<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Freedom
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 10 мая 2011

"Своей отставкой Михаил Цымбалюк выразил протест против действий правоохранительных органов, которые вопреки решению суда о запрете митингов фактически под конвоем завели в город провокаторов, которые реализовали сценарий, написанный за пределами Украины".

Об этом заявилзаместитель председателя парламентской фракции Блока "НУ- НС" Тарас Стецькив.

По его словам, ни губернатор, ни другие руководители города не знали, что правоохранительные органы "по прямому указанию министра впустили автобусы с провокаторами, которые были утром задержаны в окрестностях Львова".

По информации нардепа, в этих автобусах находилось "полторы сотни российских шовинистов, которым милиция позволила спокойно провести митинг на Холме Славы и развернуть красный флаг, чем прямо нарушила закон".

Кто бы сомневался, что эта провокация была спланирована властью, она же Партия регионов... а ими как всегда руководили  российские спецслужбы... исподволь готовили провокацию, подонки... да еще и на форумы и блоги запустили свою агентуру поднимать визг... наша власть работает на чужую державу...

Понедельник 9 мая 2011
Сообщение прочтено 243 раз
Робер | 2011-05-09 22:58:23

 Почему 9 мая - не праздник

              Так вот она, ваша победа!
              А. Галич

И было так: четыре года
В грязи, в крови, в огне пальбы
Рабы сражались за свободу,
Не зная, что они - рабы.
А впрочем - зная. Вой снарядов
И взрывы бомб не так страшны,
Как меткий взгляд заградотрядов,
В тебя упертый со спины.
И было ведомо солдатам,
Из дома вырванным войной,
Что города берутся - к датам.
А потому - любой ценой.
Не пасовал пред вражьим станом,
Но опускал покорно взор
Пред особистом-капитаном
Отважный боевой майор.
И генералам, осужденным
В конце тридцатых без вины,
А после вдруг освобожденным
Хозяином для нужд войны,
Не знать, конечно, было б странно,
Имея даже штат и штаб,
Что раб, по прихоти тирана
Возвышенный - все тот же раб.
Так значит, ведали. И все же,
Себя и прочих не щадя,
Сражались, лезли вон из кожи,
Спасая задницу вождя.
Снося бездарность поражений,
Где миллионы гибли зря,
А вышедшим из окружений
Светил расстрел иль лагеря,
Безропотно терпя такое,
Чего б терпеть не стали псы,
Чтоб вождь рябой с сухой рукою
Лукаво щерился в усы.
Зачем, зачем, чего же ради -
Чтоб говорить бояться вслух?
Чтоб в полумертвом Ленинграде
От ожиренья Жданов пух?
Чтоб в нищих селах, все отдавших,
Впрягались женщины в ярмо?
Чтоб детям без вести пропавших
Носить предателей клеймо?
Ах, если б это было просто -
В той бойне выбрать верный флаг!
Но нет, идеи Холокоста
Ничуть не лучше, чем ГУЛАГ.
У тех - все то же было рабство,
А не пропагандистский рай.
Свобода, равенство и братство...
Свободный труд. Arbeit macht frei.
И неизменны возраженья,
Что, дескать, основная часть
Из воевавших шла в сраженья
Не за советскую-де власть,
Мол, защищали не колхозы
И кровопийцу-подлеца,
А дом, семью и три березы,
Посаженных рукой отца...
Но отчего же половодьем
Вослед победе в той войне
Война со сталинским отродьем
Не прокатилась по стране?
Садили в небеса патроны,
Бурлил ликующий поток,
Но вскоре - новые вагоны
Везли их дальше на восток.
И те, кого вела отвага,
Кто встал стеною у Москвы -
За проволоками ГУЛАГа
Поднять не смели головы.
Победа... Сделал дело - в стойло!
Свобода... Северная даль.
Сорокаградусное пойло,
Из меди крашеной медаль.
Когда б и впрямь они парадом
Освободителей прошли,
То в грязь со свастиками рядом
И звезды б красные легли.
Пусть обуха не сломишь плетью,
Однако армия - не плеть!
Тому назад уж полстолетья
Режим кровавый мог истлеть.
И все ж пришел конец запретам,
Но, те же лозунги крича,
Плетется дряхлый раб с портретом
Того же горца-усача.
Он страшно недоволен строем,
Трехцветным флагом и гербом...
Раб тоже может быть героем,
Но все ж останется рабом.
И что ж мы празднуем в угоду
Им всем девятого числа?
Тот выиграл, кто обрел свободу.
Ну что же, Дойчланд - обрела.
А нас свобода только дразнит,
А мы - столетьями в плену...
На нашей улице - не праздник.
Мы проиграли ту войну.

9 мая 2002

Нестеренко Юрий Леонидович

Сообщение прочтено 239 раз
Робер | 2011-05-09 21:23:55
Это я расстрелял Че Гевару,
Это я штурмовал "Ла Монеду",
Я читал приговор комиссару
И подкладывал бомбу комбеду.
Это мой самолет на рассвете
Прикрывал наступление Франко,
И по окнам в Верховном Совете
Это я в октябре бил из танка.

Рабы, чья дурна наследственность -
В истерике бьетесь напрасно вы!
Беру на себя ответственность
За каждого мертвого красного.

И да не дрогнет рука,
Разившая политрука
На этой столетней войне:
Ответственность ваша - на мне!

Ради всех, кто замучен в ГУЛАГе,
Ради душ, опоганеных зоной,
Там, где реют кровавые флаги,
Я всегда буду пятой колонной.
Буду в натовском каждом приказе,
В пуле, в бомбе, в крылатой ракете,
До тех пор, пока красные мрази
Не исчезнут на этой планете.

Пусть ломится в хлев посредственность
В угаре холуйства заразного -
Беру на себя ответственность
За каждого дохлого красного!

Нестеренко Юрий Леонидович,  май 2009

 ПРОВОКАЦІЯ - Державної важливості.Сьогодні вранці у Львові було побито голову обласної організації Антифашистського комітету, члена КПУ Олександра КАЛИНЮКА.

Як передає кореспондент УНІАН, перед цим керівництво міста та області поклали до пагорба Слави, де горить Вічний вогонь, квіти та вінки з нагоди 66-ї річниці Перемоги.

З 9.30 до пагорба Слави почали сходитися представники ветеранських організацій та активісти ВО «Свобода». У цей час за кілька десятків метрів від пагорба було побито О.КАЛИНЮКА.

Як повідомив УНІАН сам О.КАЛИНЮК, коли він з квітами підходив до пагорба Слави, до нього підійшли троє молодиків з нарукавними жовто-синіми пов’язками, які представилися йому членами ВО «Свобода», і заявили, що не допустять, щоб він та представники ветеранських і лівих сил проводили сьогодні свої заходи у Львові.

«Вони почали мені викручувати руки, зірвали медаль з грудей і Георгіївську стрічку, після чого почали бити. Підоспіли працівники міліції, які доставили мене у травмпункт 8-ї лікарні Львова, де я зараз і перебуваю», - повідомив О.КАЛИНЮК.

За словами О.КАЛИНЮКА, після проведення необхідних медичних обстежень він їде у райвідділ міліції складати протокол про напад на нього.

Представники ВО «Свобода», партії «Родина», ветеранських організацій та «Русского единства» з 10.00 почали збиратися на Марсовому полі. Близько двох тисяч працівників міліції, а також бійців спецпідрозділу «Беркут» оточили щільним кільцем місце поховання воїнів, і лише окремі ветерани мали змогу пройти туди, щоб покласти квіти.

Без символіки і плакатів представники лівих і ветеранських організацій разом із членами «Родини» і «Русского единства», які приїхали з Одеси та Криму, просто стояли біля місць поховань, не проводячи ні мітингу, ні попередньо запланованих виступів і не маючи змоги покласти квіти.

Як зазначив у коментарі УНІАН депутат Одеської обласної ради, член партії «Родина» Костянтин ГРІНЧЕНКО, «ми сюди приїхали на День міста Львова, а також вклонитися могилам полеглих воїнів, серед яких можуть бути і наші земляки з Одещини». «Львів мені також рідне місто, у 1982 році я тут закінчив вище військово-політичне училище. Цього року вперше приїхали до Львова подивитися, як тут святкують 9 травня, оскільки це перша річниця влади, яка не боронила нам приїхати до Львова і не ущемлює права ветеранів», - додав К.ГРІНЧЕНКО.

За його словами, вони “наштовхнулися на те, що місцеві радикальні сили чинять спротив ветеранам, які хочуть покласти квіти до могил бойових побратимів, а молодики, які за зовнішністю виглядають на футбольних фанів, усіляко провокують їх на сутички та бійки, вириваючи з рук оберемки квітів”.

На даний час біля пагорба Слави, щільно оточеного кордонами міліції, зібралися декілька сотень представників ВО «Свободи» і молодих людей, деякі з яких одягнені у футболки з написами «Бандерівець», у багатьох - пов’язки з написами «Свобода» або із символікою футбольного клубу «Карпати».

Вони скандують: «Ганьба!» і не пропускають до пагорба Слави жителів Львова та області, які хочуть покласти квіти до могили Героя Радянського Союзу Миколи Кузнєцова та інших визволителів Львова.

Як повідомили УНІАН представники ветеранських організацій, під час протистояння між ветеранами та активістами ВО «Свобода» було піднято прапор Російської Федерації, який “молодики вирвали і спалили”.

Воскресенье 8 мая 2011

http://www.youtube.com/watch?feature=player_detailpage&v=_nEW3FdH7HE  

На видео, сделанном поджигателями видно, что знамя подпалили на берегу водоема с видом на «Донбасс Арену» и монумент «Твоим освободителям Донбасс». Молодой человек в маске сначала потоптался по красному знамени, а потом, облил его горючей смесью и сжег.

Напомним, 21 апреля Верховная Рада Украины приняла закон «О внесении изменений в Закон Украины „Про увековечение Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 лет” (о порядке официального использования копий Знамени Победы). Законом предусмотрено официальное поднятие в День Победы копий Знамени Победы на зданиях (мачтах, флагштоках) рядом с Государственным флагом Украины.

4 мая Президент Украины Виктор Янукович заявил, что подпишет закон об использовании красных флагов во время праздничных мероприятий ко дню Победы, как только документ поступит ему на подпись.

5 мая глава Администрации Президента Сергей Левочкин сообщил, что Администрация Президента передала закон об использовании красного флага на экспертизу в Кабинет министров и Министерство юстиции.
КП в Украине

Сатанист Кирилл не смог собрать аншлаг.

В Харькове, на крупнейшей в Европе площади Свободы, завершилось выступление патриарха неканонической церкви Московского патриархата Кирилла (Гундяева).

Как сообщает УНИАН, на площадь удалось согнать около 5 тысяч человек.

Суббота 7 мая 2011

Вопрос обязательного вывешивания копий Знамени Победы 9 мая вызвал бурную реакцию не только украинцев и общин западных областей Украины. Для крымских татар любое знамя красного цвета болезненно воспринимается даже если это Знамя Победы. Об этом накануне вечером, 6 мая, в эфире «Шустер Live» сообщил народный депутат Украины Олесь Доний. Так, по его словам, в Музее современного крымско-татарского искусства в Бахчисарае находится очень грязный красный флаг с советским гербом. «Я вначале не понял и спросил у работников музея, что это, собственно, означает. Мне ответили, следующее: «Это наше старшее поколение любит показывать пример молодому поколению, люди ходят по красному полотну». У нас нет презренного отношения к флагам, а там, в Крыму, где крымско-татарский народ пережил депортацию, который пережил физическое истребление, старики показывают пример отношения к этой символике. Символике, под которой убивали и истребляли нацию», - сказал Олесь Доний.

Напомню, дискуссия в обществе по поводу реанимирования фашистско-советских символов была спровоцирована внесением изменений в Закон «Об увековечивании Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов (относительно порядка официального использования копий Флага Победы)». Изменения обязывают органы местного самоуправления вместе с символами украинского государства вывесить еще и копии Знамени Победы. Правда, закон не указывает кто будет финансировать этот идиотизим.

Вторник 3 мая 2011
Сообщение прочтено 221 раз
Робер | 2011-05-03 21:40:09

ДО ПИТАННЯ: 'ЖИДИ', ЧИ 'ЄВРЕЇ'? В кожній розмові з жидами в українській мові мені приходилось вияснювати насамперед справу назви "жиди" і "євреї". Головно ж тоді, коли мав до діла з новим емігрантом з СССР. Справа в тому, що в російській мові прийнято назву "євреї", а назві "жид" надано значення національної образи й зневаги. Такий підхід накинули москалі в окупованій Україні українській мові.

Тому жиди, емігранти з СССР, вживають назву "єврей" теж в українській мові і за ними й чимало українців приймає таке вияснювання назв "жид" і "єврей".

Але, такий підхід неправильний. Назва "єврей" московська. В українській мові, як і в інших словянських мовах, від найдавніших часів вживається назву "жид", яку принесли в славянські краї з Франції й Німеччини самі жиди. Ні французи слово "жид", ні німці свого "юде" не вважають образливим, і ані їм, ані французьким, чи німецьки, як і польським, чеським жидам ніколи на думку не приходить міняти це на російську назву "єврей". То чому ж українську мову засмічувати москалізмом "єврей"? Тим більше, що українці під назвою "жидівська" мова мають завжди на увазі "їддіш", що постала з німецької, а під "єврейська" мова ту мову, якою говорили жиди в давнині й говорять сьогодні в Ізраїлю. Та й англійці вживають "Джу", а не "Гібрю".

Українські літописці й українські історики виразно подають, що в Києві за княжої Руси була "жидівська", а не "єврейська" дільниця і "жидівські", а не "євpейські" ворота.

Тільки в перекладі Святого Письма вжито назву "євреї". (Звідти взяли цю назву москалі і це й є однією з вказівок, що російська мова розвинулася з церковної мови Кирила-Методія, а не з якоїсь "пра-руської"). В українських перекладах Святого Письма вжито назву "євреї" для підкреслення, що йдеться про біблійні часи, а не про нову добу, в якій українці вже від княжих часів вживали тільки назву "жиди".

Тому в моїх писаннях я послідовно вживаю "споконвічну" українську назву - "жиди".

На світлині  автор - в'язень концтабору Авшвіц, липень 1942 р.   

Др. Петро Мірчук - почесний член Jewish Identity Center, Chapel of Four Chaplains  і член Єврейсько-Українського Товариства Співпраці в Ізраїлю.

Воскресенье 17 апреля 2011
Сообщение прочтено 226 раз
Робер | 2011-04-17 15:54:52

Вперше в історії України було вручено Народну Шевченківську премію. Її під час урочистостей у Холодному Яру біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака вручили письменнику Василю Шкляру за його історичний роман "Чорний ворон".

Як повідомив представник "Холодноярської Ініціативи" Андрій Юсов, на сьогоднішній день зібрано понад 255 тисяч грн. Люди аплодували, вигукували "Слава!".

Юсов запитав у присутніх, хто за те, щоб вручити Народну Шевченківську премію Шкляру. Усі проголосували одностайно, "за".

"За повернення українській нації історичної пам'яті вручаємо Василю Шкляру Народну Шевченківську премію", - сказав Юсов.

Нагадаємо, Шкляр, якому Шевченківський комітет присудив премію з літератури за роман "Залишенець" ("Чорний Ворон"), звернувся з листом до Президента Віктора Януковича, в якому попросив перенести вручення йому нагороди на період, коли при владі не буде Міністра освіти Дмитра Табачника. У наступному указі глави держави про присудження премій ім'я Шкляра не згадувалося.

Среда 13 апреля 2011
Сообщение прочтено 182 раз
Робер | 2011-04-13 14:42:08

 

Максим Чайка – молодий український націоналіст, який жив і боровся за права українців в Одесі. Був активістом молодіжної організації “СіЧ” (Слава і Честь), вчився в Одеському національному університеті на факультеті журналістики.

17 квітня 2009 року Максим був підступно вбитий членами лівоекстермістського українофобського угруповування “Антифа”. Убивць досі не знайдено, і, здається, ніхто їх не шукав.

Поставте свічку за упокій душі українського патріота.

Слава Максиму Чайці! Герої не вмирають.

 

Назад123...222324Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены