Якщо ви думаєте що християнство Європи є агресивною релігією, яка в середньовіччі знищила начебто купу населення – ви помиляєтесь. Населення вмирало в основному від хвороб і війн, а християнство стало єдиною силою спроможною протистояти ісламу та арабським вторгненням в середню Азію та Європу. Хоча від самого початку існування цієї, визнаною всіма європейськими націями, релігії проти неї та послідовників ведеться війна.

Сьогодні, згідно з інформацією, зібраною центром спостереження за нетерпимістю і дискримінацією християн у Європі, сьогодення, для братів по вірі - не дуже втішне. 85% проявів нетерпимості спрямовані проти християн. У Франції 84% вандалізму спрямовані саме на християнські осередки – церкви або цвинтарі. У Шотландії 95% випадків насильства спрямовані проти християнської пастви. В Британії 74% опитаних християн визнали що їх релігія потроху зникає під тиском різних факторів. У багатьох частинах світу все більше зростає кількість судових позовів саме до священства та проповідників, яких звинувачують у розпалюванні ненависті. В Англії з лікарні Walsall Manor було звільнено лікаря Девіда Дрю, лише за те що той на свято розіслав колегам електронну пошту з молитвою та привітанням Різдва. В 90-ті роки під час війни в Косово албанцями були знищені сербські православні храми (в т.ч. такі що знаходились під охороною ЮНЕСКО) – проводились етнічні чистки християн, які тепер замовчуються. Відзначимо також що в «толерантній» Великобританії заборонили носити натільний хрест на роботу.

В Сірійському місті Хомсі, як повідомляє інформаційна служба Fides, місцевими ісламістами проводяться також етнічні зачистки християн. 9 жовтня 2011 року в Єгипті армія, у відповідь на демонстрації коптів, відкрила вогонь по натовпу. Під кінець 20ст. християн-коптів у Єгипті було близько 8-9млн. чол. За останніми даними перепису населення їх залишилось 6,5млн. В Іраці у 2003 році було 30 млн. християнського населення. За дев’ять років їх кількість зменшилась втричі. Нагадаємо також що в Саудівській Аравії заборонено і християнство і сам хрест як символ. В багатьох країнах світу швидкі карети допомоги вже давно позбавлені червоних хрестів, і «переведені» на шестигранні «сніжинки».

Як повідомляла організація Voice of the Martyrs в Індонезії в 2005 році були факти страт християнських жінок.

В Нігерії, в містах Мубі, Йолі, Майдугурі, в 2012
Читать

 Распространенное мнение о том, что хрестианство произросло из иудаизма (культа Яхве) и стало его ответвлением, а Иисус Хрестос соблюдал Танах и черпал оттуда если не все свои знания то многие заимствования, не соответствует истине. По ключевым понятиям, философской базе (которая не была зацикливанием на обрядовых, бытовых и исторических вопросах), литературной форме хрестианство первого и второго веков нельзя назвать детищем иудаизма. Эта философская система, безусловно, явилась вследствие возникновения в землях Ханаана (Галилея) в очень краткие строки личности Хреста и Его учений. А параллели с культом Яхве, в основном незначительно терминологические, стали следствием полемики между этими двумя учениями. Хрестианство было контриудаистично, поэтому в дальнейшем получило ответный удар в виде фальсификаций со стороны оппонентов. В этой статье мы попытаемся рассмотреть некоторые детали вскрывающие эту проблему.

«Они готовы скорее поверить, что Библия упала прямо с неба в популярном переводе. Такое отношение демонстрирует полное и абсолютное невежество и самоуверенность»

Dr Carroll R. Bierbower

Из истории древнего Ханаана

В VIII веке до р.х. на территории Ханаана (Палестина) существовало два царства – Иудея и Израиль. Первое имело колена Рувима, Симеона, Иссахара, Завулона, Ефрема, Манассии, Дана, Асира, Гада, Неффалима, второе же только колена Иуды и Вениамина. Вместе 12 колен Израиля. Эти две державы, будучи ранее при царях Давиде и Соломоне одним целым, имели достаточно натянутые отношения. Позднейшая исторически-религиозная литература, такая как Книги Царств, писалась иудеями при несуществующем уже Израиле и повествовала о вине не иудеев а израильтян в расколе страны. 2ая книга царств (20:2) утверждает что израильтяне отделились от Давида, род которого божество Израиля обещало сохранить в веках.

«какая нам часть в Давиде? нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! теперь знай свой дом, Давид! И отложился Израиль от дома Давидова до сего дня. За домом Давидовым не осталось никого, кроме колена Иудина [и Вениаминова].» 3ая кн.царств 12:16,19,20

Иудейская литература повествует о том, что Израиль не соблюдал культа Иудеи, который как утверждали левиты (иудейские священники) был верой их отцов. Отсюда и налоги на левитско-жреческую структуру власти в Иудею не приходили. Но внутреннее ханаанское противостояние было не столь страшным как ассирийские кампании против евреев. В второй половине VIII века до р.х., при царствовании в Израиле Осии, ассирийские цари Тиглатпаласар III, Саргон II и его наследник Салманасар V разгромили Израиль и забрали 10 колен в
Читать