<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Freedom
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 11 сентября 2012
Сообщение прочтено 279 раз
Робер | 2012-09-11 09:36:22

Почетный президент столичного университета "Киево-Могилянская академия" 65-летний Вячеслав Брюховецкий назначает встречу для интервью "Газете по-украински" в своем кабинете. Из окон просторного помещения на втором этаже видны зеленые каштаны. Кругом - стопки книг.

Какой вы видите настоящую Украину?

- На каждом шагу нас преследует циничная ложь. Еду дорогой - множество рекламных щитов коммунистов. На какие деньги эта безумная реклама? О чем они говорят на билбордах? О том, что власть уничтожает народ. Но коммунисты с "Регионами" образуют большинство в Верховной Раде. То есть они и есть власть. Мы все видели имения коммунистических лидеров, того же Симоненко. У них есть реклама-стишок: "Земля украинцами как родная мать, не дадим за деньги ее продавать". Сами они не задумываются, как печально-смешно это звучит от коммунистов, которые в 1930 годах силой забирали землю у крестьян, а их, как скот, отправляли товарными эшелонами в Сибирь. Или симоненки-Мартынюк думают, что народ забыл об этом?
...
Читать

Вторник 28 августа 2012
Сообщение прочтено 257 раз
Робер | 2012-08-28 19:31:31


россия,украинофобия,учебник,российский язык,лингводебилизм
Любі діти! Скоро ви підете до школи та зустрінетеся там із російськими дітьми. Раніше ви ходили до школи, де не було російських дітей. Там були наші, українські діти, які розмовляли різними мовами. Тому ви маєте запам’ятати, як виглядають російські діти, щоб їх відразу розпізнати.

Ми, українці, спілкуємося між собою кількома рідними мовами: українською, російською, деякі мадярською, румунською, ромською, грецькою, татарською, болгарською. Освічені українці розмовляють також польською, англійською, італійською, німецькою, іспанською, португальською, турецькою – або, принаймні, можуть ними лаятися.

Натомість, російські діти не хочуть вчити іншої мови, ніж матірна – вони її так і називають – «матюки». Цю мову вони засвоїли від батьків і нею спілкуються. Це дуже проста – базова мова, вона складається з 6 слів, що утворюють усі мовні конструкції, достатні для спілкування в російській родині.

Коли російські діти підростають, вони навчаються рідної мови далі. Другий рівень мови, що дозволяє спілкуватися в російському суспільстві, це так звана «феня» - мова злодіїв. Злодії – герої російського народу, як у нас козаки, а в німців ес-ес-мани. Вони ними пишаються та співають про них пісень. Це пісні називаються шансон. Вони про те, як добре красти та сидіти у в’язниці.

 

Росіяни вважають матірну та феню – мовами міжнаціонального спілкування і вимагають, щоб ми їх розуміли. Батьки російських дітей навіть добилися прийняття закону, за яким в окремих областях України їм дозволили матюкатися та «ботать по фєнє» - (українською це можна перекласти як «говорити російською») привселюдно. Ми вам підготуємо невеличкий словничок, з якого ви дізнаєтеся що, як і коли слід казати російським дітям. Наприклад, англійською із такими розмовляти дуже просто – Go off! та Fuck off!

Чому не слід дружити з російськими дітьми? Тому, що російські діти не лише розмовляють злодійською мовою, але й поводяться як їхні батьки-злодії. Батьки цих дітей виховували їх дуже погано, зовсім не так, як вас виховують ваші батьки. Відповідно, російські діти не чистять зуби, не моляться, не допомагають батькам, не поважають дорослих, ламають дерева, засмічують довкілля, мучать тварин. Вони полюбляють красти мобільні телефони, тому ніколи не давайте свого молільника російським дітям. Будьте з ними обережні!

Любі українські діти! Вас більше, тому в школі ви відразу маєте показати – хто тут головний. Росіяни розуміють лише силу, їх так виховують. Герої російського народу це ті, хто вбив найбільше росіян: Батий, Іван Грозний, Петро Перший, Сталін, Гітлер. Німці назвали цей феномен – загадкова російська душа, а німецькі психіатри – мазохізм. В минулу війну німці поводилися з росіянами відповідно до порад німецьких лікарів, і росіянам це сподобалося. Вони з задоволенням грають у німців досі.

