Цей пост присвячую нашій Вікторії ( Viktosha ) і її молодятам))
В неділю настане день Христового Воскресіння, Великдень. Разом з цим закінчиться великий піст і далі можна буде засилати старостів, справляти заручини, весілля. Хоча весільною порою здавна вважають осінь, це не заважає одружуватись закоханим у зручний для них час. Тому бажаю всім закоханим любові, злагоди та щастя!:) Спочатку напишу від себе, як традиції характерні для нашого регіону. В наш час сватання та заручини злилися в один обряд. Здебільшого до цього моменту обоє наречених вже певний час зустрічаються і випрошування згоди обох сторін є чисто формальним. У вихідний або святковий день до нареченої надсилають сватів. Ними є батьки нареченого та близькі родичі, які вже мають досвід одруження дітей з добре підвішеним язиком, щоб могли розрядити напружену обстановку у випадку чого. За святковою вечерею визначають дату вінчання, весілля, всі важливі моменти. Наречений на знак заручин дарує дівчині перстень. За традицією, три останні неділі до вінчання наречені ходять до церкви, де священник оголошує "оповіді" або "заповідИ" - намір цієї пари одружитися. Це одночасно інформує громаду та дає можливість всім бажаючим, сусідам, родичам повідомити священникові про факти, які можуть стати на заваді церковного шлюбу. Траплялися випадки, коли доля зводила рідних по батькові братів та сестер (коли батьки стрибали в гречку) або шлюб хотіли взяти ті, хто вже вінчався до цього в церкві. Тоді бабці, які відали родинними таємницями, йшли до священника і той відмовляв у вінчанні.
Далі трохи інформації про традиції сватання, заручин, весільних обрядів з інету. 
Спочатку відбувалося сватання.
Сватання (сватанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово). Починалося сватання, коли посли від молодого (старости, свати, сватачі, посланці) йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний Читать |