<МЕТА> - Україна | Блоги | Русский
<META> - Україна
Інтернет
Реєстр
Новини
Реферати
Товари
Блоги
шукати в співтоваристві Freedom
Авторизація
Логiн:
Пароль:
 
#

Категорії

fake (3)
ZOG (1)
бабло (127)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (3)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (142)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (94)
жиди (51)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
їжа (1)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лохи (117)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
рыги (1)
СБУ (3)
секс (2)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
Тора (1)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (1)
цены (1)
ЦРУ (3)
шок (1)
#

Календар

 Квітень 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Субота 23 лютого 2013

Литеры в названии модели, обозначающие Super Sport, вызывают у еврейских ветеранов гетто негативные эмоции так как ассоциируются с рунами войсковых подразделений Германии во Второй мировой войне.

Иерусалимское онлайн-издание The Times of Israel сообщило со ссылкой на публикацию в ежедневной израильской газете «Едиот Ахронот» (Yedioth Ahronoth), что название нового заднеприводного седана Chevrolet–SS – вызвало истерическую реакцию местной холокостной  общественности из-за сходства с аббревиатурой элитных войск Германии периода Третьего рейха.
Представитель музея Холокоста и глава организации бывших партизан, подпольщиков и повстанцев еврейских гетто Барух Шув с ноткой паранойи отметил, что «использование этого названия очень неуместно». По его партизанскому мнению, «это не то название которое приносит гордость и успех».

Chevrolet SS (Super Sport) создан австралийским подразделением GM - Holden, и продается в Австралии как Commodore SS V. Израильские СМИ обратили внимание, что хотя в линейке GM и раньше были модели с индексом «SS», но в названии первого за последние 17 лет заднеприводного седана Chevrolet SS – также впервые – используется в качестве имени модели без расшифровки Super Sport.

Ранее сообщалось, что в прошлом году в США, в Атланте, отказались назвать улицу в честь конструктора Фердинанда Порше из-за нацистского прошлого отца-основателя знаменитых марок Porsche и Volkswagen. А на текущей неделе стало известно, что Audi не понравилось имя новой китайской модели, предназначенной для продаж в Европе - GQ3, правда, не по политическим причинам, а из-за сходства с обозначением линейки кроссоверов немецкого производителя.

Очевидно, следующим шагом бесстрашных еврейских партизан и повстанцев станут требования переименования названия корейского автомобильного концерна SsangYong, приостановления действия для Республики Южный Судан национального Интернет-домена .ss (South Sudan), запрета написания в музыкальных партитурах термина S.S. (итал. Senza sordini) — «без сурдины», запрета применения сокращения SS (англ. steamship) для пароходов и отмены военной награды США SS (англ. Silver Star) — Серебряная звезда. Короче, поле деятельности для доблестных израильских партизан открывается довольно широкое, для полного маразма осталось лишь объявить что сочетание букв СС является проявлением антисемитизма и оскорблением чувств чудом переживших холокост.
...
Читать
Неділя 17 лютого 2013
Повідомлення прочитано 368 раз
Робер | 2013-02-17 23:29:11

Отрывок из книги Дюка Дэвида «Еврейский вопрос глазами американца» 

Однажды, когда я уже заканчивал помогать с разбором почты, приходящей на адрес Совета, я наткнулся на несколько бульварных газет правого толка под названием «Здравый смысл». Эта была консервативная газета, созданная по образу и подобию листовок Томаса Пейна; но содержание материалов резко отличалось от того, что обычно можно было найти в листовках Пейна. Один из заголовков номера гласил: «Коммунизм — детище евреев!». Я нашёл также несколько старых номеров этого издания. Огромный заголовок в одном из них предрекал: «Красная диктатура к 1954 году!». Однако, это предостережение не казалось таким уж убедительным и правдоподобным, когда об этом читали в 1965 году! Я нашёл нелепыми заголовки типа «Национальный опросник», но трудно было удержаться от того, чтобы не прочитать что-либо скандальное, даже всего лишь затем, чтобы можно было посмеяться над этим.

Резкие слова Матти Смит 

Одна из постоянных добровольных помощниц, Матти Смит, пожилая дама в платье в цветочек и нелепой шляпе, увидела меня, когда я хихикал над этими сенсационными заголовками и сказала совершенно спокойно и просто: «Я знаю, что это — правда».

— Красная диктатура к 1954 году? — ответил я с улыбкой.
— Нет, — сказала она. — Коммунизм — еврейское детище. Именно они стоят за этим.
Я подумал, что смогу ублажить старую леди, если немного вежливо поспорю с ней.
— Мэм, как это может быть? — спросил я. — Коммунисты являются атеистами, они не верят в Бога. Евреи же верят в бога, так, как же они могут быть коммунистами?
— Ты знаешь, кто такой Герберт Аптекер? — спросила она, отвечая вопросом на вопрос.
...
Читать

Субота 2 лютого 2013
Повідомлення прочитано 433 раз
Робер | 2013-02-02 22:04:49
22 жовтня 2012 року. У Мальме, третьому за величиною місті Швеції, пройшла демонстрація на підтримку місцевої жидівської громади. Чимало учасників ходи, бажаючі висловити свою солідарність з жидами Мальме, були в кіпах. Приводом для цієї акції став вибух, що пролунав 28 вересня біля дверей будівлі, де проходять збори членів жидівської громади.

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать

Вівторок 15 січня 2013
Повідомлення прочитано 336 раз
Робер | 2013-01-15 15:54:07
Яким історія пам'ятатиме Голокост - як історичний жах чи як історичну містифікацію? Це залежить від того, чи управляє історією світовий сіонізм.
 
Упродовж десятиліть більшість людей сприймала Голокост як правду. Існували деякі скептики. Пошукові системи Інтернету, такі як Google або Yahoo надавали тисячі статей, що підтверджували або сумнівались у ньому. Але це все закінчилося. Як і засоби масової інформації, на даний час пошукові системи  повністю належать або контролюється сіоністами. (Де вони отримують фінансування?) Пошуковими системами прокотилися цунамі, очищаючи все крім сіоністських сайтів, які повсюдно стверджують, що 6 мільйонів жидів були вбиті в "нацистських таборах смерті" в період з 1940 по 1945 рік, і що всі хто в цьому сумнівається є антисемітами . Чому сіонізм вважає за  необхідне чищення пошукових систем? Чи є Голокост уразливий? Якою є справжня історія?
Сьогодні сіоністи стверджують, що у 1940 році жило 17 мільйонів жидів, в 1945 році 11 мільйонів, втрачено - 6.000.000. Ви бачите це скрізь - у школах, кіно, телебаченні, радіо, газетах, історії, літературі і тисячах пам'ятників та меморіалів в усьому сіоністському світі. І ось тепер в Інтернеті. Зверніть увагу, це число залишається незмінним упродовж більш як півстоліття.
Слід розуміти, що слово "жиди", яке використовується в цій статті, в першу чергу стосується раси хазар з Азії, котрих Бенджамін Франклін назвав "азіатами" . Сьогодні в Європі та Америці, хазари становлять більшість "жидів" (див. Бенджамін Фрідман). І більшість жидів є сіоністами.

Сучасний сіонізм є високо організований політичний рух, це не релігія. Він орієнтований на "сходження" до світового панування і дуже добре фінансується. Голокост є його серцем і душею. Він виник в 1800-х роках за підтримки Ротшильда і зажадав власної країни в Палестині. У 1916 році Англія обіцяла це в Декларації Бальфура, підготовленої Ротшильдом і Брандесом, заради отримання підтримки від США в Першій світовій війні, але відмовилася. Знадобилася спільна симпатія до Голокосту після Другої світової війни, щоб спонукати країни передати частину Палестини сіоністам в 1948 році. Втім існує небезпека, що прапор Ізраїлю висітиме на флагштоку Голокосту. Голокост також підготувала Індустрія Голокосту, в якій сотні мільярдів збираються для "жертв", їх нащадків і для Ізраїлю, і так до нескінченності. І, нарешті, Голокост, можливо, є найбільшою політичною дубиною в історії. І світовий сіонізм не зупиниться щоб придушити всі дослідження або питання з приводу Голокосту. Через те що в ньому існують якісь проблеми?
Вікіпедія є відомою енциклопедією в інтернеті, що співчуває Голокосту. Проте, при порівнянні її статті "Голокост" із статтею  "Табір смерті" виникають серйозні проблеми. Ми всі чули про Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Треблінку та ін. - назви, які викликають тремтіння від страху і жаху, навіть сьогодні, завдяки постійному повторюванню і закріпленню у сіоністських ЗМІ. Але є й багато інших таборів: Берген-Бельзен, Белжец, Хелмно, Jasenovak, Майданек, Собібор, Sachenhausen, Зангерхаузен, Флоссенбург, Гріні, Клоога, Ландсберг-ам-Лех, Flöha, Оранієнбург, Гамбург-Нойенгамме, Маутхаузен, Нацвейлер, Равенсбрюк, Малий Тростенець і Терезін. Значна частина інформації заснована на оцінках сіоністів, в документах і свідченнях з незначною кількістю переконливих доказів.
Згідно Вікіпедії, 3,8 мільйони осіб померли в наступних "таборах
Читать
Вівторок 4 вересня 2012

Мабуть у жодній частині світу ніколи не відбувалось таких страшних звірств, як в Україні, особливо у ХХ ст. Жоден людоїдський режим ніколи не зрівняється з більшовицькою окупацією, яка винищила десятки мільйонів людей. Кращих людей. Винищували після більшовицького перевороту у 1917-1924. Винищували і після закріплення при владі - усіх небайдужих, талановитих, і таких, що не хотіли дати виліпити із себе недолюдину - Homo sovieticusa. 

Влітку 1919 року, одразу ж після звільнення Харкова від більшовиків, білогвардійська влада почала розслідувати наслідки "червоного терору". Ось що писала одна з таких газет про страшні відкриття спеціальної комісії: 
 
"Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові [...] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих жахів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безжально, не виключаючи жінок та дітей. 
 
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. [...] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. [...] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. 
 
 Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
 
[...] Останній період перебування радянської влади в місті охарактеризувався надзвичайним спалахом червоного терору.Харківська "Надзвичайка", що налічувала до 1500 агентів, працювала щосили. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому містилася "Надзвичайки" (по Сумській вул.), було три великих кімнати.
Читать
В израильском селении Текоа на Западном берегу реки Иордан установили памятную доску Шалому Шварцбарду - убийце Симона Петлюры.
Он жил в украинском городе Измаиле. Во время Гражданской войны был в Одессе, в составе еврейских банд участвовал в боевых действиях против гайдамаков, атамана Григорьева и Директории. Анархист Шварцбард не стал сотрудничать с Советской властью и уехал в Париж. Его самым знаменитым поступком стало безнаказанное убийство Симона Петлюры. Шварцбард открыто застрелил его на парижской улице якобы в отместку за своих родственников, погибших от рук петлюровцев (еврейский принцип "око за око").
В своем решении продажный французский суд оправдал Шварцбарда, постановив что он совершил справедливое возмездие. Более того, суд предписал родственникам Петлюры возместить судебные издержки.
Субота 25 серпня 2012

У израильского истеблишмента есть очень веские основания для того чтобы скрывать правду о преступлениях юденратов, потому что в подавляющем большинстве своем эти нацистские пособники являлись сионистскими функционерами.
 

Наследники юденратов или кто кого расстреливал и отправлял в крематории.

Помимо широко известного Резо (он же Рудольф а впоследствии Исраэль) Кастнера – заместителя председателя еврейского агенства в Венгрии, помогавшего нацистам депортировать венгерских евреев в лагеря смерти и Файфеля Полкеса – руководителя военной организации сионистов «Хаганы» и одновременно агента гестапо в Палестине были еще и Адольф Ротфельд — председатель Львовского юденрата руководивший сначала депортацией местных евреев в гетто а затем и их последовательным уничтожением. Во Львовском архиве сохранились подробные отчеты Ротфельда о деятельности юденратов по депортации евреев в лагеря смерти. В том же архиве сохранились и подробные донесения комиссариата украинской полиции о деятельности так называемой еврейской службы порядка. Так например в донесении от 25марта 1942 г. сообщается о том, что украинскими и еврейскими полицаями отправлено в лагеря уничтожения 2254 евреев. Там же находятся и экземпляры газет издававшихся в гетто.
Наследники юденратов или кто кого расстреливал и отправлял в крематории.

Макс Голигер — шеф так называемой «еврейской службы порядка» во Львове и по совместительству агент немецкой полиции безопасности, охотившийся на львовских евреев как на зверей; Шама Штерн — председатель юденрата в Будапеште, председатели юденратов в Голландии Вайнреб и Вайнштейн, Манфред Райфер — в Черновцах, Леопольд Гере в Чехословакии. Список можно продолжить.

...
Читать
П'ятниця 27 липня 2012

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

В Британии вышла в свет книга Джонатана Фридлянда (под псевдонимом Сэм Бори) «Окончательный расчет». Роман, основанный на реальных событиях, рассказывает историю подпольной еврейской банды, планировавшей после войны массовые казни нацистов и диверсии противмирного населения крупнейших городов Германии.
Мстительные и  жестокие евреи не могли простить тех, кто охранял их в гетто или нес службу на вышках в лагерях. В Германии были арестованы около 3,5 миллионов немцев, более миллиона из которых получили различные наказания: начиная от штрафов и конфискации имущества и заканчивая  смертными приговорами. «Казнить всех было бы просто невозможно, это затянулось бы на десятки лет», – говорит еврей Давид Чезарани, профессор Лондонского университета, пропагандист холокоста.

По его словам, Великобритания предпринимала попытки привлечь к ответственности тех, кто служил в нацистском концлагере Берген-Бельзен. Однако разбирательство заняло около девяти месяцев, измотало судебную систему королевства, но ситуации в корне не изменило. «Следствие велось в отношении преступлений, совершенных в одном лагере (в котором никого не убивали – прим. ред.), а ведь всего их было около 70, и в каждом служили сотни эсэсовцев. Не говоря об офицерах гестапо и айнзатцгруппахПреследовать их до конца  означало бы посадить в тюрьму почти все взрослое мужское население Германии», – говорит Чезарани.
Но евреи жаждали мести и у них не могла не родиться идея о самосуде.  Весной 1945 года в Румынии появилась подпольная банда «Мстители», или «Нокмим», как это слово звучит на иврите.
Согласно некоторым источникам принято считать, что лидером этой банды  был некий Абба Ковнер, родившийся в 1918-м году в Севастополе. Осенью 1943 г. он возглавил  еврейскую банду «Некома» (на иврите «Месть»), в которую входили 300 беглецов из Вильнюсского (Вильна) гетто, чуть позже к ней примкнули другие еврейские банды: главарей Шмуэля Каплинского, Якова Пренера и Абрама Реселя. Эта сводной группировка занималась не столько борьбой с немецкими оккупантами, сколько мародерством и грабежом местного населения. Их зверства до сих пор с ужасом вспоминают литовские и белорусские крестьяне.
На праздничном собрании евреев по случаю праздника Пейсах, проходившем в первую послевоенную осень в Бухаресте,  в котором ни один еврей во время войны не пострадал, Ковнер обратился к пришедшим словами из Талмуда, в котором бог якобы обещает расправиться с врагами еврейского народа: «Он отплатит им за их беззакония и уничтожит их за их злобу. Его гнев станет заслуженной карой тем, кто виновен в смерти невинных. И если об этом не позаботится международный суд, за дело придется взяться самим евреям»,  сказал Ковнер.
История развернувшихся вслед за этим событий была подробно изложена в нескольких книгах. Из них наиболее примечательными являются «Мстители» Рича Коэна, семья которого была знакома с лидерами еврейской банды, книга бывшего корреспондента ВВС в Иерусалиме Майкла Элкинсз «Forged In Fury», впервые опубликованная в 1971 году, и мемуары одного из членов «Нокмим» Иосифа Гармаца «From The Wings», увидевшие свет около десяти лет назад. Несмотря на расхождения в деталях, все они едины в главном. Как писал Гармац, «Мстители»
Читать
Субота 21 квітня 2012

Легендарный генерал Джордж Паттон только в конце войны осознал, что США воевали не с той страной. Паттон чувствовал, что его страна должна были объединиться с Германией чтобы разрушить еврейский и коммунистический СССР. Эта информация исходит из дневников Паттона, писем, которые он писал своей жене и комментариев, которые он делал офицерам и другим людям.

Если бы Гитлер выиграл Вторую Мировую войну (а он выиграл бы, будь США и Великобритания на его стороне в войне против СССР) наш Западный Мир был бы справедливее, чище и нравственнее. Остальная часть мира так же осталась бы в выигрыше от победы Германии.
Некоторые примеры того, что было бы по-другому:

- Не было бы СССР (Советское правительство убило миллионы своих собственных граждан на протяжении 70 лет своей истории, для изучения этой темы можно обратиться к трудам Александра Солженицына; Гитлер освободил бы Россию, хотя и занял некоторые области Западной России в рамках программы жизненного пространства «лебенсраум»)

-Не было бы холодной войны (ввиду отсутствия СССР)

- Не было бы коммунистической восточной Европы, «железного занавеса» и т.п.

- Не было бы красного Китая и резни 45 миллионов китайцев (без поддержки СССР Мао бы не выиграл гражданскую войну в Китае)
- Не было бы коммунистического Северного Вьетнама (ведь коммунистический Китай поддерживал Хо Ши Мина)
- Не было бы коммунистической Камбоджи и Пол Потовского террора, в результате которого погибли 2 миллиона камбоджийцев
- Не было бы Северной Кореи и коммунистической Кубы

- Коммунизма бы нигде не было, поскольку Гитлер был величайшим борцом с коммунизмом в мире.
...
Читать

Субота 31 березня 2012
Повідомлення прочитано 342 раз
Робер | 2012-03-31 18:57:09

90 лет Холокосту исполнится в октябре сего года.

В октябре 1919 года в газете «Американский еврей» («The American Hebrew») опубликована обширная статья Мартина Глинна (Martin H. Glynn) под названием «Крещение евреев нужно остановить!» («The Crucifixion of Jews Must Stop!»).

С первых же слов автор этой старой публикации ввергает современного читателя в полный шок. Оказывается, что, уже «начиная с крещения, шесть миллионов мужчин и женщин кричат о помощи...». Речь, естественно, идёт о еврейских мужчинах и женщинах. Но крайне важно с сегодняшней точки зрения то, что шесть миллионов жертв - это шесть миллионов евреев, которые были крещены. Далее по тексту автор неоднократно напоминает о «шести миллионах убитых евреях», а также замечает, что «принесённые в жертву человеческие жертвы, являются забытым тщательным философским инструментом...». В качестве слова, обозначающего жертву, применено печально известное теперь слово «holocaust».

Из этой публицистической статьи следует, что евреи в далёком 1919 году уже отмечали Холокост и были серьёзно озабочены всё тем же старым вопросом: христианская секта отняла (в религиозном плане) у них шесть миллионов последователей, чем нанесла иудейской (в религиозном плане) общине огромный урон. До сих пор религиозные евреи воспринимают эти 6 миллионов жизней, как Холокост. То есть необходимую жертву, которая была осуществлена крещением, или, религиозно, распятием на кресте. В англоязычной Википедии, в одной из статей, посвящённой Холокосту, интернет-сообщество сформировало на эту тему объёмный пост. В нём, в частности, среди фактов, действующих, по мнению участников Википедии, против современной интерпретации Холокоста, выделяются следующие: жестокие преследования ревизионистов Холокоста; евреи не позволяют проводить расследование; отсутствие вещественных доказательств; отсутствие каких-либо исков о трупах; признания о расправах получены под пытками; 1000000 "переживших Холокост" обнаружились в 2004 году; массовые подделки фотографий нацистских зверств и т.п. Мы не станем касаться существа вопроса. Оставим его религиозным деятелям. Они же пусть «утрясают» проблему, связанную с гораздо более ранними датировками Холокоста, нежели чем датировки временем Второй мировой войны. Мы подойдём к чисто человеческому аспекту ситуации. Как сказано в той же статье из Википедии, «люди обычно пытаются опознать мертвые тела своих близких и похоронить их надлежащим образом. Многие евреи, как утверждается, были похоронены в ямах, но их родственники-евреи не сделали никаких движений, направленных на то, чтобы эти ямы были раскопаны, останки родственников опознаны и переданы родственникам. Хотя евреи потребовали, чтобы золотые зубы казнённых евреев были возвращены в свои семьи!»

Что же касается обнаруженных жертв, то, цитируем, «в докладе AP говорится, что было 1092000 "переживших Холокост" в 2004 году, половина из них живет в Израиле, и 10% умирают каждый год. Это означает, что число "переживших Холокост" после окончания Второй мировой войны было в несколько раз выше, то есть 6000000 не были уничтожены».

На интересные размышления наводит и другая заметка из старой газеты. В ней сам за себя говорит огромный заголовок: «Иудея объявляет Германии войну» и другой - «Евреи всех стран объединяйтесь!» Но главное в этом так это то, что Иудея объявила войну Германии в то время, когда правительство Гитлера находилось всего два месяца. На вопрос: почему евреи всех стран встали против Германии? Получаем следующий ответ: «Известно, что нацисты пришли к власти с помощью поддержки еврейских банкиров. Но грабить страну, как того требовали банкиры, не стали. В течение 2 лет в Германии экономические проблемы в основном
Читать

Назад123Вперед | Вказати сторінку
Пошук:
ІнформаціяСпілкуванняБізнесДозвілля
додати сайт | реклама на порталі | контекстна реклама | контакти Copyright © 1998-2010 <META> Усі права захищені