Абсолютно очікувана історія. Опозиція програла наперсточнику і злочинцю. Злочинець він тому, що пішов на третій термін. Він не мав права за Конституцією йти на третій термін. А наперсточник, тому що в чергове підтасував вибори і показав, що результат на його користь. Хоча безумовно це не так.

А опозиція неправильно поводилась. Не можна було висувати гасло «за чесні вибори», тому що це були не вибори, а спецоперація Кремля.

А як по-іншому демократичним способом опозиції одержати владу, якщо не шляхом виборів?

Не існує можливості забрати у бандитського режиму  владу демократичним способом. У цьому і полягає головна помилка опозиції. Рубікон перейдений. Влада зґвалтувала суспільство. Та операція, яку вони провели 4 березня, — це насильство над суспільством. І у суспільства немає вибору, окрім як відповісти насильством на злочинне насилля влади. Іншого варіанту немає.

Більше того, відповідно до Декларації прав людини ООН, суспільство має право на заколот, на повстання, якщо влада зневажає закон. Влада зневажила закон, тому суспільство має право відстоювати свої інтереси силовим шляхом.

Тобто ви виключаєте можливість еволюційного шляху розвитку Росії?

Абсолютно виключаю.

Ви прогнозуєте революцію цього року. Які бачите для цього передумови, якщо у Путіна 64% підтримки?

У Путіна не 64% підтримки, а 31% по Росії і 12% у Москві. Це реальні дані. Повірте, я математик, і знаю, що таке реальні опитування громадської думки, і що таке сфальсифіковані. Це проста історія, як створити вибірку з 2-2,5 тисяч чоловік, які покажуть, як голосуватимуть мільйони.

Я вас запевняю, реальний рейтинг Путіна по Росії — 31%. Все інше — фальсифікації. Наперсочник Путін переважив опозицію.

Російська опозиція обіцяє продовжити вуличні протести. Думаєте, цей протестний рух переросте в щось більше?

Безумовно. Тут двох думок бути не може. Це питання часу — скільки ще продовжуватиметься це зґвалтування шпаною, цими карлушами (я маю на увазі Мєдвєдєва і Путіна) тієї величезної держави. Але, мабуть, народ готовий до розпусти, раз він дає себе на ґвалт шахраям, злодіям і злочинцям.

Ви говорили, що фінансували Помаранчеву революцію в Україні. А революцію в Росії готові проспонсорувати?

Я безперервно підтримував демократичні інститути в Росії. Я витратив на це дуже багато грошей. Я продовжую підтримувати опозицію і відкрито говорив ще в 2007 році, що  готую революцію в Росії. Це було у відкритому друці: і в західному, і в російському. З цього приводу російська прокуратура навіть розпалилась і вислала ордер на екстрадицію мене до Росії.

У Росії можлива мирна революція?

Це дуже хороше питання. Я вважаю, що мирна вже не пройде. Інша справа, що ніякої громадянської війни не буде. Щоб не було ніяких ілюзій. Тому що громадянська війна - це протистояння величезних мас людей. А в Росії є Путін і 10-15 його поплічників типу Сєчіна, Патрушева, Устінова, одного Іванова Віктора, другого Іванова Сергія, — ось і весь захист Путіна. Окрім них, на площу захищати Путіна, ризикуючи життям, не вийде жодна людина. А ось проти Путіна ризикувати життям вийдуть сотні тисяч, якщо не мільйони. Питання про владу вирішується в Росії в одному місті - в Москві. У столиці, як у будь-якій авторитарній державі.

Недавно ви заявили, що інавгурації Путіна не буде. Що ви мали на увазі?

Я і зараз кажу, що інавгурація з високою ймовірністю не відбудеться, тому що Путіна винесуть з Кремля ногами вперед до 9-го травня.

А яке майбутнє Мєдвєдєва?

А немає такої людини. Є картонна дурилка, як сказав Шендерович. Є карлуша, карлик у прямому розумінні. Він хворий. Я не хочу знущатися з хворої людини. Просто
Читать

Друга річниця перемоги на президентських виборах змушує згадати, що з обіцяного лідером опозиції втілив правитель країни

«Ефект від реформ українці відчують вже у 2012 році». Наближення третього року президентства змушує Віктора Януковича знаходити виправдання його «корисності» суспільству в попередні два роки. Це коли обіцяна «реформація» перетворилася на нескінченний потік реформування: судову змінює адміністративна, податкову-пенсійна, земельна повторює долю приватизаційної. Однією реформою влади списують своєму бізнесу мільярдні борги перед бюджетом, інший - збільшують пенсійний вік українок. Складається враження, що весь цей Perpetuum Mobile реформування - основа життєдіяльності Президента і його команди. По-перше, дозволяє тримати народ в тонусі. По-друге, не дозволяє країні згадувати про долю колишніх обіцянок. Їх було так багато роздано кандидатом в президенти Віктором Януковичем.

Так, поганим тоном сьогодні вважається згадувати, як два роки тому лідер позиції Янукович обіцяв надати статус держслужбовців вчителям і медикам. Для пари мільйонів виборців це стало важливим аргументом у голосуванні.

Ще, за оцінками політологів, близько мільйона голосів Януковичу на виборах принесло його обіцянку дати "вільну" малому бізнесу. Тим більше, так вдало співпало, що в 2009-м прем`єр Юлія Тимошенко почала реформу «спрощенки». Підприємці почали обурюватися - і тут з`явився Віктор Федорович з «податковими канікулами». Через півроку його президентства всі «напрацювання» Тимошенко були втілені. Навіть з перевиконанням плану і понад очікувань громадян.

Останні, до речі, так і не дочекалися ще одного обіцянки Віктора Януковича - забезпечити їх житлом через доступні іпотечні кредити зі ставкою не більше 7% річних. Середня банківська ставка в більшості українських банків сьогодні становить 20-25% річних за умови виплати першого внеску в розмірі від 40%.

Намагається не згадувати Віктор Федорович і свою обіцянку «заповнити» вітчизняні ВНЗ 75% держзамовленням. Його міністр Дмитро Табачник своєрідно сприйняв цю президентську команду: замовлення стали скорочувати. Обіцянка побудувати більше дитячих садків перетворилося на їх активну «перепрофілювання» по регіонах.

«Коментарі» пропонують топ-10 обіцянок Віктора Януковича на 2011 рік

Він обіцяв саджати чиновників-корупціонерів за порушення при держзакупівлях, натомість провладні депутати прийняли новий закон, який ускладнює доступ ЗМІ до тендерів.

До 1 січня 2012 він обіцяв закінсити підготовку земельної реформи, проте парламент відклав прийняття «земельної реформи» ще на півроку.

Парафування угоди про Асоціацію між Україною та ЄС взагалі відкладено до кращих часів.

Янукович говорив. Що в обов’язковому порядку будуть переглянуті газові контракти з «Газпромом», натомість ціна на газ для України у 2012 році виросла ще більше.

Так і не відбулося переведення української армії на «контракт», а Генштаб прогнозує, що контрактної армія Україні стане не раніше 2025 року.

Обіцяв звільнити міністрів, за зрив графіка проведення реформ, на сьогодні звільнено лише міністра фінансів, який показав зростання доходів держбюджету.

Пообіцяв приструнити «мажора» Романа Ландика, який, як відомом, відпущений під 3 роки «умовно».

Не відбулося підписання зони вільної торгівлі з ЄС, аналогічна доля парафування Асоціацію з ЄС

Янукович обіцяв підвищити мінімальна пенсію до 1320 грн., проте на 1 січня 2012 року мінімальна пенсія становить 822 грн.

Окрім того він обіцяв незалежний судовий процес над Юлією Тимошенко, натомість всі провідні світові ЗМІ назвали судовий процес над екс-прем`єром замовним.

Ще одна обіцянка Віктора Януковича, яке використовується в якості заставки до одного з політичних ток-шоу - стати гарантом свободи слова. З тих пір, як Янукович
Читать

В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать

Десь зодва роки та трохи волі вистачило б Україні, аби повністю відмовитися від споживання російського газу.

Проблему становить система наживи на газі через комуненерго, та інші схеми. Справа не тільки в керівництві країни - багато людей, в т.ч. Опозиціонери, годуються з теми. Тема сама призводить до величезного переспоживання газу. Навіть якби на Януковича зійшов Святий Дух і він вирішив змінити ситуацію, йому довелося б витримати невеличку громадянську війну.

Нажаль, в наших умовах, незалежність не може триматися на крадіжці.

Коли онук, згодом, коли все закінчиться, питатиме у вас: де поділася наша незалежність? Відповідайте: ми її у себе вкрали.

Дмитро Корчинський

За останні роки ми занадто часто чуємо, що переважна більшість проблем з можливістю фінансувати ті чи інші програми (у тому числі соціальні) пов’язані із необхідністю повертати борги "попєрєдніків". Вважаю за необхідне дещо детальніше проаналізувати ситуацію з державним боргом України та умов його формування.

Як всі чудово пам’ятають, криза в Україну прийшла "зненацька"… До останнього моменту можливість її приходу вперто заперечувалась. Держбюджет на 2009 рік було прийнято виходячи із прогнозу реального зростання економіки на рівні 0,5%. По факту – відбувся обвал економіки на майже 15%. Що це означає для державного бюджету? Дуже просто. Були заплановані завищені доходи під них, як наслідок, сформовані нереальні до виконання видатки. За великим рахунком Закон "Про державний бюджет" – це закон про видатки, які визначаються як зобов’язання держави. Не проводити їх фактично неможливо.

Фактично з кінця грудня 2008 року я, як перший заступник Міністра фінансів на той час, за посадою почав виконувати обов’язки Міністра. Розпал світової фінансової кризи, нереальний до виконання держбюджет, політичні війни у трикутнику "Президент – Уряд – Парламент" - такий спадок я отримав. Хтось заздрить?. Намагання через Верховну Раду переглянути та зменшити показники держбюджету призвели на виході з парламенту… до збільшення таких видатків по року на приблизно 6,4 млрд.грн. Допомогли, дякуємо!

За таких умов Уряд запозичав багато і це правда. Але! Ключовою є теза про умови, в яких і у зв’язку із якими ці запозичення робились.

Між тим, давайте подивимося на голі цифри. За два роки роботи в умовах найбільшої за останні десятиліття кризи (2008-2009) та за два неповні (за грудень п.р. ми ще приростемо боргами додатково) останні роки (2010-2011) в умовах економічного зростання. За яке, до речі, нинішній уряд не подякував.

 

Інформація взята з офіційного сайту Мінфіну і свідомо у доларах США, бо з кінця 2007 року курс гривна/долар змінювався від 4,7 до приблизно 8 на сьогодні, а спотворювати через валютні коливання обсяг зобов’язань не зовсім коректно.

Номінальне порівняння досить наочне - $ 14.3 млрд. були запозичені під час і задля подолання кризи і $ 16.1 млрд. – для… А от для чого – це ще питання!

Між тим, а чи коректне це суто номінальне порівняння офіційної статистики? Не зовсім. Не враховано мінімум два фактори. Перше – у 2009 році уряд вимушений був допомагати НБУ рятувати банківську систему і проводив рекапіталізацію банків, які Нацбанком було визначено як системні на суму 44 млрд грн. Після продажу цих банків на відповідну суму необхідно буде зменшити розмір держборгу – думаю заперечень викликати це не може. Інше питання, що відбувається в цих банках, кому і за яку ціну вони будуть продані.

Друге – уряд вперто не відображає в офіційній статистиці борги за "харківськими угодами" – я вже писав неодноразово з цього приводу. За ці півтора роки борг України перед РФ додатково зріс приблизно на $6 млрд.

Висновок 1. За неповних два роки нинішній уряд збільшив державний борг на $22,1 млрд., що на $7,8 млрд. (більше ніж у 1,5 рази) перевищило "рекорд" попереднього уряду.

Кому і за ким сформованими зобов’язаннями Україна зараз розраховується? Інформація,
Читать

Серед провідних українських політиків найбільшу підтримку громадян України мають Юлія ТИМОШЕНКО, Арсеній ЯЦЕНЮК та Віталій КЛИЧКО. Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ – на четвертому місці.

Про це свідчать передані УНІАН результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова наприкінці вересня-на початку жовтня 2011 року.

Так, за даними соціологів, серед провідних українських політиків найбільшу підтримку мають Ю.ТИМОШЕНКО (14,3% повністю підтримують її діяльність, 22,1% – підтримують окремі дії, 56,7% – не підтримують її діяльність), А.ЯЦЕНЮК (відповідно 11,9%, 34,7% і 44,2%), В.КЛИЧКО (відповідно 10,2%, 31,8% і 41,5%), В.ЯНУКОВИЧ (відповідно 10,0%, 30,0% і 54,6%).

Порівняно з травнем 2011 р., статистично значуще зросла частка респондентів, які повністю підтримують діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 11,9% до 14,3%) та А.ЯЦЕНЮКА (з 8,6% до 11,9%). За цей же період зменшилося число тих, хто не підтримує діяльність Ю.ТИМОШЕНКО (з 60,1% до 56,7%) та В.КЛИЧКА (з 47,5% до 41,5%), і зросла частка тих, хто не підтримує діяльність В.ЯНУКОВИЧА (з 48,1% до 54,6%).

Діяльність прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА повністю підтримують 5,1% опитаних, підтримують окремі його дії – 27,5%, не підтримують – 61,8%. Діяльність віце-прем`єр-міністра Сергія ТІГІПКА – відповідно, 5,8%, 25,2% і 61,6%, голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА – відповідно, 3,4%, 23,6% і 64,1%.

Серед українських політиків найбільш негативно оцінюється діяльність Віктора ЮЩЕНКА (лише 1,5% респондентів повністю її підтримують, 9,3% – підтримують окремі дії, 80,4% – не підтримують).

*** Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 29 вересня по 4 жовтня 2011 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Даючи інтерв'ю для ЗМІ, відомий мовознавець, професор, академік Академії наук Вищої школи України Олександр Пономарів прокоментував особливості вимови прем'єр-міністра Миколи Азарова під час його спілкування українською мовою: "Тут напрошуються дві версії: або Микола Янович відверто знущається над нами, або ж він, вибачте, просто тупий".

За словами Пономаріва, за останній час від Азарова втекло вже п'ять вчителів української мови. Тут одне з двох: "Азаров або не хоче вивчити мову, або не може. Якщо правильне друге твердження, то така людина не здатна ні на що через свою кволість. До речі, кажуть, що від нього вже п'ять учительок української мови пішли, не витримали ...".

У той же час, вказівку президента міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову вивчити державну мову і розмовляти нею академік вважає цирком.

"Через місяць він дійсно заговорив, але вистачило цього чиновника на дві-три промови. А тепер пан Могильов знову користується російською. Пересічна людина сприймає це так: "Ви хотіли - я довів, що можу. А тепер відчепіться".

==============

Азаров - просто тупий, хіба не зрозуміло? До речі, а хто в тій банді розумний?

Міністерство закордонних справ Італії запросило посла України в цій країні, щоб висловити йому стурбування, з яким Італія слідкує за процесом над колишнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко.

У повідомленні на офіційному сайті МЗС Італії ствержують, що під час зустрічі італійська сторона відзначила необхідність повного дотримання основних прав людини, норм правової держави та прозорості судового процесу відповідно до демократичних принципів та міжнародних стандартів судової практики.

Видання нагадує, що раніше через арешт Ю. Тимошенко був викликаний посол України у Франції.

==============================

Невже ці тупорилі бандюки ще не зрозуміли, що наступною їм покажуть червону картку?

Майже півроку влада годувала українців красивими казками про щасливе життя, європейські цінності, інвестиційні дива та інші псевдо реформаторські солодощі на кшталт "Українапопередупланетивсій".

Наїлися… Звичайні українці "наїлися" далі нема куди, а мільйонери та мільярдери, що ростуть в країні як гриби, ніяк не можуть напхатися. Їх фантастична ненаситність перейшла всі межі, випирає в очі кожному українцю і як явище, потребує втручання фахівців з психіатрії та травлення…

Хто ще не зрозумів, що всі гасла, без винятку, які подаються українському народові під підливою "покращення життя", є брудним, цинічним, хамським фарсом, під головним режисерством з Банковій і розрахованим на тупість та безвілля нації?

Фарсом, який їх мовою називається "понтами".

Понти (понт) - це засіб видурити майно чи гроші обманом, погрозами, шулерством, створенням враження мнимої значимості та важності.

"Понт", закріплений на рівні інстинкту у базарній молодості багатьох сучасних українських "державних діячів", як засіб легкого збагачення, не зміг не тільки покинути арсенал методів і засобів збільшення ними свого капіталу, а по суті став єдиним і головним викрутасом, який до останнього часу був вдалим для нинішніх можновладців.

Можна тільки здогадуватися, як реготали автори програми "Україна для людей", коли до них доходили дискусії про недосконалість реформ.

Можна тільки уявити, як надривали вони свої ненаситні пуза, коли колишні президенти, політологи та фахівці намагалися надавати їм публічні поради з різних питань розбудови економіки, суспільства чи зовнішньої політики.

Пам’ятаєте, як "Україну мали таланти" з бандитською "Муркою" у виконанні майже головного прокурора країни Рената Кузьміна?

Хто ще має сумніви, що реформи – судова, адміністративна, пенсійна, інформаційна – це звичайнісінькі "понти"?

Одна з перших, мабуть в силу колишньої спільної історії, розібралася в "антикорупційних понтах" Росія. Заява російської влади з приводу "газових угод Тимошенко" була викладена не зовсім дипломатично і вже більше нагадувала стиль тих, до кого вона була спрямована, майже : "А Янукович отвєтіт…".

Розібралися остаточно в цих "понтах" і на Заході. Звернення зарубіжних урядів та організацій все більше і більше позбавляються звичайних дипломатичних вивертів і стають все більш зрозумілими українській стороні.

Тільки так можна пояснити таке тривале мовчання офіційних осіб на реакцію міжнародної спільноти на арешт Юлії Тимошенко – нарешті втямили, що від них вимагають, а що тепер з цим роботи – ще тямити й тямити…

Таки ж самі "понти" як прагнення до євроінтеграції, боротьба з утисками свободи слова, публічність і відкритість влади, боротьба з корупцією і багато інших. Останній "понт" - боротьба з корупцією – вилився у перелякані спроби будь-якою ціною кинути за грати Тимошенко і Луценко.

Але, розраховуючи на наслідки таких кроків по собі, по своїм розумовим здібностям і психологічному устрою, надірваному "лихими" донецькими дев’яностими роками, влада наштовхнулася на зовсім неочікувану реакцію.

"Понтові" киреєвсько-вовчі судді у змові з "понтовим" обвинуваченням, самі перетворилися у підсудних. Хто ще не зрозумів, що в цих процесах справжні судді це Тимошенко, Луценко, Макаренко, Діденко, Корнійчук, Іващенко та інші політв’язні – "тризубівці", "свободівці", "антіподаткові активисти"?

А так, то постає питання до кого справедливіше буде звертатися "Ваша честь"? Перед ким і кому треба вставати?

З тісняві приміщень Хрещатика, 42-А (вже не наважусь назвати це "судом") засідання виплеснулися під відкрите небо. І саме на вулицях Києва в цей час знаходиться справжнє, а не "понтове" обвинувачення, яке невдовзі доведе цю справу до логічного кінця і всі "понтовщики" отримають народний вирок - справедливий і безщадний.

І сподіватися декому, що "Беркут" стане на захист "понтов
Читать