На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією.

Уявіть, що у вас з'явився сусід родом десь із Улан-тайги, оголосив вас своїм родичем, навітьбратом, й на цій підставі привласнив ваше прізвище, ім'я та по-батькові. Ви, натурально, як людина трохи боязка й делікатна, кажете – тоді я перейду на прізвище матері, аби нас не сплутали. Це добре – каже сусід, і привласнює ваше свідоцтво про народження. Ви робите собі інше – з новим прізвищем і датою, аби вважатися молодшим. Користуючись вашим свідоцтвом сусід виробляє собі пашпорт на ваше колишнє ім'я, й забирає ваші юридичні права на власність. Ваша жінка йде до нього разом із вашою квартирою, бо їй набридла ваша занадта делікатність у сексі, окрім того, офіційно він є її чоловіком.

Це не марення, це історичний факт. Так було не лише з нами та нашим сусідою – Москвою, подібне сталося у Габсбургів із Гогенцоллернами. Габсбурги кілька століть очолювали германську націю й завжди асоціювалися з германською нацією. Порівняно нещодавно з'являються прусські (тобто, мутного походження) вискочки Гогенцоллерни, й проголошують себе найголовнішими германцями. Раз так – кажуть наївні Габсбурги – ми будемо називатися австро-угорцями.

Зрештою, в Габсбургів не стало ні провідництва в Германії, ні володіння Угорщиною, й навіть до Австрії їх нині не допускають, згідно з спеціяльним австрійським законом. На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією. Вони вкрали у нас цю назву нещодавно, десь тоді ж, як нечистокровні прусські німці почали заявляти свої перші претензії на провідництво германцями. З кінця п'ятнадцятого століття московські хани титулуються в т. ч. й великими князями, а згодом царями всія Русі. Й це багатьох вводить в оману. Неосвічені люди вважають, що Московський улус був Руссю.

Пояснюю. Титул означає часто не фактичне володіння, а лише претензії. Для прикладу, ті самі Габсбурги до 1918 року мали титул "апостольські королі Єрусалиму", хоча жодним Єрусалимом не володіли, й навіть не були євреями. Шведські монархи до останнього часу титулувалися "королями готів", хоча Остготія – це північна Італія, Візіготія – Іспанія, Причорноморська Готія – Україна. З кінця вісімнадцятого століття титул Романових майже відповідав їхнім фактичним володінням – вони загарбали більшу частину Русі, тобто України. Проте, москалі від цього не стали росіянами. Так Вікторія – королева англійців – взяла титул імператриці Індії, й справді володіла Індією, але ні вона сама, ні її англійці не стали індусами.

Якщо ми прагнемо повернути втрачені землі, зберегти своє майно, захистити наших жінок, ми не повинні називати москалів нашим справжнім іменем. Ми зобов'язані відібрати в них наше свідоцтво про народження. Русь (або грецькою – Росія) – це ми. А вони – Московія.Так і має бути в наших шкільних підручниках, на географічних картах, на шляхових покажчиках і прикордонних стовпах. Офіційні установи Московії в Україні не мають права використовувати назву "Росія". Це має бути заборонене українським судом. За це треба боротися.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого. 

Московсько-петербурзька бюрократія у вісімнадцятому столітті остаточно закріпачила своє підвладне різноплемінне населення, і
Читать

Владимир Билинский

Родился в 1936 году в городе Дунаевцы на Хмельнитчине.

Учился в Днепропетровском университете на кафедре мостостроения.

В 1959 году получил направление в Караганду. Начинал мастером мостостроительной бригады.

Выходил на пенсию с должности заместителя министра.

Построил около сотни мостов в Казахстане и Сибири.

"Никогда не был очень религиозным или наоборот антирелигиозным. В 1980-х, когда более-менее можно было ходить в церковь, не делал этого. Там разговаривали на русском языке. Надо было обращаться к Богу не от души, не своим языком. Меня от этого коробило."

В 1999 году переехал в Украину.

Женат. Жена - Любовь Сергеевна - русская. Имеет сына Игоря и внуков.

В середине 1980-х годов тайно начал писать книгу "Страна Моксель". В ней опровергает российские исторические мифы. Отрицает славянское происхождение русских и правдивость "летописных сводов". Называет их фальшивкой царицы Екатерины. Считает Россию преемницей "Золотой Орды". Развенчал миф об Александре Невском. Называет его самым большим прислужником Орды. Книгу стали напечатать в Казахстане. В Украине вышел трехтомник "Страны Моксель" и два тома "Москвы Ордынской".

Живет в Киеве.

Почему украинцы так много говорят о русских?

- Когда-то мы с ними были связаны, потому что были в составе Российской империи или Советского Союза. Во Львовской или Волынской области больше говорят о Польше. Митрополия всегда пытается истребить прослойку интеллигенции, навязать местному народу свой язык. Украинский народ трижды порождал интеллигенцию. Первое - во времена Киевской Руси. В 14-16 веках поляки пытались покатоличить украинскую элиту. Последним сдался князь Василий Острожский. Его старший сын Януш был уже католиком, а младшего Александра, который был православным, поляки отравили. Тогда казалось, что народ больше не способен родить новую элиту. Однако родил казачество, тогдашних полковников, гетманов. Тогда россияне русифицировали их. Навязали свой язык, культуру, быт. Третий раз элиту всколыхнул Тарас Шевченко в конце 19 - начале 20 века. Ее истребила большевистская власть.

Александр Солженицын развенчал российский мессианизм. Говорил, что россияне больше всего пострадали от коммунизма.

- Он сознательно, каким бы не был демократом, пропагандировал русскую идею, шовинизм. В своем произведении "Как нам обустроить Россию" отметил, что подавляющее большинство украинских и казахских областей должно войти в новую Россию. Хотя в 1944-1945 гг. он как бы стал демократом. Солженицын заварил кашу стравливания народов, а расхлебывать ее приходилось населению.

Возможно, утверждение, что россияне шовинисты - это стереотип?

- Русский никогда не ответит вам на украинском, даже если знает язык. Наоборот захочет, чтобы вы перешли на его язык. Потому что считает себя хозяином. Не потому, что он плохой, а так его воспитали.
...
Читать

Схоже, найближчим часом українську ГТС, як казали за радянських часів, можуть "зкомуниздити". Іншими словами, її так "покращать", що більше не знайдуть, або знайде один лише "Газпром". 

Уряд подав до Верховної Ради законопроект, що пропонує зняти заборону на приватизацію держпідприємств, дочірніх підприємств НАК "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації. Законопроект пропонує дозволити здійснювати приватизацію за простим рішенням Кабінету міністрів.

Також пропонується внести зміни до закону "Про приватизацію державного майна" і дозволити оренду об'єктів магістрального трубопровідного транспорту. А де дозволена оренда, там дозволена і приватизація, за штучно створені борги. Чинний уряд дозволяє приватизацію і просто так – задарма.

У разі прийняття такої ініціативи, за рішенням уряду можна буде здійснювати відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі держпідприємств, що здійснюють діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами та його зберігання в підземних сховищах.

Також дозволять передачу основних фондів акцій і часток таких підприємств з балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного капіталу інших юридичних осіб, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, акцій і часток.

Ключовий момент такої ініціативи - надання владі права просто віддавати іноземній державі українську ГТС. І не тільки її, а будь що! У Законі "Про приватизацію державного майна" пропонується внести такі правки: "Приватизація державного майна здійснюється відповідно до цього Закону або положень, передбачених міжнародними договорами… Якщо міжнародним договором, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у цьому законі,то застосовують правила міжнародного договору". 

По-суті, це відкриває шлях до одномоментної капітуляції в цілій низці сфер.  ГТС, яку український народ створював десятиліттями, уряд, що доживає останні місяці, зможе здати навіть не за гроші, а за міжнародним договором - Росії. Цим законопроектом влада легалізує можливість робити з ГТС та унікальними підземними газосховищами, все, що схоче.

Пропозиції Кабміну чітко спрямовані на розпродаж державної ГТС шматками за рішенням урядовців, які не забудуть при цьому про свій особистий інтерес на майбутнє. Тусовка з 20 людей, які називаються Кабміном, роздаватимуть останні шматки держвласності в інтересах ще трьох осіб, які називаються "Сім‘єю".

Від того, пообіцяють владі дачу в Підмосков‘ї чи Монако, залежатиме доля унікальних господарських комплексів України, створених цілими поколіннями, що прямо, найбезпосереднішим чином впливають на національну безпеку.

Стаття 111 Кримінального Кодексу чітко визначає поняття державної зради - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави, і карається цей злочин позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років".

Чому влада йде на це після трьох років? Тому, що злодійкувата влада
Читать

 Лідер ЛДПР та кандидат на посаду глави держави Володимир Жириновський запропонував росіянами обирати не президента, а царя.

"Одразу кидається в очі неросійське слово - президент. Чому нас так не поважають? Чому чужою мовою ми повинні називати найвищу посаду в нашій країні? Давайте назвемо її - глава Росії, по суті, російський цар!", - закликав він у своїй статті для газети "Известия".

Жириновський звернув увагу, що "президент" в перекладі російською означає "попереду сидить".

"Якось це кострубато і невизначено сприймається", - вважає він.

"А в Росії ми зазвичай говоримо: "з голови все починається", "ця людина – голова", "хліб усьому голова" тощо. Тобто нам навіть за змістом ближче "голова", воно більш зрозуміле, рідніше. Або інше гарне слово - правитель. Чим він займається? Він править. От і давайте будемо собі обирати правителя Росії або главу Росії. Змінили ж ми парламент на Державну думу", - написав Жириновський.

Він також хоче, щоб Росія стала парламентською республікою, і керівника країни обирала би Державна дума.

"Росія повинна бути єдиною централізованою країною, в якій не залишилося б місця для регіональних князьків, які підтримують хабарників, екстремістів і терористів", - додає Жириновський і пропонує проводити розподіл всередині держави не за національними кордонами, а за губерніями, як це було прийнято в Російській імперії.

Десь зодва роки та трохи волі вистачило б Україні, аби повністю відмовитися від споживання російського газу.

Проблему становить система наживи на газі через комуненерго, та інші схеми. Справа не тільки в керівництві країни - багато людей, в т.ч. Опозиціонери, годуються з теми. Тема сама призводить до величезного переспоживання газу. Навіть якби на Януковича зійшов Святий Дух і він вирішив змінити ситуацію, йому довелося б витримати невеличку громадянську війну.

Нажаль, в наших умовах, незалежність не може триматися на крадіжці.

Коли онук, згодом, коли все закінчиться, питатиме у вас: де поділася наша незалежність? Відповідайте: ми її у себе вкрали.

Дмитро Корчинський

 "Коли ми, нарешті, здобули незалежність, чому мова окупаційної влади має ставати другою мовою країни?", - риторично запитав Тоомас Ільвес.


Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес в інтерв'ю швейцарській газеті Der Bund назвав російську "мовою окупаційної влади".

Під час інтерв'ю журналіст згадав про сучасні відносини Естонії та Росії та зауважив, що вони ускладнені тим, що приблизно одна чверть населення Естонії, яка вважає російську мову рідною, відноситься "до більш низького економічного класу".

У відповідь Ільвес наголосив, що протягом 50 років росіяни в Естонії були привілейованою "нацією панів".

"Тепер, оскільки у них більше немає привілеїв, деякі люди розглядають це як втрату", - сказав Ільвес.

Президент також відповів на запитання про те, чому російська в Естонії не є офіційною мовою.

"А чому має бути? Наприклад, ми окупували вашу країну, а через 50 років ми говоримо, що ви повинні зробити естонську мову державною. Окупаційна влада захоплює країну, депортує сотні тисяч людей в Сибір і надсилає сюди своїх людей. І тепер, коли ми, нарешті, здобули незалежність, чи повинна мова окупаційної влади бути другою мовою країни? Не задавайте мені смішні питання! Моя порада: росіяни за походженням мають потурбуватися про естонське громадянство", - заявив він.

Нагадаємо, раніше категорично проти надання російській мові державного статусу виступив президент Латвії Андріс Берзіньш. "Єдине, що я можу пообіцяти щодо мови: поки щось у цій справі буде залежати від мене, такого не станеться. А якщо станеться, то я залишу цю посаду", - запевнив він.