Нинішній нічний шткрм «Беркута», українського клону ОМОНу, на Майдані Незалежності, став копіє нападу білоруського  ОМОНу на мінську «Площу» (Жовтневу Площу) у березні 2006 – го року.

Там спецназ також підло і тихо підкрався вночі, коли місто спало, журналісти вже розійшлися, а протестуючих людей проти фальсифікації результатів президентських виборів у наметовому містечку було обмаль. Теж було жорстоке побиття, теж були арешти.

Відтак нині Янукович пішов роками старанно витоптаною стежкою Олександра Лукашенка. Як і він обдурив Європейський Союз, як і він тягнеться до Росії і вважає, що зараз вже може робити у себе в дворі все, що йому забажається.

Буде намагатися так діяти, аби лише трохи пізніше аніж через рік знову виграти президентські вибори. Бо розуміє, що якщо це йому не вдасться, точно опиниться там, куди відправив засуджену на сім років свою головну конкурентку Юлію Тимошенко. А він туди не хоче, бо вже сидів у свої молоді роки, і  двічі.

І нічого дивного, що Віталій Кличко, лідер опозиційної партії УДАР, після нинішніх нічних подій закликав Захід, аби той застосував щодо президента України такі самі санкції, які обмежують свободу пересування диктатора з Мінська.

Україна це не Білорусь. Тут президентові, який спробував керувати залізною рукою, громадяни відповіли довгою і впертою акцією «Україна без Кучми», яка призвела до Помаранчевого Майдану. Українці  повертаються на площу, з якої їх нині вигнав «Беркут», і говорять , що хочуть Україну без Янукови-шенка.

Gazeta Wyborcza