<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе В ИНТЕРНЕТЕ ЧТО-ТО НЕ ТАК!
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (1)
ZOG (1)
бабло (27)
влада (28)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (1)
герої (14)
гетто (20)
гниды (21)
гої (23)
гра (5)
діти (3)
євреї (13)
жиди (9)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (8)
їжа (1)
КГБ (4)
Київ (1)
Крим (1)
лохи (18)
маца (2)
міфи (9)
мова (1)
НАТО (1)
НКВД (2)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (1)
СБУ (1)
секс (1)
СРСР (2)
суд (1)
сша (3)
фарс (1)
ФБР (1)
фото (1)
ФСБ (1)
Хабад (11)
Хрень (21)
царь (2)
цены (2)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Четверг 28 ноября 2013
Тема українсько-єврейських стосунків і загалом розмова про єврейську спільноту в Україні є під великим табу. Про це сьогодні, 28 листопада, заявив президент БФ "Україна-Русь" Ростислав Новоженець. 

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

Среда 10 июля 2013

Тридцять членів ізраїльського Кнесету підписали лист на ім'я президента Європарламенту Мартіна Шульца, в якому висловили глибоке занепокоєння з приводу зростання ультраправих тенденцій в Україні. Депутати закликали європарламентаріїв бойкотувати Всеукраїнське радикально-націоналістичне об'єднання "Свобода".

"Вже більше ніж півроку ми отримуємо тривожні повідомлення про те, що націоналістичні настрої в Україні зростають, що підігріваються неонацистським об'єднанням "Свобода", яке отримало більше ніж 10 % голосів на останніх парламентських виборах", - говориться в зверненні членів Кнесету.

Автори документа заявляють про свою стурбованість наклепом і загрозами свободівців на адресу єврейського і російського населення України, а також на адресу інших національних груп.

«Це люди, що черпають натхнення в нацистських ідеях і відкрито звеличуючи масові вбивства, що здійснювалися українськими дивізіями СС в роки Великої Вітчизняної війни", - підкреслюють жиди в листі.

Це перший провокаційний документ такого роду, в якому акцентується проблема російського населення України.

Члени Кнесету, що підписалися під листом, висловили надію, що Європарламент вживе відповідних заходів "заради кращого і більш безпечного майбутнього Європи і всього світу".

Нагадаємо, 3 грудня 2012 року Європарламент прийняв єдину поправку до тексту резолюції щодо ситуації на Україні. У ній говориться про те, що Європарламент стурбований зростанням націоналістичних настроїв на Україні, вираженим в підтримці партії "Свобода", що стало однією з двох нових партій, які увійшли у Верховну Раду. У ЄП закликали демократичні партії українського парламенту не взаємодіяти, не підтримувати і не формувати коаліцій з ВО «Свобода».

Среда 29 мая 2013
Сообщение прочтено 372 раз
Робер | 2013-05-29 17:51:32


икона,святой,Адольф Гитлер,фюрер

Существуют два вида рабства. Старый, когда тело в цепях, а ум свободен, и новый, гораздо более опасный, когда тело холят, а ум скован цепями непрерывного потока ложной информации.

Каждый пропагандист знает цену повторений. Это те непрерывно падающие дождевые капли, которые, в конце концов, пропитывают почву. 

"После того, как высшая сила хватает мертвой хваткой каждого члена сообщества и изменяет его согласно своей воле, она прибирает к рукам все общество. Она покрывает поверхность общества сетью мелких, запутанных правил, пустяковых и однообразных, через которые не могут прорваться и подняться над толпой даже самые оригинальные и энергичные умы". 

"Воля человека не сломлена, но смягчена, покорена и управляема. Человека редко принуждают действовать, но его постоянно удерживают от действий. Такая сила не разрушает, но препятствует существованию. Она не тиранизирует, но подавляет, лишает сил, гасит стремления и одурманивает людей. Всякая нация превращается в ничто проще, чем стадо послушных и трудолюбивых животных, чьим пастухом является правительство." 

Из сочинений Алексиса де Токвилля (Alexis de Tocqueville) (Алексис Чарльз Генрих Морис Клерет, граф де Токвилль - (1805-1859)), французского историка.

Приведенная выше цитата и тот факт, что 96% агентств новостей ВО ВСЕМ МИРЕ находятся под контролем шести еврейских корпораций, должны вызвать некоторое беспокойство. 

"Пропагандист руководствуется верным принципом, что нагромождение лжи всегда вызывает определенную степень доверия. Поэтому кое-что из даже самой наглой лжи всегда остается и пристает, и чем дольше токсины остаются в теле нации, тем в большей степени они становятся ее частью, и спустя определенное время даже бесспорно ядовитая отрава уже рассматривается как составная часть собственной нации, или ее, в лучшем случае, терпят как неизбежное зло".

Из книги Адольфа Гитлера "Майн Кампф" ("Mein Kampf") 

Вероятно нет лучше примера, доказывающего правоту вышеизложенного, чем миф о Гитлере, нацистах и Холокосте. Почему к нам пристают с Холокостом как с ножом к горлу? Только в период с 1989 по 2003 было создано более 170 фильмов о Холокосте, и во многих школах Америки и Европы и во всех школах Израиля акцент на страданиях европейских евреев во время войны является обязательным.

Им размахивают как флагом, чтобы отвлечь внимание от атак евреев на жителей сектора Газа. Его возрождают каждый раз, когда нужно сыграть на чувствах. Его снова и снова повторяют как заклинание, пока слушатели не начинают безоговорочно верить в подлинность мифа.

В некоторых странах особый закон об "Отрицании Холокоста" сдерживает любое объективное обсуждение темы Холокоста. В Израиле, Франции, Германии, Австрии и некоторых других странах публично преуменьшать значение, подвергать сомнению, замалчивать или отрицать Холокост является преступлением. Никакая другая страница истории не защищена в такой мере законом; караются даже основанные на фактах утверждения, которые нарушают закон об отрицании Холокоста. Многие люди в этих странах были оштрафованы, посажены в тюрьму или высланы за выражение сомнений в правильности претензий периода Холокоста.

Гибель и страдания евреев не заслуживают того, чтобы их чтили больше, чем гибель и страдания неевреев. Кампания по увековечиванию Холокоста заслуживает презрения, а не поддержки, потому что она является односторонним усилием, служащим узким интересам евреев и Израиля и содействующим укреплению власти еврейских сионистов. Им дали в руки молот, чтобы громить всякую и любую критику и замалчивать правду.

Даже директор Института Ремарка нью-йоркского
Читать

Суббота 6 апреля 2013

К началу XX-го столетия от Рождества Христова глобальный геополитический сценарий масонов подошел к той черте, когда, понимая неизбежность обращения человечества к Арийскому мировоззрению, былинному прошлому, религии, культуре, традиции, возникла крайняя необходимость дискредитировать эти понятия в сознании миллионов людей. Подменить и дискредитировать само слово “Арий”.

В этот момент и появился в Германии (разгромленной иудо-демократическими странами Антанты) идеолог и талантливый организатор национал-социалистского толка. Австриец по отцу (Шикльгрубер) и еврей по умершей при родах матери (Гитлер) Адольф Алоизевич. Воспитанный в антисионистском духе обманутым евреями отцом и мачехой (замечательной женщиной-немкой), Адольф Гитлер создал на обломках рабочего движения мощную национал-социалистскую немецкую рабочую партию.

Как блестящий аналитик, он не только указал, но и безукоризненно обосновал тот бесспорный и нескрываемый факт, что именно транснациональный, финансово-промышленный (в основном сионистский) капитал и талмудо-масонские социально-культовые структуры, создавая видимость демократии и свободы, сокрушая национальное единство и самобытность других народов, ввергают человечество в пучину разврата, духовного разложения, нищеты и рабства. Т.е. являются той силой, через которую демоны все больше и больше захватывают нашу Планету. Именно из-за безукоризненной аргументации его книга “Maшn Kampf” запрещена во всех, так называемых, демократических странах, изо всех сил борющихся за свободу передачи и получения каждым гражданином любой информации.

В отличие от большинства будущих постсоветских оппозиционеров, он понимал, что идеологию национально-освободительной борьбы Германского народа необходимо формулировать на фундаментальной мировоззренческой, методологической и политологической базе. Но опыт “научно-коммунистической” революции, уже состоявшейся к тому времени в России, и приведшей к полнейшему покорению страны сынами израилевыми, блестяще показал ему, что иудо-масонская философия немецкого еврея Карла Маркса для освободительной борьбы Германского народа не годится. У Гитлера было больше ума, чем у всех постсоветских политиков вместе взятых. Поэтому, он не стал изобретать сам новое мировоззрение и не прибег к услугам “ученых-системщиков”, пытающихся на псевдонаучной основе выстраивать какие-то концепции. Он отправился в Тибет за Знаниями, данными Богами.

Разумеется, в результате короткого обучения, фундаментальных мировоззренческих Ведических Знаний он не приобрел. Но, все же принял для себя, как незыблемый закон, четыре основных регулирующих принципа:

— Отказ от употребления в пищу продуктов убийства.

— Отказ от неупорядоченной половой жизни.

— Отказ от любых видов допингов (наркотики, алкоголь, никотин).

— Отказ от азартных игр.

В качестве символа своей партии, он принял древнеарийский Божественный Знак “Свасти-аста” и начал оперировать отдельными положениями Ведического мировоззрения, но уровня тонких материальных энергий. Более того, Гитлер однозначно заявил:
“Я пользуюсь идеей нации по соображениям текущего момента. Но я знаю временную ценность этой идеи. Придет день, когда даже у нас в Германии, мало останется от того, что мы называем национализмом”.

Глобальные по времени планы Гитлера, основанные на полученном в Тибете мировоззрении, не были им концептуально сформулированы и не стали неотъемлемой частью массового сознания, и в этом его слабость. Но что он сделал правильно, так это то, что бескомпромиссно провел черту между Арийской цивилизацией и демонической, иудо-масонской.

А причина его поражения так проста — лишь человек, следующий высшему уровню Ведических Знаний, Вишну-ит, в состоянии выйти из-под влияния материальной природы. Ибо Богиня Майа подчиняется только Вышню. Гитлер Вишну-итом не был. И Вышеy не сказал Майе: “Оставь его. Это
Читать

Пятница 8 марта 2013

Палестинский информационный центр 

 


Читать
Понедельник 4 марта 2013

 

Молодым евреям устроят сильный эмоциональный всплеск, чтобы разжечь у них желание, а массовые убийства помогут им самоидентифицироваться.

 

 

Еврейский портал IzRus сообщает, что новый проект "Феникс" инициированный фондом Genesis, центром "Яд Вашем", Сохнутом, организациями "Джойнт" и Claims conference для молодых еврейских лидеров, станет фундаментом дальнейшего развития еврейских общин в странах СНГ,переведя "эмоциональный всплеск" в практическое русло.
Десятки молодых евреев из разных стран СНГ побывавших, или планирующих побывать в Израиле по программе "Таглит", подали заявки на участие в новом образовательном проекте организованном рядом крупных еврейских организаций, работающих в СНГ, США и Израиле. "Феникс" основан на образовательной платформе, включающей в себя как изучение еврейской истории до и после Холокоста,так и последующую реализацию его участниками добровольческих проектов в своих общинах.
В рамках проекта 120 молодых людей в возрасте от 20 до 30 лет и около 20 инструкторов пройдут несколько онлайн-курсов и интерактивный подготовительный семинар во Львове, а затем направятся в Польшу, где посетят исторические объекты, связанные с уничтожением нацистами европейского еврейства - в частности, города Люблин, Варшаву, Краков и Жешов. Вернувшись домой, они приступят к реализацииобразовательных и волонтерских проектов в своих странах проживания
"Этот проект очень сильно отличается от всех иных, в рамках которых группы молодых израильтян или евреев из диаспоры посещают Польшу, или проходят семинары в "Яд Вашем". Тема Холокоста для многих русскоязычных евреев становится одной из опор в вопросе личной самоидентификации, и поездки в места, где происходили массовые убийства евреев всегда сопровождаются сильным эмоциональным всплеском. Молодые люди возвращаются домой,буквально горя желанием начать что-то делать, каким-то образом превратить свои эмоции в продуктивные действия.Но ранее этого не происходило, так как не существовало никаких рамок, никаких структур, способных содействовать им."Феникс" впервые дает им возможность проявить себя, поднять собственные проекты", - заявила порталу IzRus Маша Поллак, директор отделения изучения Холокоста в бывшем СССР в центре "Яд Вашем". 
По окончанию образовательной части "Феникса" всем его участникам предоставят профессиональную помощь в разработке своих идей, помогут в приобретении необходимых знаний и навыков для их осуществления, а также будут постоянно координировать их работу. "Мой будущий проект рассчитан не только на еврейскую молодежь, но и на все обычные школы моего города - Днепропетровска. Я знаю насколько мало времени уделяют в школьной программе теме массового уничтожения евреев, и я часто сталкиваюсь с людьми, которые вообще не знают о чем идет речь, когда слышат слово "Холокост". Я хочу это изменить, для начала - хотя бы в масштабах города", - рассказала порталу IzRus Кристина Романченко. 
23-летняя активистка еврейской общины, Романченко является директором и одним из создателей местной организации МЕОД ("Молодежное еврейское образование Днепропетровска), партнера Сохнута в городе. "У меня довольно большой круг общения, много соратников,
Читать
Суббота 2 февраля 2013
Сообщение прочтено 350 раз
Робер | 2013-02-02 22:04:53
22 жовтня 2012 року. У Мальме, третьому за величиною місті Швеції, пройшла демонстрація на підтримку місцевої жидівської громади. Чимало учасників ходи, бажаючі висловити свою солідарність з жидами Мальме, були в кіпах. Приводом для цієї акції став вибух, що пролунав 28 вересня біля дверей будівлі, де проходять збори членів жидівської громади.

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать

Вторник 25 декабря 2012
Сообщение прочтено 394 раз
Робер | 2012-12-25 19:07:09

Уривок з книги Богдана Богослова "Сіонізм проти українців": 

Народ, про який далі піде мова, називають жидами, євреями, юдеями. Слово "жид" вживають в Руси-Україні та з усіх інших країнах світу, за винятком Московії та її колоній, де більше прийнята назва "єврей". Остання пішла від Біблії, таким чином, "євреї" мало б означати давньобіблійний народ семітського походження. На нашу мову "єврей" перекладається як "зайда", "заброда", "приблуда", що добре відповідає суті справи, бо колись одне з племен кочівників забрело у населену ханаанським народом землю Палестини. Нижче буде показано, що сучасні "євреї" до тих зайд ніякого відношення не мають. В усіх Західних країнах цей народ позначається словом, яке у нас звучить як "жид". 

Слово "жид" вживалось в усій українській класичній літературній спадщині, зокрема у наших геніальних мислителів та поетів Тараса Шевченка та Івана Франка. Образливий смисл слова "жид" в Русь-Україну принесли москвини, які познайомилися з цим народом через Біблію. Після 1917 р. колоніальним народам з Москви було наказано: для означення назви владного народу вживати слово "єврей"; слово "жид" вважати образливим (Указ керованого жидом В.Бланком-Лєніним Совєта народних комісарів від 9 серпня 1918 р.). За вказівкою Лазаря Кагановича, одного з провідників правлячої юдейської кліки, в Україні навіть був введений закон, згідно з яким за слово "жид" можна було отримати три роки в'язниці, але ще до закінчення цього строку жиди-"товаріщі" могли і розстріляти. У наш час малоросам немає чого боятися, бо цей закон уже не діє. 

Словом "юдей" (власне, від нього походить "жид") називають тих віруючих, які сповідують юдаїзм, а у більш широкому значенні також і тих безбожників, які виховувались на традиціях юдаїзма та Талмуда і вважають себе належними до жидівського народу. 

Тепер, слава Богу, ми живемо у певній мірі незалежній від Москви державі, отже можемо повернути в українську мову для широкого вживання слово "жид". Але юдеї вважають, що їх треба називати "євреями", а слово "жид" має образливий відтінок. З цим погодитись не можна, бо вважаючи слово "жид" за образливе, ми таким чином: 

- змушені підсвідоме засуджувати свою класичну літературну спадщину; 
- продовжуємо використовувати і погоджуватись з нав'язаною нам імперською термінологією; 
- у встановленні термінології і для позначення тих чи інших понять на своїй землі зважаємо на думку релігійної меншини, а не на свої 
...
Читать

Суббота 1 декабря 2012

Народний депутат від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко назвав голлівудську зірку жидівку Мілу Куніс "жидівкою". Через це в інтернетах вже декілька днів точиться дискусія - здебільшого біля питання чи є слово "жид" образливим і чому українці вперто не хочуть називати жидів "євреями".

Особисто я й надалі буду вживати слово "жид", для мене це понятт принципове, адже відмова від нього буде означати втрату частини національної ідентичності. Нехай ті кому не подобаяться це слово, поважає українську мову і українські традиції, або йдуть на х.й разом із своєю мультікультурністю і толерантністю. (нещодавно ми знову бачили цю "толерантність" в Газі)

Я не вважаю, що в слові "жид" прихована якась образа, і це підтверджує близька нам польська мова. В польсько-українському середовищі назва "жид" ніколи не мала суто образливого характеру.  

Зрозуміло це відноситься і до творчості  тогочасних українських письменників,  зокрема, Т. Шевченка. Полякам пощастило: вони відбилися від жидобільшовиків і почали жити у власній незалежній державі - без червоного терору, розкуркулювання, голодоморів та репресій. І їм ніхто не нав'язував як треба казати "жид" чи "єврей".

За Радянської влади, керівництво якої складалося переважно з жидів, в період громадянської війни слова "жид" 
Читать

Понедельник 5 ноября 2012

 

Понад сто років тому відомий німецький філософ, професор Берлінського університету Євген Дюрінг видав книгу «Єврейське питання як питання про расовий характер та про його шкідливий вплив на існування народів, їхню ментальність і культуру».

Лейтмотивом цієї праці є твердження про те, що особливо шкідливим вплив організованого жидівства стає там і тоді, де і коли знижується рівень національного буття. Це твердження є вкрай актуальним для розуміння сьогоднішньої політичної ситуації в Україні, де і «справа», і «зліва» верх беруть політикани жидівського походження або пов’язані з ними особи. Особливо цинічними вони бачаться на правому фланзі, де Клер-Чумаченко, Ю.Тимошенко, Турчинов, Фельдман, Вінський, Бродський, Луценко, Червоненко, Дорошенко та інші жиди й жидівки разом з Ющенком, Балугою, Кириленком, Яворівським, Павличком і такими, як вони, видають себе за «щирих українських патріотів».

Чим це фіглярство закінчується, показує у своїй праці професор Є.Дюрінг, зокрема на прикладі сучасних йому Англії та Франції (подається мовою московського видання 1906 р.).

Всюду, где національная политика страны приходить въ упадокъ, тамъ тотчасъ же выскакивають жиды, стремясь захватить въ свои руки решительное вліяніе на все дела страны. Лучшіе примеры представляютъ Франція и Англія. Міровой престижъ обеихъ этихъ западныхъ державъ упалъ. Во Франціи это былъ быстрый поворотъ, благодаря которому ея временное безсиліє стало всемъ очевидно. Въ Англіи зло подкрадывалось потихоньку, и оно постепенно ослабляло относительное могущество государства. Безтолковая торгашеская политика доказала ея неспособность въ новое время къ достойному действію. Но характерно, какъ выше было упомянуто, что и въ той и въ другой стране неоднократно жиды достигали первенствующаго положенія. Во Франціи при помощи Кремье и другихъ членовъ іудейскаго союза, подъ фирмой оппортунистской полудемократіи, вытянутъ былъ на буксире изъ простого еврейскаго адвоката въ адвокаты отечества г. Гамбетта. Подъ фирмой національной обороны, во время осады Парижа, онъ въ еще незавоеванныхъ частяхъ Франций въ прямомъ смысле слова поставилъ на сцену свою іудейскую склонность къ политике. Въ военномъ деле онъ поступалъ такъ, какъ будто дело шло о какой-нибудь рекламе. Онъ словно на театральной сцене страшно нашумелъ импровизированными солдатами и пушками, а іудейская пресса воспела ему хвалебный гимнъ, какъ будто этому новому Моисею съ его іудейскимъ жезломъ стоило только поднять крикъ, чтобы арміи тотчасъ очистили страну. Но Франціи за эту декоративную оборону и это театральничанье пришлось поплатиться и человеческими жизнями и деньгами. Но какъ вліятельньї во Францій еврейство и еврейская пресса, видно изъ того, что какъ разъ те самые, кемъ это національное фіаско было усилено и подписано, те самые, несмотря на все это, — правда, сначала за кулисами, — сделались правителями Франціи. Такъ, Гамбетта сделался главнымъ режиссеромъ республиканской комедіи, которая была издевательствомъ надъ серьозною свободою и украла національное достоинство, подменивъ его фразами. Оппортунизмъ или, другими словами, политика случайностей по соображеніямъ выгоды есть какъ разъ то самое, что по вкусу безпринципному іудейству. Этимъ оппортунизмомъ, который оцениваетъ благопріятный моментъ по личной прибыльности политическаго гешефта, Гамбетта распоряжался такъ ловко, что этого итальянскаго жида, разыгрывавшаго изъ себя французскаго патріота, можно было раскусить не иначе, какъ разсматривая его просто какъ гешефтмахера. Поддержка со стороны интернаціональнаго еврейскаго союза въ Париже приэтомъ заведываніи политическими делами Франціи была несомненна; уже правительство Луи, тъ.-е. Наполеонъ III, было сильно связано съ жидами, особенно, въ финансахъ съ евреемъ Перейрой! Но и позднее, даже по смерти Гамбетты, главную роль играло сначала тайное, а потомъ нагло открытое жидовское управление
Читать

12Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены