<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Freedom
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 15 января 2013
Сообщение прочтено 308 раз
Робер | 2013-01-15 15:54:07
Яким історія пам'ятатиме Голокост - як історичний жах чи як історичну містифікацію? Це залежить від того, чи управляє історією світовий сіонізм.
 
Упродовж десятиліть більшість людей сприймала Голокост як правду. Існували деякі скептики. Пошукові системи Інтернету, такі як Google або Yahoo надавали тисячі статей, що підтверджували або сумнівались у ньому. Але це все закінчилося. Як і засоби масової інформації, на даний час пошукові системи  повністю належать або контролюється сіоністами. (Де вони отримують фінансування?) Пошуковими системами прокотилися цунамі, очищаючи все крім сіоністських сайтів, які повсюдно стверджують, що 6 мільйонів жидів були вбиті в "нацистських таборах смерті" в період з 1940 по 1945 рік, і що всі хто в цьому сумнівається є антисемітами . Чому сіонізм вважає за  необхідне чищення пошукових систем? Чи є Голокост уразливий? Якою є справжня історія?
Сьогодні сіоністи стверджують, що у 1940 році жило 17 мільйонів жидів, в 1945 році 11 мільйонів, втрачено - 6.000.000. Ви бачите це скрізь - у школах, кіно, телебаченні, радіо, газетах, історії, літературі і тисячах пам'ятників та меморіалів в усьому сіоністському світі. І ось тепер в Інтернеті. Зверніть увагу, це число залишається незмінним упродовж більш як півстоліття.
Слід розуміти, що слово "жиди", яке використовується в цій статті, в першу чергу стосується раси хазар з Азії, котрих Бенджамін Франклін назвав "азіатами" . Сьогодні в Європі та Америці, хазари становлять більшість "жидів" (див. Бенджамін Фрідман). І більшість жидів є сіоністами.

Сучасний сіонізм є високо організований політичний рух, це не релігія. Він орієнтований на "сходження" до світового панування і дуже добре фінансується. Голокост є його серцем і душею. Він виник в 1800-х роках за підтримки Ротшильда і зажадав власної країни в Палестині. У 1916 році Англія обіцяла це в Декларації Бальфура, підготовленої Ротшильдом і Брандесом, заради отримання підтримки від США в Першій світовій війні, але відмовилася. Знадобилася спільна симпатія до Голокосту після Другої світової війни, щоб спонукати країни передати частину Палестини сіоністам в 1948 році. Втім існує небезпека, що прапор Ізраїлю висітиме на флагштоку Голокосту. Голокост також підготувала Індустрія Голокосту, в якій сотні мільярдів збираються для "жертв", їх нащадків і для Ізраїлю, і так до нескінченності. І, нарешті, Голокост, можливо, є найбільшою політичною дубиною в історії. І світовий сіонізм не зупиниться щоб придушити всі дослідження або питання з приводу Голокосту. Через те що в ньому існують якісь проблеми?
Вікіпедія є відомою енциклопедією в інтернеті, що співчуває Голокосту. Проте, при порівнянні її статті "Голокост" із статтею  "Табір смерті" виникають серйозні проблеми. Ми всі чули про Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Треблінку та ін. - назви, які викликають тремтіння від страху і жаху, навіть сьогодні, завдяки постійному повторюванню і закріпленню у сіоністських ЗМІ. Але є й багато інших таборів: Берген-Бельзен, Белжец, Хелмно, Jasenovak, Майданек, Собібор, Sachenhausen, Зангерхаузен, Флоссенбург, Гріні, Клоога, Ландсберг-ам-Лех, Flöha, Оранієнбург, Гамбург-Нойенгамме, Маутхаузен, Нацвейлер, Равенсбрюк, Малий Тростенець і Терезін. Значна частина інформації заснована на оцінках сіоністів, в документах і свідченнях з незначною кількістю переконливих доказів.
Згідно Вікіпедії, 3,8 мільйони осіб померли в наступних "таборах
Читать
Пятница 21 декабря 2012

По мнению народного депутата от ВО "Свобода" Ирины Фарион, вместе с Николаем Азаровым и Владимиром Рыбаком возвращается эпоха застоя.

"Суть не в их возрасте, а в образе мышления. Что может предложить типично советский человек Николай Азаров? Только модели хозяйствования, вкрапленные в него с кровью из 1970-х. Это означает, что засаленная колода карт Партии регионов исчерпана. Некем играть ", - сказала она.

Кроме того, Ирина Фарион убеждена, что властное большинство состоит из "уголовников Партии регионов, украинофобов-коммунистов и болота продажных самовыдвиженцев".

"Огорчило большинство, я называю его "черным". Мы с левой стороны сидим, а они - с правой. Черные костюмы, черное мышление и гул, когда слово предоставили Ирине Фарион. Это был рык быков, которых должны вести на казнь. Они не понимают, что для меня депутатство не является элементом роста, карьеры, успеха. Для меня это форма отвоевывания своей свободы", - говорит нардеп.

Также Фарион считает, что не стоит надеяться от Президента Януковича на что-то неожиданное.
"Его потенциал определяется территорией "Межигорье". Самосгорание, самоуничтожение - только и всего", - отметила нардеп.

Суббота 1 декабря 2012

Народний депутат від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко назвав голлівудську зірку жидівку Мілу Куніс "жидівкою". Через це в інтернетах вже декілька днів точиться дискусія - здебільшого біля питання чи є слово "жид" образливим і чому українці вперто не хочуть називати жидів "євреями".

Особисто я й надалі буду вживати слово "жид", для мене це понятт принципове, адже відмова від нього буде означати втрату частини національної ідентичності. Нехай ті кому не подобаяться це слово, поважає українську мову і українські традиції, або йдуть на х.й разом із своєю мультікультурністю і толерантністю. (нещодавно ми знову бачили цю "толерантність" в Газі)

Я не вважаю, що в слові "жид" прихована якась образа, і це підтверджує близька нам польська мова. В польсько-українському середовищі назва "жид" ніколи не мала суто образливого характеру.  

Зрозуміло це відноситься і до творчості  тогочасних українських письменників,  зокрема, Т. Шевченка. Полякам пощастило: вони відбилися від жидобільшовиків і почали жити у власній незалежній державі - без червоного терору, розкуркулювання, голодоморів та репресій. І їм ніхто не нав'язував як треба казати "жид" чи "єврей".

За Радянської влади, керівництво якої складалося переважно з жидів, в період громадянської війни слова "жид" 
Читать

Вторник 27 ноября 2012

Буду заперечувати голокост...

Сьогодні натрапив в інеті на чудову листівку.

Хочу нагадати всім, що Ізраїль не має наміру визнавати Голодомор 1932-1933 рр.. в Україні актом етнічного геноциду. Про це колись відверто заявила посол Ізраїлю в Україні Зіна Кала-Клайтман. "Ізраїль не може визнати Голодомор актом етнічного геноциду".

Аналітики вважають, що Ізраїль не бажає визнавати Голодомор злочином з двох причин:
- по-перше, організаторами Голодомору були жиди;
- по-друге, Голодомор за своїми масштабами значно перевищує навіть вигаданий голокост. Як відомо, голокост є найважливішим інструментом ізраїльскої політики і засобом, який утримує разом різноманітних жидів - сефардів, хазарів, левітів, мізрахів, ашкіназі, фалашів, хасидів тощо.

За данними СБУ sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=39281
керівний склад НКВД в Україні 30-х років ХХ століття був таким:

Нарком В.А.Балицкий
заступники - К.М.Карлсон
З.Б.Кацнельсон

Решта:
С.С.Мазо
М.К.Александровский
В.Т.Иванов
С.Н.Миронов-Король
О.Б.Розанов
М.М.Тимофеев
М.Д.Шаров
Ю.І.Бржезовский
Г.Б.Загорский
Я.З.Каменський
В.ЗОЛОТАРЕВ
Б.В.Козельский
Я.К.Крауклис
Ю.Ф.Кривец
В.Я.Левоцкий
П.В.Семенов
Д.М.Соколинский
М.Г.Чердак
П.Г.Шестак-Соколов
С.М.Циклис
М.Ю.Амиров-Пиевский
Л.С.Арров-Тандетницкий
И.Я.Бабич
О.М.Берман
В.М.Блюман
Я.Д.Борецкий
Б.Ю.Борин
С.І.Борисов-Лендерман
Н.Я.Боярский
С.С.Брук
И.А.Вепринский
А.И.Геплер
О.С.Глуховцев
М.И.Говлич
С.И.Гольдман
Г.А.Гришин-Клювгант
В.А.Двинянинов
М.Г.Джавахов
С.М.Долинский-Глозберг
Г.Т.Донец
Т.П.Дорожко
Н.Б.Едвабник
Ю.Д.Елькин
О.Г.Евгеньев
С.И.Заславский
М.О.Извеков
Б.Б.Каган
И.Я.Казбек-Каплан
Ю.Е.Каневский
А.Е.Караганов
С.Т.Карин-Даниленко
Я.Л.Карпейский
М.Я.Кларов-Соловейчик
И.И.Ключкин
М.Б.Корнев
Д.С.Леопольд-Ройтман
В.Я.Лея
В.И.Ляшик
Б.А.Манькин
Д.М.Медведев
И.Д.Морозов
И.С.Найдман
Н.Ш.Новаковский
В.И.Окруй
Д.В.Орлов
Г.М.Осинин-Винницкий
Я.А.Пан
Я.В.Письменный
М.Т.Приходько
Я.І.Райхштейн
А.М.Ратинский
П.М.Рахлис
Л.Й.Рейхман
О.И.Риклин
В.М.Розов
Н.Л.Рубинштейн
С.И.Самойлов-Бесидский
С.И.Самовский
А.Я.Санин-Затурянский
А.В.Сапир
О.К.Уралец-Кетов
Я.Ю.Флейшман
М.Г.Ханников
М.И.Шелудченко
Ю.С.Шатов
О.М.Шерстов
Р.Е.Штурм
Л.Т.Якушев

Національність. Національний склад найвищого керівництва НКВД
УССР був таким:

євреї — 60 (66,67%),
росіяни — 13 (14,44%)
українці — 6 (6,67%),
латиши — 3 (3,33%)
поляки — 2 (2,22%)
білорус — 1 (1,11%),
немає даних — 5 (5,56%)

За статистикою в УССР в 1926 році проживало

75,4% українців
8,1% росіян
6,5% євреїв
5,0% поляків
1,5% німців
1,1% молдаван и румун
0,5% болгар
0,5% татар и тюрків
0,3% угорців
0,3% греків
0,2% білорусів
0,07 % вірмен
0,5% інших.

Завжди пам'ятаємо, ніколи не простимо.
sd.org.ua/news.php?id=10683

Среда 21 ноября 2012
Сообщение прочтено 246 раз
Робер | 2012-11-21 11:43:31

Законопроект, который Совет Федерации намерен внести в Государственную думу, запрещает использование символики немецких нацистов, а также вводит публичное отрицание самого нацизма, пишет портал "Лига Новости" в своей рубрике "политика". 

В качестве авторов этого законопроекта выступили сенаторы Архангельской, Владимирской и Пензенской областей - Константин Добрынин, Александр Савенков и Борис Шпигель соответственно. Законопроект о запрете героизации нацистских преступников и реабилитации нацизма будет внесен в Госдуму РФ до конца нынешнего года.
 
Данный документ запрещает всякое использование символики нацизма и иной символики, которая так или иначе вызывает ассоциации с немецким Третьим рейхом (атрибутика, фашистские приветствия, одежда).
 
Предусматривается, что те, кто нарушит закон, могут быть оштрафованы (от 300 тыс. рублей), либо приговорены к выполнению исправительных работ, либо могут отправиться за решетку сроком до 2-х лет. Экспертиза нарушений будет проводиться двумя независимыми друг от друга комиссиями – государственной и общественной.
 
Помимо этого, сенаторы предлагают создать в стране специальный уполномоченный орган, работа которого главным образом будет направлена на противостояние реабилитации нацизма. Сенаторы считают, что необходимо создать совет при исполнительной власти, который будет осуществлять регулярный мониторинг и ежегодно составлять доклад, в котором будет описываться состояние дел в этой сфере. Кроме того, совет будет информировать граждан страны, международные институты, а также представителей российского бизнеса о нацистских персоналиях и организациях.
 
Власти заверяют, что новый закон не коснется литературы, художественных и научных сфер деятельности. Поэтому запрет на существующие произведения в области искусства и науки не последуют. 
 
В Государственной думе данный законопроект уже поддержали. Член думского комитета по делам национальностей Михаил Маркелов убежден, что следует не только ужесточать наказания за попытки героизировать преступников-нацистов, но и добиться введения запрета на свободное распространение таких книг, как Mein Kampf, и любых других произведений, повествующих о нацизме в положительном ключе.
 
Депутат добавил, что внесение этого законопроекта очень своевременно, поскольку, к несчастью, многие молодые люди, не понимая истинного значения символики, нередко используют ее для того, чтобы самоутвердиться, показать свое я или продемонстрировать собственное национальное превосходство. Для Российской Федерации это просто неприемлемо. Маркелов заявил, что он выступает ужесточение российского законодательства.
Суббота 3 ноября 2012
Сообщение прочтено 295 раз
Робер | 2012-11-03 00:49:02

 

Думалося: ну який там біс на Сході і Півдні буде ще за них голосувати, коли вони для свого електорату не вдарила й пальцем об палець. До того ж статистика показує, що у російськомовних регіонах відбувається повільне, але неухильне вимирання. Злочинність там зросла в чотири рази, алкоголізм і наркоманія, суїцидальні настрої, захворювання на туберкульоз і СНІД прогресують Матеріал друкованого видання. 

Депресивними ці регіони визнали уже й самі регіонали. Але виходить, що для влади такий стан найвигідніший. Люди, залежні, забиті й неосвічені – це скарб, який влада плекає, підкидаючи кістки й огризки з панського столу лише перед самими виборами. Кого з високопоставлених регіоналів не запитували, за кого вони голосували, усі відповідали, як по писаному: «за будущєє». Звичайно, у кожного воно своє: Азаров, Пшонка і завгар голосували «за будущєє» своїх синів, Льовочкін – «за будущєє» сестри, Допа і Клюєв – «за будущєє» братішків. І навіть перша леді завгара – теж «за будущєє». Правда, ще додала зі смутком: «Хлєбушек шоби бил і до хлєба...»

Я ледь не заридав. Ну, це ж треба: подарувати народові двох синочків-мільярдерів і мріяти про «хлєбушек». Що й казати: якщо отаке будущєє у перших ледів і є, то хіба в африканських племенах. Ну, та ще в білорусів.

Зате синочки сміливо дивляться у майбутнє і готові перейняти від баті бразди правлєнія. Та й пора, бо батя, будучи в передпенсійному віці, вже плутає слова, наголоси і букви, і все більше нагадує незабутнього Лєоніда Ілліча...

А тим часом вісті з дільниць скидаються на зведення з фронтів. Іде справжня битва. Віце-президент ПА ОБСЄ Вальбурга Габсбурґ Дуглас заявила, що «з огляду на зловживання владою та занадто велику роль на цих виборах грошей, схоже, що демократичний процес почав іти зворотнім шляхом в Україні». Те саме чути і від голови місії спостерігачів від ПАРЄ Андреаса Ґросса: «Ці вибори не привели до реалізації того демократичного потенціалу, що має українське суспільство. Ми вважаємо, що український народ заслуговує на краще, аніж на це спотворення волі українського народу». Але невтомна Ганна Герман, навіть не почервонівши, протьохкала: «висновки ОБСЄ продемонстрували, що ми йдемо правильним шляхом». Штатні наперсточники мають таку саму думку: «Ці оцінки дають нам великий кредит довіри і можливість сказати, що ми йдемо правильним шляхом». Плюй такому в очі – скаже: дощик падає. «Влада організувала процес і не допустила масових фальсифікацій», – заливається Костя Бондаренко.

А був же ж, був колись нормальним пацаном. Разом у «Поступі» працювали. А як у Києв поїхав, так і зхрунився, до окупантів подався. Здавалося б, цинічнішого лизуна від Погребинського і Піховшека вже не знайти. Аж ні – такі фрукти не переводяться.

А у мене знаєте, який настрій? Кожному опозиціонеру, який голосував за цей виборчий закон, плюнути в писок. Хіба неясно було, чим усе завершиться? А як уже конче мала бути мажоритарка, то чому не в два тури, як у цивілізованих країнах?

Таке враження, що нас просто тупо кинули. Бо хитрий кролик націлився на президентські вибори. Навіщо йому більшість? Навіщо відповідальність за стан економіки напередодні нової кризи?

До того ж у випадку перемоги опозиції з’явився б шанс випустити на волю тих, що за ґратами. А кому це треба? Новоспеченим вождям і вождикам уже точно не треба. Нехай і далі сидять. Тому розпачливе волання Юлі про голодування само собою розчиниться у повітрі, бо ніхто його не підтримає. Якщо хтось і буде боротися за голоси, то самі мажоритарники, а вождики хутенько хляпнуть на лаври і заспокояться. Усе ж пішло за планом.

Здивувала мене реакція американської та ізраїльської преси: «Антисемітська партія під назвою «Свобода» буде ґрунтовно представлена в українському парламенті»,
Читать

Четверг 1 ноября 2012

В Интернете опубликован фильм «Многоликий Колесниченко», разоблачающий депутата Верховной Рады от Партии регионов Вадима Колесниченко.

В ленте перечисляются ранее уже появлявшиеся в СМИ сведения о том, как Колесниченко в 90-е годы был одним из немногих поборников украинской государственности в парламенте Крыма. Кроме того, рассказывается о несовершенстве языкового закона и невыполнении обещаний по предоставлению русскому статуса второго государственного

http://www.youtube.com/watch?v=Gp3omSUFPuw&feature=player_embedded

"Все основные СМИ пестрели сообщениями, что один из депутатов был задержан в израильской гостинице за подобные деяния. Как называется, "поехал по святым местам». Соответственно, заинтересовались, а кто это такой. Нам сказали, что это депутат от города Севастополя. Я сделал соответствующий запрос в компетентные органы. Как только получу достоверную информацию - оповещу севастопольцев об этом. Не хватало, чтобы Севастополь в Верховной Раде представлял человек, мягко говоря, нетрадиционной ориентации", - сказал Пархоменко.

Пятница 26 октября 2012

 Команда Януковича досягла успіху на ривку. Щоб утримати завойовані позиції, потрібні інші якості, вважає експерт зі стратегічних  комунікацій Андрій Ротовський.

1992 року ви продемонстрували, що суперечливі питання краще вирішувати за столом переговорів. Але дивимося на теперішнє українське політичне та громадське життя й бачимо: за 20 років ми не дуже просунулися в плані цивілізованості.

– Історія, про яку ви нагадали, має для України символічне значення. Тоді, 1992­го, проходячи повз Софіївський собор, я став свідком того, як представники різних православних конфесій у своєму протистоянні дійшли не лише до взаємних образ, а навіть до бійки. Людям релігійним це ніяк не личило. Тож я запропонував їх лідерам зібратися за столом переговорів і спробувати вирішити всі суперечливі питання мирно. Йшлося, перш за все, про володіння храмами. Релігійні діячі пристали на цю пропозицію.

На жаль, відтоді конфліктів і суперечок у нас не поменшало. Україна, як єдина система, так і не стала реальністю, хоча потенція для цього є. Ми, як держава, отримали в спадок не лише територію, а й певну здатність до згуртування. Але при цьому успадкували і велику кількість автономних підсистем. Вони не є анта­гоністичними. Однак проблема в тому, що ці автономії ніхто не поєднував.

Особливості українського соціуму найвлучніше визначає таке поняття, як "хутір". У центрі українського Космосу перебуває сім'я. Якщо в ній, на нашому хуторі, все доб­ре, то нам немає ні до кого діла – ми є соціальними інтровертами. Бойки, лемки, гуцули на Заході, і українці на Сході чи Півдні, в Конотопі або Бердянську живуть своїм внутрішнім життям і мало що знають одне про одного. Вже не кажу про Одесу, яка вважає себе відокремленим полісом, мало не окремою державою. Чи про "острів" Крим, де більшість населення співвідносить себе з російським соціумом. На відміну від Росії з її імперською ментальністю, де сакралізується влада й територія, у нас немає лідерів, які поєднували б усю націю. Ми сакралізуємо свій хутір, свою родину. А те, що виходить за їх межі, мене стосується лише тією мірою, якою зачіпає мої безпосередні інтереси.

Донецький регіон теж вважає себе частиною російського соціуму?

...
Читать
Четверг 25 октября 2012
Сообщение прочтено 343 раз
Робер | 2012-10-25 16:38:44

Чорновил рассказал, как от него убегал чемпион мира по боксу

Внефракционный нардеп Тарас Чорновил утверждает, что предвыборная кампания Кличко корректируется структурами в Администрации Президента: ему запретили контактировать с определенным кругом людей и дали список, а также сказали – не влезать в переговоры с «Батьківщиной».

«Я не считаю Кличко самостоятельным. Я четко вижу, как его кампания корректируется и подогревается структурами в Администрации Президента. Я бы сказал так: за Кличко просматриваются «уши» и Дмитрия Фирташа, и Сергея Левочкина, и, главное, Юрия Левенца - идеолога подобных схем еще со времен президента Кучмы, - заявил Тарас Чорновил в интервью. - Думаю, что Кличко делает то, что ему говорят. Я на своей шкуре прочувствовал, что у него есть такая зависимость. Я не планировал идти по списку «УДАРа», но мне хотелось найти с этой политической силой общий язык и получить их поддержку на мажоритарном округе. Я долго и нудно искал контактов с Кличко, и когда мне, наконец, удалось оказаться с ним на одном телеэфире, я увидел очень неприглядную картину: чемпион мира по боксу убегает от несчастного украинского депутата. Причем убегает так, что люди, которые наблюдали за этим, смеялись. Потом я узнал, в чем причина: Кличко запретили контактировать с определенным кругом людей и дали список. Я вхожу в этот список, так как принадлежу к личным врагам нынешней власти. То есть Кличко сказали - не влезать в переговоры с «Батьківщиной», затягивать их каким угодно способом».

«В следующем парламенте «УДАР» должен создать свою фракцию, которая будет более многочисленной, чем фракция «Батьківщина». И, соответственно, Партия регионов сможет заявить, что она сотрудничает с оппозицией. Если «Батьківщина» не захочет объединяться с «УДАРом», в партии власти заявят о том, что они не могут уделять внимание каждой оппозиционной силе, а только самой большой, - отметил также политик. - Однако «УДАР» должен создать такие условия, чтобы его объединение с «Батьківщиной» ни при нынешних условиях, когда последняя пробует диктовать свои условия, ни завтра, когда она согласится, что партия Кличко имеет первенство, не состоялось. Власти нужно, чтобы «Батьківщина» была отброшена как «радикальная и кричащая» оппозиция, которая ни на что не влияет. Это очень хорошо продуманный план, и Кличко его выполняет. И для его амбиций это полезно. К тому же поведение лидеров Объединенной оппозиции выглядит очень немудрым. Они со всеми говорят на языке ультиматумов».

Среда 26 сентября 2012

Политтехнологи: У Королевской не осталось никаких шансов

Масштабная рекламная кампания партии «Украина - вперед» Натальи Королевской обернулась полным провалом – рейтинг политсилы экс-бютовки накануне выборов обрушился, а шансов на мобилизацию избирателей и преодоление 5% практически не осталось.

Об этом заявил украинский политтехнолог Сергей Гайдай.

"Королевская не имеет вообще никаких шансов. Во-первых, они проиграли время. Такие проекты имеют шанс только, если они короткие. Если у вас до неприличия много денег, а в этом проекте как раз много денег, вы рассчитываете на большое количество рекламы, то нужно четко рассчитывать время. Такой проект может сработать только на той части избирателей, которые не могут разобраться в реальном положении вещей, тонкостях политической конъюнктуры, они просто реагируют на какие-то бессмысленные лозунги, красивые глаза, футболистов. У людей просто нет времени понять, кто за этим стоит реально, они могут частично за такой проект проголосовать. Но в случае с Королевской избиратель все-таки в итоге в общей массе своей смог разобраться», – рассуждает Гайдай.

«И самый главный тезис. Почему-то технологи, которые ведут подобного рода проекты, считают, что избиратель вообще не нуждается в каком-либо смысле. Мол, вы покажите им какую-то персону, футболиста, и этого уже будет достаточно. «Украина, вперед!» – «вправо!», «влево!» – в этом нет никакого политического смысла. В итоге избиратель за такое не проголосует, сколько бы денег на это не потратили. Поэтому шансов никаких», – резюмировал политтехнолог.

Королевской не помогло даже привлечение в список футболиста Андрея Шевченко, констатирует политолог Вадим Карасев.

«Шевченко не мог помочь Королевской. Он футболист, а не политик. Если бы простой человек, который начал только играть в футбол, попал сразу же в сборную, у него какие бы были шансы? Нулевые. Он не смог бы играть. Он бы минуту не выдержал. Точно так же и в большой политике. Нужно долго играть, тренироваться, чтобы стать большим политиком. Поэтому спортсмену так просто зайти в партию, тем более, вытянуть ее рейтинг – это просто абсурд. Если бы это была известная партия, как «Регионы», то там уже не важно, есть там Шевченко или нет. Но партию Королевской мог спасти только рейтинговый прорыв. А подобного рода вхождение неопытного и даже далекого от политики человека – не могло принести результата. Я считаю, что Шевченко – это ошибка технологов Королевской. Потеряно время, нет новых игроков. которых можно было бы вывести на политическое предвыборное поле, чтобы дать возможность выиграть этот избирательный тайм», – говорит Карасев.

«Партия Королевской – это изначально просто технологический проект. Изначально нет сомнений, что он поддерживался Банковой. Привлечение Шевченко – сыграло даже не в плюс, а в минус. Сразу же стало все ясно. Для тех, кто следит за политикой, кто социально активен, эти решения давно очевидны. Просто смешны заявления, что Шевченко – готовый министр спорта, а Ступка – культуры. Расчет изначально был на то, что проект Королевской немного оттянет у оппозиции. Но в итоге Партия регионов, рейтинг которой также не ахти, видит. что Королевская незначительно, но оттягивает у самой партии власти в ее базовых регионах. И возникает вопрос: а стоит ли пускать Королевскую в парламент, стоит ли ей дорисовывать какие-то проценты? Вот вам и ответ», – поясняет причины провала Королевской политолог Алексей Гарань.

Политтехнологи сходятся и на том, что по
Читать

Назад123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены