Авторизация
Меню
Категории
YouTube (1)
абсурдизм (1)
Аида (1)
ангели (1)
Анжелика Рудницкая (1)
Анжеліка Рудницька (10)
Анонс (2)
благодійність (2)
варто пам'ятати (3)
Великдень (2)
Весілля (1)
виставка (2)
від себе (3)
віра (1)
Внимание!!! (3)
Выставка (1)
выходной)) (1)
вышывка (1)
Геній місця (2)
Голодомор (1)
Гончарство (1)
Гроші (3)
да уж... (2)
дата (1)
День міста (2)
Дерево-птах (1)
діти (4)
Етнографія (2)
жіночі головні убори (2)
Заручини (1)
Искусство (2)
Івано-Франківськ (10)
клип (2)
Концерт (1)
корея (1)
куточок душі. (2)
Кутя (1)
Лавра (1)
майстер-клас (3)
Маша Лосева (1)
Мистецтво (4)
Місячне колесо (1)
мова (1)
моє місто (2)
музей Тараса Шевченка (1)
мысли (4)
наблюдения за живой природой) (1)
напівзабуті слова (9)
народження хрестини (1)
народна медицина (1)
Народна творчість) (2)
нарытое в инете (1)
Наша кухня (5)
наша пісня (10)
Наші багатства (6)
Наші міста (5)
Наші таланти (8)
Наші традиції (19)
Новини (2)
новинки (7)
паска (1)
песни (1)
писанки (1)
Подяка (2)
Покутський фестиваль (1)
Политика (1)
Політичне (4)
Польша (1)
Праліс (1)
прапор (1)
Привітання (1)
Продукт (1)
просто так (2)
Радісний дім (1)
радуйся! (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
рекорд (1)
різдво (3)
Свята та обряди (5)
Святвечір (1)
Святкуємо. (2)
СВЯТО (2)
сентиментальное (1)
символи (1)
Скрипка (1)
Спорт (1)
Станиславів (6)
Старовинні фото (4)
студенти (1)
Територія (2)
Територія А (2)
трепология (1)
туризм (2)
украина (2)
Україна (3)
українська кухня (1)
Українське Різдво (1)
українські зачіски (1)
фестиваль (3)
флаг (1)
фото (5)
цікаві місця (2)
цілющі трави (2)
чоловічі головні убори (1)
ювілей (1)
юмор (1)


Календарь
 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 14 июня 2010
vlas48 | 2010-06-14 16:26:58 День Ярила
Сообщение прочтено 398 раз

 

Ярило, Буття, пісні, танці, хороводи, обряди, розваги, Гопак, Триглав, Спас

 

Ще  за 10000 років до н. е. в історії находяться десятки прикладів написаних і висічених в камені свідчень поклоніння людини Сонцю, і зрозуміло чому. Кожного ранку, коли встає сонце, воно приносить світло, тепло і захищає людину від холоду і повної небезпек та хижаків темряви. Всі цивілізації розуміли, що без нього не виросте урожай. А життя на землі щезне. Це розуміння робило сонце самим пошанованим об’єктом у всі часи.

У день Благовісника 25 березня прокидається від зимового сну великий грім, щоб надати землі і людям зцілющої сили. То Перун змушує його розбивати обледенілі хмари мороку і тьми. Тієї пори приходить ласкаве сонце молодого Ярила, який пробудився для чарівної пори кохання та парування. Його яра сила відчувається скрізь. Кожною рослиною, першим пташиним співом Ярило поширює всеправедне світло Дажбога, щоб возвеличити ранішній весняний світ та збудити його запліднюючу силу. Буйним, пристрасним у ярінні, палаючим у любові, охоронцем від всього злого і ворожого – таким уявляли наші пращури Ярила навесні.

Нарешті весна зійшла на землю в сонячній розкішній сукні з квітів та зелені! Все повинно тепер бути у парі! Сам Ярило не може допустити самотності квітучої пори. Так і Леля, його пара, не може жити без всеохоплюючого кохання.

І вдень, і вночі ходить босоніж Ярило по полях, лісах, садах у білій полотняній одежі, з вінком  весняних польових квітів. А в руках носить серп та жмут дозрілого колосся – ознака доброго врожаю та благополуччя. Саме в цю пору виходить молодь надвечір водити хороводи і співати ярильські пісні.

Для сучасних слов'ян - Ярило символізує відродження нашої культури, сили і знань наших предків. Ярило зміцнює в нас силу духу і дає натхнення.

 Здавна наші предки шанували Ярило як покровителя землеробства, плодючості, відродження, вічного весняного цвітіння, любові, пристрасті, а якщо потрібно для захисту рідної землі, то й військової хоробрості, люті. Саме в його честь названо головного організатора святкування Дня Ярила, яке відбулося 5 та 6 червня на території Ристалища в Центрі культури та історії "Парк Київська Русь".

Слов'янський центр «Ярило» є представництвом «Академії розвитку людини« Родосвіт ». Засновники академії - Верховний Волхв України-Русі
Читать


Категории: Свята та обряди    
Настроение у меня: чудесное    Слушаю музыку: етно
Это сообщение написано также в: Традиції (0 комментариев) , buttia (0 комментариев)
Понедельник 17 мая 2010
Сообщение прочтено 3919 раз

Інфа для тих, кому цікаво пофестивалити)

Фестивалі 2010 року

ВЕСНА
16-18 квітня — фестиваль “Біле вино” Берегово
17-18 квітня – фестиваль екстремальних видів спорту «Трускавецький Драйв-2010», Трускавець, Львівська область
24 квітня – Відкриття фестивалю “Парк Київська Русь”, Київська область, Обухівський район, с. Копачів
25 квітня – 1 травня – фестиваль “Сакура-фест”, м.Ужгород
...
Читать


Категории: туризмСвята та обряди    
Комментарии (16)  
Суббота 8 мая 2010
Сообщение прочтено 15794 раз

Список фестивалів, святкувань, подій що відбуваються на території Закарпатської області, який надала нам наша viktoriah.

Інформація оновлюється.


Читать

Комментарии (11)  
Сообщение прочтено 2653 раз

Завтра у нас чудове свято - Міжнародний День Матері. Хоч започатковане зовсім недавно, традиційно воно відзначається у другу неділю травня. Тому завтра привітайте своїх матусь з цим святом, приділіть їм всю свою увагу. Мати - це  невичерпне джерело любові, берегиня смі'ї та традицій роду. За шаленим темпом життя ми часто забуваємо сказати кілька теплих слів, бодай по телефону, найріднішій людині на світі. А вони цього дня так чекають від своїх дітей тепла та слів вдячності...


 

Трохи з історії свята. Започаткувала офіційне відзначення Дня  Матері Анна Джарвіч у 1910 році. Вона рано втратила свою матір і в пам'ять про неї домагалася виділення однієї дати для вшанування матерів. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Відтоді в другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну. Для українці образ Матері триєдиний. Любов до рідної мами переросла у глибоку пошану Матері Божої, яка є покровителької українців, та палку любов до Матері - Батьківщини.

Святкування Дня матері - традиція, яке своїм коріння сягає в сиву давнину, її сліди можна знайти в ранній грецькій цивілізації, коли в час святкування приходу весни вшановували Рею - матір богів.

В язичництві вшанування матері призначалося не тільки людині-матері.  ЇЇ вшановували в древньому Римі, цивілізація кельтів, Майя та інших цивілізаціях. Наші предки в дохристиянські часи віддавали велику шану матері-берегині. 

Відзначенням цього свята ми завдячуємо британцям. Приблизно з 1600 року саме британці відзначали цей особливий день, який називався Материнскою неділею. На четверту неділю Великого посту проходило святкування дня англійських матерів. Заможні підприємці навіть давали своїм найманим працівникам вихідний, щоб вони могли повернутися в сім'ї і провети день зі своїми матерями. Амосферу свята доповнював особливий кекс з цукатами, яким звався материнським. Кекс готували із білого борошна, прянощів та сухофруктів і покривався помадкою. Іноді його прикрашали 12 кульками, які символізували 12 апостолів.


 


Комментарии (4)  
Четверг 22 апреля 2010
Сообщение прочтено 2328 раз

На 6 травня припадає день святого Юрія, за язичницьких часів — день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускав тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю» Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрії вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротях, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротях, дверях тощо.
Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси.
Перше літне свято — Трійця, або Святого Духа. Тиждень перед Трійцею відзначався як «зелений», «клечальний» або «русальний», а три останні дні вважались Зеленими святами.
На Зелений тиждень дівчата в полях, на левадах, у лісі «завивали вінки» чи березу. Зміст обряду досить простий: зранку дівчата готували обрядові пироги та яєчню, плели вінки з полином, потім ішли до лісу, де частувались під березами або прямо посеред поля. Після цього розходились парами завивати вінки на березах чи колосках. Робилось це обережно, аби не пошкодити гілля дерев чи колоски, а на Трійцю перевіряли їх, визначаючи за свіжістю, кому судилось скільки жити.
Зелений четвер ще мав назву Русалчиного Великодня. За повір'ями, цього дня виходять русалки і спостерігають, чи всі традиції чітко виконуються. А треба було лишати на межах полів та на вікнах хліб, розвішувати на деревах полотно для сорочок русалкам тощо. Не можна було працювати, ходити в поле і на річку поодинці, обов'язково мати при собі любисток чи полин — обереги від русалок.
На Зелені свята водили «тополю». Це відгомін вшанування рослин як символів урожаю, здоров'я і краси: найвищу на зріст дівчину прикрашали хустками, намистом, квітами і водили селом. Дівчина повинна була кланятись усім зустрічним, бажати їм доброго здоров'я і врожаю, за що дівчата одержували подарунки.
У Клечальну суботу дівчата, молодиці та діти зранку йшли збирати зілля та ламати гілки певних дерев, аби прикрасити хати та господарські будівлі. Вважалось, що у цьому клечанні ховаються душі померлих, які прилітають, щоб оберегти хату від нечисті. Клечанням також
Читать

Категории: Свята та обряди    
Это сообщение написано также в: ~Посиденьки~ (0 комментариев)
Комментарии (8)