все вимерло, оточене "заградотрядами", а точніше бандформуваннями з Центральної Росії. Її зняли з мертвої матері і віддали до дитячого будинку.

Пане Путін! Може опублікуєте поіменні списки цих бандформувань? Багато хто з їх учасників залишився в Україні і тепер їхні діти і онуки складають у нас п’яту колону російського імперіалізму.

Хоча можна їх і не друкувати. Досить вивчити список "українського" уряду чи хуліганів у, прости Господи, Верховній Раді. Заберіть їх, будь ласка, на історичну Батьківщину.

Мою тещу відправили до Німеччини на роботу рабинею, а після повернення додому її "таскали" ваші колеги, пане Путін, намагаючись "пришити" справу, "бо така робота".

Оце така історія однієї української родини, яка є абсолютно типовою для України...

А тепер щодо міфу про якусь особливу хоробрість росіян взагалі і у Другій світовій війні, зокрема. Я з дитинства був допитливим
Читать

Вторник 28 декабря 2010

Скандал в США : Америка оказалась прибежищем фашистов 

Отто фон Болшвинг

 В США разгорается очередной скандал, связанный с двойными стандартами этой страны в международной политике. Газета «Нью-Йорк таймс» опубликовала выдержки из секретного доклада министерства юстиции США о том, как американские спецслужбы в послевоенное время прятали от международного правосудия сотни нацистских военных преступников и их пособников. Среди названых имён - сотрудник ведомства Адольфа Эйхмана, который непосредственно участвовал в разработке плана чистки Германии от евреев, Отто фон Болшвинг. После войны он был тайно переправлен в США и стал работать на ЦРУ. В NASA долгие годы работал бывший руководитель фашистского военного завода, где использовался рабский труд военнопленных, Артур Рудольф. Власти США на это пятно в биографии Рудольфа закрыли глаза и доставили его в Америку, скрыв от правосудия, мотивируя это тем, что нацист многое знал о производстве ракет. Действительно, Рудольф славно потрудился на этом поприще в США. NASA отметило его заслуги наградой. Рудольфа называют отцом ракеты Saturn 5. ЦРУ приютило и небезызвестного Ивана Демьянюка, обвиняемого в убийствах узников лагеря Треблинка.

«Америка, которая гордилась тем, что была в годы второй мировой войны надежным прибежищем для преследуемых фашистами, стала надежным прибежищем также и для преследователей», - говорится в публикации «Нью-Йорк таймс». 

Артур Рудольф

 О том, как США уводили от уголовной ответственности нацистских преступников и вывозили их из Европы, до сих пор нет полных достоверных сведений. Имеются лишь свидетельства отдельных разведчиков, политиков и журналистов. Одна из наиболее реальных версий связана с засекреченной на беспрецедентный срок в 75 лет операцией англо-американских спецслужб под кодовым названием «Санрайз» («Восход»). В ее основе были закулисные переговоры между США и представителями Гиммлера. Встреча американского эмиссара Аллена Даллеса с доверенным лицом Гиммлера генералом Вольфом, на которой обсуждалось заключение сепаратного мира за спиной Москвы, была полностью вскрыта советской разведкой. Сталин предотвратил этот вариант развития событий. Но у операции «Санрайз» имелось и второе дно, сведения о котором до сих пор засекречены. О нем можно судить по тому, что в результате конспиративных переговоров между представителями США и фашистской Германии в конце марта 1945 года немецкие армии на Западном фронте фактически прекратили боевые действия против Англии и США, без боя сдавая крупные города и пропуская союзников к Берлину. А те, в свою очередь, тоже не оставались в долгу. Именно после тех переговоров резко активизировала свою деятельность так называемая ODESSA (к нашему славному южному городу никакого отношения не имеет) - организация, созданная верхушкой СС для оказания помощи своим членам в послевоенном обустройстве. По некоторым данным, в общей сложности с её помощью из Германии в 1945 году скрылись более 30 тысяч гитлеровцев. Разумеется, не через советскую зону оккупации. Трудно поверить, что такая масса нацистских чинов была переправлена в заранее подготовленные «гнездышки» без ведома и участия наших союзников.

