<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе В ИНТЕРНЕТЕ ЧТО-ТО НЕ ТАК!
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (1)
ZOG (1)
бабло (27)
влада (28)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (1)
герої (14)
гетто (20)
гниды (21)
гої (23)
гра (5)
діти (3)
євреї (13)
жиди (9)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (8)
їжа (1)
КГБ (4)
Київ (1)
Крим (1)
лохи (18)
маца (2)
міфи (9)
мова (1)
НАТО (1)
НКВД (2)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (1)
СБУ (1)
секс (1)
СРСР (2)
суд (1)
сша (3)
фарс (1)
ФБР (1)
фото (1)
ФСБ (1)
Хабад (11)
Хрень (21)
царь (2)
цены (2)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Среда 7 марта 2012

 

Засновник "Газети Виборчої", письменник, дисидент Адам Міхнік вважає, що ініціюючи репресії проти своїх опонентів, Віктор Янукович здійснює "політичне самогубство".

Про це він сказав в інтерв'ю "Польському Радіо".
На запитання, що б він написав у листі до Януковича, Міхнік відповів: "Якби мені довелося з ним розмовляти, я б зробив так: поставив би півлітра "Української на меду" і сказав би: "Янукович, не будь ідіотом. Те що ти робиш - це постріл собі в п'яти. Це суперечить твоїм інтересам. На очах у всієї Україні ти здійснюєш публічне самогубство. І цього вироку тобі не оминути. Якщо не завтра, то післязавтра. Рано чи пізно. Але я думаю, що швидше раніше, ніж пізніше".
На запитання, що спонукало його написати лист екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценку, який нещодавно отримав 4 роки в'язниці, Міхнік відповів: "Я вважаю, що вирок Луценку - це символ ставлення нової української влади до молодого покоління українських демократів. Я все життя був українофілом, симпатизував "самостійній" Україні, і цей вирок мене обурив. Він шокував мене. Я сам колись був у в'язниці, тому знаю, як для ув'язненого важливе слово солідарності, якась моральна підтримка".
"Коли мені з Києва вислали фотографії, на яких Луценко читає збірку моїх есе в українському перекладі, це справило на мене величезне враження. Для мене це було так, ніби я почув знак - через ґрати, через перешкоди. Я зрозумів, що хтось потребує мого голосу. Я сів і механічно написав за десять хвилин лист-звернення", - додав він.
Як відомо, після вироку Луценку, Міхнік написав йому лист підтримки.
Воскресенье 12 февраля 2012

Присвоєння Шевченківської премії чи не щороку супроводжується скандалом. Цей рік наче виняток. Лауреатами премії з літератури стали Петро Мідянка за збірку поезій 2010 року «Луйтра в небо» і Володимир Рутківський за історичну трилогію для дітей «Джури» 2007-1010 рр. («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»). Ми взяли коротке інтерв’ю в пана Рутківського. 

Пане Володимире, поділіться, будь ласка, своїми першими враженнями після того, як ви дізналися, що стали лауреатом Шевченківської премії.

Ця премія, як і для всіх письменників, для мене означає дуже багато, адже це найбільш почесна премія в Україні.

Чесно зізнатися, я не був переконаний у своїй перемозі, хоча в пресі мені її пророкували. Особливо завдячую літературознавцеві Кості Родику, який допомагав мені в інформаційному просторі. Він є організатором премії «Книжка року», і для мене думка Кості дуже важлива.

Я собі думав, навіть якщо не буде Шевченківської премії, то всі добрі слова про мою творчість здатні замінити її. Я не ганяюся за грошовими еквівалентами, мені просто важливе тепле слово про мою роботу.

Щодо самої премії… Я висувався вже кілька разів. Торік мої захисники зіткнулися з захисниками книжки Василя Шкляра з його «Залишенцем». Тож у мене не було якось завищеної самооцінки. Я знав, що в мене й цього разу доволі сильні суперники. Це Петро Мідянка, деякі речі якого вважаю просто геніальними. Мирослав Дочинець – теж досить чудовий, бачить з середини свій текст…

Звісно, була неабияка радість, коли мені зателефонували й сказали, що я отримав премію.

Ви вже придумали, на що потратите гроші (250 тисяч гривень)?

Якби це було двадцять років тому, я б, не задумувався, на що їх витратити… Я сам своїми руками вицюкав собі двоповерхову хату з ракушняку.

Своїми руками?

Аякже! Письменники не тільки сидять за столом, як майстри слова, а ще й можуть бути майстрами на інші руки. Тож потратив би на будинок…

А ще більше я люблю мандрувати. Тому поїхали б з дружиною в Карпати чи любу моєму серцю Угорщину… Та оскільки мені вже 75 років і мандрівками не дуже пахне, то я, порадившись з друзями, вирішив, що було б непогано покласти цю премію на депозит і за відсотки від неї створити якусь премію для дитячої літератури. Нехай би називалася «Джури».

От ми зараз носимося з цією ідеєю, як з писаною торбою. Це буде така собі альтернативна премія Лесі Українки, яка дуже задержавлена. Наприклад, її дають не тому, що твір цього вартий, а тому що якийсь «регіон недоохоплений». А наша премія буде суто за досягнення в дитячій літературі.

Дитячі письменники, на мою думку, це найбільш затуркана, зацькована частина нашого письменництва. І це буде деякою підтримкою для них, бо сума буде більш-менш така, що дасть можливість письменникові бодай з рік посидіти над своїм текстом, без поспіху, не кидатися в якесь заробітчанство. Адже мені відомо, у якому стані дитяча література. Знаю, що члени Шевченківського комітету з величезними труднощами давали мені цю премію. Бо побутує така думка, що дитячим письменника нічого не треба і що в них є своя премія імені Лесі Українки, яка становить близько десяти тисяч гривень. Але ж тут різниця в грошовому еквіваленті просто божевільна.

Ну, і дещо віддам жінці за борщі, які вона варила для мене, коли я писав.

Торік Василь Шкляр відмовився приймати Шевченківську премію доти, поки не звільнять Табачника…

Як кажуть, гроші не пахнуть. Мені ця премія все-таки потрібна для іншої премії в дитячій літературі. А якщо говорити по совісті – то Василь Шкляр правий.

Знаю, що зараз іде тиск на все українське в гуманітарній сфері, і не тільки. Іде перекручування, просто шулерство,
Читать

Четверг 9 февраля 2012

Друга річниця перемоги на президентських виборах змушує згадати, що з обіцяного лідером опозиції втілив правитель країни

«Ефект від реформ українці відчують вже у 2012 році». Наближення третього року президентства змушує Віктора Януковича знаходити виправдання його «корисності» суспільству в попередні два роки. Це коли обіцяна «реформація» перетворилася на нескінченний потік реформування: судову змінює адміністративна, податкову-пенсійна, земельна повторює долю приватизаційної. Однією реформою влади списують своєму бізнесу мільярдні борги перед бюджетом, інший - збільшують пенсійний вік українок. Складається враження, що весь цей Perpetuum Mobile реформування - основа життєдіяльності Президента і його команди. По-перше, дозволяє тримати народ в тонусі. По-друге, не дозволяє країні згадувати про долю колишніх обіцянок. Їх було так багато роздано кандидатом в президенти Віктором Януковичем.

Так, поганим тоном сьогодні вважається згадувати, як два роки тому лідер позиції Янукович обіцяв надати статус держслужбовців вчителям і медикам. Для пари мільйонів виборців це стало важливим аргументом у голосуванні.

Ще, за оцінками політологів, близько мільйона голосів Януковичу на виборах принесло його обіцянку дати "вільну" малому бізнесу. Тим більше, так вдало співпало, що в 2009-м прем`єр Юлія Тимошенко почала реформу «спрощенки». Підприємці почали обурюватися - і тут з`явився Віктор Федорович з «податковими канікулами». Через півроку його президентства всі «напрацювання» Тимошенко були втілені. Навіть з перевиконанням плану і понад очікувань громадян.

Останні, до речі, так і не дочекалися ще одного обіцянки Віктора Януковича - забезпечити їх житлом через доступні іпотечні кредити зі ставкою не більше 7% річних. Середня банківська ставка в більшості українських банків сьогодні становить 20-25% річних за умови виплати першого внеску в розмірі від 40%.

Намагається не згадувати Віктор Федорович і свою обіцянку «заповнити» вітчизняні ВНЗ 75% держзамовленням. Його міністр Дмитро Табачник своєрідно сприйняв цю президентську команду: замовлення стали скорочувати. Обіцянка побудувати більше дитячих садків перетворилося на їх активну «перепрофілювання» по регіонах.

«Коментарі» пропонують топ-10 обіцянок Віктора Януковича на 2011 рік

Він обіцяв саджати чиновників-корупціонерів за порушення при держзакупівлях, натомість провладні депутати прийняли новий закон, який ускладнює доступ ЗМІ до тендерів.

До 1 січня 2012 він обіцяв закінсити підготовку земельної реформи, проте парламент відклав прийняття «земельної реформи» ще на півроку.

Парафування угоди про Асоціацію між Україною та ЄС взагалі відкладено до кращих часів.

Янукович говорив. Що в обов’язковому порядку будуть переглянуті газові контракти з «Газпромом», натомість ціна на газ для України у 2012 році виросла ще більше.

Так і не відбулося переведення української армії на «контракт», а Генштаб прогнозує, що контрактної армія Україні стане не раніше 2025 року.

Обіцяв звільнити міністрів, за зрив графіка проведення реформ, на сьогодні звільнено лише міністра фінансів, який показав зростання доходів держбюджету.

Пообіцяв приструнити «мажора» Романа Ландика, який, як відомом, відпущений під 3 роки «умовно».

Не відбулося підписання зони вільної торгівлі з ЄС, аналогічна доля парафування Асоціацію з ЄС

Янукович обіцяв підвищити мінімальна пенсію до 1320 грн., проте на 1 січня 2012 року мінімальна пенсія становить 822 грн.

Окрім того він обіцяв незалежний судовий процес над Юлією Тимошенко, натомість всі провідні світові ЗМІ назвали судовий процес над екс-прем`єром замовним.

Ще одна обіцянка Віктора Януковича, яке використовується в якості заставки до одного з політичних ток-шоу - стати гарантом свободи слова. З тих пір, як Янукович
Читать

Среда 8 февраля 2012

 

 

Кілька років тому дочка принесла з вулиці маленьке вугільно-чорне кошеня в жалюгідному стані. Хтось був викинув. Зараз це вже великий чорний, лискучий котяра Маврик. Було підмічено, що, незважаючи на тяжке дитинство, він ніколи не їсть вітчизняного сиру. Довго й підозріливо нюхає запропонований шматочок, а потім гидливо відпихає лапою.

У добрі часи «помаранчевої чуми» на український ринок авіаперевезень якимсь дивом просочилась відома бюджетна авіакомпанія. Авіаквиток до західнонімецьких міст Дортмунда, чи Кельна зараз коштує дешевше, ніж із Києва до Донецька.

У результаті замість одного ділового візиту на рік до наших партнерів у східній Голландії ми, за ті ж гроші, буваємо там чотири рази на рік. З Голландії завжди привожу сир. З кожним разом усе більше, бо і родичі, і друзі просять. І “скотина” Маврик теж! Цей сир він любить, як скажений. І молодий сир «Гауда», і витримані сири типу «Старий Амстердам».

Стало цікаво, а як у інших країнах? Лабораторії вдома нема, тому провели експерименти на котові. А саме – давали йому на пробу сири, привезені мною або знайомими з різних країн. Результат: жере все з Франції, Італії, Німеччини, Голландії, Греції, Угорщини. Категорично не їсть сири з Росії, України й польські, що продаються в Україні.

Що там вітчизняні сировиробники набодяжили, добре знає головний санітар Росії Оніщенко. У січні Росспоживнагляд виявив пальмову олію в усіх зразках українських сирів і негайно зупинив їх імпорт. От тільки неув’язочка вийшла. Ті зразки відібрали не з офіціальної експортної продукції, а з тої, що продається на внутрішньому українському ринку або контрабандно на російському. Про що й заявили наші сиророби. Тобто на експорт продукцію таки контролюють, а свої хай споживають те, що є.

Наша «народна» влада добре поінформована про стан речей. Тому законодавчо ввела нові назви - «сирний продукт» замість сиру і «спред» замість масла. Виникає питання щодо молока. За аналогією має бути «молочний продукт». Але це вже нонсенс...

У нацистській Німеччині, в умовах війни на всі фронти й тотального дефіциту, також виробляли штучні замінники продуктів. Коштували такі продукти дешево й мали зрозумілу всім назву – «ерзац». Як то ерзац-кава або ерзац-шоколад. За аналогією у нас має бути: ерзац-молоко, ерзац-згущонка, ерзац-сир і т.д. Усе просто і зрозуміло.

Ціна... Ерзац-продукти відрізняються від натуральних своєю дешевизною.

Тільки не в Україні.

У нас ерзац-сир коштує як у Голландії реальний сир. Неможливо порівнювати такі різні продукти.

Тому для порівняння краще взяти масло. Так, у супермаркетах Дортмунда високоякісне коров’яче масло (82,5% жиру) відомої голландської марки Frau Antje коштує 1,27 євро за 250-грамову пачку. Ірландське масло - 1,35 євро. Перерахунок на гривню за курсом НБУ дає ціну 10,6 – 11,3 грн. за нашу стандартну пачку вагою 200 г. Наше ж масло «Яготинське» з такою самою жирністю 82,5% коштує від 15грн. за 200 г. На цілих чотири гривні дорожче!

Таку різницю можна пояснити переоціненістю гривні – найстабільнішої у світі валюти за останні три роки.

Відповідно до цін на масло курс має бути: 1євро = 14 грн. і, відповідно, 1 долар = 10,6 грн.

І тут ми виходимо на цілий комплекс проблем у нашій експортноорієнтованій економіці, які й потрібно розв’язувати комплексно.

Віктор Малєй, м. Київ

Четверг 2 февраля 2012

Полоумный Патриарх Московский и всея Руси Кирилл считает, что истинно верующие люди «не выходят на демонстрации», а молятся за народ «в тиши монастырей, в кельях, в домах».

В частности, в своей проповеди после богослужения в храме Христа Спасителя предстоятель РПЦ (КГБ) отметил, что истинно верующие люди, которые "не выходят на демонстрации", а молятся за народ "в тиши монастырей, в кельях, в домах", способны увидеть ясные исторические параллели между современной ситуацией и "беспутством и беспамятством предреволюционных лет, с разбродом, шатанием, разрушением страны в девяностых годах"

"Мы должны быть бдительными, и я вас всех призываю сегодня к этой бдительности. Умейте "различать духов", помните, что самый громкий крик и самое пронзительное слово не всегда являются правильными, верными и честными словами. Так соблазнился наш народ дважды, а может быть, и более в течение последних ста с небольшим лет", - заявил он. Патриарх-олигарх призвал всю Церковь присоединиться к нему в молитвах о России, "проходящей очень непростой и ответственный этап" своей истории. "Пусть сила нашей молитвы преклонит благодать Божью, и пусть эта Божья благодать испепелит всякую ложь и неправду, всякий соблазн и всякую скверну", - заявил стоящий на службе у кремлевской власти предстоятель РПЦ (КГБ).

Сегодня патриарх неканонической церкви Кирилл отмечает третью годовщину интронизации (вступления на первосвятительский престол). По традиции, день интронизации патриарха ежегодно отмечается Русской православной церковью как большой праздник. На 4 февраля в Москве запланированы несколько акций. В том числе 50-тысячный митинг «За честные выборы», а также 30-тысячный митинг в поддержку премьер-министр России Владимира Путина.

Среда 1 февраля 2012

Десь зодва роки та трохи волі вистачило б Україні, аби повністю відмовитися від споживання російського газу.

Проблему становить система наживи на газі через комуненерго, та інші схеми. Справа не тільки в керівництві країни - багато людей, в т.ч. Опозиціонери, годуються з теми. Тема сама призводить до величезного переспоживання газу. Навіть якби на Януковича зійшов Святий Дух і він вирішив змінити ситуацію, йому довелося б витримати невеличку громадянську війну.

Нажаль, в наших умовах, незалежність не може триматися на крадіжці.

Коли онук, згодом, коли все закінчиться, питатиме у вас: де поділася наша незалежність? Відповідайте: ми її у себе вкрали.

Дмитро Корчинський
Вторник 31 января 2012

Найстарший за хіротонією ієрарх Української Православної Церкви Московського Патріархату, митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ публічно став на захист Володимира ПУТІНА від російських опозиціонерів - учасників масових мітингів у Москві - і застеріг росіян від підтримки «кольорового» сценарію розвитку подій.

Характеризуючи протесні акції москвичів на Болотяній площі і проспекті Сахарова, одеський ієрарх угледів у закликах їхніх учасників спроби усунути від влади прем`єр-міністра В.ПУТІНА.

«Заклики мітингів скасувати результати виборів у Державну Думу, - заявив АГАФАНГЕЛ в інтерв`ю російському інформаційному агентству REGNUM, - звільнити "політв`язнів", тобто не кого іншого, як ставлеників антиросійських сил на Заході, і найголовніше, усунути від влади лідера національного і державного відродження великої Росії Володимира Володимировича ПУТІНА - з головою видають справжніх організаторів і ляльководів протесних акцій у російській столиці».

На думку митрополита, «над Росією, що є центром Російського світу, нависла та страшна загроза, яка вже відвідувала Україну на рубежі 2004-2005 років, - загроза «помаранчевої» революції. Нагнітаються антидержавницькі психоз і мітингова істерія».

Він прямо застеріг росіян від підтримки опозиційних сил: «Знову море людських пристрастей високо піднімає хвилі свої, прагнучи скинути в темні безодні розвалу і лихоліття православну Вітчизну нашу, що ледве розпочала шлях відродження. Дух брехні, обману, зради, злості і ненависті знову, як у найтрагічніші дні нашої історії, отруює своїм смертним диханням Російську землю».

Що стосується пошуку шляхів розвитку країни, то навіжений митрополит вказав: «Тільки з В.В.ПУТІНИМ у російських людей, що опинилися не з своєї провини за межами Російської держави і кинутих «демократами», а також у всіх людей доброї волі, які проживають на території країн СНД, і усвідомлюють, що наша сила і саме наше виживання — тільки в єдності, пов`язані обгрунтовані надії на відновлення історичної справедливості, на нову інтеграцію, засновану на тисячолітній богозаповідній єдності Святої Русі».

АГАФАНГЕЛ заявив, що протесні акції в Москві організовують зовсім не жителі столиці: «Упевнений, за цими мітингами та опозиційною істерією, що штучно нагнітається, стоїть зовсім не російський народ. Так, справді, непогрішимий тільки Господь, ніяка влада ніколи не буває ідеальною і може припускатися помилок. Але між нормальною, конструктивною критикою, до якої завжди готові прислухатися, про що не раз заявляли керівники Російської держави - і президент, і глава уряду, і тим, що здійснюється сьогодні з боку так званої несистемної опозиції, лежить прірва».

====

Невже Анафангел забув, що в російців є свій недоумок Гундяєв?

ИСТОРИЧЕСКИЙ ПУТЬ ПРАВОСЛАВНОГО ТАЛИБАНСТВА

Понедельник 30 января 2012

Тернопольская газета сравнила темнокожих студентов с обезьянамиМеждународный скандал разгорается вокруг публикации в "Новой тернопольской газете", где на первой полосе напечатали обидный для темнокожих и арабов материал.

Африканцев издание изобразило в коллаже в виде обезьян, обнимающих блондинок, на фоне группы темнокожих, пьющих пиво, с заголовком "Біля "Орнави" (местный торговый центр. — Ред.) лилася "чорна" кров" и подзаголовком "Араби з неграми билися за наших курвів". В статье рассказывается о драке между студентами из африканских и арабских стран из-за тернополянки. Тон и лексика публикации, некорректные как к темнокожим, так и к нашим женщинам, шокировали не только тернополян. О статье уже узнали за границей, и теперь Украину обвиняют в откровенном расизме и ксенофобии.

Французский сайт The Observers процитировал скандальную статью и взял комментарий у студента-конголезца Бекса Лава, который четвертый год учится в тернопольском университете имени Ивана Пулюя. По словам африканца, в коллаже на заднем плане изображены его земляки-сокурсники, которые не имеют отношения к инциденту под "Орнавой" и без понятия, как их фото, сделанное задолго до конфликта, могло попасть в газету. Лава жалуется, что украинские студенты теперь смеются над его друзьями. Конголезец признается, что над темнокожими в Украине издеваются.

Автор статьи в тернопольской газете не указан. Помимо обидного коллажа и заголовка, вся публикация выдержана в расистском стиле. Студентов из Африки называют "черным нашествием", которое несет "обострение криминогенной ситуации, всплеск проституции и неизвестные болезни". Редактор "Новой тернопольской газеты" (она — в тройке самых популярных в Тернополе) Николай Мартынчук заявил, что не считает статью обидной и не видит в ней нарушения журналистских стандартов и этики: "Мы не говорили, что африканцы и арабы люди низшей расы. Но если они здесь учатся, то должны уважать наши законы и традиции, а они часто нарушают их". Стиль статьи главред считает нормальным, а неприличное слово "курва" — нормативным: "Его даже Иван Франко употреблял". Тем временем комментарии, которые оставляют иностранцы под статьей на французском сайте, очень нелицеприятные для нашей страны. Пи Кофи замечает, что уровень цивилизованности Украины оказался ниже африканских стран. А Энтони Кук советует иностранцам устроить бойкот Украине и не ехать сюда.

На тернопольских интернет-форумах обсуждают скандал с обидной публикацией. Большинство тернополян возмущены, как мог появиться такой материал. "Позорная шокирующая статья. И не только потому, что африканцев сравнили с обезьянами, а всех иностранных студентов назвали сексуальными извращенцами. Задели и девушек-украинок, мол, с чернокожими могли связаться только барышни легкого поведения", — негодует тернополянка Елена.

Горожане призывают не покупать газету, напечатавшую расистскую статью, а темнокожим студентам с фото предлагают подать в суд.

Воскресенье 15 января 2012

Я тут пару дней назад писал, о том что  Обряд обрезания у евреев приводит к войнам и другим фатальным последствиям для человечества  - это установил французский ученый еврей Роже Доммерг Полакко де Менаса, который. Он это мотивирует это фатальными нарушениями в эндокринной системе младенца, которые приводят в последствии к гормональному дисбалансу у евреев, нарушениям психики и изменению поведения - к подавлению нравственноcти и чувства альтруизма.

Другой ученый еврей Кевин Б. МакДональд  — профессор психологии Калифорнийского Государственного Университеа известен своими работами по применению эволюционной психологии к изучению иудаизма и евреев.

МакДональд утверждает, что психологические стереотипы поведения евреев (прежде всего их высокий «речевой интеллект» и ярко выраженный этноцентризм) используются ими для борьбы с другими народами за ресурсы. В частности, все интеллектуальные продукты и учения, создаваемые евреями для гоев (начиная от марксизма и фрейдизма и кончая современным неоконсерватизмом) предназначены для того, чтобы способствовать разрушению картины мира белого нееврейского большинства на Западе и наращиванию еврейского влияния.

Евреи хорошо знают трилогию МакДональда, в которой он анализирует иудаизм с позиций эволюционной психологии. Трилогия состоит из книг:

  • Люди которые живут сами по себе (1994);
  • Отделение и неудовлетворённость (1994);
  • Культура критики (1998).

Наибольшую известность получила последняя книга.

По его мнению иудаизм является групповой эволюционной стратегией, призваной повысить возможность евреев конкурировать с гоями в борьбе за ресурсы.

Используя термин «еврейский этноцентризм», он предположил что иудаизм заложил в евреях ряд генетических особенностей, включая высокий «речевой интеллект» и навыки группового поведения.

МакДональд научно подтвердил утверждения правых групп и националистических движений о значительной (если не центральной) роли евреев в усилении массовой иммиграции в США и страны Западной Европы.

МакДональд повторил и обосновал эти обвинения, указывая на «организованые еврейские обшины» как на самую влиятельную группу, способствующую неограниченной иммиграции в США, а также указывая, что эта группа действует исключительно «в собственных интересах», не обрашая внимания на интересы других американцев.

Согласно МакДональду, если некоторые этнические группы старались повысить квоты для своих стран (то есть греки для Греции, ирландцы для Ирландии и т. д)., то члены еврейской общины требовали (и получили это в 1965 году) вовсе не учитывать при иммиграции страну происхождения и увеличить иммиграцию вообще. Такая политика служила интересам неевропейских иммигрантов и имела огромные последствия для американской демографии в последующие десятилетия.

МакДональд так излагает свои взгляды на стимулирование явреями эмиграции:

Почему члены еврейского сообщества, которое на протяжении веков боролись за сохранение собственной идентичности, столь активны в борьбе против сохранения идентичности наций, среди которых они живут, является весьма интересным вопросом… Многие из этих услилий делаются более или менее тайно, с тем чтобы не возбуждать антиеврейских чувств.

В то же время МакДональд указывает, что «этнические интересы белых американцев заключаются в создании этнически и культурно гомогенного обшества».

МакДональд опубликовал статью о предположеной им связи между неконсерватизмом и несколькими другими (предположительно, руководимыми евреями) влиятельными интеллектуальными и политическими движениями.

Он указал,
Читать

Сообщение прочтено 775 раз
Робер | 2012-01-15 19:20:02

Я тут пару дней назад писал, о том что  Обряд обрезания у евреев приводит к войнам и другим фатальным последствиям для человечества  - это установил французский ученый еврей Роже Доммерг Полакко де Менаса, который. Он это мотивирует это фатальными нарушениями в эндокринной системе младенца, которые приводят в последствии к гормональному дисбалансу у евреев, нарушениям психики и изменению поведения - к подавлению нравственноcти и чувства альтруизма.

Другой ученый еврей Кевин Б. МакДональд  — профессор психологии Калифорнийского Государственного Университеа известен своими работами по применению эволюционной психологии к изучению иудаизма и евреев.

МакДональд утверждает, что психологические стереотипы поведения евреев (прежде всего их высокий «речевой интеллект» и ярко выраженный этноцентризм) используются ими для борьбы с другими народами за ресурсы. В частности, все интеллектуальные продукты и учения, создаваемые евреями для гоев (начиная от марксизма и фрейдизма и кончая современным неоконсерватизмом) предназначены для того, чтобы способствовать разрушению картины мира белого нееврейского большинства на Западе и наращиванию еврейского влияния.

Евреи хорошо знают трилогию МакДональда, в которой он анализирует иудаизм с позиций эволюционной психологии. Трилогия состоит из книг:

  • Люди которые живут сами по себе (1994);
  • Отделение и неудовлетворённость (1994);
  • Культура критики (1998).

Наибольшую известность получила последняя книга.

По его мнению иудаизм является групповой эволюционной стратегией, призваной повысить возможность евреев конкурировать с гоями в борьбе за ресурсы.

Используя термин «еврейский этноцентризм», он предположил что иудаизм заложил в евреях ряд генетических особенностей, включая высокий «речевой интеллект» и навыки группового поведения.

МакДональд научно подтвердил утверждения правых групп и националистических движений о значительной (если не центральной) роли евреев в усилении массовой иммиграции в США и страны Западной Европы.

МакДональд повторил и обосновал эти обвинения, указывая на «организованые еврейские обшины» как на самую влиятельную группу, способствующую неограниченной иммиграции в США, а также указывая, что эта группа действует исключительно «в собственных интересах», не обрашая внимания на интересы других американцев.

Согласно МакДональду, если некоторые этнические группы старались повысить квоты для своих стран (то есть греки для Греции, ирландцы для Ирландии и т. д)., то члены еврейской общины требовали (и получили это в 1965 году) вовсе не учитывать при иммиграции страну происхождения и увеличить иммиграцию вообще. Такая политика служила интересам неевропейских иммигрантов и имела огромные последствия для американской демографии в последующие десятилетия.

МакДональд так излагает свои взгляды на стимулирование явреями эмиграции:

Почему члены еврейского сообщества, которое на протяжении веков боролись за сохранение собственной идентичности, столь активны в борьбе против сохранения идентичности наций, среди которых они живут, является весьма интересным вопросом… Многие из этих услилий делаются более или менее тайно, с тем чтобы не возбуждать антиеврейских чувств.

В то же время МакДональд указывает, что «этнические интересы белых американцев заключаются в создании этнически и культурно гомогенного обшества».

МакДональд опубликовал статью о предположеной им связи между неконсерватизмом и несколькими другими (предположительно, руководимыми евреями) влиятельными интеллектуальными и политическими движениями.

Он указал,
Читать

Назад123...9101112Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены