Схоже, найближчим часом українську ГТС, як казали за радянських часів, можуть "зкомуниздити". Іншими словами, її так "покращать", що більше не знайдуть, або знайде один лише "Газпром". 

Уряд подав до Верховної Ради законопроект, що пропонує зняти заборону на приватизацію держпідприємств, дочірніх підприємств НАК "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації. Законопроект пропонує дозволити здійснювати приватизацію за простим рішенням Кабінету міністрів.

Також пропонується внести зміни до закону "Про приватизацію державного майна" і дозволити оренду об'єктів магістрального трубопровідного транспорту. А де дозволена оренда, там дозволена і приватизація, за штучно створені борги. Чинний уряд дозволяє приватизацію і просто так – задарма.

У разі прийняття такої ініціативи, за рішенням уряду можна буде здійснювати відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі держпідприємств, що здійснюють діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами та його зберігання в підземних сховищах.

Також дозволять передачу основних фондів акцій і часток таких підприємств з балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного капіталу інших юридичних осіб, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, акцій і часток.

Ключовий момент такої ініціативи - надання владі права просто віддавати іноземній державі українську ГТС. І не тільки її, а будь що! У Законі "Про приватизацію державного майна" пропонується внести такі правки: "Приватизація державного майна здійснюється відповідно до цього Закону або положень, передбачених міжнародними договорами… Якщо міжнародним договором, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у цьому законі,то застосовують правила міжнародного договору". 

По-суті, це відкриває шлях до одномоментної капітуляції в цілій низці сфер.  ГТС, яку український народ створював десятиліттями, уряд, що доживає останні місяці, зможе здати навіть не за гроші, а за міжнародним договором - Росії. Цим законопроектом влада легалізує можливість робити з ГТС та унікальними підземними газосховищами, все, що схоче.

Пропозиції Кабміну чітко спрямовані на розпродаж державної ГТС шматками за рішенням урядовців, які не забудуть при цьому про свій особистий інтерес на майбутнє. Тусовка з 20 людей, які називаються Кабміном, роздаватимуть останні шматки держвласності в інтересах ще трьох осіб, які називаються "Сім‘єю".

Від того, пообіцяють владі дачу в Підмосков‘ї чи Монако, залежатиме доля унікальних господарських комплексів України, створених цілими поколіннями, що прямо, найбезпосереднішим чином впливають на національну безпеку.

Стаття 111 Кримінального Кодексу чітко визначає поняття державної зради - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави, і карається цей злочин позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років".

Чому влада йде на це після трьох років? Тому, що злодійкувата влада
Читать

Когда-то давно человечество придумало политические партии, чтобы более эффективно управлять государствами. Европейский парламентаризм в его нынешнем виде зародился во Франции, во времена Великой Французской революции. Именно тогда возникла традиция делить парламентариев на левых, правых и центристов. Справа во французском Национальном собрании сидели консерваторы и монархисты, выступавшие за сохранение старых порядков, в центре – умеренные сторонники республики, слева – якобинцы, сторонники радикальных преобразований и полного упразднения «старого мира». Такая классификация политических течений на левых и правых оказалась весьма удобной. Она прижилась, и употребляется политологами до сих пор, не смотря на призывы заменить ее на что-то более современное.

К правым в Европе принято относить тех, кто ставит во главу угла традиционные ценности - церковь, нацию, гетеросексуальную семью, капитализм, неприкосновенность частной собственности. Левые – сторонники так называемой «социальной справедливости». Разного рода коммунисты и социалисты, предлагающие различные варианты перераспределения доходов в пользу бедных. Все, что между правыми и левыми – умеренный центр. Традиционно сюда принято относить партии социал-демократического направления, в разных пропорциях мешающие капитализм с социализмом.

В Украине, где политическая грамотность населения на момент прихода демократии стремилась к нулю, а в обществе с момента обретения независимости существовал серьезный ментальный раскол на «националистов» и «советских», процесс перехода к многопартийной системе имел свою неповторимую специфику. Разновекторность украинских регионов, часть которых осознает себя украинскими землями, а часть – заблудшими российскими территориями, создает в государстве такую ситуацию, при которой определяющим в партийной идеологии становится не экономический подход, а лояльность той или иной политической силы Кремлю. Поэтому в отличие от большинства европейских государств, где есть просто социалисты, просто националисты и просто либералы, в Украине все эти течения существуют в двух ипостасях – русской и украинской, каждая из которых борется не только с идеологическими оппонентами, но и с «единомышленниками» из другой части страны.

Самое яркое отражение этой ситуации – партии КПУ и «Свобода». На первый взгляд идеологические противники, на самом деле имеют гораздо больше общего, чем того хотелось бы обоим. И если со «Свободой», которая открыто и честно признает себя силой националистической, т.е. правой - все понятно, то партия Симоненко являет собой весьма любопытный феномен, воплотивший в себе всю эволюцию русского национализма в XX веке, когда националистами в России быть было нельзя, но очень хотелось.

Если приглядеться повнимательнее, то оказывается, что за раскрученным брендом и популистской левацкой риторикой украинских коммунистов, призывающих «вернуть страну народу», на самом деле скрывается совсем другая, противоположная марксизму идеология. Партия Симоненко, соблазнив избирателя красочной ретро-упаковкой с советскими символами, подсунула ему реакционный русский национал-консерватизм с отчетливым послевкусием черносотенства. Под личиной левых притаились самые настоящие правые! Правда, избиратель КПУ, похоже, и сам был рад такому подлогу, потому как и сам по большому счету на Маркса с его интернационализмом чихать хотел.

Корни ситуации следует искать в недалеком прошлом. Страна, победившая
Читать

Директор Института трансформации общества Олег Соскин прокомментировал резолюцию США по Украине и реакцию отечественного МИДа по этому поводу.

«Резолюция США по Украине - это такое весомое предупреждение правящему режиму. Если Украина не вернется на цивилизованный путь развития, не придет к стандартам развитых демократических стран, то нашу власть ждут очень большие проблемы, против них будут приняты серьезнейшие санкции - даже более суровые, чем против такого изгоя, как Лукашенко. Там-то хоть все понимают, что Беларусь - это российская резервация, отстойник какой-то… А с Украиной все будет гораздо серьезнее и будет очень напоминать ситуацию с Ливией, Сирией и другими диктаторскими странами Северной Африки, - заявил  Олег Соскин. - На этом США и Запад не остановятся и будут действовать дальше. Это очень опасно, для народа в том числе. Ну, а наше руководство давно потеряло чувство страха, а Янукович утратил ощущение реальности - считает, что может действовать безнаказанно. Для нас, граждан Украины - это очень плохой симптом».

«Западное демократическое сообщество такого беспредела, когда попираются основные базовые принципы демократии и цивилизованности, терпеть не будет. И правильно… Нельзя терпеть диктаторов и таких хамов в своем доме. И если у граждан страны не хватает собственной зрелости и выучки, то тогда им надо помогать, излечивать народ от этой болезни. Потому что диктатура, репрессии и тирания - это заразные болезни, и если их оставить без должного внимания, эта зараза начинает быстро распространяться по другим странам мирового сообщества. И те, кто через подобное уже прошли, знают цену - это может потом привести к войне даже мирового масштаба. Поэтому цивилизованные страны пытаются быстро разобраться с подобными явлениями - стерилизовать лагуны с такими маленькими трайболистскими диктаторами типа Януковича и его семьи», - отметил также эксперт.

«Следующий серьезный шаг будет после сфальсифицированных выборов. И, конечно же, Запад поддержит оппозицию. И если Янукович и его камарилья не остановятся, а будут продолжать внедрять в стране свою диктатуру, в стране будут серьезные социальные и политические столкновения. У меня по этому поводу не возникает ни малейших сомнений», - заявил также господин Соскин.

В то же время, эксперт не оставил без внимания и реакцию отечественного МИДа на резолюцию США по Украине: «Грищенко - это не министр иностранных дел, а тряпичная кукла. Просто стыдно, что во главе нашего МИДа находится такое вот междометие, готовое обслуживать интересы абсолютно зарвавшегося рецидивиста, который вообразил, что он будет диктатором европейской страны».

США можуть вжити санкції до тих, хто посадив Тимошенко (повний текст документа)

РЕЗОЛЮЦІЯ

Заклик до звільнення з в'язниці колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Беручи до уваги обнадійливий ріст і реформи, які Україна пройшла з часу оголошення про свою незалежність від Радянського Союзу в 1991 році і прийняття своєї першої Конституції в 1996 році;

Беручи до уваги те, що Конституція 1996 року забезпечувала дотримання основних свобод, таких, як свобода слова, зборів, релігії, преси, але, в кінцевому рахунку виявилася заслабкою, щоб стримувати просякнуту корупцією політичну культуру, успадковану від комуністичного минулого;

Беручи до уваги те, що в результаті фальсифікації виборів, за допомогою яких пан Янукович був оголошений переможцем, громадяни України організували серію протестів та страйків, яка стали відомі як «Помаранчева революція»;

Беручи до уваги те, що події Помаранчевої революції, разом з тиском з боку Сполучених Штатів та інших країн, змусили Верховний суд України вимагати безпрецедентного третього туру виборів, в результаті яких лідер опозиції Віктор Ющенко переміг Януковича з перевагою в 52 відсотків на 44 відсотки;

Беручи до уваги те, що в 2010 році на президентських виборах чинний президент Ющенко отримав лише 5,5 відсотків у першому турі голосування, і колишній прем'єр-міністр Янукович та прем'єр-міністр Юлія Тимошенко змагалися один з одним в другому турі виборів;

Беручи до уваги, що пан Янукович переміг Тимошенко з перевагою в 49 відсотків на 44 відсотки;

Беручи до уваги те, що незабаром після інавгурації Януковича в 2010 р., український Конституційний суд встановив, що більшість натхненних Помаранчевою революцією реформ є неконституційними;

Беручи до уваги те, що у 2010 році президент Янукович призначив Віктора Пшонку Генеральним прокурором;

Беручи до уваги, що після призначення пана Пшонки, проти більш ніж десятка політичних лідерів, пов'язаних з Помаранчевою революцією 2004 року, було порушено кримінальні справи по статтях щодо зловживання ними службовим становищем та перевищення своїх повноважень українського Кримінального кодексу;

Беручи до уваги, що у 2011 році Генеральний прокурор Пшонка висунув колишньому прем'єр-міністру Юлії Тимошенко звинувачення по статтях щодо зловживання службовим становищем стосовно її рішення укласти договір на постачання природного газу між Україною і Росією, ухваленого нею під час перебування на посаді;

Беручи до уваги, що 11 жовтня 2011 року Тимошенко була визнана винною і засуджена до семи років позбавлення волі та оштрафована на $ 189 млн, їй заборонили займати державні посади протягом трьох років;

Беручи до уваги, що Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала порушення в українських судах, ухваливши резолюцію №1862 від 26 січня 2012;

Беручи до уваги, що у резолюції №1862 заявлено, що зловживання службовим становищем і перевищення повноважень, за які Тимошенко була засуджена, «є занадто широкими в застосуванні та дозволяють постфактум криміналізувати нормальні політичні рішення»;

Беручи до уваги те, що з часу пані Тимошенко за грати, Генеральна прокуратура заново відкрила додаткові справи проти неї, які
Читать

Водителям продают «бодягу» из-за того, что до правительство умышленно не принимает новых требований к топливу, - считают специалисты.

Из-за того, что Украина постоянно умышленно откладывает принятие повышенных требований к качеству бензина - на отечественный рынок из соседних государств завозится низкокачественный продукт-неликвид. Об этом заявил директор консалтинговой группы «А-95» Сергей Куюн.

«Мы видим много российского дизельного топлива стандарта „Евро-2“ и „Евро-3“, так же есть партии других неликвидов. Украина постепенно превращается в сливную яму. Вокруг нас во всех странах стандарты становятся более жесткими. Поэтому куда девать неликвидный товар? Туда, где его продажа разрешена», — сказал он.

Куюн также напомнил, что впервые переход на повышенные стандарты качества планировался в 2007 году. Теперь планы перенесли на 2013 год, а в проекте технического регламента, который сегодня обсуждается в правительстве, этот переход запланирован на 2017 год.

Всім відомо, що партії регіонів бракує інтелекту. Як самій партії, яка більше нагадує злочинне угруповання ніж політичну структуру, так і окремим її членам.

Варто лише подивитися на її лідерів Януковича та Азарова, які у кожному виступі городять таке що виникає підозра в їх розумовій відсталості.

Після прийняття недолугого і тупого закону про знищення української мови, всі регіонали кинулися його коментувати - і з"ясувалося що в цьому угрупованні розумних людей немає. А Колесніченко - той взагалі недоумок, за яким психушка ридає.

Вся ця партія настільки тупа що не спромоглася не те що розпочати, навіть сформулювати змісту жодної реформи.

Подивіться на них: тупий, ще тупіший...

Отже, "регіонал" означає "болван".

Украинский премьер Николай Азаров накануне выборов избрал тактику вранья, утверждая в выступлениях по ТВ об улучшении жизни граждан – росте пенсий и зарплат.

Об этом заявил украинский экономист Олег Соскин.

«Он патологический обманщик. Он понимает, что нужно врать. И эта ложь становится топ-новостями. Люди не в силах отследить реальные экономические тенденции, народ верит в этот обман. Азаров не говорит о том, что только совокупный внешний долг Украины за эти два года вырос со 103 млрд до 128 млрд долларов. И его нужно обслуживать. Люди будут его обслуживать. И Украина уже 15 млрд долларов должна отдать только на это обслуживание, не говоря уже о возвращении всего долга. О каком росте ВВП можно в таких условиях можно говорить!», – сказал эксперт.

«Золотовалютных запасов в сентябре прошлого года было 38,2 млрд, а сейчас их меньше 29 млрд долларов. А 9 млрд просто украдены Азаровым, Арбузовым и Януковичем. Миллионы малых предприятий закрылись, казначейства основных городов просто банкроты, городам не дают использовать их деньги, ведь общий бюджет тоже банкрот», – утверждает экономист.

«Только за полгода налички стало на 10% больше. Это пустые гривны. Но он об этом не говорит. Украина была шестой, а теперь уже четвертая по рискам дефолта. То есть, риски дефолта при Азарове увеличились на треть. Но Азаров не говорит об этом, ведь он ест жареных лебедей на золотой посуде. Он не знает, что едят простые люди. Поэтому у него все хорошо, поэтому он так издевается над страной и народом, который он ненавидит», – резюмировал Соскин.

Партия регионов стала настоящим объединением тех, кто хочет жить не по законам, а по понятиям и праву сильного.

Абсолютно очікувана історія. Опозиція програла наперсточнику і злочинцю. Злочинець він тому, що пішов на третій термін. Він не мав права за Конституцією йти на третій термін. А наперсточник, тому що в чергове підтасував вибори і показав, що результат на його користь. Хоча безумовно це не так.

А опозиція неправильно поводилась. Не можна було висувати гасло «за чесні вибори», тому що це були не вибори, а спецоперація Кремля.

А як по-іншому демократичним способом опозиції одержати владу, якщо не шляхом виборів?

Не існує можливості забрати у бандитського режиму  владу демократичним способом. У цьому і полягає головна помилка опозиції. Рубікон перейдений. Влада зґвалтувала суспільство. Та операція, яку вони провели 4 березня, — це насильство над суспільством. І у суспільства немає вибору, окрім як відповісти насильством на злочинне насилля влади. Іншого варіанту немає.

Більше того, відповідно до Декларації прав людини ООН, суспільство має право на заколот, на повстання, якщо влада зневажає закон. Влада зневажила закон, тому суспільство має право відстоювати свої інтереси силовим шляхом.

Тобто ви виключаєте можливість еволюційного шляху розвитку Росії?

Абсолютно виключаю.

Ви прогнозуєте революцію цього року. Які бачите для цього передумови, якщо у Путіна 64% підтримки?

У Путіна не 64% підтримки, а 31% по Росії і 12% у Москві. Це реальні дані. Повірте, я математик, і знаю, що таке реальні опитування громадської думки, і що таке сфальсифіковані. Це проста історія, як створити вибірку з 2-2,5 тисяч чоловік, які покажуть, як голосуватимуть мільйони.

Я вас запевняю, реальний рейтинг Путіна по Росії — 31%. Все інше — фальсифікації. Наперсочник Путін переважив опозицію.

Російська опозиція обіцяє продовжити вуличні протести. Думаєте, цей протестний рух переросте в щось більше?

Безумовно. Тут двох думок бути не може. Це питання часу — скільки ще продовжуватиметься це зґвалтування шпаною, цими карлушами (я маю на увазі Мєдвєдєва і Путіна) тієї величезної держави. Але, мабуть, народ готовий до розпусти, раз він дає себе на ґвалт шахраям, злодіям і злочинцям.

Ви говорили, що фінансували Помаранчеву революцію в Україні. А революцію в Росії готові проспонсорувати?

Я безперервно підтримував демократичні інститути в Росії. Я витратив на це дуже багато грошей. Я продовжую підтримувати опозицію і відкрито говорив ще в 2007 році, що  готую революцію в Росії. Це було у відкритому друці: і в західному, і в російському. З цього приводу російська прокуратура навіть розпалилась і вислала ордер на екстрадицію мене до Росії.

У Росії можлива мирна революція?

Це дуже хороше питання. Я вважаю, що мирна вже не пройде. Інша справа, що ніякої громадянської війни не буде. Щоб не було ніяких ілюзій. Тому що громадянська війна - це протистояння величезних мас людей. А в Росії є Путін і 10-15 його поплічників типу Сєчіна, Патрушева, Устінова, одного Іванова Віктора, другого Іванова Сергія, — ось і весь захист Путіна. Окрім них, на площу захищати Путіна, ризикуючи життям, не вийде жодна людина. А ось проти Путіна ризикувати життям вийдуть сотні тисяч, якщо не мільйони. Питання про владу вирішується в Росії в одному місті - в Москві. У столиці, як у будь-якій авторитарній державі.

Недавно ви заявили, що інавгурації Путіна не буде. Що ви мали на увазі?

Я і зараз кажу, що інавгурація з високою ймовірністю не відбудеться, тому що Путіна винесуть з Кремля ногами вперед до 9-го травня.

А яке майбутнє Мєдвєдєва?

А немає такої людини. Є картонна дурилка, як сказав Шендерович. Є карлуша, карлик у прямому розумінні. Він хворий. Я не хочу знущатися з хворої людини. Просто
Читать