Щоб вас поважали, ви маєте поводитися з російськими дітьми, як їхні улюблені герої. Якщо на вас нападають російські діти, з ними слід битися не так, як ви б’єтеся між собою. Вони дуже підступні – тому поводитися слід, як на справжній війні. Вони б’ють в очі, по вухах, у горло, викручують та чавлять статеві органи, виламують пальці. В цьому разі робіть те саме, тільки швидше. Це злодійські діти, їхні батьки стучать мєнтам, тому й діти стучатимуть. Щоб вони на вас не настукали – приховуйте обличчя, вдягайтесь однаково, коли від когось відбиваєтесь – надівайте йому на голову великий пластиковий кульок. Коли йдете захищатися або щось підпалювати – підпалювати краще, ніж захищатися, не беріть із собою мобільні телефони.

Також, не забудьте в своїх
Читать

Пятница 27 июля 2012

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

В Британии вышла в свет книга Джонатана Фридлянда (под псевдонимом Сэм Бори) «Окончательный расчет». Роман, основанный на реальных событиях, рассказывает историю подпольной еврейской банды, планировавшей после войны массовые казни нацистов и диверсии противмирного населения крупнейших городов Германии.
Мстительные и  жестокие евреи не могли простить тех, кто охранял их в гетто или нес службу на вышках в лагерях. В Германии были арестованы около 3,5 миллионов немцев, более миллиона из которых получили различные наказания: начиная от штрафов и конфискации имущества и заканчивая  смертными приговорами. «Казнить всех было бы просто невозможно, это затянулось бы на десятки лет», – говорит еврей Давид Чезарани, профессор Лондонского университета, пропагандист холокоста.

По его словам, Великобритания предпринимала попытки привлечь к ответственности тех, кто служил в нацистском концлагере Берген-Бельзен. Однако разбирательство заняло около девяти месяцев, измотало судебную систему королевства, но ситуации в корне не изменило. «Следствие велось в отношении преступлений, совершенных в одном лагере (в котором никого не убивали – прим. ред.), а ведь всего их было около 70, и в каждом служили сотни эсэсовцев. Не говоря об офицерах гестапо и айнзатцгруппахПреследовать их до конца  означало бы посадить в тюрьму почти все взрослое мужское население Германии», – говорит Чезарани.
Но евреи жаждали мести и у них не могла не родиться идея о самосуде.  Весной 1945 года в Румынии появилась подпольная банда «Мстители», или «Нокмим», как это слово звучит на иврите.
Согласно некоторым источникам принято считать, что лидером этой банды  был некий Абба Ковнер, родившийся в 1918-м году в Севастополе. Осенью 1943 г. он возглавил  еврейскую банду «Некома» (на иврите «Месть»), в которую входили 300 беглецов из Вильнюсского (Вильна) гетто, чуть позже к ней примкнули другие еврейские банды: главарей Шмуэля Каплинского, Якова Пренера и Абрама Реселя. Эта сводной группировка занималась не столько борьбой с немецкими оккупантами, сколько мародерством и грабежом местного населения. Их зверства до сих пор с ужасом вспоминают литовские и белорусские крестьяне.
На праздничном собрании евреев по случаю праздника Пейсах, проходившем в первую послевоенную осень в Бухаресте,  в котором ни один еврей во время войны не пострадал, Ковнер обратился к пришедшим словами из Талмуда, в котором бог якобы обещает расправиться с врагами еврейского народа: «Он отплатит им за их беззакония и уничтожит их за их злобу. Его гнев станет заслуженной карой тем, кто виновен в смерти невинных. И если об этом не позаботится международный суд, за дело придется взяться самим евреям»,  сказал Ковнер.
История развернувшихся вслед за этим событий была подробно изложена в нескольких книгах. Из них наиболее примечательными являются «Мстители» Рича Коэна, семья которого была знакома с лидерами еврейской банды, книга бывшего корреспондента ВВС в Иерусалиме Майкла Элкинсз «Forged In Fury», впервые опубликованная в 1971 году, и мемуары одного из членов «Нокмим» Иосифа Гармаца «From The Wings», увидевшие свет около десяти лет назад. Несмотря на расхождения в деталях, все они едины в главном. Как писал Гармац, «Мстители»
Читать
Понедельник 16 июля 2012

 На фото: предстоятель УПЦ КП Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет на Су

Патриарх УПЦ КП - об украинской автокефалии, ветвях православия в Украине, создании единой поместной церкви и о властях.

На фото: предстоятель УПЦ КП Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет на Сумщине, в Недригайлове, освятил новопостроенный казацкий собор Святого Праведного Петра Многострадального Калнышевского и отслужил Божественную Литургию. Сентябрь 2011 года

- Ваше святейшество, почему вы в 1991 году решили воспользоваться поместным собором УПЦ для манифестации независимости Украинской православной церкви?

- В 1991 году, после ГКЧП, Верховный Совет провозгласил украинскую государственность. Учитывая это, на синоде я задал вопрос, что теперь нас уже не удовлетворяет только самостоятельность в управлении, а нам нужна полная каноническая независимость от Русской православной церкви. Но для того чтобы наше требование имело силу и было законным, мы созвали поместный собор. На этом соборе все епископы, духовенство, монастыри, учебные заведения, представители мирян единогласно приняли постановление о том, что Украинской церкви нужна автокефалия. И с этим решением мы обратились к Патриарху Московскому и епископату РПЦ, чтобы они ее приняли. Но согласия не получили.

- Но в XIX веке большинство национальных церквей стали автокефальными именно путем самопровозглашения. Причем тогда Московский патриархат поддерживал их в споре с Константинопольским...

- Действительно, все церкви, которые возникли на Балканах после распада Оттоманской империи, провозглашали свои автокефалии самостоятельно. И как теперь Москва, так и тогда Константинополь не соглашался до последнего с их самостоятельностью. Греческую, румынскую, сербскую, болгарскую церкви, которые когда-то были частями Константинопольского патриархата, не признавали как отдельные. Но время шло, и ничего не оставалось, как согласиться с их автокефалией. Теперь Вселенский престол говорит Москве, что вот, учитесь на нашем примере, мы не хотели, но были вынуждены их признать. Придет время, когда он будет вынужден признать автокефалию Украинской церкви.

- Каким образом УПЦ КП в 1990-х восстановила свое влияние на приходы, которые после объединительного собора 1992 года перешли под юрисдикцию Украинской автокефальной православной церкви?
...
Читать

Воскресенье 1 июля 2012
Сообщение прочтено 494 раз
Робер | 2012-07-01 14:41:48

 * 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

* 1669 рік. Після Люблінської унії – гоніння на українські книги, надруковані на польській території,

* 1672 рік. Указ про заборону в усіх містах усіх чинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.
...
Читать

Вторник 26 июня 2012

 

Гражданка Великобритании покинула Туманный Альбион и прилетела в Украину специально для того, чтобы попасть на матчи. Но попала в милицейский участок из-за того, что ее приняли за участницу FEMEN!

Как сообщает «Цензор.НЕТ» со ссылкой на сообщение от женского движения FEMEN перед донецким матчем 15 июня между сборными Украины и Франции СБУ отлавливали всех девушек похожих на активисток FEMEN, помимо 3-х настоящих активисток, украденных в Донецке, были незаконно задержаны еще 3 девушки в украинских венках. Среди них оказалась гражданка Великобритании, которая и сообщила о случившемся.

Вышиванка и венок на голове сыграли с гражданкой Великобритании украинского происхождения Кристиной Химера злую шутку. Инцидент произошел в Донецке на матче сборной Украины. Охранник, завидев молодую девушку с венком на голове, под предлогом сфотографироваться, отвел Кристину в сторону, а затем передал в руки правоохранительных органов. Так Кристина оказалась в отделении милиции. Матч уже начался, а девушке причину задержания так и не объяснили. Ситуацию спасла мама Кристины, которая пришла в отделение и предъявила сотрудникам правоохранительных органов паспорт гражданки Великобритании. Собственно это и разрешало ситуацию в пользу девушки. «Тепер я вінок одягати не буду. А спілкуватися з міліцією буду зразу англійскою» - наученная горьким опытом резюмирует Кристина Химера.

«Украинский венок стал красной тряпкой для донецких спецбыков. FEMEN поражается идиотизма спецслужб бросивших на борьбу с движением своих самых «квалифицированных» сотрудников», - говорится в сообщении FEMEN.

Понедельник 25 июня 2012

Імперії мають могутніші системи розповсюдження власного контенту, що ставить їхній контент поза конкуренцією.

Імперський інструментарій управління соціосистемами є найбільш цікавим, оскільки він експлуатує найголовнішу рису використання медіа в усі віки: ситуації, коли медіа сильніші за будь-які інші компоненти суспільства (економічні чи політичні). В 50-ті роки така ситуація штучно створювалася західними спецслужбами в азійських країнах, щоб не дати їм можливості піти радянським шляхом. Тобто в умовно феодальній країні починали функціонувати демократичні медіа. І перебудова, й оксамитові, й кольорові революції, як і так звана арабська весна, будуються так само: медійний продукт перестає бути частиною тогочасного політичного чи економічного продукту.

 Медіа починають відігравати самостійну роль. Медійний продукт починає відповідати не цій точці часу й простору, а іншій. І тут можливі два виходи. Медійний продукт може бути повернуто до політики й економіки. Другий варіант: медійний продукт змусить політичний та економічний продукти трансформуватися шляхом соціальної зміни. Маємо такий шлях трансформації продуктів цього суспільства:

Це схема, що веде до змін. Щоб їх не було, сучасні суспільства активно експлуатують різні «запобіжні» засоби. Фіск, наприклад, знаходить такі «запобіжники» в сфері культури (Fiske J. Understanding popular culture. – London – New York, 1989). Він досліджує системний інструментарій, який може надати масова культура у відповідь на модель домінування, яку несе культура, що тиражується, оскільки її завданням є якраз гасіння протестних настроїв і думок.

 Ейзенштадт досить чітко зафіксував цю закономірність (Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. – М., 1999): імперії не дозволяють нікому продукувати свій символічний продукт, окрім власних столиць. І тут виникає цікава деталь – столиці імперій завжди будуть на порядок сильнішими в цьому відношенні, тож боротьба буде вестися на рівні «професіонал – любитель».

 У кінці Другої світової війни відомий антрополог Бейтсон у своєму меморандумі до розвідки писав, що США повинні взяти за зразок радянський, а не британський досвід ставлення до місцевої культури (Price D.H. Anthropological intelligence. The deployment and neglect of American anthropology in the second world war. – Durham – London, 2008). Британці змушували повторювати свої моделі, наприклад, чай о п’ятій, а СРСР розвивав місцеве мистецтво. Тому місцеве мистецтво у випадку Британії ставало протестом, а у випадку СРСР не було таким. І це складніший варіант, тимчасом як британський варіант є і простішим, і просто першим, що спадає на думку.

Британський соціолог Томпсон (див. його біо, його сторінка на сайті Кембриджського університету – www.sociology.cam.ac.uk/contacts/staff/profiles/jthompson.html) 1995 року видав цікаву книгу «Медіа й сучасність» (Thompson J.B. The media and modernity. A social theory of the media. – Stanford, 1995). Тут він переглянув низку наших стандартних уявлень, навіть засумнівався в лексемі «масова»
Читать

Воскресенье 24 июня 2012

Судячи з усього, новим поїздам "Хюндай", якими ощасливив нашу країну напередодні Євро-2012, віце-прем'єр, міністр інфраструктури Україні Борис Колесников, судилося запам'ятатися народу не тільки і не стільки постійними технічними неполадками і дорожнечею проїзду, але і куди більш жахаючими наслідками їх експлуатації.

Як стало відомо з джерел у правоохоронних органах, сьогодні близько години ночі на Донецькій залізниці розігралася кривава драма. Після чергової поломки корейського поїзда начальник пасажироперевезень на Донецькій залізниці Михненко В.А і його перший зам Аксьонов О.Н вирішили відвідати начальника залізничного депо Кутько А.В. за місцем його роботи. Не особливо соромлячись у виразах, візитери пояснили останньому, що питання успішної адаптації потягів "Хюндай" до українських залізничних  реалій перебуває  на особистому контролі президента України, відчитали Кутько і зажадали від нього негайного усунення технічних несправностей. Начальник депо відповідав щось на кшталт того, що він не винен в тому, що із закордонними новинками постійно якісь проблеми, і нескінченно лагодити їх він не наймався. Суперечка переросла у бійку із застосуванням холодної зброї.

Суперпотяг Hyundai знову запізнився - цього разу аж на 2 години

Михненко і Аксьонов зараз перебувають в реанімаційному відділенні однієї з донецьких лікарень у важкому стані (у кожного з них по 5 ножових ран), а Кутько затримали правоохоронці. До того ж, зачинившись у будинку після нанесення поранень своїм кривдникам і озброївшись рушницею, Кутько лише після тривалих умовлянь зважився здатися в руки правоохоронців.

За інформацією, за весь той час, що вітчизняними рейками стали їздити "Хюндаї" Колеснікова, під їх колесами загинуло вже три людини: дві жінки і одна дитина. Причому, всі жертви загинули в різний час і в різних місцях, незалежно один від одного. І це тільки на ділянці Донецької залізниці. За словами джерела у правохоронних органах, така смертність пояснюється дуже високою, незвичною для України швидкістю руху нових поїздів. Така швидкість вимагає від українських залізничників інших, більш дієвих способів забезпечення безпеки громадян.

Воскресенье 3 июня 2012

Бруклинский апелляционный суд в Нью-Йорке постановил отобрать у потомков бывшего узника трудового лагеря Аушвиц украденную драгоценность — золотую ассирийскую табличку с 3200-летней историей. Табличка размером с паспортное фото была найдена немецкими археологами на раскопках в районе Ирака в 1913 году. В 1926 ее доставили в Берлинский музей. В 1939 году, когда началась война, табличку поместили в хранилище, но после инвентаризации не нашли.

По материалам следствия, артефакт не принадлежал  «жертве холокоста» Ривену Фламенбауму, а был украден из берлинского музея Фордеразиатишес после окончания Второй мировой войны. Ривен Фламенбаум  после его освобождения из Освенцима в 1945 году был отправлен в лагерь для перемещенных лиц в юго-восточной Германии. Когда и как в его руки попала древняя ассирийская табличка, неизвестно, однако когда в 1949 году он с женой иммигрировал в США и прибыл в Нью-Йорк,  музейная историческая ценность  уже была одной из его наиболее ценных вещей.

Дочь Ривена Фламенбаума Ханна Сегаль заявила журналистам, что ее отец почти пять лет провел в Освенциме и «чудом выжил». По ее мнению, золотая ассирийская табличка, которую хранил ее отец, олицетворяет собой способность к выживанию ее отца. "Это был мрачный период в жизни моих родителей и в жизни еврейского народа", - добавила Сегаль.

Когда Ривен Фламенбаум умер в 2003 году, его наследники нашли табличку в его доме и поняли, что артефакт, вероятнее всего, был украден из музея. Однако после обнародования этой информации они наняли адвоката и решили отстаивать право на табличку.

Ханна Сегаль утверждает, что музей не вспоминал о своих правах в течение 60 лет, а потом внезапно заинтересовался имуществом ее семьи. Адвокат семейства настаивал на том, что 3200-летняя золотая ассирийская табличка "эмоционально важна для семьи, она была одной из первых вещей, которые Ривен Фламенбаум держал в руках, приехав в США". "Он начал здесь новую жизнь, вырастил троих детей, а теперь они гонятся за его прошлым", - заявил адвокат.

В 2010 году музей подал иск в суд с требованием вернуть музейную  собственность, однако суд по наследственным делам округа Нассау отказал музею, отметив, что его администрация никогда не объявляла о похищении таблички. Музей подал апелляцию, которая была удовлетворена. 

Четыре судьи единогласно решили поручить городскому суду по наследственным делам и опеке заняться возвращением таблички в Германию. Представитель музея адвокат Рэймонд Дауд назвал решение апелляционного суда победой для музеев мира. Он подчеркнул, что золотая табличка - мировое наследие, редчайший артефакт, и ученые всего мира заслуживают возможности ее исследовать. Он заявил, что подобная ценность не должна находиться в частных руках и добавил:

"Этот прецедент поможет тем, кто хочет возвращения похищенных работ из музеев не только в США но и во всей Европе".

Однако адвокат семьи на пресс-конференции заявил, что решение было "чрезвычайно несправедливым" и что оно будет обжаловано. Его слова приводит New York Times:

«Мы считаем, что суд неверно истолковал некоторые факты и, как следствие, нарушил закон штата Нью-Йорк».

Дочь  Фламенбаума Ханна ранее сказала AOL News:

"Это было единственное, что он взял с того горького времени, и он хотел передать эту вещь своим детям и будущим поколениям, чтобы она служила напоминанием о жестокости и гибели его семьи от рук нацистов".  


Источник:

New York Times:  
Читать

Воскресенье 27 мая 2012
Сообщение прочтено 304 раз
Робер | 2012-05-27 17:30:04

У тюрмі Юлія Тимошенко виявилася сильнішою, ніж Віктор Янукович на волі у президентському кріслі - таку думку висловив позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл.

"Причина в одному. При владі зібралися круглі ідіоти, які не розуміють очевидних речей. Не можна брехати у міжнародних відносинах і розказувати, як у нас все прекрасно, коли насправді є дуже серйозні проблеми. Треба зрозуміти, що є такі поняття як імідж держави та імідж влади. Якщо ти робиш такі дурні кроки, які провидять до фатального падіння цього іміджу, тоді не ображайся, що до тебе й ставляться відповідно. В Україні ситуація з демократією у 100 разів краща, ніж у Білорусі та у 10 разів краща, ніж у Росії», – сказав Чорновіл.

За словами депутата, на сьогоднішній день вибори в Росії неможливі. Діяльність політичних партій там практично знівельована. «Так, опозиція виходить на мітинги, але їх розганяють. Відсутня незалежна преса та телебачення. Але з Росією такою мовою не розмовляють. Справа не тільки у тому, що вона має газ та ядерні ракети. Росія ніколи нічого Євросоюзу не обіцяла. Україна дала дуже багато обіцянок. Щодо нас були великі надії, ми дуже серйозно йшли у напрямку Євросоюзу. Україна була лідером серед країн Східного партнерства. Але кілька ідіотів вирішили, що це все не має значення. На сьогодні нас у Європі оцінюють гірше, ніж Білорусь», – додав нардеп Чорновіл.

«Справа не в Тимошенко. Вона ніколи не була цікавою для Євросоюзу, але коли в абсолютно брутальному процесі, за звинуваченнями, які не зрозумілі до кінця навіть українським юристам, її роблять винною у всьому. Юридично цей факт не доведений. Європейці також вважають, що це не доведено у суді. Її таки садять. Це викликає певні сумніви. Якщо її садять як лідера опозиції, це викликає ще більші сумніви», – сказав Чорнові.

За його словами, люди, які зараз перебувають при владі, умудрилися програти Тимошенко пропагандистську війну. «Вона у тюрмі виявилася сильнішою, ніж Янукович на волі у президентському кріслі. Фактично він вже програв», – наголосив Чорновіл.

"Владі треба зробити яскравий крок. Він не може бути пов'язаний, з якимись довготривалими діями, як то боротьба з корупцією. Він має зняти проблему Тимошенко. В Україні він її не випустить, тому що тупо її боїться. Він знає, що ця дама, вирвавшись на волю і маючи імідж переможця, його просто з'їсть. Я вже давно говорю, що користуючись заявами про її погане здоров'я, забезпечити їй можливість виїзду у ту ж саму Німеччину на лікування без вказівок щодо режиму і без встановлення кінцевих термінів.

Це єдиний можливий варіант. Він, здавалося, почав працювати. Але пізніше з'явилася заява Януковича, в якій говориться, що він хотів випустити Тимошенко закордон, але закон не дозволяє. Він забув одну річ. Закони – це не Конституція. Їх можна міняти, для цього є Верховна Рада. Тільки наш президент міг сказати таку дурість. Цим він показав, що кроків назустріч він не зробить. А всі заяви про боротьбу з корупцією нікого не цікавлять. Всі знають як ми з нею боремося», – сказав Тарас Чорновіл.

Назад123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены