Авторизация
Меню
Категории
fake (1)
ZOG (4)
Азаров (8)
алкоголь (2)
Аль-Джазіра (1)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (11)
армагедон (1)
атракціон (1)
афера (2)
Бабин Яр (1)
бабло (16)
Бандера (1)
бандити (5)
барыги (10)
безблагодатна церква (2)
безробіття (2)
бидло (2)
Близький Схід (1)
бляди (4)
борги (3)
бордель (8)
бренд (1)
брехня (7)
Брехня голокосту (1)
бюджет (3)
в'язниця (2)
вибори (1)
ВІДЕО (1)
війна (7)
вітання (1)
влада (14)
вторая мировая война (1)
ГАЗ (2)
Газпром (3)
гендлювання (16)
гени (1)
геноцид (1)
герої (4)
гетто (5)
гешефт (5)
гниды (11)
гої (16)
Голодомор (1)
голокость (1)
гомосексуализм (3)
гонево (9)
гра (4)
громада (2)
Гроші (5)
ГуSSкій міръ (6)
ГУЛАГ (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (3)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (4)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (2)
дівчата (1)
діснейленд (2)
діти (1)
Добрі новини (8)
документи (3)
друга світова війна (1)
дружба (1)
ересь (2)
ерзац-сир (1)
євреї (2)
Європа (3)
жиди (1)
жидівська поліція (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (4)
жидофашизм (2)
ЖКГ (1)
жопа (3)
зайди (4)
заколот (3)
закон (1)
зарази (1)
збочення (4)
злидні (1)
злочин (2)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
ізраїль (1)
імперія (7)
Індустрія голокосту (1)
Інтернет (1)
інформаційні війни (5)
Історія (6)
карлики (1)
картина мира (5)
кацапи (10)
КГБ (2)
Київ (1)
книги (1)
ковбаса (3)
кокаїн (2)
коммуналка (1)
комунізм (1)
комунофашизм (3)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (3)
корупція (5)
Костусєв (1)
круки (1)
ксенофобія (2)
курва (2)
курви (4)
лайно (2)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (11)
Лохокост (1)
луценко (1)
Львів (1)
майстер-клас (1)
малюнки (1)
маніпуляції (14)
масони (1)
масонізм (1)
матюки (2)
менти (1)
Мистецтво (2)
міфи (5)
мова (1)
мордва (3)
москалі (11)
московиты (12)
московские пархатые (3)
Моссад (1)
мрази (5)
мракобесие (5)
мудаки (12)
народ (1)
нацизм-комунізм (3)
нацизм-сіонізм (1)
недоумки (5)
неосталіністи (3)
Німеччина (1)
німці (1)
окупанти (8)
олигархи (1)
ООН (1)
ординці (2)
ОУН (1)
партия рецидивистов (3)
Петлюра (1)
пидорасы (12)
погроми (1)
Поезії (1)
полезная информация (1)
Польща (1)
попи (2)
пошуковики (1)
права человека (1)
провокатори (1)
Прогноз (3)
продажна церква МП (2)
пропаганда (7)
проституция (1)
психотерор (2)
Путин (2)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (7)
ревізіонізм (3)
ревізіонізм голокосту (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (7)
режим (2)
рейтинг (1)
реформы (2)
розваги (1)
розстріли (1)
російці (11)
российский язык (1)
сатанизм (1)
сатаністи (1)
світлини (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (1)
секс (1)
секта (1)
сергианство (3)
сіонізм (1)
скандал (3)
совки (6)
соціальні мережі (1)
Соціологія (1)
СРСР (2)
стереотипы поведения (2)
студенти (1)
стукачи (1)
суд (1)
сша (2)
Табачник (6)
таємниці (4)
талмудическая ложь (1)
тарифи (3)
татари (1)
телебачення (2)
терор (2)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (4)
украинофобия (2)
Україна (6)
українофобія (9)
Українська мова (3)
українці (7)
учение созданное евреями для гоев (1)
фальсифікації (5)
фарс (13)
фестиваль (1)
фото (1)
фотошоп (1)
ФСБ (1)
футбол (1)
Хабад (1)
хозари (3)
холокост - это клей (1)
Хрень (11)
хуцпа (1)
царь (1)
цензура (1)
цены (3)
Церква (2)
Церковь (1)
цимес (1)
цицьки (1)
чужі букви (4)
Шоабизнес (1)
Шпана (1)
штучки (7)
Шухевич (1)
юденрат (1)
юдонацизм (3)
юдофашисты (2)
Янукович (12)


Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29


Понедельник 14 октября 2013
Робер | 2013-10-14 10:25:31 Пахне здобиччю
Сообщение прочтено 322 раз

На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією.

Уявіть, що у вас з'явився сусід родом десь із Улан-тайги, оголосив вас своїм родичем, навітьбратом, й на цій підставі привласнив ваше прізвище, ім'я та по-батькові. Ви, натурально, як людина трохи боязка й делікатна, кажете – тоді я перейду на прізвище матері, аби нас не сплутали. Це добре – каже сусід, і привласнює ваше свідоцтво про народження. Ви робите собі інше – з новим прізвищем і датою, аби вважатися молодшим. Користуючись вашим свідоцтвом сусід виробляє собі пашпорт на ваше колишнє ім'я, й забирає ваші юридичні права на власність. Ваша жінка йде до нього разом із вашою квартирою, бо їй набридла ваша занадта делікатність у сексі, окрім того, офіційно він є її чоловіком.

Це не марення, це історичний факт. Так було не лише з нами та нашим сусідою – Москвою, подібне сталося у Габсбургів із Гогенцоллернами. Габсбурги кілька століть очолювали германську націю й завжди асоціювалися з германською нацією. Порівняно нещодавно з'являються прусські (тобто, мутного походження) вискочки Гогенцоллерни, й проголошують себе найголовнішими германцями. Раз так – кажуть наївні Габсбурги – ми будемо називатися австро-угорцями.

Зрештою, в Габсбургів не стало ні провідництва в Германії, ні володіння Угорщиною, й навіть до Австрії їх нині не допускають, згідно з спеціяльним австрійським законом. На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією. Вони вкрали у нас цю назву нещодавно, десь тоді ж, як нечистокровні прусські німці почали заявляти свої перші претензії на провідництво германцями. З кінця п'ятнадцятого століття московські хани титулуються в т. ч. й великими князями, а згодом царями всія Русі. Й це багатьох вводить в оману. Неосвічені люди вважають, що Московський улус був Руссю.

Пояснюю. Титул означає часто не фактичне володіння, а лише претензії. Для прикладу, ті самі Габсбурги до 1918 року мали титул "апостольські королі Єрусалиму", хоча жодним Єрусалимом не володіли, й навіть не були євреями. Шведські монархи до останнього часу титулувалися "королями готів", хоча Остготія – це північна Італія, Візіготія – Іспанія, Причорноморська Готія – Україна. З кінця вісімнадцятого століття титул Романових майже відповідав їхнім фактичним володінням – вони загарбали більшу частину Русі, тобто України. Проте, москалі від цього не стали росіянами. Так Вікторія – королева англійців – взяла титул імператриці Індії, й справді володіла Індією, але ні вона сама, ні її англійці не стали індусами.

Якщо ми прагнемо повернути втрачені землі, зберегти своє майно, захистити наших жінок, ми не повинні називати москалів нашим справжнім іменем. Ми зобов'язані відібрати в них наше свідоцтво про народження. Русь (або грецькою – Росія) – це ми. А вони – Московія.Так і має бути в наших шкільних підручниках, на географічних картах, на шляхових покажчиках і прикордонних стовпах. Офіційні установи Московії в Україні не мають права використовувати назву "Росія". Це має бути заборонене українським судом. За це треба боротися.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого. 

Московсько-петербурзька бюрократія у вісімнадцятому столітті остаточно закріпачила своє підвладне різноплемінне населення, і
Читать


Воскресенье 13 октября 2013
Сообщение прочтено 559 раз

Українсько-польський кордон майже паралізований. Очевидці повідомляють, що для перетину переходів потрібно вистояти в черзі не одну годину у багатокілометровій черзі.
Отже, можливо, таким особам, як Вілкул, Льовочкін, Клюєв, Азаров треба виїжджати на кордон і розпочинати там чергування? Навіщо взагалі таке робити з українцями, яка мета в цих чиновників, міністрів, які не можуть організувати нормальний, комфортний перетин кордону? Чи у нас працюють садисти, які отримують від цього насолоду? Чому на кордоні змушені витрачати свій дорогоцінний час тисячі, десятки тисяч людей, щоб стояти в багатогодинних чергах? Це вже чистий приклад концтабору у 21 столітті на кордоні із цивілізованою Європою?
Хто ж тоді організовує цей концтабір? Якщо міністри і чиновники не вміють працювати, значить їх треба негайно звільнити, керівників митниці, прикордонної служби. Для чого взагалі у нас на кордоні митники і прикордонники? Чому вони тут стоять? Чим ці особи займаються? Беруть хабарі, контролюють контрабандні потоки? Навіщо тоді Вілкул, Клюєв?
Тоді нехай Янукович, замість того, щоб дивитися, чим займається Тимошенко у лікарні, подивився би, що відбувається на кордоні. Зробили би йому пряму трансляцію, який у нього бардак в країні. Значить, Янукович насправді не керує країною, якщо він не може організувати такі прості речі, значить він просто перебрав на себе повноваження, але керувати не здатен.
Тема перетину кордону має постійно бути в центрі уваги. Чому б Шустеру, Кулікову іншим ведучим політичних шоу не зробити прямої трансляції з кордону, міг би долучитися телеканал «ЗІК», передача «Народний контроль». Взяв би кожен канал по заставі, по переходу і показали, що там відбувається.
А  де в цій ситуації народні депутати, обрані в мажоритарних округах Львівщини? Де Васюник, Хміль, Ілик, Дубневич? Вони ж обіцяли вирішити проблеми громади. Якщо «Свободі» важко вирішити це питання, то ж є інші депутати, які мають гроші, можливості. Нехай приїжджають і наводять лад, з’ясовують, чому чиновники не працюють, чому такий безлад, чому потрібно не одну годину стояти, щоб перетнути кордон?
Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства


Пятница 4 октября 2013
Сообщение прочтено 271 раз

В УПЦ Московського патріархату вже давно існують самостійницькі настрої, однак до відкритої конфронтації з РПЦ справа не доходила. Принаймні, досі.

Однак євроінтеграційний поворот вектора української зовнішньої політики може покласти початок процесам, що приведуть УПЦ до автокефальності.

Лист на підтримку європейського вибору України, складений главами найбільших українських церков, серед інших був підписаний і главою УПЦ МП митрополитом Володимиром (Сабоданом). Цей підпис – зрідні ляпасу Москві.

Мова перш за все про тон листа, за стриманістю і зваженістю якого прослідковується чіткий месседж: Україна йде до Європи, це доконаний факт і Москві з цим доведеться змиритися. «Сподіваємося, що російський народ і держава будуть визнавати і поважати право України як незалежної держави, вибирати свій шлях у майбутнє - так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет РФ», - йдеться у посланні.

Путіну недвозначно натякнули, що його думка більше не є визначальною. Причому зробив це той, хто керує найбільшою в Україні церквою, в назві якої навіть стоїть додаток «МП».

І Путіну доведеться мовчки проковтнути цю образу. По-перше, тому що УПЦ МП неможливо оголосити «митну війну» чи перекрити газ. По-друге, УПЦ МП має незрівнянно більший вплив на душі і серця сотень тисяч своїх прихожан, аніж Путін і його команда разом взяті. І по-третє – якщо російська влада необачно розкритикує вчинок митрополита Володимира, то тим самим вона лише підштовхне УПЦ МП до автокефалії.

Окрім тону самого листа, підпис Володимира різко контрастує з риторикою, властивою главі РПЦ Кирилу – той не приховує свого скепсису щодо євроінтеграції, виступаючи носієм перш за все російської великодержавної ідеї. «Брязкальця дуже привабливі. І не тільки в часи Миклухо-Маклая», - заявляв Кирило з приводу ЄС.

Тому позиція Володимира – це, по суті, відверте, неприховане порушення субординації. УПЦ, яка завжди йшла у фарватері російського курсу, несподівано вийшла з-під контролю.

Мотивація Володимира невідома: чи то він справді схилився до цивілізаційного вибору на користь ЄС, чи то просто бажання Януковича для митрополита важливіші за бажання Путіна і Кирила – але у дражливому питанні української євроінтеграції Росія втратила союзника, на якого розраховувала.

А для глави РПЦ Кирила додатковим ударом стало те, що підпис Володимира стоїть поряд з підписом глави УПЦ КП Філарета, якого було піддано анафемі ще у 1997 році за розкольництво. Це не просто неповага, це виклик.

І цей виклик може слугувати ще одним доказом на користь того, що в УПЦ МП посилилися автокефальні настрої. Причому потенційно мова може йти не просто про вихід УПЦ з-під влади Москви, а й про об’єднання двох українських патріархатів в єдину помісну церкву. Цю ідею у свій час відстоював Віктор Ющенко. Щоправда, протиріч і проблем на цьому шляху буде безліч, однак початок зрушенням покладено.

Але Москва не буде сидіти, склавши руки, і спостерігати, як одна з найбільших релігійних громад дрейфує у бік автокефалії і ненависного Євросоюзу. Увесь останній рік проти Володимира велася активна пропагандистська робота, але не тільки.

Користуючись хворобою глави церкви, у лютому митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел спробував скликати Синод – з тим, щоб внести зміни до Статуту УПЦ МП і надати Кирилу право затверджувати ієрархів української церкви. Не виключено, що Агафангел і сам був не проти посісти місце Володимира за підтримки Москви.

І хоче змова зазнала невдачі, все ж робота з усунення Володимира триває і далі. Це дає підстави у тяжінні Володимира до автокефалії
Читать


Сообщение прочтено 347 раз

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда


Среда 14 августа 2013
Сообщение прочтено 328 раз

Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник не мав на меті принижувати українську мову і розпалювати національну ворожнечу, коли українців назвав недорасою, а українську мову «якоюсь нещасною». Такого висновку дійшов експерт відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України В.Б.Фадєєв.

В експертизі зокрема зазначається: «Власне кажучи, виступ Мірошника Р.В. на сесії Луганської обласної ради являє собою типовий зразок привертання уваги до мовного питання і відображає позицію з цього питання, що є домінантною в місцевих радах сходу і півдня України. Специфічним для неї є прагнення зберегти наявне становище у мовній сфері та невизнання проблеми у розвитку української мови. Не випадково, що цей виступ спрямований на підтримку Закону України «Про основи державної мовної політики», положення якого викликали в суспільстві чергову дискусію навколо «мовного питання».
Разом з тим самий характер цього виступу, його спрямованість і політичне забарвлення не дозволяють стверджувати, що депутат Луганської обласної ради Мірошник Р.В. мав на меті розпалювати національну ворожнечу та принижувати українську мову. Наявні у виступі висловлення, на кшталт, «Да что же это за язык-то такой несчастный, если его нужно защищать от всего?» слід вважати, радше, полемічними мовними зворотами, безпосередньо не спрямованими на приниження української мови».

...
Читать


Понедельник 22 июля 2013
Сообщение прочтено 486 раз

Газети починають дедалі активніше висвітлювати прийдешнє святкування Дня Хрещення України, вправно каналізуючи людей лише на ті заходи, які проходитимуть під патронатом Путіна – Кирила. Так в суботу регіоналіше беобахтер "Сегодня", розлого інформуючи про урочистості, навіть кривим словом не згадала про те, що свято якимось чином стосується Київського Патріархату. Сьогоднішні "Вести" в статті детально розповідають про московський сценарій відзначення річниці і лише десь у підверстці хоча б згадує, що УПЦ КП теж запланувала Літургію та Хресний ход.

РПЦ та УПЦ МП, які в попередні роки, попри потужну підтримку влади та ТБ, збирали на День Хрещення менше людей, ніж Київський Патріархат. То цього разу ставку роблять на зірок. Пишуть, що на Майдан привезуть мощі святого рівноапостольного князя Володимира, і влаштують над ними рок-концерт, що, як на мене, якось неетично чи що поєднувати. Ну а пропагувати "Русский мир" та Тайожний союз Кирило буде дуетом із самим Володимиром Володимировичем.

Український світ святкуватиме скромніше. У нас 28 липня – традиційна служба у Володимирському кафедральному соборі, а потім Хресний хід до пам'ятника князеві Володимиру. Впевнений, що і цього разу нас буде, як і раніше, настільки багато, скільки треба для того, що Кирило та Путін могли побачити, що в Україні є своя Помісна Православна Церква – Київський Патріархат.

Прошу небайдужих приходити 28 липня до Володимирського собору на бульварі Шевченка. Служба о 9-00, приблизно о 12-00 – початок Хресного ходу.

Дуже важливо проривати інформаційну блокаду і максимально поширювати цю інформацію.

Приєднуйтеся до групи Київська християнська традиція на ФБ

Олег Медведєв

Політтехнолог, віце-президент Української PR-Ліги


Воскресенье 21 июля 2013
Сообщение прочтено 290 раз

Телевизионные ток-шоу в большинстве своём пошли на каникулы. Самое время разбираться во впечатлениях и пытаться ответить на вопросы, которых накопилось очень много. Один из этих вопросов касается представительства в ток-шоу Партии регионов: чего эта партия добивается, какой хочет выглядеть, какой имидж себе создаёт? Создаёт намеренно или же по недосмотру, по ошибке, по недоразумению?

В эфирах ток-шоу Партию регионов в большинстве случаев представляют одни и те же несколько лиц. Раз за разом одни и те же - независимо от тем обсуждения. Универсальные специалисты по всему на свете? Или просто очень сведущие, очень образованные, безгранично интеллектуальные люди - мастера ораторского искусства и виртуозы логики?

В том-то и дело, что нет. Агрессивные речи, состоящие преимущественно из обвинений. Ехидно-самодовольные интонации. Перекошенные от ненависти лица. Крайне неделикатная, мягко говоря, манера поведения. И - злоба, злоба, злоба.

Этак ведь у зрителя может создаться впечатление, что Партия регионов - объединение злых, агрессивных, невоспитанных людей! Что именно эти характеристики и служат идентификатором «свой - чужой»!

«Ви брешете!» - вот едва ли не самое часто используемое телевизионными регионалами выражение. Аргументы, факты? Увы: если используемые телерегионалами аргументы и вызывают какие-либо ассоциации, то разве что с героем рассказа Василия Шукшина «Срезал». Победить в шахматном матче нокаутом - вот такую, как представляется, цель ставят перед собой регионалы - завсегдатаи ток-шоу. Именно так - нокаутом - они и хотят выиграть дискуссию у своих оппонентов. Да нет, не оппонентов - это слово в данном случае вряд ли уместно. Врагами - вот кем считают телезвёзды от ПР всех несогласных с ними.

«Не перебивайте! Дайте сказать! Я ещё не закончила!» - только и слышишь от «бело-голубых» завсегдатаев ток-шоу. И сами в то же время не дают своим визави ни слова сказать. Перебивают, закрикивают, обрывают, оскорбляют, навешивают ярлыки. Если в результате и выходит шоу, то очень уж какое-то провинциальное. И очень уж низкопробное.

«Вас что, в школе не учили, как разговаривать с женщиной?» - голосом на грани истерики вопрошает известная депутат от ПР. Но разве данная депутат-завсегдатай приходит на эфиры в качестве женщины? Или, всё же, в качестве политика, в качестве функции, для которой анатомико-физиологические подробности не так уж важны? Прошу прощения, но выходит и вовсе скверно: «Вы тут все политики, а я одна женщина». Тут не удержаться от ещё одной литературной ассоциации - в данном случае с катаевской мадам Стороженко.

И вот этого совсем не понять. Зачем, зачем, зачем? Ради чего и с какой целью Партия регионов посылает и посылает на ток-шоу людей, которые превращают любую самую интеллектуальную (и самую нейтральную по тематике!) дискуссию в позорную базарную склоку?

Может быть, у регионалов просто нет никого другого в запасе? Может, остальные будут выглядеть совсем уж бледно? Да, вроде бы, нет - взять хотя бы интеллигентного, толерантного и логично мыслящего Юрия Мирошниченко. Увы, слишком редкого гостя на ток-шоу. А может, Партии регионов просто нечего сказать по существу - вот для этого она и пользуется услугами людей, поднаторевших в создании шумовых эффектов?

А может... нет, не может быть... но, похоже, Партия регионов и всех нас, украинцев-зрителей, считает вот такими же - базарными и скандальными? Может, она искренне верит, что нам всем нравится, когда любой спор решается одним-единственным способом - вцепившись оппоненту в горло? Может, она полагает, что всем нам, зрителям, только и нужен, что лишний повод поулюлюкать? Это Партия регионов о нас, о наших с вами
Читать


Суббота 20 июля 2013
Сообщение прочтено 285 раз

Владимир Билинский

Родился в 1936 году в городе Дунаевцы на Хмельнитчине.

Учился в Днепропетровском университете на кафедре мостостроения.

В 1959 году получил направление в Караганду. Начинал мастером мостостроительной бригады.

Выходил на пенсию с должности заместителя министра.

Построил около сотни мостов в Казахстане и Сибири.

"Никогда не был очень религиозным или наоборот антирелигиозным. В 1980-х, когда более-менее можно было ходить в церковь, не делал этого. Там разговаривали на русском языке. Надо было обращаться к Богу не от души, не своим языком. Меня от этого коробило."

В 1999 году переехал в Украину.

Женат. Жена - Любовь Сергеевна - русская. Имеет сына Игоря и внуков.

В середине 1980-х годов тайно начал писать книгу "Страна Моксель". В ней опровергает российские исторические мифы. Отрицает славянское происхождение русских и правдивость "летописных сводов". Называет их фальшивкой царицы Екатерины. Считает Россию преемницей "Золотой Орды". Развенчал миф об Александре Невском. Называет его самым большим прислужником Орды. Книгу стали напечатать в Казахстане. В Украине вышел трехтомник "Страны Моксель" и два тома "Москвы Ордынской".

Живет в Киеве.

Почему украинцы так много говорят о русских?

- Когда-то мы с ними были связаны, потому что были в составе Российской империи или Советского Союза. Во Львовской или Волынской области больше говорят о Польше. Митрополия всегда пытается истребить прослойку интеллигенции, навязать местному народу свой язык. Украинский народ трижды порождал интеллигенцию. Первое - во времена Киевской Руси. В 14-16 веках поляки пытались покатоличить украинскую элиту. Последним сдался князь Василий Острожский. Его старший сын Януш был уже католиком, а младшего Александра, который был православным, поляки отравили. Тогда казалось, что народ больше не способен родить новую элиту. Однако родил казачество, тогдашних полковников, гетманов. Тогда россияне русифицировали их. Навязали свой язык, культуру, быт. Третий раз элиту всколыхнул Тарас Шевченко в конце 19 - начале 20 века. Ее истребила большевистская власть.

Александр Солженицын развенчал российский мессианизм. Говорил, что россияне больше всего пострадали от коммунизма.

- Он сознательно, каким бы не был демократом, пропагандировал русскую идею, шовинизм. В своем произведении "Как нам обустроить Россию" отметил, что подавляющее большинство украинских и казахских областей должно войти в новую Россию. Хотя в 1944-1945 гг. он как бы стал демократом. Солженицын заварил кашу стравливания народов, а расхлебывать ее приходилось населению.

Возможно, утверждение, что россияне шовинисты - это стереотип?

- Русский никогда не ответит вам на украинском, даже если знает язык. Наоборот захочет, чтобы вы перешли на его язык. Потому что считает себя хозяином. Не потому, что он плохой, а так его воспитали.
...
Читать


Вторник 9 июля 2013
Сообщение прочтено 171 раз

Украинская милиция охраняет господствующие классы и элиты от обычных граждан, а не борется с преступностью. Об этом корреспонденту "Росбалта" заявил российский политолог Андрей Окара.

По его словам, в стране милиция является органическим продолжением власти и государства. "Она охраняет господствующие классы и элиты. В любом государстве, где есть жесткий антагонизм между элитой и внеэлитными слоями, милиция всегда является боевой дружиной власти. И всегда там присутствует колоссальная коррупция, потому что есть негласный договор между властью и т.н. правоохранителями. Последние по этому негласному договору обязаны охранять доминирующие классы от народа, а взамен государство фактически позволяет им беспредельничать". – отметил эксперт.

"Именно поэтому и в России, и на Украине мы видим за последние годы, что милиционеров стали бояться значительно больше, чем при советской власти. Теперь при виде милиционера его просто пытаются обойти. Это не уникальный случай Украины – так происходит во всех государствах определенного типа. Хотя в любой системе при любых обстоятельствах есть честные и добросовестные люди, но, с точки зрения системы, правоохранители сегодня защищают власть в обмен на право творить произвол", – резюмировал Андрей Окара.

Из такого мероприятия восстание не разгорится, но в случае кумулятивного эффекта, если случится несколько таких ситуаций в разных вещах – это может стать для власти началом конца. Чем сильнее унижают человека, тем сильнее протестный эффект.

Напомним, что 26 июня трое мужчин изнасиловали и избили 29-летнюю жительницу поселка Врадиевка Ирину Крашкову. У нее диагностированы открытые переломы черепа в нескольких местах, резаные раны головы, лица, множественные ушибы и гематомы. Видео с показаниями потерпевшей можно посмотреть здесь. Врадиевский районный суд арестовал на 60 суток лейтенанта милиции Дмитрия Полищука и таксиста Сергея Рябиненко, обвиняемых в жестоком изнасиловании 29-летней жительницы поселка. Третий насильник Евгений Дрижак задержан 2 июля.

РОСБАЛТ



Понедельник 8 июля 2013
Сообщение прочтено 309 раз

Партия регионов и Коммунистическая партия Украины создали позорный прецедент мирового масштаба. Об этом заявил депутат Верховной Рады от ВО "Свобода" Анатолий Витив, комментируя обращение 148 депутатов ВР к сейму Польши с просьбой осудить действия Украинской повстанческой армии в 1943 году на Волыни.

По его мнению, просьбу 148 депутатов от ПР и КПУ можно трактовать как государственную измену. "Партия регионов и коммунисты создали позорный прецедент мирового масштаба: никогда парламентарии одного государства не просили парламентариев другой осудить собственный народ", - подчеркнул А.Витив. Он отметил, что обращение ВР в сейм играет на руку польским шовинистам и всем враждебным к независимости Украины силам.

"Заявления такого содержания - это нож в спину всем украинцам. Это надругательство над памятью наших предков, которые веками вели борьбу за свободу и независимость Украины с различными оккупантами"
, - подчеркнул представитель ВО "Свобода". По его словам, мало того, что Партия регионов и коммунисты не считают голодомор 1932-1933 годов геноцидом, так теперь они обвиняют в геноциде собственный народ.
...
Читать


Назад123456789Вперед | Указать страницу