Как Митрополит Павел учил журналистов работать - ВИДЕО

Руководство телеканала 1 +1 уверенно, что поведение журналиста телеканала Михаила Ткача профессиональной и корректной. Напомним на журналиста жаловался Митрополит Вышгородский и Чернобыльский, наместник Киево-Печерской лавры Павел.

 Об этом говорится в ответе Генерального директора телеканала «1 +1» Александра Ткаченко на открытое обращение архиерея. «Считаю неправомерным вмешательство Церкви в политику работы средств массовой информации, но из уважения чувств верующих, и учитывая что реакция может быть неоднозначной, мы не поставим в эфир разговор владыки с журналистом.», - отметил руководитель канала.

Однако, для того, «чтобы каждый имел возможность оценить адекватность поведения журналистов телеканала" 1 +1 "» видеоматериал был размещен в интернете. Напомним, митрополита возмутило то, что журналистов заинтересовали машины и телефоны священников. 

Лозовская милиция разыскивает людей, которые справили естественную нужду на флаг Партии регионов. Ни правоохранители, ни сами регионалы политики в инциденте почему-то не видят. Зато местные жители знают, что это был протест против правящей партии.

Флаг Партии регионов на здании общественной приемной лозовских регионалов подвергся нападению ночью. Неизвестный сорвал его со стены, расстелил перед парадной дверью и, справив естественную нужду, оставил после себя кучу фекалий. За это дело сразу взялся городской отдел милиции. Расследовать преступление века начали на следующее же утро.

Главный регионал Лозовщины, глава местной райадминистрации Богдан Рева подозревает, что его партийный офис атаковали мелкие вредители. Никакой политики в инциденте он почему-то не видит.

"Рядом центр, кафе, бары, все, что хотите, сквер Шевченко, там до утра часто люди отдыхают, а молодежь любит экстремальные разные, это самое, я считаю, что это так, другого нет. В Лозовой очень мало противников Партии регионов. Вы, наверное, знаете, что в Лозовой подавляющее большинство поддерживает именно эту политическую силу", - сказал он.

Но жители Лозовщины в основном считают, что таким образом неизвестный именно хотел выразить свое отношение к правящей политической силе.

Правоохранители же ход поисков не комментируют. А на офисе приемной регионалов подвесили новый, покае еще не обосранный чистый флаг - прицепили повыше и, на всякий случай, установили камеры видеонаблюдения.

Отметим, рейтинг Партии регионов продолжает стремительно падать. Сейчас за Партию регионов готовы проголосовать лишь 13,5% избирателей. То есть "регионалы" потеряли три четвертых голосов. Положение партии усугубляется тем, что от них отвернулся их электоральный пояс - восток страны (Харьковская, Донецкая и Луганская области) и юг (Одесская, Николаевская, Херсонская, Днепропетровская, Запорожская области и Крым). Значит там следует ждать следующих фекальных атак на ПРдунов.

Володимир Даниленко – відомий сучасний український прозаїк, автор книжок «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», «Лісоруб у пустелі», «Газелі бідного Ремзі», «Кохання в стилі бароко», «Капелюх Сікорського». Його книжки неодноразово одержували літературні нагороди та лідирували у національних книжкових рейтингах. У багатьох своїх творах письменник торкається духовної кризи людини і кризи суспільства. Сьогоднішня розмова з письменником - про кризу церкви.

МОСКОВСЬКА ПАТРІАРХІЯ – ПОТУЖНА БІЗНЕС-ІМПЕРІЯ

Пане Володимире, у вашому містичному романі «Кохання в стилі бароко» диявол приїжджає в гості до настоятеля Києво-Печерської лаври, бо відчуває себе комфортно в цій святині серед близьких йому за духом людей. Ви хочете сказати, що хвороби суспільства безпосередньо пов’язані з кризою церкви?

Насправді криза суспільства пов’язана з кризою віри. А церква –відображення того, що робиться в суспільстві, яке все більше стає меркантильним і все менше переймається такими речами, як віра, совість, християнські ідеали.

Сучасну церкву роз’їдають розбещеність і гроші. Ви подивіться, як почастішали в Україну візити патріарха Російської православної церкви Кирила, одержимого пронафталіненою візантійською ідеєю. Як кожен російський діяч зі старосвітськими комплексами, він – «собиратель земель», який менш за все переймається проблемами спасіння душі своєї пастви. А в Україні в нього доволі меркантильні інтереси – гроші.

Ще за Алексія ІІ Кирило був замішаний у скандалі, пов’язаному з торгівлею тютюну, який потряс російське суспільство. Про це писало багато російських видань. Назву лише такі, як «Московский комсомолец», «Ленинградская правда», сайт науково-популярного журналу «Просветление знанием» тощо. Без митних зборів пан Гундяєв провозив через кордон як гуманітарну допомогу великі партії сигарет фірми «Філіп Морис», які поступали в Данилів монастир. У митних документах було зазначено, що продавцем сигарет є Московська патріархія.

До тютюнового бізнесу притягнута й рідня нинішнього патріарха. Його сестра Лідія Леонова має близько 300 тютюнових структур. Під опікою патріарха також макаронна фабрика в Смоленську. Московська патріархія має комерційний банк «Пересвєт», який зосередив величезні капітали. А жоден зі 140 з гаком російських єпархіальних архієреїв публічно не підтвердив, що ці кошти були спрямовані на відбудову напізруйнованих храмів і монастирів. У відомстві паріарха Кирила є завод, що випускає воду “Святой источник”. Гроші від продажу води надходять у той же банк «Пересвєт». Свого часу пан Гундяєв підписав угоду з компанією «АРТГЕММА» про створення спільного підприємства з обробки й торгівлі алмазів.

На сьогодні Московська патріархія – потужна бізнесова імперія, що займається торгівлею тютюну, алкоголю, алмазів, нерухомістю, туристичним і готельним бізнесом. Комерційна структура Московської патріархії придбала в Москві супермаркет «Скобелевський», а потім продала його за два мільярди рублів. Це лише невелика частина того, чим насправді займається патріарх Кирило, якому цих грошей панічно не вистачає, тож він уже давно носиться з ідеєю законодавчо закріпити церковні збори з кожного громадянина Російської Федерації.

І коли я бачу на вулицях Києва служителів Московського патріархату з жирними немитими головами і бідно одягнених фанатичних жіночок, які щотижня здійснюють магічні обходи навколо Верховної Ради, мені стає шкода цих задурених людей, які насправді не знають, чим займаються їхні пастирі-мільйонери.

ЯК
Читать

 Россия - священная нанодержава,
Россия - любимая нанострана.
Могучая нано, великая нано -
Нана, нанана, нананананана!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

От Путинограда до Путинорая
То нанолеса, а то нанополя.
Других таких нету, одна ты такая!
Россия Единанонаноная!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

В отмывке бабла по пути нанонизма
Мерцает грядущее наностраны.
Трехцветному знамени наноотчизны
Коль денег заплатят, мы будем верны!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

От олимпиады до чемпионата
Чиновников своры и денег моря.
И если обломится от паханата
В распиле бабла поучаствую я!

Славься Отечество наносвободное
Наносвершений надежный оплот.
Партия Путина, нанонародная
Нас к торжеству нанонизма ведет!

Кому-то сияет и солнце свободы
Зато нам сам Путин наш путь озарил.
На наносвершенья он поднял народы,
Собой конституцию нам заменил!

Плачь ты, Отечество, полусвободное
Недосвершений бандитских оплот.
Партия Путина, антинародная
Всех нас в тюрьму путинизма упрет!

У липневому випуску видання «Дзеркало тижня» була опублікована стаття жида Валерія Дружбинського «Наші в Португалії».

В черговий раз українська громадськість отримала можливість порадіти за вдалих співвітчизників, які, за визначенням автора, складають спільну соціальну групу: «інженери і повії, футболісти і слюсарі, дилетанти комерції й аси злочинності». Ну, і, обов'язково, як в кращих зразках радянської пропаганди, виділено  окрему категорію: «юнаки призовного віку, що втікають».

Новиною в цій статті було тільки те, що тепер, швидше всього за вказівкою МЗС України (відповідальний працівник посольства постійно супроводжував журналіста), почали згадувати громадські організації, що співпрацюють за програмою «Русский мир», як такі, що «дбають» за збереження української мови і культури серед українців в еміграції. Для прикладу: Асоціація допомоги іммігрантам, яку очолює Людмила Біла постійно консультується в «братньому» російському посольстві щодо допомоги «недалеким» українцям як не забути рідну мову та історію. До речі, ця організація чомусь не числиться серед складових організацій Світового чи Європейського конгресів українців, зате красується у каталозі фонду «Русский мир», крім цього Людмила Біла обрана в керівні органи «Координационного совета российских соотечественников в Португалии». 

Зрозуміло, автор статті отримав право самостійно визначати, яку мову чи історію потрібно українцям вважати за рідну. Так само, як і те, що, затаврувавши молодь втікачами від військового обов'язку в Україні, він чомусь не згадав, що в українській школі у Лісабоні серед найчастіших причин молодої еміграції називали — втечу від освіти Табачника.

Але, найголовніше те, що пробувши майже тиждень серед української громади у Португалії, досвідчений журналіст так і не знайшов українських громадян, які б виявляли бажання брати участь у політичному житті своєї Батьківщини. Такі собі меркантильні хохли. «Перечекали» лихих годин. Ідилія для українських законодавців: не потрібно змінювати виборчих законів, витрачати бюджетні гроші, реагувати на порушення прав громадян. Тим більше, що емігранти «Нової хвилі» у Європі більш, ніж на 90% голосували проти теперішньої влади.

Що ж, головне переконати українців в Україні, що трудові емігранти тільки підвищують ціни на житло і розбивають сім'ї. А таким (повіям і асам злочинності; цит. автор.), давати право голосу категорично не можна. За даними Національного банку України, об'єм грошових переказів в Україну з-за кордону в січні-березні 2011 року становив 1,489 млрд. доларів.  Якщо до цього додати 30-ти відсоткове підвищення тарифів на консульські послуги і суми, які трудові емігранти привозять в Україну під час відпусток, то вийде, що, крім конституційного, ми маємо повне економічне право брати участь у політичному житті  Батьківщини, в тому числі і у виборах представників всіх рівнів влади.

Але, українська влада не бажає рахувати українських трудових емігрантів своїми громадянами. На законодавчому рівні обмежує конституційне право брати повноцінну участь в політичному житті рідної держави.  Зокрема створюються умови, щоб найменша кількість українців за кордоном могла висловити своє волевиявлення під час виборчих кампаній. Так, в проекті закону  «Про вибори депутатів до Верховної  Ради України»,
Читать

В Україні вийшла книжка про сексуальні злочини Червоної армії під час війни

Видавництво "Зелений пес" надрукувало книжку німкені Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" про сексуальні злочини Червоної армії. З німецької книгу переклала Юлія Горбач, передає newsru.ua.

У Німеччині книжка викликала резонанс. Габі Кьоп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років зізналась у тому, що стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, коли була 15-річною дівчинкою.

"Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і авторка книжки, - розповідає піар-менеджер видавництва "Зелений Пес" Анна Богородіченко.

"До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування, - розказали про нову книжку у видавництві. - Усі звикли в нашій країні, що Гітлер поганий, а Сталін бідненький, нещасний, захищався. Ми не вигороджуємо когось одного, просто хочемо показати альтернативну думку. Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати".

Книга Габі Кьоп "Навіщо я народилась дівчинкою?" відкрила нову книжкову серію "Нетабачна історія".

"Це буде серія історичної публіцистики. За останній рік слово "Табачник" та "брехня" стали синонімами, історію перекручують і подають однобоко. Ми пропонуватимемо правдиву історію. У цій серії плануємо видати книги про боротьбу ОУН-УПА під проводом Бандери та про війну в Грузії в 90-х роках", - продовжила Богородіченко.

Офіційну презентацію книжки про сексуальні злочини. Червоної армії видавці планують провести вже в вересні. Зараз її можна купити в інтернет-магазинах та книгарнях за 50 грн.

Зазначимо, у Львові 14 лютого відбулася презентація книги "Страсті за Бандерою" - збірки матеріалів з трьох дискусій про Бандеру в українському медіа-просторі. До видання увійшли 32 тексти як українських, так і іноземних фахівців, насамперед істориків.

Министерство внутренних дел РФ обратилось с письмом к правительству с просьбой ежегодно дополнительно выделять ведомству 280 млн рублей для оплаты услуг внештатных информаторов. За каждое сообщение, которое поможет раскрыть преступление, полиция планирует платить гражданам до 300 тыс. рублей. Эксперты подозревают, что большая часть из этих денег будет оседать в карманах самих полицейских.

Как сообщил газете источник, близкий к ведомству, МВД просит увеличить финансирование ведомства в целом на 670-690 миллиардов рублей начиная уже с этого года. Кроме того, МВД просит еще 400 миллионов рублей на мониторинг общественного мнения, который позволит контролировать работу полицейских.

Ведомство собирается начать официальную оплату "конфиденциального сотрудничества с гражданами" с 2012 года. До сих пор правоохранительные органы оплачивали только услуги специально нанятых штатных агентов. Их доходы и особенности вербовки неизвестны, так как составляют гостайну.

Теперь в МВД решили платить и случайным свидетелям, которые не хотят сообщать то, что они знают, без материального вознаграждения. По словам одного из сотрудников ведомства, раньше для оплаты услуг таких людей приходилось использовать "черную кассу", теперь министерство хочет сделать такое выделение средств легальным.

Как рассказал газете источник в МВД, сейчас деньги ведомство просит у общественных или бизнес-структур, заинтересованных в раскрытии преступления. Большинство резонансных преступлений удается раскрыть и без услуг информаторов. Так, было раскрыто громкое ограбление инкассаторов Сбербанка в Перми летом 2009 года. Александра Шурмана, похитившего рекордные 250 млн рублей, вычислили по его переговорам по мобильному телефону.

Тогда пермские власти из своего бюджета назначали награду в 300 тыс. рублей за помощь в поимке Шурмана, однако дополнительная информация не понадобилась. Шурман был пойман через несколько дней. В феврале он был приговорен судом к 8 годам лишения свободы.

Летом 2009 года ГУВД по Ростовской области пообещало выплатить крупную награду свидетелям убийства под Ростовом-на-Дону подполковника СОБРа Дмитрия Чудакова и его семьи. Деньги остались невостребованными. В сентябре подозреваемый в расправе был задержан.

В Свердловской области накануне за информацию о сбежавшем из части дезертире Марате Кабирове МВД пообещало вознаграждение в три тысячи долларов. Инцидент произошел 22 июня. По версии следствия, из воинской части под Екатеринбургом сбежал солдат, призванный осенью 2010 года из Башкирии. Его отсутствие было обнаружено при построении на обед.

Эксперты считают, что МВД просит на оплату услуг осведомителей неоправданно много. По их мнению, россияне, чтобы заработать, начнут стучать на невиновных людей. С другой стороны, специалисты высказывают опасение, что оперативники будут стараться прикарманить эти деньги себе, списывая расходы как будто на оплату информации.

На Донеччині зростає безробіття серед молоді. Більшість молодих людей, які виходять на ринок праці, мають вищу освіту, водночас економіка регіону потребує висококваліфікованих фахівців з робітничих спеціальностей.  

4 сентября 1943 г. по инициативе Сталина состоялась его встреча с группой священнослужителей, окончившаяся созданием “Русской Православной Церкви Московского Патриархата”. Группу иерархов, удостоившихся аудиенции у “вождя народов”, возглавлял митрополит Сергий (Старгородский), который еще в 1927 году издал знаменитую “Декларацию”, провозглашавшую полную лояльность по отношению к советской власти (напомню, в те годы власть жидобольшевиков активно уничтожала церкви и священнослужителей). «Декларация» послужила началом административного разрыва между Церковью в Отечестве и ее заграничной частью.  Подписание это декларации стало своеобразным “благословением” для сотрудников ОГПУ-НКВД усилить физическое уничтожение православных священников, монахов и верующих мирян. В 2006 г патриарх Алексий так охарактеризовал роль прислужника безбожного режима Сергия «Насколько успешной была попытка митрополита Сергия? Впоследствии репрессированы были как те, кто сочувственно принял это послание, так и те, кто его отверг, поскольку власть ставила перед собой цель уничтожить Церковь».

Митрополит Сергий  всегда был готов оправдывать большевиков перед всем миром заявлениями о том, что в Советском Союзе нет преследований Церкви. К 1937 году карательные органы советской власти уничтожили столько архиереев, священников, монахов и верующих, что православная Церковь в России фактически перестала существовать открыто и почти полностью ушла в катакомбы - случился так называемый "катакомбный раскол".

Как известно, в первые месяцы войны в 1941 г. русские люди в советской форме отказались защищать "советскую родину" (читай политбюро и жидобольшевиков) и не только сдавались немцам сотнями тысяч, но и просили у немцев оружие, чтобы идти бить коммунистов-жидобольшевиков. Сталин лихорадочно стал искать выход из положения. Именно тогда, вследствие отказа народа защищать советский режим, было принято решение сделать ставку на русский патриотизм. Марксистские жидобольшевистские лозунги были временно упрятаны в архив и вместо них были вытащены лозунги русские.

1 января 1943 г. в армии были введены погоны, для офицеров и генералов – золотые, те самые, которые вырезались на коже у офицеров всего лишь 20 лет до этого, во время гражданской войны. 1 сентября 1943 г. началось раздельное обучение мальчиков и девочек; были учреждены ордена Суворова, Кутузова, Дмитрия Донского и пр.; полкам и дивизиям начали присваиваться имена царских гвардейских и других полков, а жидобольшевистская пропаганда дружно трубила о священных вековых, овеянных славой традициях таких полков. Война с Германией начала преподноситься как “отечественная”, т.е., борьба русского народа с иностранными захватчиками. О коммунизме никто больше не говорил.

Налаживая пропаганду, Сталин не забывал и о духовной стороне вопроса. Первым проявлением показного изменения отношения к церкви со стороны властей была отмена комендантского часа на Пасху, 5 апреля 1942 г. По радио было передано распоряжение коменданта Москвы: разрешается беспрепятственное движение по городу на всю пасхальную ночь, "согласно традиции". Толпы народа повалили к заутрене. А 8 сентября 1943 г. малиновый колокольный звон оповестил жителей столицы об избрании “Патриарха всея Руси”.

Это “избрание” было целиком и полностью организовано Сталиным в ходе упомянутой встречи 4 сентября. Тогда же Сталин приказал начать издание "Журнала Московской Патриархии", открыть некоторые семинарии и духовные академии. На этой же встрече на шею новоиспеченному “патриарху” посадили "Совет по делам Русской Православной Церкви", возглавленный, по указанию Сталина, Георгием Григорьевичем Карповым в недалёком прошлом начальником отдела НКВД по борьбе с религией. При этом назначении Сталин успокоил митрополитов, сказав, что тов. Карпов - человек исполнительный: когда ему приказывали уничтожать священников
Читать

Делать такое разделение активно просит один из ведущих скандинавских туроператоров. Причин для этого предостаточно - с каждым годом в Таиланд приезжает все больше туристов из России, и весьма часто - это некультурные туристы, которые стали головной болью местных жителей. Местные жители жалуются, что курорты наводнили «пьяные и матерящиеся русские в шлепанцах поверх носков».

Кроме того, россияне бьют рекорды по пьяным заплывам, ругани и неприличному поведению в общественных местах. А периодически еще и воруют в магазинах, после чего российским дипломатам приходится выяснять, насколько серьезны преступления туристов, и по возможности вызволять их из тюрьмы.

Поэтому россияне надоедают многим европейским туристам, которые мечтают о спокойной атмосфере и хотят побольше узнать о местной культуре.