Авторизация
Меню

Календарь
 Сентябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Надвечір'я Різдва Христового. Вечеря.
CocoChanel | 2010-01-05 11:54:45
Сообщение прочтено 12983 раз

Обов'язковим на Святий вечір є приготування дванадцяти пісних страв.  Щоб устигнути приготувати страви на святкову вечерю, господиня вставала дуже рано, о 1-2 годині ночі. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо має аж 12 традиційних страв. Звідси її назва – Багата кутя




Чому на цю вечерю готують саме 12 страв? Етнографи кажуть, що це може бути пов’язано з 12-ма місяцями. У наш час число 12 трактують як згадку про дванадцять апостолів Ісуса Христа.

Господиня розпалювала піч, добуваючи живий вогонь при допомозі шматків дерева, або кресала (цей звичай ще донедавна зберігався на Гуцульщині). У піч клала сім або дванадцять полін. Для приготування страв набиралася досхідня вода, нею заливали пшеницю, сушені фрукти, і ставили в піч варити дві головні страви – кутю та узвар.

Між стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу. З тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі. Варили кутю у спеціальному горщику, в якому нічого іншого не варилося, або купували щораз новий. У різних регіонах кутю готували по-різному. На Лемківщині варили кутю з ячмінної каші (панцаку), оскільки пшеницю в горах не сіяли. Звичай варити пшеницю туди принесли із собою священики та вчителі з Галичини, однак цей звичай прижився не у всіх селах. У тих селах на Лемківщині, де кутю варили з пшениці, її подавали лише з медом. Кутю з ячмінної крупи також варили на Чернігівщині – там її заправляли тільки узваром (компот зі сухофруктів). У різних місцевостях кутя мала різну консистенцію – вона могла бути густою, або ж рідкою, як юшка.

Узвар варився з сушених яблук, грушок, слив, вишень. На Тернопільщині його ще називали сушеницею.

Окрім цих головних страв, господині ставили варити голубці, капусняк із пшоном і квасолею, затертий олією, який на Вінниччині та на Гуцульщині називали «шупенею», горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста (на Поділлі), варили страви з грибами. Голубці, як правило, робили із заквашеними головками капусти, і начинка у них була різною.

Традиційно вважається, що страв має бути 12, але їх кількість і складники дещо відрізняються – залежно від місцевості і заможності родини. Так, Лемківщина вирізнялася низкою особливих страв, які більше ніде не готували. Наприклад, «бобальки» — подовгасті, посередині потовщені, розкачані в руках шматки тіста, що їх варили або пекли і мастили розтертим маком з медом і олією. Інша страва — «киселиця» — сьогодні зовсім забута. Напередодні Святвечора замочували мелений овес, потім переціджували той заквас через сито, щоб відділити востюги. Очищену густу рідину варили, постійно помішуючи, щоб не пригоріла. Заправляли її кмином, часником та лляною олією.

На Тернопільщині робили напій, який мав назву «голопас». Його готували заздалегідь із відвару сушених фруктів, до якого додавали житню закваску або дріжджі, а також карамель.

Поки господиня порається в хаті, господар приводить до порядку обійстя, напуває і годує худобу.

Цікавий звичай зафіксований на Лемківщині. Коли вже все в хаті було готове, ціла родина йшла до потоку і там старанно милася крижаною водою, а втиратися поспішали до хати. Останньою йшла митися господиня. 

Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб бува не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати.

Починали вечерю з куті. Їли всі з спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї впродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів, або того з родини, кого не було в цей вечір вдома. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви.

В кінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу та дякували Господові за прожитий рік і просили про долю на наступний.

Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

В центральній та східній частині України після Святовечора існував звичай носити вечерю дідусю і бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим. «Нести вечерю» — то значить шанувати старійшину, ділити надію, долю, добро, згадувати померлих.

Після Вечері у деяких регіонах молодь починала колядувати. Дехто йшов на Всеношне Богослужіння, яке завершувалося святковою Різдвяною Літургією.

Джерело


Категории: Наші традиції  | Кутя  | Святвечір    
Для того, что бы добавить комментарий, Вам нужно зарегистрироваться или зайти под своим именем
Комментарии RSS :

CocoChanel | 05.01.2010 11:58 | [Ссылка]

Рецепт куті на сайті Relax.UA

CocoChanel | 05.01.2010 11:59 | [Ссылка]

Узвар із сушених фруктів
Вимити сушені яблука, груші, сливи, вишні... На 1 л узвару беруть: сухофрукти – 125 г, цукор – 75 г, мед – 50 г. Варити (при закритій кришці) до готовності. Узвар заправити цукром і медом, довести до кипіння й остудити.

Надвечір господар йшов до стайні, наскубував запашного сіна і, внісши до хати, робив на покутті кубельце. Господиня при цьому казала:

Сьогодні у нас узвар і кутя, щоб курчата лупилися до пуття!

 


Svet_Luny | 05.01.2010 12:23 | [Ссылка]

Это завтра кутя ,вечером?


CocoChanel | 05.01.2010 12:33 | Так, 6 січня Святвечір, 7 - Різдво. | [Ссылка]

Джейн | 05.01.2010 11:59 | [Ссылка]

Ой, спасибо, Шанелькааааа...ОЙ, спасибо!!!

 


CocoChanel | 05.01.2010 12:36 | [Ссылка]

Тебе спасибо! Что интересуешьсяPodmigivanie


CocoChanel | 05.01.2010 12:39 | [Ссылка]

7 січня святкували перший день Різдва Христового (годилося відзначати три дні 7 - 9.01). Зранку вся родина або кілька представників йшли до церкви на святкову молитву, яка присвячувалася спогадам про народження Ісуса Христа. Повертаючись із церкви люди радо віталися:

- Христос народився! - Славіте його!

або
- З Святим Різдвом будьте здорові!

Інколи, вранці господар знову ставив свічку, обкурював хату, кропив святою водою, господиня мила посуд і всі ще раз з молитвою сідали за пісний стіл. І лише по цьому ще раз милися миски, ложки й накривали скоромні страви, люди розговлялися, бо піст скінчився. До Різдва спеціально підгодовували й кололи кабанця, щоб приготувати ковбасу, кишку (кров'янку), холодець, сальтисон, печеню з гречаною кашею. Готували також одну молочну страву.

Після такого ситного обіду господар клав на порозі сокиру й домочадці, переступаючи через неї, виходили з хати. Господар йшов порати худобу, а літні люди й молодь йшли в село для спілкування. У перший день Різдва в гості майже не ходили. Лишень одружені діти (з невісткою чи зятем) мали відвідати по обіді своїх батьків, казали, що везуть „до діда вечерю".

Вже в підвечірок йшли перші дитячі ватаги колядників, кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Питали у господарів кому колядувати (найчастіше синові чи дочці), ставали перед „застільним вікном" і виспівували магічні вірші-молитви. Люди з вірою, надією та повагою ставились до таких щиросердних „вістунів добра та щастя".

Увечері до громадської коляди „людно" готувалися біля церкви чи школи парубоцькі громади. Обирали свого керівника - Березу (Брезая), латкового (збирає сало й ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носить зорю), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати годилося кілька ночей, допоки обійдуть кожну оселю в поселенні.

http://diaspora.ukrinform.ua/traditions-rizdvo.shtml


CocoChanel | 05.01.2010 12:40 | [Ссылка]

Дванадцять пісних страв:

Всі страви мають бути пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії.
Наприклад: 
1. голубці зі пшоном
2. заливна риба
3. вінегрет
4. салат із квашеної чи свіжої капусти
5. тушкована капуста з грибами
6. картопля або каша
7. квасоля
8. вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками
9. грибна і рибна юшка
10. гриби з цибулею
11. Узвар

CocoChanel | 05.01.2010 12:43 | [Ссылка]

Пампушки
500 г борошна, 40 г дріжджів, 100 г цукру, 0,5 ч. ложки солі, 1 склянка молока, 50 г маргарину, 4 яйця (жовтки), 1 ст. ложка коньяку, ванільний цукор.
Для начинки: мак, розтертий з цукром, або пелюстки троянди, перетерті з цукром, або вишневе варення.

Борошно пересіяти, дріжджі розчинити у молоці. Маргарин розтерти з цукром, ванільним цукром, цедрою лимона, додавати по одному жовтку і розтирати до утворення однорідної маси. Розчинені дріжджі влити до маси, додати тепле молоко, коньяк, всипати борошно і замісити пухке тісто. Накрити, щоб підійшло, перемісити. Дати ще раз підійти, тоді частину викласти на посипану борошном дошку, розкачати корж завтовшки 1,5 см, склянкою позначити кола до половини коржа, у центр кожного покласти начинку, накрити другою половиною тіста і склянкою вирізати пампушки. Викласти їх на дошку, посипану борошном, накрити і поставити в тепле місце, щоб підійшли. Смажити у великій кількості жиру, щоб плавали. Виймати на паперові серветки, щоб вони увібрали зайвий жир, посипати цукровою пудрою з ванільним цукром.

http://levko.info/UKR_svyata/rizdvyanyi_stil.htm

 


CocoChanel | 05.01.2010 12:44 | [Ссылка]

Риба з грибами
1 кг риби (короп, карась), 1 кг картоплі, 50 г сушених грибів, 2 цибулини, 10-15 маслин (без кісточок), 3/4 склянки грибного відвару, сіль, перець - до смаку.
З почищеної і вимитої риби вийняти кістки, порізати її на шматки, змішати з нарізаною вареною картоплею, посіченими вареними грибами і злегка обсмаженою ріпчастою цибулею, покласти в каструлю, додати маслини і перець, залити грибним відваром, тушкувати на помірному вогні, посипати сухарями і поставити для запікання в духовку на 15-20 хвилин.

Голубці з печерицями
500 г печериць, 200 г моркви, 200 г цибулі, 150 г рису, 100 г олії, одна капустина.
Гриби вимити, дрібно нарізати і пасерувати на олії. Моркву вимити, почистити і натерти на тертці. Посічену цибулю пасерувати з морквою на олії протягом 2 хвилин. Рис замочити на 2 години, заливши окропом. Вимішати пасеровані гриби, овочі і рис, посолити до смаку. Викладаючи приготовлений фарш на капустяні листки, сформувати голубці. Покласти їх у каструлю, залити підсоленим окропом і тушкувати під покришкою приблизно 30 хвилин.

CocoChanel | 05.01.2010 12:48 | [Ссылка]

Мариновані оселедці

Склад: На 10 оселедців - 1столову ложку цукру, 2 столові ложки гірчиці, 8 столових ложок оцту, 2 столові ложки сметани, 1 столову ложку білих маринованих грибів, 2 огірки, 2 цибулини, пів чайної ложки солі.

Приготування: Оселедці вимочують у холодній воді, потрошать, відрізують голови, хвости і плавники. Потім промивають, знімають шкірку, вибирають кістки і, добре промивши, складають у банку. Молочко старанно розтирають з гірчицею, цукром і оцтом. До розтертої маси додають сметани, протирають її крізь сито, додають маринованих білих грибів, солі, нарізаних огірків, дрібно посіченої ріпчастої цибулі, добре перемішують, заливають цією підливою складені у банці оселедці, накривають цупким папером, добре зав'язують і ставлять у холодне місце на 4-5 годин.

Час приготування: 5 год.


CocoChanel | 05.01.2010 12:49 | [Ссылка]

Млинці з капустою

Склад: 500 г капусти, 2 ст. ложки олії, 0,5 чайної ложечки цукру, сіль, перець. Для тіста: півсклянки молока, півсклянки води, 1 склянка борошна, 2 яєць, сіль.

Приготування: Спочатку приготувати капусту: нашаткувати, посолити, дати вистоятись. Розігріти на сковороді жир, розтопити трохи цукру так, щоб він набув коричневого кольору. Приготувати рідке тісто для млинців, покласти в нього тушковану капусту, перемішати й випікати млинці. Якщо тісто буде густе, влити трохи молока.

 


CocoChanel | 05.01.2010 12:50 | [Ссылка]

Риба заливна

Склад: Луска (чим більше, тим краще) на 1,5 кг риби брати луску з 3 кг риби. вода - 2,5 л, цибуля - 3 шт., моркви - 1 шт., перець - 5-б горошин, сіль, петрушка - за смаком.

Приготування: Беруть свіжу рибу (короп, судак) і очищають від луски. Луску промивають у холодній воді і варять на малому вогні 30 хвилин. Відціджують і луску викидають, а у відвар кладуть сіль, перець запашний, моркву і цибулю - варити 15 хвилин, потім кладуть порізану великими шматками рибу і ще варять 7-10 хвилин. Головне - не переварити! Розкладають рибу на тарілки, посипають петрушкою, додають відварену моркву і залишають рибним бульйоном. Застигає чудово і без желатину. Холодець прозорий і смачний.

Час приготування: 40 хв.

 


CocoChanel | 05.01.2010 12:51 | [Ссылка]

Горох

Склад: На 2 склянки гороху (або нуту) - 2 цибулини, олія, 1 столова ложка дрібно нарізаної петрушки. Приготування: Підсмажити січену цибулю до золотавого кольору, змішати з вареним горохом, посолити і добре прогріти. При подачі на стіл горох посипають зеленню петрушки.

  Капусняк

Склад: Приготування: Кислу капусту варити у грибній юшці, поки не пом'якшає. Заправити борошном з цибулею і маслом, поперчити і подавати.

(ці дві страви споживаються разом)


CocoChanel | 05.01.2010 12:47 | [Ссылка]

Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (корун, крачун, крайчун, керечун, книш, калач, струцля і просто хліб) та форми, залежно від місцевості, і випікався з різного борошна, міг бути прісним або скоромним (його під час вечері не споживали, а просто клали на столі). Різдвяний хліб був символом новонародженого Ісуса, і в деяких місцевостях до нього додавали трішки свяченої води. Обов’язковим на святковому столі мав бути „книш” – кругла паляниця з малесеньким хлібенятком зверху – для душ померлих. Подекуди перед випіканням цей хліб позначали голівкою маку або відтиском склянки зі змоченими в олії краями. Книші символізують єдність поколінь роду і заступництво-опіку предків.

На Лемківщині й у Галичині посеред столу клали «струцлю» — плетенку, посипану маком, яку ще називали «кукелкою». На Поділлі випікали три обрядові хліби, які на Святвечір клали на столі один поверх іншого. Нижній (його називали «Хазяїном»), прісний, пекли з житнього борошна, другий (називався «Василь») – з пшеничного, верхній («Йордан»), менший також з пшеничного. «Хазяїна» розрізали і їли на перший день Різдва, «Василя» — на Новий рік, а «Йордан» — на Водохрестя. В Козові на Тернопільщині теж клали на стіл три хліби — два нижні житні й зверху – круглий пшеничний калач, в який вставляли воскову свічку. Цей калач був особливим, бо складався з багатьох шишок, які скручувалися з пасочків тіста і щільно вкладалися у круглу форму. Вважали, що сіно під обрусом символізує стаєнку, перший житній хліб – ясла, другий житній – колиску, калач – Ісусика, бо дуже він був солодкий і смачний.

Обов’язково пекли на свята калачі – круглі обрядові хліби з білого пшеничного борошна, замішані на молоці з додаванням яєць. З двох валків тіста скручували джгут, з якого формували коло з діркою всередині. На півдні Поділля калач виплітали з восьми валків тіста. На Черкащині печуть прямокутний хліб, який має назву «Господар».

Обов’язково на столі мали бути пиріжки з різною начинкою – капустою, горохом, сливами, вишнями, маком тощо. Бабусі роздавали їх онукам, і кожен мав запам’ятати з якою начинкою пиріжок. Казали, що коли дитина заблукає, варто згадати з якою начинкою пиріжок на Святвечір, і Господь зразу допоможе пригадати дорогу. Окремо, господині пекли хліб для пригощання худоби. На Поділлі цей хліб називали «Рожество» і мав дуже цікаву форму. Виробляли його з двох валків тіста, які скручували джгутом, надавали йому форми підкови, клали на горщик з кутею.

http://www.risu.org.ua/ua/index/exclusive/holidays_and_customs/26777/


shtychka73 | 05.01.2010 13:24 | [Ссылка]

 смакота то яка, аж ням-ням ! Very Happy тільки коли ж все успіти ? коли була вдома з синулькою - 12 страв ? лєгко ! а зараз ? радує, що кутя і узвар справжні будуть однозначно ! )


CocoChanel | 05.01.2010 14:36 | Я вже сьогодні починаю потрохи готуватись))  Замочила | [Ссылка]

shtychka73 | 05.01.2010 14:46 | яка ти молодець !!! у мене хрещеники будуть два | [Ссылка]

CocoChanel | 05.01.2010 20:55 | Якщо щось цікаво чи потрібно порадати - звертайся | [Ссылка]

shtychka73 | 05.01.2010 14:53 | а що таке "цвітлі", до речі ? )))  у нас | [Ссылка]

CocoChanel | 05.01.2010 20:58 | Цвітлі - це такий соус з потертих буряків та хрону. | [Ссылка]

shtychka73 | 05.01.2010 21:06 |  Дякую за допомогу, лиха біда начало - процес | [Ссылка]

CocoChanel | 05.01.2010 21:15 | Зашифрували До речі, колись ми з Євою тут вели розмову | [Ссылка]

shtychka73 | 05.01.2010 21:54 | не треба і мов іноземних : одна страва, а назв її - | [Ссылка]

12Вперед | Указать страницу