20 марта текущего года был выдворен из Украины советник посольства РФ в Украине Олег Сапого в, который на самом деле является заместителем начальника резидентуры ГРУ.

Установлено, что Сапогов координировал проведение провокационной акции так называемого "Всеукраинского батальонного братства", которое в начале февраля осуществило попытку захвата здания Администрации Президента. Дипломат лично находился под зданием АП 3 февраля с 19.00 до 20.30, координируя по заданию Генштаба РФ деятельность организаторов и участников провокации.

Кроме этого установлено, что прибывший в Украину в феврале 2015 года Сапогов имеет отношение к кадровому составу ГРУ ГШ ВС РФ. Так, он является замначальника резидентуры ГРУ. Прикрываясь должностью советника в российском посольстве, дипломат на самом деле координировал разведывательную деятельность представителей российской военной разведки в Украине.

На данном основании МИД Украины вручил представителю Посольства РФ в Украину ноту об объявлении Сапогова персоной нон-грата. Спустя два дня он был выдворен из Украины.

Любая дискуссия, которая начинается в Интернете, обязательно уничтожается командами подготовленных комментаторов, которые либо уводят тему, либо превращают ее в ругань и уничтожают тему (мы даже знаем на Мете этих людей).

Гражданка Великобритании покинула Туманный Альбион и прилетела в Украину специально для того, чтобы попасть на матчи. Но попала в милицейский участок из-за того, что ее приняли за участницу FEMEN!

 Во вторник, 11 октября, во время вынесения приговора экс-премьер-министру Юлии Тимошенко у здания Печерского районного суда Киева на улице Крещатик возможно осуществление терактов.
 
Об этом сообщил источник в Службе безопасности Украины (СБУ), передает «Корреспондент».
 
По его словам, СБУ оперативным путем получила информацию о подготовке взрывов, от которых должны пострадать «рядовые граждане».
 
«Учитывая повышенное внимание общества к процессу над Тимошенко, взрывы готовятся для того, дестабилизировать ситуацию в стране, вызывать возмущение у граждан с целью подготовки массовых акций неповиновения. Сейчас СБУ проверяет полученную информацию, проводит соответствующие "оперативные мероприятия», - сообщил источник в спецслужбе.
 
Напомним, завтра, 11 октября, возможно, закончится «процесс года»: Юлии Тимошенко объявят приговор. Напомним, экс-главе украинского правительства инкриминируют превышение полномочий при подписании в январе 2009 года в Москве контракта о поставках российского газа в Украину. Нынешняя украинская власть считает условия этого контракта «кабальными» и время от времени пытается склонить Москву к его пересмотру.

================

Уже 21-й век на дворе, а КГБ СБУ работает по тем же примитивным схемам, рассчитанных на лохов...

Об этом сообщает Украинская служба Би-би-си.

Один из лидеров общественного движения Спільна справа Игорь Пилипчук утверждает, что указание показать этот фильм получило руководство всех телерадиокомпаний.

«В субботу, 13 августа, мне продемонстрировали свежие записи эфиров Закарпатской ОГТРК Тиса-1 и Херсонской ОГТРК Скифия, которые транслировали Украденный попкорн. Этот образец черного пиара был презентован еще в разгар прошлой президентской кампании», – сообщил он.

«Нам удалось установить, что и другие областные ТРК также транслируют этот фильм, начиная с прошлой недели. Выяснилось, что существует указание каждой ОГТРК продемонстрировать Украденный попкорн 10 раз и исключительно в прайм-тайм», – сказал Пилипчук.

Как удалось выяснить Би-би-си, областные телекомпании показали фильм в рамках сотрудничества с государственной компанией УТР (Всемирная служба Украинское телевидение и радиовещание), которая, в свою очередь, показывала Украденный попкорн согласно соглашению, заключенному с заказчиком. Им оказалась общественная организация Общевоинский союз Украины, которую возглавляет регионал Олег Калашников. Именно он является одним из организаторов акций протеста против Тимошенко под стенами Печерского райсуда в Киеве.

«Художественный совет рассмотрел предложение, после чего мы заключили соглашение. Это нормальная практика. Мы имеем план зарабатывания денег, так называемое наполнения специального фонда. Естественно, если дают материалы, которые не нарушают закон, мы берем их в эфир. Это средства, за которые мы живем», – сказал генеральный директор УТР Василий Юрычко.

Фильм Украденный попкорн создан американскими журналистами. Впервые он появился на экранах во время президентской кампании 2010 года. Авторы фильма утверждают, что главной целью было показать механизмы коррупции, действовавшие в Украине во времена премьерства Павла Лазаренко. Фильм доказывает, что коррупционная сеть в Украине действовала на государственном уровне и что Тимошенко была задействована в этих схемах как бывший руководитель компании Единые энергетические системы Украины.

Тимошенко в фильме названа «сообщницей» Лазаренко, которая «контролировала газовый кран с богатой ресурсами России в бедную ресурсами Украину». Авторы фильма доказывают, что половина доходов от деятельности ЕЭСУ пересчитывалась на счета Лазаренко и что такие условия в 90-х годах были предпосылкой ведения бизнеса в Украине.

В фильме также указывается, что вина Тимошенко не доказана.

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...

Интересный случай произошел в партийной организации города Лозовая Харьковской области. 

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.

Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

"Історична Правда" наводить приклади трьох таких розправ: у тюрмах Львова, соляних шахтах Саліни і в тюрмі Луцька. Сьогоднішній текст присвячено масовим убивствами у Львові. 

На прикладі Львова можна достеменно показати криваву діяльність "доблесних борців із контрреволюцією".

У самому Львові було три в'яниці: № 1 - на Лонцького, № 2 - Замарстинівська та № 4 - Бриґідки. Тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева, що близько сімдесяти кілометрів  від Львова - сюди відправляли в'язнів, коли львівські тюрми були переповнені (а таки були переповнені: у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3 638 в'язнів).

У тюрмах Львівщини станом на 22 червня 1941 року було 5 424 в'язні. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто - контрреволюційну діяльність.

"Процес 59-ти". У грудні 1940-го львів'ян засуджували за те, що вони - українці

Негайними офіційними заходами у вирішенні проблеми переповнення в'язниць стали наказ № 2445/М наркома державної безпеки Меркулова від 23 червня 1941 р. та наказ начальника тюремного управління НКВД УРСР капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 р.

У першому документі йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГУ, і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладалося на місцеве керівництво НКГБ).

У другому документі йшлося про евакуацію в'язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5 тисяч арештантів. Для цього виділялося 204 вагони.

Згідно з інструкцією НКВД СРСР від 29 грудня 1939 р., один вагон ешелону вміщував тридцять депортованих осіб, отже вказаних вагонів вистачало б на евакуацію 6 800 в'язнів. Проте евакуювали лише 1822 із 5 000 запланованих.

3602 людини залишились у тюрмах Львова. А куди поділися ешелони - документи мовчать.

Самі ж екзекуції розпочалися 22 червня - розстріляно засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи.

26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб підлягали знищенню. Їх вбили протягом 24-28 червня.

Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в'язнів. Проте підрахунки не узгоджуються: залишилося у тюрмах 3 602 особи, а розстріляли більше.

Відповідь на це питання дає доповідна того ж таки Лермана: тут йшлося також про надходження нових ув'язнених. Тюремні документи на цих людей належним чином не оформлювали.

У більшості випадків навіть не викладали звинувачень, проте упевнено називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантам - тобто особами, котрих належить розстріляти.

Це лише один фрагмент трагічної статистики, поняття, розділеного
Читать