В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать

Десь зодва роки та трохи волі вистачило б Україні, аби повністю відмовитися від споживання російського газу.

Проблему становить система наживи на газі через комуненерго, та інші схеми. Справа не тільки в керівництві країни - багато людей, в т.ч. Опозиціонери, годуються з теми. Тема сама призводить до величезного переспоживання газу. Навіть якби на Януковича зійшов Святий Дух і він вирішив змінити ситуацію, йому довелося б витримати невеличку громадянську війну.

Нажаль, в наших умовах, незалежність не може триматися на крадіжці.

Коли онук, згодом, коли все закінчиться, питатиме у вас: де поділася наша незалежність? Відповідайте: ми її у себе вкрали.

Дмитро Корчинський

Найстарший за хіротонією ієрарх Української Православної Церкви Московського Патріархату, митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ публічно став на захист Володимира ПУТІНА від російських опозиціонерів - учасників масових мітингів у Москві - і застеріг росіян від підтримки «кольорового» сценарію розвитку подій.

Характеризуючи протесні акції москвичів на Болотяній площі і проспекті Сахарова, одеський ієрарх угледів у закликах їхніх учасників спроби усунути від влади прем`єр-міністра В.ПУТІНА.

«Заклики мітингів скасувати результати виборів у Державну Думу, - заявив АГАФАНГЕЛ в інтерв`ю російському інформаційному агентству REGNUM, - звільнити "політв`язнів", тобто не кого іншого, як ставлеників антиросійських сил на Заході, і найголовніше, усунути від влади лідера національного і державного відродження великої Росії Володимира Володимировича ПУТІНА - з головою видають справжніх організаторів і ляльководів протесних акцій у російській столиці».

На думку митрополита, «над Росією, що є центром Російського світу, нависла та страшна загроза, яка вже відвідувала Україну на рубежі 2004-2005 років, - загроза «помаранчевої» революції. Нагнітаються антидержавницькі психоз і мітингова істерія».

Він прямо застеріг росіян від підтримки опозиційних сил: «Знову море людських пристрастей високо піднімає хвилі свої, прагнучи скинути в темні безодні розвалу і лихоліття православну Вітчизну нашу, що ледве розпочала шлях відродження. Дух брехні, обману, зради, злості і ненависті знову, як у найтрагічніші дні нашої історії, отруює своїм смертним диханням Російську землю».

Що стосується пошуку шляхів розвитку країни, то навіжений митрополит вказав: «Тільки з В.В.ПУТІНИМ у російських людей, що опинилися не з своєї провини за межами Російської держави і кинутих «демократами», а також у всіх людей доброї волі, які проживають на території країн СНД, і усвідомлюють, що наша сила і саме наше виживання — тільки в єдності, пов`язані обгрунтовані надії на відновлення історичної справедливості, на нову інтеграцію, засновану на тисячолітній богозаповідній єдності Святої Русі».

АГАФАНГЕЛ заявив, що протесні акції в Москві організовують зовсім не жителі столиці: «Упевнений, за цими мітингами та опозиційною істерією, що штучно нагнітається, стоїть зовсім не російський народ. Так, справді, непогрішимий тільки Господь, ніяка влада ніколи не буває ідеальною і може припускатися помилок. Але між нормальною, конструктивною критикою, до якої завжди готові прислухатися, про що не раз заявляли керівники Російської держави - і президент, і глава уряду, і тим, що здійснюється сьогодні з боку так званої несистемної опозиції, лежить прірва».

====

Невже Анафангел забув, що в російців є свій недоумок Гундяєв?

В мифе о холокосте ключевой является легенда о газовых камерах, которых никто не видел. Т.е. некторые чудом выжившие утверждали что они их видели, но когда их просили конкретизировать детали - доходило до маразма.

Элиягу Розенберг был одним из многих чудом переживших лагерь Треблинка.
Вот его эскиз газовой камеры в Треблинке.

Красиво, правда?

...
Читать

 Я тут как-то опубликовал один интересный список:

Як ви вважаєте, в чиїх руках була преса в Російській Імперії?

Итак, кого же поставил Ильич и его соратники по ВКПБ(ж) на должности финансовых воротил России? Данные 1925 года.

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ БАНК СССР.
Правление: Канцемеленбаум З.С., Хрущев А.Г., Шлезингер А.Д., РескеН.А., Шер В.В., Михельман Д.Д., Аркус Г.К., Левин И.Д., Мануйлов А.А., Блюм А.А., Берхацкий Б.М.
Иностранный отдел: Бельгард С.К., Нейман Ф.А ., Файнберг А.И., Мендельс А.И.

ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННЫЙ БАНК.
Правление: Аксельрод, Вейцман, Данаивенский, Фушман, Гейне и др.
Валютно-фондовый отдел: Феррейн И.З., Эпштейн И.М., Шатров П.П., Лурье М.А.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЙ БАНК.
Правление: Шефлер М.Е., Шнайдер А.Д., Лущицкий А.О. и др.

БАНК ДЛЯ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ СССР.
Председатель: Фрумкин М.И. Члены Совета: Бегге И.М., Золотцев А.И.,Идельсон И.Р., Калманович М.И., Лурье E.G., Нихельман Д.Д., Сыромолотов Ф.Ф., Кер В.В., Шлезингер А.Д.
Экспортно-импортный отдел: Кампнер В.Ф., Ерман Г.М.
Валютно-фондовый отдел: Кнорре Е.К.

МОСКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ БАНК.
Совет: Басиас Ф.А., Бежас А.Ф., Вульфсон С.Д. и др.

МОСКОВСКОЕ ТОРГОВО-ПРОМЫвЛЕННОЕ ОБЩЕСТВО ВЗАИМНОГО КРЕДИТА.
Правление: Гуревич Л.И., Эфромсон Е.Е., Донде А.М.
Управляющий делами: Левенталь Б.Г.

ГОСТРУДСБЕРКАССЫ.
Управляющий: Каганович А.С.
Общий отдел: Айбиндер С.М.

Как вы, видимо, догадываетесь, православных людей в этой компании было немного... Из всех - один лишь Сыромолотов Ф.Ф. ... 

Верхівка Російської православної Церкви знову потішила тих, хто критично ставиться до неї. Спершу 8 грудня голова відділу РПЦ із взаємовідносин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін наголосив, що для подолання політичних розбіжностей російському суспільству необхідно не забувати про уроки Великої смути. 

"Урок подолання Смути, урок творення народної єдності, урок напоумлення народом еліти повинен бути не тільки надбанням історичних доль, цей урок, я в цьому переконаний, важливий для нашого майбутнього. Його потрібно твердо вивчити, щоб уникнути нових смут, в які багато хто сьогодні хотів би ввергнути Росію ", - сказав він на слуханнях, присвячених підготовці до святкування 400-річчя подолання Смути і відновлення державності, яке відбудеться наступного року. На думку Всеволода Чапліна, "цей урок треба вивчити, щоб зрозуміти: Росія може вижити й утвердитися як потужна сила в історії тільки за умови єдності всіх верств суспільства, єдності народу і влади, єдності поверх національних і політичних поділів". Звучить гарно, якщо відволіктися як від політичної ситуації, що склалися нині в Російській Федерації, так і від способів, яким правлячий режим встановлює цю "єдність народу і влади".
 
Далі – більше. 17 грудня патріарх РПЦ Кіріл після літургії в московському храмі Христа Спасителя на честь свята святої великомучениці Варвари виступив із ледь не програмною проповіддю, закликавши росіян не ставати жертвами "інформаційних технологій", що мають на меті "круто поміняти історичну течію нашої Вітчизни", підкресливши: "Сьогодні масові настрої людей визначаються не Божої правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. Ми знаємо, до чого це доходить в деяких країнах, коли знову проливається кров. Як важливо, щоб ми, спадкоємці великої Росії, пройшли через страшні випробування ХХ століття сьогодні виявилися здатними сприйняти уроки минулого, не повторювати помилки батьків 1917 року і тих, хто в 90-і роки круто міняв життя нашого народу ". Мовляв, це все гординя "подвигає одних судити можновладців, а інших захоплювати владу чужими руками і ціною чужих життів". Треба займатися самовдосконаленням, а не політичними акціями: "Ми ніколи не вийдемо з кризи, поки ми не змінимо людини... І слід охати або ахати, коли суспільство наше здиблюється конфліктами, і не потрібно нарікати на неправильність ведення справ в державі, коли саме від серця людського виходять лихі думки, що реалізуються в корупції, в злочинності, в байдужому ставленні чиновників, у найвищому градусі конфліктності та конкурентності між людьми... Коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків, коли людина неозброєна і навіть слабка в поїзді метро повстає, щоб захистити дівчину від нападів бридких і поганих людей і опиняється в реанімації – це Божа правда, і не потрібно політичних програм, щоб відчути серцем цю Божу правду".
 
Знов-таки, наче й гарно звучить, але що має на увазі патріарх Кіріл, говорячи про 1917 рік? Скинення прогнилого самодержавного режиму (який, до речі, перетворив РПЦ на підпорядковану собі суто бюрократичну інституцію, скасувавши навіть таємницю сповіді) і спробу ствердження демократії, яка включала відтворення незалежної Церкви – чи більшовицько-атеїстичний переворот? Чи й перше, й друге одночасно? А засудження здійсненого в 1990-х (нагадаю, головним тоді стали ліквідація СРСР, економічні реформи, нова спроба ствердження демократії в Росії та нове унезалежнення РПЦ від влади)? Якщо є претензії до способів проведення соціально-економічних трансформацій, наслідком яких стало уставлення державно-олігархічного капіталізму, то про це треба було так і сказати. Але, схоже, і 1917-й, і 1991-й для патріарха РПЦ мічні реформи, я РПЦ)ація СРСР, нова спроба ствердження демократії в Росії юрократичну інституцію, скасувавши навіть таємниє предметом постійних інвектив (заява, про яку йдеться, - далеко не перша) саме
Читать

Серед провідних українських політиків найбільшу підтримку громадян України мають Юлія ТИМОШЕНКО, Арсеній ЯЦЕНЮК та Віталій КЛИЧКО. Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ – на четвертому місці.

Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці вересня-на початку жовтня 2011 року.

Так, за даними соціологів, серед провідних українських політиків найбільшу підтримку мають Ю.ТИМОШЕНКО (14,3% повністю підтримують її діяльність, 22,1% – підтримують окремі дії, 56,7% – не підтримують її діяльність), А.ЯЦЕНЮК (відповідно 11,9%, 34,7% і 44,2%), В.КЛИЧКО (відповідно 10,2%, 31,8% і 41,5%), В.ЯНУКОВИЧ (відповідно 10,0%, 30,0% і 54,6%).

Порівняно з травнем 2011 р., статистично значуще зросла частка респондентів, які повністю підтримують діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 11,9% до 14,3%) та А.ЯЦЕНЮКА (з 8,6% до 11,9%). За цей же період зменшилося число тих, хто не підтримує діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 60,1% до 56,7%) та В.КЛИЧКА (з 47,5% до 41,5%), і зросла частка тих, хто не підтримує діяльність В.ЯНУКОВИЧА (з 48,1% до 54,6%).

Діяльність прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА повністю підтримують 5,1% опитаних, підтримують окремі його дії – 27,5%, не підтримують – 61,8%. Діяльність віце-прем`єр-міністра Сергія ТІГІПКА – відповідно, 5,8%, 25,2% і 61,6%, голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА – відповідно, 3,4%, 23,6% і 64,1%.

Серед українських політиків найбільш негативно оцінюється діяльність Віктора ЮЩЕНКА (лише 1,5% респондентів повністю її підтримують, 9,3% – підтримують окремі дії, 80,4% – не підтримують).

*** Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 вересня по 4 жовтня 2011 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.