В ситуації сірої кризової буденності одяг, взуття, аксесуари залишаються одним з найдоступніших позитивних допінгів. Цим й користуються рекламщики, маркетологи та інші фешн-тренд-промоутери.

Після Другої світової війни південно-африканська корпорація De Beers - найбільший постачальник необроблених алмазів – вирішила надійно закріпитися на ринку діамантів. В 1948 році чи то самим Гаррі Опенгеймером, чи то його піар-агенцією N.W.Ayer & Son був придуманий слоган «A Diamond is Forever”, що став легендарним.

Кошти для впровадження еліт-ідеї діаманта як «вічного дару кохання» були витрачені колосальні.

Опенгеймер, який насправді вважав, що від «холодного каміння» немає жодної користі, стверджував при цьому, що «підвищити його вартість можна тільки одним засобом – примусити повірити в унікальність діаманта як коштовності, що має містичну здатність збереження кохання».
...
Читать

Верхівка Російської православної Церкви знову потішила тих, хто критично ставиться до неї. Спершу 8 грудня голова відділу РПЦ із взаємовідносин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін наголосив, що для подолання політичних розбіжностей російському суспільству необхідно не забувати про уроки Великої смути. 

"Урок подолання Смути, урок творення народної єдності, урок напоумлення народом еліти повинен бути не тільки надбанням історичних доль, цей урок, я в цьому переконаний, важливий для нашого майбутнього. Його потрібно твердо вивчити, щоб уникнути нових смут, в які багато хто сьогодні хотів би ввергнути Росію ", - сказав він на слуханнях, присвячених підготовці до святкування 400-річчя подолання Смути і відновлення державності, яке відбудеться наступного року. На думку Всеволода Чапліна, "цей урок треба вивчити, щоб зрозуміти: Росія може вижити й утвердитися як потужна сила в історії тільки за умови єдності всіх верств суспільства, єдності народу і влади, єдності поверх національних і політичних поділів". Звучить гарно, якщо відволіктися як від політичної ситуації, що склалися нині в Російській Федерації, так і від способів, яким правлячий режим встановлює цю "єдність народу і влади".
 
Далі – більше. 17 грудня патріарх РПЦ Кіріл після літургії в московському храмі Христа Спасителя на честь свята святої великомучениці Варвари виступив із ледь не програмною проповіддю, закликавши росіян не ставати жертвами "інформаційних технологій", що мають на меті "круто поміняти історичну течію нашої Вітчизни", підкресливши: "Сьогодні масові настрої людей визначаються не Божої правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. Ми знаємо, до чого це доходить в деяких країнах, коли знову проливається кров. Як важливо, щоб ми, спадкоємці великої Росії, пройшли через страшні випробування ХХ століття сьогодні виявилися здатними сприйняти уроки минулого, не повторювати помилки батьків 1917 року і тих, хто в 90-і роки круто міняв життя нашого народу ". Мовляв, це все гординя "подвигає одних судити можновладців, а інших захоплювати владу чужими руками і ціною чужих життів". Треба займатися самовдосконаленням, а не політичними акціями: "Ми ніколи не вийдемо з кризи, поки ми не змінимо людини... І слід охати або ахати, коли суспільство наше здиблюється конфліктами, і не потрібно нарікати на неправильність ведення справ в державі, коли саме від серця людського виходять лихі думки, що реалізуються в корупції, в злочинності, в байдужому ставленні чиновників, у найвищому градусі конфліктності та конкурентності між людьми... Коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків, коли людина неозброєна і навіть слабка в поїзді метро повстає, щоб захистити дівчину від нападів бридких і поганих людей і опиняється в реанімації – це Божа правда, і не потрібно політичних програм, щоб відчути серцем цю Божу правду".
 
Знов-таки, наче й гарно звучить, але що має на увазі патріарх Кіріл, говорячи про 1917 рік? Скинення прогнилого самодержавного режиму (який, до речі, перетворив РПЦ на підпорядковану собі суто бюрократичну інституцію, скасувавши навіть таємницю сповіді) і спробу ствердження демократії, яка включала відтворення незалежної Церкви – чи більшовицько-атеїстичний переворот? Чи й перше, й друге одночасно? А засудження здійсненого в 1990-х (нагадаю, головним тоді стали ліквідація СРСР, економічні реформи, нова спроба ствердження демократії в Росії та нове унезалежнення РПЦ від влади)? Якщо є претензії до способів проведення соціально-економічних трансформацій, наслідком яких стало уставлення державно-олігархічного капіталізму, то про це треба було так і сказати. Але, схоже, і 1917-й, і 1991-й для патріарха РПЦ мічні реформи, я РПЦ)ація СРСР, нова спроба ствердження демократії в Росії юрократичну інституцію, скасувавши навіть таємниє предметом постійних інвектив (заява, про яку йдеться, - далеко не перша) саме
Читать

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

Дмитро Степовик, релігієзнавець, провідний
Читать

Аэрофотоснимки Киева, сделанные  в разное время Люфтваффе, обнаружил в Национальном Архиве в Вашингтоне (снимки были рассекречены в начале 90-х г. и сейчас доступны для всеобщего обозрения) Джон Болл - канадский специалист по дешифровке и анализу аэрофотоснимков.
Джон Болл дает такой комментарий: «Та часть оврага (у еврейского кладбища), где якобы происходили массовые убийства, показана с увеличением. Мы видим спокойную и мирную долину. Ни топография, ни растительность не нарушены вмешательством человека. Нет подъездных путей для транспортировки людей или горючего, нет хранилищ горючего, нет разрытых ям, нет костров, нет дыма. Мы можем с уверенностью сделать вывод, что ни одна часть оврага Бабий Яр вплоть до освобождения этой местности советскими войсками не подвергалась заметным топографическим изменениям. Так что в этом месте не могло быть массовых захоронений, и массовое сожжение трупов в тот момент также не могло иметь места» . (John Ball. "Air Photo Evidences" in Germar Rudolf "Dissecting the Holocaust", S. 273/274.)

1 - Внешний край оврага Бабий Яр.
2 - V-образное дно оврага. Применение лошадей и тракторов для эксгумации, сжигания и захоронения десятков тысяч трупов должны оставить следы, явственно видимые на аэрофотоснимках.
3 - С/х фермы (огороды), использовавшиеся в 1940 г.
4 - Деревья.
5 - Кладбище с сотнями индивидуальных могил.
6 - Дорожки между могилами.
7 - Строение на кладбище.
8 - Место на дне оврага, где, по версии евреев, около 64 000 тел были эксгумированы, кремированы и захоронены в течение 5 недель до 28 сентября 1943. Не видно никаких повреждений почвы, неизбежных после столь масштабных злодеяний.
9 - Следы дорог или колей телег на склонах оврага отсутствуют.
10 - Улица Мельникова, идущая на восток к Киеву.
11 - Никаких следов грузовиков или телег ведущих от улицы к оврагу.
12 - Узкая гужевая дорога от конца улицы Мельникова на запад.

 

Дізнавшись про те, що Межигір’я стало тепер рекреаційною зоною, я уявив собі ці одухотворені вервечки трудящих, спортсменів з м’ячами, луками, списами і туристів з мангалами. А на воротах – усміхненого господаря, який радісно вітає гостей.

Ну хіба це справді не покращення життя?

Ще й яке покращення. От тільки на ідеологічному фронті у нас повний провал. Або, як казав тов. Сталін, запаморочення від успіхів.

Пригадайте, як не так давно у Росії судили хлопчину, який в Інтернеті щось там негарне писав про кацапів. Їхня ФСБ вирахувала його без проблем і притягла до відповідальності. А тим часом у нас може хто завгодно писати про українців різні свинства і нічого йому за те не буде.

Може, тому що у нас зараз влада належить виключно росіянам? Ось і президент позитивно відгукнувся про законопроект на захист російської мови. Ну, я йому не дивуюся. Це його рідна мова, от він її, як уміє, так і плекає.

Але що ж нам, бідолашним аборигенам робити? Як нам себе захистити?

СБУ знову ж таки захищає не нас, україномовних, а тих других. От я б і запропонував іншу назву для цієї поважної установи – СБРУ. А то якось незручно я себе почуваю.

Купив недавно футболку… Ну, цю… „Спасібо…” цим… за… цього… А тепер не знаю, чи можу її вдягнути, бо чую, що УБОЗ полює за тими футболками. Таке враження, що я сів у машину часу і повернувся років так на 25.

Скромний працівник стадіону „Динамо” Андрєй Саламатов, якого начебто з роботи уже звільнили, хоча сам він каже, що ніхто його не звільняв, ставши в позу Валуєва, виклав в Інтернеті свій погляд на нас, аборигенів: „Украинской нации никогда не было, нет и не будет! „Украинская нация” и “украинский язык” – это исскуственные химеры созданные для расчленения и уничтожения Русского народа.

Все “украинцы” – это Русские, или “бывшие” Русские, а “Украина” Русская земля, оккупированная подонками и предателями, целенаправлено переплавливающими Русских людей в высосаных из пальца “украинцев”, а по сути делающих из них анти-русских.

Мирится с этим невозможно, это будет соучастием в преступлении. Нет никакого смысла в существовании нескольких Русских государств, а значит мы должны объединится в одно Российское Государство”.

Та це ще не все. Саламатов “В Контакте” перебуває в групах “НКВС”, “Наша родина СССР”, и “Я чекист”, а в мережі „Мой мир” у розділі “коротко о себе” вказав: “Советский человек – гражданин некой Украины, надеюсь ненадолго…”

Ну ФСБ точно б знала, що з таким типом робити. А СБУ? Невже вона не бачить тут заклику до повалення існуючого ладу? Ні? А якщо на хвильку відірватися він здування порошинок зі свіженьких пагонів? Якщо, наприклад, викликати громадянина і поцікавитися: а хто ж то такі ті „подонки и предатели”, які окупували „русскую зємлю”? А раптом виявиться, що то Кабмін на чолі зі знатним капустоводом? Або ще й гірше – з цим… котрий… на майці? Бо ж вони начебто ніколи не заявляли, що „савєтскі люди”.

Нє, я б за такі прорахунки погони не давав, а зривав.

Окремо питання до Суркіса. А що якби хтось оте саме написав про вашу націю? Були б якісь наслідки? Тому візьмемо ще один бік ідеологічного фронту – ксенофобію. Читай – антисемітизм. Воно, звичайно, як подивитися на українських євреїв, то семітів там удень з вогнем не знайдеш. Не той фасон. Так що у нас із цим ділом усе гаразд, незважаючи на усі камлання Рабіновича і Фельдмана. Я б їм так сказав: пацани, ви в дзеркало дивилися? Які ви семіти? Ну, на крайняк ліца кавказкой національності.

Але ворог не дрімає. А хто виявився ворогом старозавітного народу? Не повірите: цигани! Мало того, що вони вимагають,
Читать

Даючи інтерв'ю для ЗМІ, відомий мовознавець, професор, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Пономарів прокоментував особливості вимови прем'єр-міністра Миколи Азарова під час його спілкування українською мовою: "Тут напрошуються дві версії: або Микола Янович відверто знущається над нами, або ж він, вибачте, просто тупий".

За словами Пономаріва, за останній час від Азарова втекло вже п'ять вчителів української мови. Тут одне з двох: "Азаров або не хоче вивчити мову, або не може. Якщо правильне друге твердження, то така людина не здатна ні на що через свою кволість. До речі, кажуть, що від нього вже п'ять учительок української мови пішли, не витримали ...".

У той же час, вказівку президента міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову вивчити державну мову і розмовляти нею академік вважає цирком.

"Через місяць він дійсно заговорив, але вистачило цього чиновника на дві-три промови. А тепер пан Могильов знову користується російською. Пересічна людина сприймає це так: "Ви хотіли - я довів, що можу. А тепер відчепіться".

==============

Азаров - просто тупий, хіба не зрозуміло? До речі, а хто в тій банді розумний?

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...

Народные депутаты сделали большой подарок народу Украины. 

В рамках изменений в госбюджет-2011 (законопроект №8654) было установлено, что в течение всего 2011 г. целый ряд социальных выплат будет определяться не размерами, четко зафиксированными в соответствующих законах, а постановлениями Кабмина — «исходя из имеющегося финансового ресурса бюджета Пенсионного фонда на 2011 г.». Среди пострадавших оказались фактически самые денежные социальные категории — дети войны, чернобыльцы и военные пенсионеры.

Законопроект был зарегистрирован 10 июля, уже 14 июля документ принимается в первом чтении и в целом, а 16 июля его подписывает Виктор Янукович. 

Принятие столь важного для правящего большинства (в том числе и коммунистов) решения было проведено стремительно и в духе наперсточников: вместо скандального закона №7562, который вызывает возражения даже у некоторых регионалов, депутатам был подсунут несколько иной, но с той же сутью. И они весело и радостно нажали пальчиками на все возможные кнопочки, чем самым просто нахамили своему собственному народу.

Самое интересное, что все это было проведено накануне 22 июня, дня начала той войны, которая для тех же самых политических сил является священным быком, использование которого против оппозиционного населения до сих пор давало самые прекрасные результаты.

А теперь эти самые силы плюнули в души тем, кто надевал некоторое время назад на себя георгиевские ленточки и шел под  красными знаменами "на правый бой с националистами", оскверняющими память предков.

Плюнули в души и тем, кто родился в годы войны. Видимо, власти решили возвратить их в такое же голодное детство? Или просто выморить, чтобы не платить им пенсии ввиду дырявости Пенсионного фонда? 

И тут я вспомнил фразу Азарова накануне 9 мая, когда он, видимо, хотел сказать что-то умное, а выдал на гора фразу о том, что красный флаг заменит пенсионерам таблетки...

Цинично?

А что, зачем с точки зрения голого прагматизма содержать такую армию голодных и вечно болеющих стариков? Ведь для получения сверхприбылей и упрятывания их в оффшорах нашим миллиардерам и миллионерам нужны люди молодые, быстрые и не болеющие. 

Остальным увеличат срок выхода на пенсию в надежде на то, что они окочурятся до этого долгожданного выхода...

Вот вам и пенсионная реформа, вот вам и омоложение страны...

А тем, кого обокрали, втюхают снова георгиевские ленточки и повезут на драки с националистами... 

Шуму будет много, а под шумок и голод не так сильно чувствуется...

И только дураки на форумах будут кричать о подвигах и славе былых времен, подыгрывая тем, кто обкрадывает их дедов и прадедов...

Хотя, как это обычно бывает, все эти военные стенания умещаются в одну неделю, не больше. Поскольку писакам куда более важен принцип трепа, нежели судьбы людей, переживших и годы войны, и голодные послевоенные годы...

И завтра, когда лишенные законных своих льгот ваши родители и деды посмотрят вам в глаза с вопросом, а что вы, дети и внуки сделали для их защиты, все ли смогут сказать: "Мы сделали что могли и не голосовали за эту власть..."

А что будете делать дальше вы, проголосовавшие за обкрадывающих свой народ?

Заявление
Председателя ПСПУ Наталии Витренко
от 16 июня 2011 года

Каждый день правления Виктора Януковича все ярче проявляет его чудовищную антинародную, предательскую сущность.
Он вместе с правительством Азарова и его политической опорой в Верховной Раде Украины из Партии регионов, оппортунистами КПУ и блоком Литвина взялись "радикально преобразовать общество", проводя так называемые реформы.

Вся предвыборная сказка кандидата в Президенты Януковича, которой поверило большинство избирателей Украины, обернулась в махровую ложь, в политику социального фашизма, политику распродажи стратегических предприятий, рабского, предательского служения НАТО. Из гаранта конституционных прав и свобод Янукович превратился в киллера, громящего и уничтожающего и Конституцию, и конституционные права и свободы. Так называемая конституционная, судебная, пенсионная и жилищная реформы, трудовой кодекс, избирательные законы – всё, абсолютно всё направлено против граждан Украины, все в угоду ненасытной олигархии, увеличившей свои несметные богатства за год правления Януковича в пять раз. Страна превращается в мафиозный концлагерь с нищим, бесправным населением и с жирными псами у власти.

Вчера Янукович посягнул на последнее общенародное достояние – на землю Украины. Он заявил, что землю нужно пустить в продажу с тем, чтобы под ее залог можно было бы получать кредиты для сельского хозяйства.

Я, как гражданка Украины, как политик, как доктор экономических наук, заявляю свой решительный протест. Янукович и вся его камарилья во власти должны знать:

– торговать землей – все равно, что торговать Родиной, своей матерью;
– торговать землей – твореньем Божьим – это стать не просто антихристом, а дьяволом.
Как руководитель Собора православных женщин Украины, я требую от Януковича, называющего себя глубоко верующим православным человеком, покаяться, не совершать греха, отказаться от дьявольских планов;
– торговать землей наш народ никому права не давал и, убеждена, не даст. Поэтому без всеукраинского референдума любые формы продажи земли будут нелегитимны и нелегальны. Это преступление, за которое рано или поздно будут судимы все причастные к нему, во главе с президентом;
– с экономической точки зрения нет никакой необходимости вводить частную собственность на сельскохозяйственные угодья. Всем барыгам во главе с Януковичем я предлагаю изучить мировой опыт лучших форм хозяйствования. Эффективность сельского хозяйствования зависит прежде всего от используемых технологий. Изучите опыт СССР (в том числе УССР), Голландии, Швеции, Китая, Белоруссии. Частная собственность на сельскохозяйственные угодья – это дремучее прошлое. Но как только землю превратят в товар, то стоимость земли войдет в себестоимость сельскохозяйственной продукции, что резко повысит цены на сельхоз продукцию и сделает её неконкурентной на внешнем рынке и недоступной для большинства наших сограждан;
– суть провозглашенной Януковичем земельной реформы не в повышении эффективности и снижении цен (нет и не может быть научного обоснования этому), а в том чтобы мафия, захватившая власть в Украине, урвала за бесценок землю, рыночная цена которой 3 триллиона 300 миллиардов долларов. Украинская олигархия захотела из миллиардеров стать тримиллиардерами! В этом вся преступная суть провозглашенной Януковичем земельной реформы.

Прогрессивные социалисты не смиряться с таким предательством интересов нашего народа. Януковичу и его камарилье не место во власти! Эта власть незаконна и нелегитимна.

Янукович, вон из власти!

Председатель ПСПУ Наталия Витренко

В г. Димитров Донецкой области городские власти обязывают работников предприятий «добровольно-принудительно» перечислить свой дневной заработок на строительство в городе православного храма Московского патриархата.

Об этом сообщил депутат Димитровского городского совета Виктор Трифонов, который также является председателем местной организации Независимого профсоюза горняков Украины (НПГУ) городов Селидово и Новогродовка (входят шахты ГП «Селидовуголь») и председателем Димитровской городской общественной организации «Родина. Честь. Достоинство».

По его словам, «сейчас в городе Димитрове под девизом: «Возродим духовность, воздвигнем храм вместе» разворачивается строительство храма святого великомученика Пантелеймона», и руководство города «проводит работу» с руководителями предприятий, чтобы работники перечислили свой дневной заработок в фонд строительства этого храма.

«Ну, строительство храма – ради Бога, – мы не против. Но мы не согласны с теми методами, которыми собирают деньги на этот храм», – сказал В.Трифонов.

Он рассказал, что, например, на шахты, которые входят в ГП «Красноармейскуголь», приезжают руководители города вместе с представителями духовенства и говорят, «чтобы рабочие, шахтеры перечислили однодневный заработок на строительство храма».

«Вы же понимаете, что делается это добровольно-принудительно, чтобы руководители предприятий на людей как бы подействовали… Получается, что на шахте работают и мусульмане, и греко-католики, и иудеи, – и все должны перечислять на строительство православного храма Московского патриархата?», - возмутился В.Трифонов.

При этом он отметил, что «по шахтам собрать эти деньги будет труднее - там два профсоюза». «А вот где легко людей «ломали» – это по больницам, по школам: они же все бюджетники, подчиняются городскому голове. Там с людьми не церемонятся», – отметил активист.

В.Трифонов сообщил, что он также является заместителем председателя Общественного совета, созданного при горсовете г. Димитрова, и поэтому считает, что данный вопрос о сборе средств на строительство упомянутого храма должен выноситься на обсуждение совета.

«Почему этот вопрос не вынесли на рассмотрение Общественного совета? В него входят и представители духовенства города... Почему вместо этого по всему городу власть только нажимает на руководителей?», - заявил депутат горсовета.

«Наша позиция такая: мы не против строительства храма, но это должно проходить цивилизованно, по желанию. Пусть бы поставили пластмассовый ящик, написали, для чего собираете деньги, дали в газете расчетный счет, и каждый человек сам примет решение… Многие разделяют эту позицию», – добавил В.Трифонов.

Он также сообщил, что уже написал и зарегистрировал два письма к Димитровскому городскому председателю, в которых изложил свою позицию по этому вопросу.