Один из каналов, по которым уходили от возмездия нацисты, заканчивался в Латинской Америке. В конце войны правительство Германии приобрело в Аргентине, Уругвае, Чили обширные участки земли (кстати, до сих пор площадь немецких владений в Аргентине по площади равняется Баварии). Туда и потянулись в апреле-мае 1945 года суда, груженные пассажирами с новенькими документами
Читать

Скандал в США : Америка оказалась прибежищем фашистов

Отто фон Болшвинг

В США разгорается очередной скандал, связанный с двойными стандартами этой страны в международной политике. Газета «Нью-Йорк таймс» опубликовала выдержки из секретного доклада министерства юстиции США о том, как американские спецслужбы в послевоенное время прятали от международного правосудия сотни нацистских военных преступников и их пособников. Среди названых имён - сотрудник ведомства Адольфа Эйхмана, который непосредственно участвовал в разработке плана чистки Германии от евреев, Отто фон Болшвинг. После войны он был тайно переправлен в США и стал работать на ЦРУ. В NASA долгие годы работал бывший руководитель фашистского военного завода, где использовался рабский труд военнопленных, Артур Рудольф. Власти США на это пятно в биографии Рудольфа закрыли глаза и доставили его в Америку, скрыв от правосудия, мотивируя это тем, что нацист многое знал о производстве ракет. Действительно, Рудольф славно потрудился на этом поприще в США. NASA отметило его заслуги наградой. Рудольфа называют отцом ракеты Saturn 5. ЦРУ приютило и небезызвестного Ивана Демьянюка, обвиняемого в убийствах узников лагеря Треблинка.

«Америка, которая гордилась тем, что была в годы второй мировой войны надежным прибежищем для преследуемых фашистами, стала надежным прибежищем также и для преследователей», - говорится в публикации «Нью-Йорк таймс».

Артур Рудольф

 О том, как США уводили от уголовной ответственности нацистских преступников и вывозили их из Европы, до сих пор нет полных достоверных сведений. Имеются лишь свидетельства отдельных разведчиков, политиков и журналистов. Одна из наиболее реальных версий связана с засекреченной на беспрецедентный срок в 75 лет операцией англо-американских спецслужб под кодовым названием «Санрайз» («Восход»). В ее основе были закулисные переговоры между США и представителями Гиммлера. Встреча американского эмиссара Аллена Даллеса с доверенным лицом Гиммлера генералом Вольфом, на которой обсуждалось заключение сепаратного мира за спиной Москвы, была полностью вскрыта советской разведкой. Сталин предотвратил этот вариант развития событий. Но у операции «Санрайз» имелось и второе дно, сведения о котором до сих пор засекречены. О нем можно судить по тому, что в результате конспиративных переговоров между представителями США и фашистской Германии в конце марта 1945 года немецкие армии на Западном фронте фактически прекратили боевые действия против Англии и США, без боя сдавая крупные города и пропуская союзников к Берлину. А те, в свою очередь, тоже не оставались в долгу. Именно после тех переговоров резко активизировала свою деятельность так называемая ODESSA (к нашему славному южному городу никакого отношения не имеет) - организация, созданная верхушкой СС для оказания помощи своим членам в послевоенном обустройстве. В общей сложности с её помощью из Германии в 1945 году скрылись более 30 тысяч гитлеровцев. Разумеется, не через советскую зону оккупации. Трудно поверить, что такая масса нацистских чинов была переправлена в заранее подготовленные «гнездышки» без ведома и участия наших союзников.

Один из каналов, по которым уходили от возмездия нацисты,  заканчивался в Латинской Америке. В конце войны правительство Германии приобрело в Аргентине, Уругвае, Чили обширные участки земли (кстати, до сих пор площадь немецких владений в Аргентине по площади равняется Баварии). Туда и потянулись в апреле-мае 1945 года суда, груженные пассажирами с новенькими документами в карманах. Тех, кого легализовать не удавалось
Читать

Среда 1 декабря 2010

Теперь будет кому отрицать Голодомор и рассказывать басни о так называемом "холокаусте" (напомню,  "холокауст" - это еврейское ритуальное убийство, когда жертву сжигают живьем.

Министерство иностранных дел Израиля разослало своим посольствам в десяти европейских государствах директиву, в соответствии с которой в каждой стране необходимо найти тысячу человек, которые будут отстаивать проводимую Израилем политику. Как сообщает The Guardian со ссылкой на неназванные источники, такое распоряжение с инструкциями министра иностранных дел Израиля Авигдора Либермана было направлено на прошлой неделе.
Официальные представители Израиля отказались комментировать изданию эту информацию, подчеркнув, что по поводу того, какой образ страны формируется за рубежом, существуют определенные опасения. "Особое беспокойство в этом отношении вызывают некоторые страны Западной Европы", - отметил собеседник газеты, имя которого тоже не называется.

Найти тысячи людей, которые смогут защищать интересы Израиля, как стало известно The Guardian, планируется к середине января. Это могут быть активисты еврейских и христианских общин, сотрудники университетов, журналисты и студенты. Предполагается, что они будут регулярно получать информацию от израильских официальных лиц и выступать на различных собраниях, писать письма в газеты и публиковать статьи.

В каких именно странах планируется осуществить эти мероприятия, в публикации газеты не уточняется. Указывается лишь, что Великобритания - одна из них.

Израиль, как подчеркивает газета, стремится улучшить свой имидж и при помощи других методов, в частности, используя социальные сети и YouTube.

Воскресенье 28 ноября 2010
Сообщение прочтено 350 раз
Робер | 2010-11-28 11:33:42

Президент Ізраїлю Шимон Перес 25 листопада в Києві вшанував пам'ять жертв Бабиного Яру, поклавши квіти до меморіального комплексу. Після покладання квітів, присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Потім Шимон Перес поклав квіти до пам'ятника розстріляним євреям "Менора", який також розташований на території Бабиного Яру.

Ми вже дивувались тому, що жодного прізвища загиблого в Бабиному Яру єврея досі не вдалося встановити. Нема і в Шимона Переса загиблих там родичів або знайомих. Мене завжди дивувало, що євреї намагаються нас переконати ніби їх загинуло 6 млн, але серед цих 6 млн нема жодного відомого письменника, музиканта, кінорежесера, банкіра тощо. Якась безлика безіменна  маса, просто цифра... І якщо ви захочете прослідкувати долі євреїв Києва, то побачите, що більшість з них були евакуйовані до Ташкенту, деяка частина воювали на фронті, інші - як наприклад мама дружини Ющенка Софія Юхимівна - дивним чином опинилися в США або в Ізраїлі (видатний український режисер О.Довженко після війни в книжці виданій ЦК КПУ, згадував, що німці вивезли з Києва 50.000 євреїв, але про розстріли не згадував, бо їх не було). На "Менорі" в Бабиному Яру відсутні прізвища загиблих євреїв тому що там таких просто нема, не знайшли, через що київську "Менору" дехто називає "Пам'ятником невідомому єврею Рабіновичу".  

Згідно з даними демографічних досліджень, ще в середині 90-х років ХХ століття в країнах Європи проживало близько 400 тисяч євреїв - колишніх в'язнів таборів смерті. Зурахуванням післявоєнного виїзду в Ізраїль півтора мільйонів європейських євреїв, а також природного спаду населення за півстоліття після війни, не кажучи вже про різноманітні військові втрати, виходить, що число осіб єврейської національності, які померли в концтаборах, ніяк не могло перевищувати 700 тисяч осіб. Та й ті загинули, роблять висновок критики Голокосту, не внаслідок цілеспрямованого геноциду, а з причини масових епідемій і голоду в місцях ув'язнення, викликаних, як вони стверджують, не в останню чергу бомбардуваннями союзників і повним руйнуванням німецького народного господарства в кінці війни. Таким чином, довядять ревізіоністи історії - ніякого геноциду євреїв взагалі не було, а голокост придуманий вже після війни виключно для того, щоб просувати геополітичні інтереси США та Ізраїлю.

В 2008 американська організація CODOH звернувся до Організації Об'єднаних Націй та до ЗМІ всього світу з проханням надати ім'я однієї людини з доказами, що вона була отруєна газом в Освенцімі. Ця акція, була названа «Одне ім'я з доказами» (One Person with Proof). CODOH стверджує, що з цим "простим і щирим" проханням він раніше звертався до авторитетних вчених та активістів голокосту, але більше ніж 2.000 американських вчених і дослідників, до яких звертались, не відповіли на це питання. CODOH з цим питанням звернувся також до директора Центру перспективних досліджень Голокосту Меморіального музею Голокосту в США доктора Пола Шапіро, щоб він забезпчив доказами ім'я однієї людини - однієї з мільйонів, яка була убита в газовій камері в Освенцімі, але той не відповів.

Може варто було запитати в Переса - чи відомо йому ім'я хоч одного єврея, розстріляного у Бабиному Яру?



Воскресенье 21 ноября 2010
Сообщение прочтено 367 раз
Робер | 2010-11-21 22:08:19




Душова в трудовому таборі Біркенау. Ув"язнених стригли (постійно - щоб не було вошей), потім вони йшли в душ (будівля центрального крила). У цей же час, їх одяг був на дезінфекції в газовій (дезенфікційній) камері. В'язні після помивки залишали будівлю на іншій стороні - "чистій"і. Усі приміщення в будинку були обладнані центральним опаленням (пізніше вилученому, з або без злого умислу), вода йшла тепленька, всі системи були з любов"ю зроблені саміми ув'язненими - для себе ж робили.

На табличці в душовій написано "Воду пити заборонено! Ризик захворювань!" Дбайливі німці дуже переймалася здоров"ям своєї майже безкоштовної робочої сили, тому слідкували за їх гігієною. А ви кажете газ... Просто митися треба було!

Нижче душова в концтаборі Дахау, 1945, табір тількі що звільнили, колишні загратовані - худі і виснажені. Останні дні війни їх, через руйнування інфраструктури, погано годували.

...
Читать

Четверг 11 ноября 2010
Сообщение прочтено 469 раз
Робер | 2010-11-11 11:46:38

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Герберт Тідеманн 

«Мужність означає вжиття заходів заради істини і проголошення її!»

Жан Жорес

1. Преамбула

Тема "Бабин Яр" бентежить з багатьох причин. Тому для загального огляду коротко окреслимо основні проблеми: 

  1. Масові вбивства в Бабиному Яру відбулися майже за чотири місяці до конференції в Ванзеє, де нібито вперше були заплановані вбивства.
  2. В різних джерелах широкі розбіжності між стверджуваними датами цього вбивства.
  3. Залежно від джерела, кількість жертв відрізняється на два порядки.
  4. Припускається велика кількість різних методів і знарядь вбивства.
  5. Також відсутня єдина думка щодо місця уявних вбивств.
  6. Свідки або повідомлення надають вкрай суперечливі відомості щодо інших обставин того що сталося.
  7. Число стверджуваних жертв значно перевищує число жидів, що залишилися в Києві після радянської евакуації.
  8. Досі не проведена судово-медична експертиза місця і знаряддя вбивства. Не здійснено жодної спроби встановити і забезпечити хоч якісь докази.
  9. Також видається дивним, що совєти використовували як звалище для спалювання міського сміття місце, де заклятий ворог нібито вбив безліч безневинних людей під час «Великої Вітчизняної війни».
  10. І, нарешті, твердження про масові вбивства спростовані аерофотозйомками воєнних часів.

Для дослідження вищезазначених проблем ми будемо використовувати стандартні наукові методології. Після вступної інформації, яка полегшить спільне розуміння теми, окремими розділами будуть представлені перші повідомлення, свідчення очевидців, інші джерела; також будуть обговорені конкретні питання, що виникають з контексту. Окремий розділ присвячений основним питанням [1].

2. Вступ

Із взяттям німцями 19 вересня 1941 р. Києва безлади в місті не припинилися. Після вступу німецьких військ, в Києві «потужні вибухи відбувалися один за іншим». [2] 24 вересня був висаджений в повітря готель "Континенталь" разом із штабом польової комендатури 6-ї армії. 25 вересня місце охопили пожежі, повністю запалав Хрещатик. Заздалегідь встановленими мінами були знищені майже всі громадські будівлі після розташування там німецьких військ, котрі внаслідок вибухів зазнали значних втрат2. Наприкінці вересня були знайдені радянські мапи з місцями установки радіокерованих мін, де були позначені близько 50 підготовлених для підривання об'єктів. Також виявлено величезну кількість мін, вибухових речовин і "коктейлів Молотова".

Значну частину центру міста було спалено і близько 50000 осіб залишились безхатченками. Сотні німецьких солдат загинули при гасінні пожеж. В місті перебувало чимало надісланих совєтами організованих диверсантів і партизанів - Київ залишався полем бою. 

Згідно з представленим Міжнародному військовому трибуналу (МВТ) документом, що має досить підозріле походження, в Києві начебто заарештували всіх жидів і 33 771 з них знищили 29 і 30 вересня - помстившись таким чином за "підпал" [3].

До евакуації в Києві жило близько 175 000 [4] або навіть всього 160 тисяч [5] жидів. Проте, Звіт айнзатцгрупи про події № 106 від 7 жовтня 1941 року, стверджує:

"Вважається, що число жидів становить 300000 [...]." [6] 

28 вересня 1941 нібито за допомогою плакатів жидам наказали [7] взяти своє майно і зібратися наступного дня 29 вересня на певному розі вулиць. Звідти вони начебто повинні були йти до Бабиного Яру, що на північно-західній околиці Києва.

"Бабин Яр" перекладається приблизно як «яруга старих жінок».
Читать

Назад123...121314 | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены