<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе В ИНТЕРНЕТЕ ЧТО-ТО НЕ ТАК!
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (1)
ZOG (1)
бабло (27)
влада (28)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (1)
герої (14)
гетто (20)
гниды (21)
гої (23)
гра (5)
діти (3)
євреї (13)
жиди (9)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (8)
їжа (1)
КГБ (4)
Київ (1)
Крим (1)
лохи (18)
маца (2)
міфи (9)
мова (1)
НАТО (1)
НКВД (2)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (1)
СБУ (1)
секс (1)
СРСР (2)
суд (1)
сша (3)
фарс (1)
ФБР (1)
фото (1)
ФСБ (1)
Хабад (11)
Хрень (21)
царь (2)
цены (2)
ЦРУ (1)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 15 января 2012
Сообщение прочтено 741 раз
Робер | 2012-01-15 19:20:02

Я тут пару дней назад писал, о том что  Обряд обрезания у евреев приводит к войнам и другим фатальным последствиям для человечества  - это установил французский ученый еврей Роже Доммерг Полакко де Менаса, который. Он это мотивирует это фатальными нарушениями в эндокринной системе младенца, которые приводят в последствии к гормональному дисбалансу у евреев, нарушениям психики и изменению поведения - к подавлению нравственноcти и чувства альтруизма.

Другой ученый еврей Кевин Б. МакДональд  — профессор психологии Калифорнийского Государственного Университеа известен своими работами по применению эволюционной психологии к изучению иудаизма и евреев.

МакДональд утверждает, что психологические стереотипы поведения евреев (прежде всего их высокий «речевой интеллект» и ярко выраженный этноцентризм) используются ими для борьбы с другими народами за ресурсы. В частности, все интеллектуальные продукты и учения, создаваемые евреями для гоев (начиная от марксизма и фрейдизма и кончая современным неоконсерватизмом) предназначены для того, чтобы способствовать разрушению картины мира белого нееврейского большинства на Западе и наращиванию еврейского влияния.

Евреи хорошо знают трилогию МакДональда, в которой он анализирует иудаизм с позиций эволюционной психологии. Трилогия состоит из книг:

  • Люди которые живут сами по себе (1994);
  • Отделение и неудовлетворённость (1994);
  • Культура критики (1998).

Наибольшую известность получила последняя книга.

По его мнению иудаизм является групповой эволюционной стратегией, призваной повысить возможность евреев конкурировать с гоями в борьбе за ресурсы.

Используя термин «еврейский этноцентризм», он предположил что иудаизм заложил в евреях ряд генетических особенностей, включая высокий «речевой интеллект» и навыки группового поведения.

МакДональд научно подтвердил утверждения правых групп и националистических движений о значительной (если не центральной) роли евреев в усилении массовой иммиграции в США и страны Западной Европы.

МакДональд повторил и обосновал эти обвинения, указывая на «организованые еврейские обшины» как на самую влиятельную группу, способствующую неограниченной иммиграции в США, а также указывая, что эта группа действует исключительно «в собственных интересах», не обрашая внимания на интересы других американцев.

Согласно МакДональду, если некоторые этнические группы старались повысить квоты для своих стран (то есть греки для Греции, ирландцы для Ирландии и т. д)., то члены еврейской общины требовали (и получили это в 1965 году) вовсе не учитывать при иммиграции страну происхождения и увеличить иммиграцию вообще. Такая политика служила интересам неевропейских иммигрантов и имела огромные последствия для американской демографии в последующие десятилетия.

МакДональд так излагает свои взгляды на стимулирование явреями эмиграции:

Почему члены еврейского сообщества, которое на протяжении веков боролись за сохранение собственной идентичности, столь активны в борьбе против сохранения идентичности наций, среди которых они живут, является весьма интересным вопросом… Многие из этих услилий делаются более или менее тайно, с тем чтобы не возбуждать антиеврейских чувств.

В то же время МакДональд указывает, что «этнические интересы белых американцев заключаются в создании этнически и культурно гомогенного обшества».

МакДональд опубликовал статью о предположеной им связи между неконсерватизмом и несколькими другими (предположительно, руководимыми евреями) влиятельными интеллектуальными и политическими движениями.

Он указал,
Читать

Четверг 12 января 2012

 Читал статью про французского еврея-ревизиониста Роже Доммерг Полакко де Менаса - и натолкнулся на совершенно необычную теорию.

Роже Доммерг Полакко де Менас (Roger Dommergue Polacco de Menasce, род. 1923) - французский ученый, публицист, директор института Dr. Alexis Carrel, доктор психопатологии. Известен своей поддержкой ревизионистских теорий и выступлениями против обрезания на 8-й день согласной еврейской традиции, утверждает, что такое обрезание наносит невосполнимый вред здоровью ребенка.

Сын не-еврея и еврейской христианки (с его автобиографии), не обрезан. Происходит из семьи, владевшей в начале 20 века многомиллиардным состоянием. Дворец, принадлежавший семье де Менас в Александрии, превращен в музей.

На протяжении большей части детства его воспитывала бабушка по материнской линии Charlotte de Menasce, еврейка, но он полностью отверг иудаизм, как и впоследствии христианство (которое он определяет как еврейскую религию).

Во время Второй мировой войны служил в ВВС армии «Свободная Франция».

Был масоном, но теперь считает себя атеистом и агностиком.

Де Менас - активный сторонник и практик натуральной медицины, с которой он написал множество эссе и несколько книг. Он основывал в Шаторе институт д-ра Алексиса Карреля - ассоциацию по распространению практик природной медицины. Издал несколько книг и статей о естественной медицине.

Роже Доммерг выступает против проведения обряда обрезания у детей на восьмой день, который практикуется в еврейской общине. По его словам, этот обряд является недопустимым в период полового созревания и формирования гормональной системы новорожденного, так как приводит к нарушениям гормональной регуляции репродуктивной системы. В результате болезненной травмы атрофируются внутренние половые железы, что приводит к расширению щитовидной железы, гипофиза или надпочечников, а иногда и к тяжелым психологическим последствиям, которые в результате эндокринных расстройств вызывают многие проблемы поведения, ведь гормональная система желёз действует комплементарно и синергично с нервной системой. В обоснование этих утверждений он опирается на работы доктора Жана Готье, который постулировал приоритетность функций гормональной системы над на нервной системой - для доктора Готье «ребёнок – это почти только железы вплоть до подросткового возраста, он функционирует только благодаря эндокринным адаптациям, которые определяют его автоматические нервные регистрации». Он пытался привлечь, но безуспешно, внимание некоторых видных членов еврейской общины к своей теории, и призывает отказаться от радикальной практики обрезания на восьмой день, влияющей на психосексуальное развитие ребенка.

Известный историк ревизионист Карлос Портер (Carlos Whitlock Porter), называет де Менаса "известным французским евреем-антисионистом" и утверждает, что "Роже Доммерг Полакко де Менас - человек, в котором течет еврейская кровь и христианская со стороны со стороны отца, делает много заявлений, аналогичных сделаным так называемыми "евреями-антисионистами", которые, в свою очередь, не сильно отличаются от так называемых "антисемитов" и "расистов" (хотя этот человек гораздо более осмотрительный). В своих печатных работах он показал острое понимание еврейского вопроса, который привел к развитию «Боль земли" (J'ai mal de la terre) и "Синтез и Истина" (Synthèse et Vérité). Роже Доммерг утверждает, что на протяжении тысячелетий его еврейские сородичи отличались блестящим умом, но в то же время хищной спекулятивностью. Он объясняет этим изгнание евреев из всех стран, где они оказывались, и у всех народов, - во всех эпохах без исключения - от античности до средних веков и нового времени. Он стремился найти причину этого радикального мышления, характерное для евреев и никогда не присутствующее у гоев.

Роже Доммерг объясняет эту разницу наличием обрядом обрезания у евреев.
Читать

Понедельник 2 января 2012

В мифе о холокосте ключевой является легенда о газовых камерах, которых никто не видел. Т.е. некторые чудом выжившие утверждали что они их видели, но когда их просили конкретизировать детали - доходило до маразма.

Элиягу Розенберг был одним из многих чудом переживших лагерь Треблинка.
Вот его эскиз газовой камеры в Треблинке.

Розміщений малюнок

Красиво, правда?

...
Читать

Пятница 23 декабря 2011

В ситуації сірої кризової буденності одяг, взуття, аксесуари залишаються одним з найдоступніших позитивних допінгів. Цим й користуються рекламщики, маркетологи та інші фешн-тренд-промоутери.

Після Другої світової війни південно-африканська корпорація De Beers - найбільший постачальник необроблених алмазів – вирішила надійно закріпитися на ринку діамантів. В 1948 році чи то самим Гаррі Опенгеймером, чи то його піар-агенцією N.W.Ayer & Son був придуманий слоган «A Diamond is Forever”, що став легендарним.

Кошти для впровадження еліт-ідеї діаманта як «вічного дару кохання» були витрачені колосальні.

Опенгеймер, який насправді вважав, що від «холодного каміння» немає жодної користі, стверджував при цьому, що «підвищити його вартість можна тільки одним засобом – примусити повірити в унікальність діаманта як коштовності, що має містичну здатність збереження кохання».
...
Читать

Вторник 20 декабря 2011
Сообщение прочтено 322 раз
Робер | 2011-12-20 15:42:33

Верхівка Російської православної Церкви знову потішила тих, хто критично ставиться до неї. Спершу 8 грудня голова відділу РПЦ із взаємовідносин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін наголосив, що для подолання політичних розбіжностей російському суспільству необхідно не забувати про уроки Великої смути. 

"Урок подолання Смути, урок творення народної єдності, урок напоумлення народом еліти повинен бути не тільки надбанням історичних доль, цей урок, я в цьому переконаний, важливий для нашого майбутнього. Його потрібно твердо вивчити, щоб уникнути нових смут, в які багато хто сьогодні хотів би ввергнути Росію ", - сказав він на слуханнях, присвячених підготовці до святкування 400-річчя подолання Смути і відновлення державності, яке відбудеться наступного року. На думку Всеволода Чапліна, "цей урок треба вивчити, щоб зрозуміти: Росія може вижити й утвердитися як потужна сила в історії тільки за умови єдності всіх верств суспільства, єдності народу і влади, єдності поверх національних і політичних поділів". Звучить гарно, якщо відволіктися як від політичної ситуації, що склалися нині в Російській Федерації, так і від способів, яким правлячий режим встановлює цю "єдність народу і влади".
 
Далі – більше. 17 грудня патріарх РПЦ Кіріл після літургії в московському храмі Христа Спасителя на честь свята святої великомучениці Варвари виступив із ледь не програмною проповіддю, закликавши росіян не ставати жертвами "інформаційних технологій", що мають на меті "круто поміняти історичну течію нашої Вітчизни", підкресливши: "Сьогодні масові настрої людей визначаються не Божої правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. Ми знаємо, до чого це доходить в деяких країнах, коли знову проливається кров. Як важливо, щоб ми, спадкоємці великої Росії, пройшли через страшні випробування ХХ століття сьогодні виявилися здатними сприйняти уроки минулого, не повторювати помилки батьків 1917 року і тих, хто в 90-і роки круто міняв життя нашого народу ". Мовляв, це все гординя "подвигає одних судити можновладців, а інших захоплювати владу чужими руками і ціною чужих життів". Треба займатися самовдосконаленням, а не політичними акціями: "Ми ніколи не вийдемо з кризи, поки ми не змінимо людини... І слід охати або ахати, коли суспільство наше здиблюється конфліктами, і не потрібно нарікати на неправильність ведення справ в державі, коли саме від серця людського виходять лихі думки, що реалізуються в корупції, в злочинності, в байдужому ставленні чиновників, у найвищому градусі конфліктності та конкурентності між людьми... Коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків, коли людина неозброєна і навіть слабка в поїзді метро повстає, щоб захистити дівчину від нападів бридких і поганих людей і опиняється в реанімації – це Божа правда, і не потрібно політичних програм, щоб відчути серцем цю Божу правду".
 
Знов-таки, наче й гарно звучить, але що має на увазі патріарх Кіріл, говорячи про 1917 рік? Скинення прогнилого самодержавного режиму (який, до речі, перетворив РПЦ на підпорядковану собі суто бюрократичну інституцію, скасувавши навіть таємницю сповіді) і спробу ствердження демократії, яка включала відтворення незалежної Церкви – чи більшовицько-атеїстичний переворот? Чи й перше, й друге одночасно? А засудження здійсненого в 1990-х (нагадаю, головним тоді стали ліквідація СРСР, економічні реформи, нова спроба ствердження демократії в Росії та нове унезалежнення РПЦ від влади)? Якщо є претензії до способів проведення соціально-економічних трансформацій, наслідком яких стало уставлення державно-олігархічного капіталізму, то про це треба було так і сказати. Але, схоже, і 1917-й, і 1991-й для патріарха РПЦ мічні реформи, я РПЦ)ація СРСР, нова спроба ствердження демократії в Росії юрократичну інституцію, скасувавши навіть таємниє предметом постійних інвектив (заява, про яку йдеться, - далеко не перша) саме
Читать

Воскресенье 18 декабря 2011
Сообщение прочтено 279 раз
Робер | 2011-12-18 10:43:05

Скандально известный живущий во Франции еврейский философ Жан-Анри Леви утверждает, что является одним их архитекторов свержения диктаторского режима Муаамара Каддафи в Ливии. В своем новом автобиографическом произведении Леви La guerre sans l'aimer (Нелюбимая война), не стесняясь, описывает свои подвиги в древней Керенаике.

Леви превратился в настоящего челнока французско-еврейской дипломатии (и шпионажа) постоянно путешествовавшим в раздираемую кровавым конфликтом страну. Его Blackberry впервые был использован для передачи точных координат колонн ливийской армии уже 21 марта, а в последний раз – во время финальной битвы за Триполи.

Еврейский философ никогда не был пацифистом, но пошел на немалый личный и профессиональный риск:

"Прежде всего, существовала непосредственная физическая опасность. Это не имеет никакого значения. Затем, следует ваше имя, ваша репутация. Третья опасность – ты против мира. Война – это жизнь и смерть. Становится ли то, что ты делаешь, причиной еще больших смертей или ты спасаешь жизни? Делаешь ли ты мир лучше или хуже? ".
...
Читать

Четверг 3 ноября 2011
Сообщение прочтено 966 раз
Робер | 2011-11-03 14:25:15

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

Дмитро Степовик, релігієзнавець, провідний
Читать

Суббота 22 октября 2011


фотографии,анализ,Бабий Яр,аєрофотоснимки,Джон Болл

Аэрофотоснимки Киева, сделанные  в разное время Люфтваффе, обнаружил в Национальном Архиве в Вашингтоне (снимки были рассекречены в начале 90-х г. и сейчас доступны для всеобщего обозрения) Джон Болл - канадский специалист по дешифровке и анализу аэрофотоснимков.
Джон Болл дает такой комментарий: «Та часть оврага (у еврейского кладбища), где якобы происходили массовые убийства, показана с увеличением. Мы видим спокойную и мирную долину. Ни топография, ни растительность не нарушены вмешательством человека. Нет подъездных путей для транспортировки людей или горючего, нет хранилищ горючего, нет разрытых ям, нет костров, нет дыма. Мы можем с уверенностью сделать вывод, что ни одна часть оврага Бабий Яр вплоть до освобождения этой местности советскими войсками не подвергалась заметным топографическим изменениям. Так что в этом месте не могло быть массовых захоронений, и массовое сожжение трупов в тот момент также не могло иметь места» . (John Ball. "Air Photo Evidences" in Germar Rudolf "Dissecting the Holocaust", S. 273/274.)

фотографии,анализ,Бабий Яр,аєрофотоснимки,Джон Болл

Урочище Бабий Яр. 26 сентября 1943 года. Аэрофотосъемка Luftwaffe
...
Читать

Пятница 14 октября 2011

Кирило - надзвичайний патріарх. За всю історію РПЦ такого напористого і нахабного ще не було, пише релігієзнавець Д. Степовик у gazeta.ua. Це випливає з його індивідуальних особливостей. Він - добрий пропагандист імперської ідеї. Чимось нагадує міністра гітлерівської пропаганди Йозефа Ґеббельса. Той теж не гребував жодними аргументами і добре їх обґрунтовував з погляду інтересів німецької політики. Тут методика така сама. Кирило вибірково користується окремими цитатами з Біблії про те, що влада РПЦ та Московського патріархату поширюється на цілу територію колишнього Радянського Союзу. Передусім - на слов'янські країни: Росію, Україну та Білорусь. Тепер він "пришпандьорив" сюди ще й Молдову. Бо Молдова, як колишня інтегральна частина Румунії, теж православна. Він відвідує лише ті області, де має бодай якусь підтримку.

Ненависть архієреїв УПЦ до Кирила з кожним його візитом зростає. Кожному помітна його брутальна поведінка - цілковито ігнорує митрополита Володимира. Абсолютно не нормальна обстановка, коли патріарх РПЦ приїжджає на територію "незалежної" УПЦ без узгодження з її керівництвом, куди хоче і як хоче. Вона не має прецедентів у православному світі. Ініціатива має йти від предстоятеля місцевої церкви - УПЦ. Він, за протоколом, має бути присутнім на заходах за участю патріарха. І тут зневага - Кирило приїжджає на запрошення обласних архієреїв. Це брутальне порушення грамоти, даної УПЦ про незалежність управління.

Кирило може забрати в Української православної церкви навіть те, що вона має. Зараз ідуть такі розмови, бо, фактично, УПЦ досі адміністративно підпорядкована РПЦ. Їй не дали ні автокефалії, ні автономії. Статус не узгоджений і Кирила дратує незалежність українських єпископів. Надання самостійного управління - це нонсенс. Перший ступінь незалежності церкви - це автономія, другий ступінь - повна автокефалія. РПЦ у 1990-му не дала ані першого, ані другого, а вигадала третю формулу - "самостійне управління". Досі ніхто не розуміє, що це таке. Це можна порівняти з тим, що раніше була коротка прив'язь, а зараз її трошки подовжили. Але прив'язь є, тому смикнути можуть у будь-який час.

Російська православна церква більше порушує канони і правила, ніж УПЦ Київського патріархату. Грамоту про самостійне управління тодішній патріарх РПЦ Олексій ІІ давав саме митрополитові Філарету. Тоді сподівались, що це тимчасово. 1992-го українські єпископи на чолі з предстоятелем УПЦ Філаретом звернулись до РПЦ з проханням надати автокефалію. Але тоді це брутально відкинули і почали заламувати руки єпископам. У травні 1992 року провели свій, розкольницький і розбійницький, Харківський собор. А тепер звинувачують Київський патріархат у розколі.

Позиція РПЦ може підштовхнути УПЦ до автокефалії. Зараз іде підкилимна боротьба. В УПЦ наростає глибока криза, адже дедалі більше молодих єпископів обурюютьсятакою поведінкою Кирила і його наступом. Але треба вичекати, ще ситуація не дозріла.

Українська влада досі сприяє Кириловим зазіханням. Дивно поводяться українські посадовці, які змушують губернаторів мало не встеляти йому дорогу квітами. У Чернівцях його взагалі не хотіли бачити, але надійшла рознарядка з центру. Це при тому, що у Молдові Кирилові навіть не дозволили покласти квіти до пам'ятника! Молдовська влада поводиться набагато стриманіше. Цей клубок дуже заплутаний на політиці. Наша влада зараз не хоче дратувати московського патріарха, який є представником дуету Путін-Медвєдєв. Але і владу така поведінка вже дуже дратує, адже уродженець мордовського села Оброшино з татарським прізвищем Гундяй робить себе "русскім"! У нас своїх є достатньо єпископів, набагато кращих від нього.

Воскресенье 9 октября 2011
Сообщение прочтено 318 раз
Робер | 2011-10-09 21:16:34

Фото 1. Комплексу BUNA у Моновіц
Фото 2. Аушвіц-Біркенау, столова.
Фото 3. Аушвіц-Біркенау, лікарня, рентен-установка
Фото 4. Аушвіц-Біркенау, український жіночий хор
Фото 5. ПТУ в Аушвіц-Біркенау

лагерь,фехтование,аушвицФото 6. Аушвіц-Біркенау, змагання з фехтування, 1944 р.

Подивіться, хіба Аушвіц-Біркенау - це табір знищення? Міф! Фотографії доводять протилежне. Освенцим був звичайний табір, як і багато інших. В'язні - українці, поляки, євреїв та ініші - були зайняті на будівництві величезного комплексу BUNA у Моновіц. [на Фото 1 показана невелика частина комплексу]. Якщо люди захворіли, вони отримували необхідну медичну допомогу [Фото 2: клінична рентген-установка]. Їх столова була надзвичайно просторою [Фото 3], а на сцені зрештою, різні митці регулярно виконували концертні програми [фото 4, український жіночій хор]. Молоді люди, замість того щоб жити, як паразити, вчили корисні професії на німецьких підприємствах [фото 5]. У свій вільний час вони брали участь в спортивних заходах [Фото 6: змагання з фехтування]. Такі події, як показують ці фотографічні свідчення, були справжнім обличчям Освенціма.

Фото з книги

AUSCHWITZ: Technique and operation
of the gas chambers Page 506-507

Jean-Claude Pressac
© 1989, The Beate Klarsfeld Foundation

Назад12345678Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены