В УПЦ Московського патріархату вже давно існують самостійницькі настрої, однак до відкритої конфронтації з РПЦ справа не доходила. Принаймні, досі.

Однак євроінтеграційний поворот вектора української зовнішньої політики може покласти початок процесам, що приведуть УПЦ до автокефальності.

Лист на підтримку європейського вибору України, складений главами найбільших українських церков, серед інших був підписаний і главою УПЦ МП митрополитом Володимиром (Сабоданом). Цей підпис – зрідні ляпасу Москві.

Мова перш за все про тон листа, за стриманістю і зваженістю якого прослідковується чіткий месседж: Україна йде до Європи, це доконаний факт і Москві з цим доведеться змиритися. «Сподіваємося, що російський народ і держава будуть визнавати і поважати право України як незалежної держави, вибирати свій шлях у майбутнє - так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет РФ», - йдеться у посланні.

Путіну недвозначно натякнули, що його думка більше не є визначальною. Причому зробив це той, хто керує найбільшою в Україні церквою, в назві якої навіть стоїть додаток «МП».

І Путіну доведеться мовчки проковтнути цю образу. По-перше, тому що УПЦ МП неможливо оголосити «митну війну» чи перекрити газ. По-друге, УПЦ МП має незрівнянно більший вплив на душі і серця сотень тисяч своїх прихожан, аніж Путін і його команда разом взяті. І по-третє – якщо російська влада необачно розкритикує вчинок митрополита Володимира, то тим самим вона лише підштовхне УПЦ МП до автокефалії.

Окрім тону самого листа, підпис Володимира різко контрастує з риторикою, властивою главі РПЦ Кирилу – той не приховує свого скепсису щодо євроінтеграції, виступаючи носієм перш за все російської великодержавної ідеї. «Брязкальця дуже привабливі. І не тільки в часи Миклухо-Маклая», - заявляв Кирило з приводу ЄС.

Тому позиція Володимира – це, по суті, відверте, неприховане порушення субординації. УПЦ, яка завжди йшла у фарватері російського курсу, несподівано вийшла з-під контролю.

Мотивація Володимира невідома: чи то він справді схилився до цивілізаційного вибору на користь ЄС, чи то просто бажання Януковича для митрополита важливіші за бажання Путіна і Кирила – але у дражливому питанні української євроінтеграції Росія втратила союзника, на якого розраховувала.

А для глави РПЦ Кирила додатковим ударом стало те, що підпис Володимира стоїть поряд з підписом глави УПЦ КП Філарета, якого було піддано анафемі ще у 1997 році за розкольництво. Це не просто неповага, це виклик.

І цей виклик може слугувати ще одним доказом на користь того, що в УПЦ МП посилилися автокефальні настрої. Причому потенційно мова може йти не просто про вихід УПЦ з-під влади Москви, а й про об’єднання двох українських патріархатів в єдину помісну церкву. Цю ідею у свій час відстоював Віктор Ющенко. Щоправда, протиріч і проблем на цьому шляху буде безліч, однак початок зрушенням покладено.

Але Москва не буде сидіти, склавши руки, і спостерігати, як одна з найбільших релігійних громад дрейфує у бік автокефалії і ненависного Євросоюзу. Увесь останній рік проти Володимира велася активна пропагандистська робота, але не тільки.

Користуючись хворобою глави церкви, у лютому митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел спробував скликати Синод – з тим, щоб внести зміни до Статуту УПЦ МП і надати Кирилу право затверджувати ієрархів української церкви. Не виключено, що Агафангел і сам був не проти посісти місце Володимира за підтримки Москви.

І хоче змова зазнала невдачі, все ж робота з усунення Володимира триває і далі. Це дає підстави у тяжінні Володимира до автокефалії
Читать

Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник не мав на меті принижувати українську мову і розпалювати національну ворожнечу, коли українців назвав недорасою, а українську мову «якоюсь нещасною». Такого висновку дійшов експерт відділу філософських проблем етносу та нації Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України В.Б.Фадєєв.

В експертизі зокрема зазначається: «Власне кажучи, виступ Мірошника Р.В. на сесії Луганської обласної ради являє собою типовий зразок привертання уваги до мовного питання і відображає позицію з цього питання, що є домінантною в місцевих радах сходу і півдня України. Специфічним для неї є прагнення зберегти наявне становище у мовній сфері та невизнання проблеми у розвитку української мови. Не випадково, що цей виступ спрямований на підтримку Закону України «Про основи державної мовної політики», положення якого викликали в суспільстві чергову дискусію навколо «мовного питання».
Разом з тим самий характер цього виступу, його спрямованість і політичне забарвлення не дозволяють стверджувати, що депутат Луганської обласної ради Мірошник Р.В. мав на меті розпалювати національну ворожнечу та принижувати українську мову. Наявні у виступі висловлення, на кшталт, «Да что же это за язык-то такой несчастный, если его нужно защищать от всего?» слід вважати, радше, полемічними мовними зворотами, безпосередньо не спрямованими на приниження української мови».

...
Читать

Партия регионов и Коммунистическая партия Украины создали позорный прецедент мирового масштаба. Об этом заявил депутат Верховной Рады от ВО "Свобода" Анатолий Витив, комментируя обращение 148 депутатов ВР к сейму Польши с просьбой осудить действия Украинской повстанческой армии в 1943 году на Волыни.

По его мнению, просьбу 148 депутатов от ПР и КПУ можно трактовать как государственную измену. "Партия регионов и коммунисты создали позорный прецедент мирового масштаба: никогда парламентарии одного государства не просили парламентариев другой осудить собственный народ", - подчеркнул А.Витив. Он отметил, что обращение ВР в сейм играет на руку польским шовинистам и всем враждебным к независимости Украины силам.

"Заявления такого содержания - это нож в спину всем украинцам. Это надругательство над памятью наших предков, которые веками вели борьбу за свободу и независимость Украины с различными оккупантами", - подчеркнул представитель ВО "Свобода". По его словам, мало того, что Партия регионов и коммунисты не считают голодомор 1932-1933 годов геноцидом, так теперь они обвиняют в геноциде собственный народ.
...
Читать

Кабинет Министров Украины намерен внести изменения в постановления от 27 июня 2003 N992 «О размере отчислений производителями и импортерами оборудования и материальных носителей, с применением которых в домашних условиях можно осуществить воспроизведение произведений и исполнений, зафиксированных в фонограммах и (или) видеограммах».

Изменения предполагают введение специального сбора с импортеров и производителей техники, с применением которой в домашних условиях можно осуществить воспроизведение произведений, зафиксированных в фонограммах и (или) видеограммах.

В частности, предлагается обложить налогом плееры, музыкальные центры, магнитофоны, жесткие и оптические диски, автомагнитолы, видеомагнитофоны, DVD-проигрыватели, ноутбуки, мобильные телефоны, планшеты, лазерные диски, карты памяти, флеш-карты и кассеты.

Размер отчислений для импортеров применяется в процентах стоимости оборудования, для производителей - в процентах отпускной цены. В целом размер сбора колеблется до 1-1,5% от цены.

Проект документа размещен на сайте Государственной службы интеллектуальной собственности. Он вынесен на общественное обсуждение, которое будет продолжаться до 22 июня.

Показатели экономического роста ниже ожидаемых в первом квартале текущего года заставили правительство РФ откорректировать темпы роста ВВП в 2013-ом году с 3,7 до 2,4%. 16 мая на заседании правительства министр экономического развития Андрей Белоусов определил две, по его мнению, важнейшие причины замедления: плохие результаты роста мировой экономики, в частности стран зоны евро, которые являются самыми главными потребителями русских энергоносителей, а также денежно-кредитная политика государства, сохранившего высокие процентные кредитные ставки, которые при одновременном укреплении рубля спровоцировали падение конкурентоспособности российских предприятий и затормозили их экономическую активность.

Невзирая на то, что экономика уже вошла в зону стагнации, правительство Дмитрия Медведева до сих пор не предложило решений, которые могли бы повлиять на замедление спада макроэкономических показателей роста. Скорее всего, в расчете, с одной стороны, на улучшение экономической ситуации в европейских государствах и ожидая роста спроса на российское сырье, а с другой стороны, на то, что, мол, еще не исчерпался потенциал роста экономики, которая, согласно предыдущим оценкам, может развиваться на уровне 4-5% роста ВВП ежегодно.

Правительство Дмитрия Медведева заявляет, что низкие результаты первого квартала – рост ВВП на 1,6% – имеют временный характер и уже во втором полугодии он будет составлять, по меньшей мере, 3%, что позволит достичь заложенного до конца 2013 года роста ВВП на уровне 2,4%. Оптимизм правительства не портят даже последние и очень пессимистические прогнозы Европейского Банка Реконструкции и Развития, которые говорят о максимуме в 1,8% роста ВВП в России в течение 2013 года, отмечая, что спад не временный, а скорее такой, что свидетельствует о стойкой тенденции.
...
Читать

Схоже, найближчим часом українську ГТС, як казали за радянських часів, можуть "зкомуниздити". Іншими словами, її так "покращать", що більше не знайдуть, або знайде один лише "Газпром". 

Уряд подав до Верховної Ради законопроект, що пропонує зняти заборону на приватизацію держпідприємств, дочірніх підприємств НАК "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації. Законопроект пропонує дозволити здійснювати приватизацію за простим рішенням Кабінету міністрів.

Також пропонується внести зміни до закону "Про приватизацію державного майна" і дозволити оренду об'єктів магістрального трубопровідного транспорту. А де дозволена оренда, там дозволена і приватизація, за штучно створені борги. Чинний уряд дозволяє приватизацію і просто так – задарма.

У разі прийняття такої ініціативи, за рішенням уряду можна буде здійснювати відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі держпідприємств, що здійснюють діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами та його зберігання в підземних сховищах.

Також дозволять передачу основних фондів акцій і часток таких підприємств з балансу на баланс, в концесію, оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного капіталу інших юридичних осіб, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів, акцій і часток.

Ключовий момент такої ініціативи - надання владі права просто віддавати іноземній державі українську ГТС. І не тільки її, а будь що! У Законі "Про приватизацію державного майна" пропонується внести такі правки: "Приватизація державного майна здійснюється відповідно до цього Закону або положень, передбачених міжнародними договорами… Якщо міжнародним договором, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у цьому законі,то застосовують правила міжнародного договору". 

По-суті, це відкриває шлях до одномоментної капітуляції в цілій низці сфер.  ГТС, яку український народ створював десятиліттями, уряд, що доживає останні місяці, зможе здати навіть не за гроші, а за міжнародним договором - Росії. Цим законопроектом влада легалізує можливість робити з ГТС та унікальними підземними газосховищами, все, що схоче.

Пропозиції Кабміну чітко спрямовані на розпродаж державної ГТС шматками за рішенням урядовців, які не забудуть при цьому про свій особистий інтерес на майбутнє. Тусовка з 20 людей, які називаються Кабміном, роздаватимуть останні шматки держвласності в інтересах ще трьох осіб, які називаються "Сім‘єю".

Від того, пообіцяють владі дачу в Підмосков‘ї чи Монако, залежатиме доля унікальних господарських комплексів України, створених цілими поколіннями, що прямо, найбезпосереднішим чином впливають на національну безпеку.

Стаття 111 Кримінального Кодексу чітко визначає поняття державної зради - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави, і карається цей злочин позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років".

Чому влада йде на це після трьох років? Тому, що злодійкувата влада
Читать

Читая и перечитывая транскрипт лекции "Содержание прогрессивной национальной альтернативы" профессора Гарвардской школы права Роберто Унгера (Бразилия), прочитанной им в Киево-Могилянской Академии 11 декабря 2012 года, оказываешься в очень непривычной ситуации. Так у нас в Украине не мыслят ни политики, ни экономисты-эксперты, ни преподаватели университетов.

Прежде всего, поражает масштаб мышления лектора. Унгер позиционирует Украину в целом мире, напрочь отказываясь обсуждать ее взаимоотношения с Россией (даже слово "Россия" в тексте его лекций не встречается).

Его базовое представление – "мятежная национальная стратегия" – почти невозможно у нас в Украине. Чтобы поднять "мировой мятеж", как пытаются это делать Бразилия, Китай, Россия, Индия, нужно понимание – против чего собственно мятеж.
...
Читать

ВО "Свобода" подасть до суду на газету "Daily Mail" у зв'язку із спотворенням резонансного висловлювання народного депутата Ігоря Мірошниченка про голлівудську актрису Мілу Куніс.

Власть все делает для того, чтобы объединить своих оппонентов. Это очевидно. И мне непонятно, зачем власть это делает. Возможно, оппозиция смогла кого-то туда внедрить, и он побуждает власть к тем поступкам, которые с точки зрения здравого смысла объяснить очень сложно», - сказал директор Агентства моделирования ситуаций Виталий Бала, комментируя ситуацию с подсчетом голосов на избирательных участках по выборам народных депутатов.

По его мнению, «проблемные» окружкомы, фактически, сломали систему того равновесия, которое могло установиться после выборов.

«Это делегитимизация выборов, как внутри страны, так и за ее пределами» - подчеркнул политолог.

Вместе с тем, он отметил, что с приходом представителей ВО «Свобода» в парламент в стране происходит переформатирование политического поля. «И это хорошо», - считает он.

Кроме того, говоря о политической культуре, В.Бала высказал мнение о том, что судебные тяжбы должны касаться не только субъектов избирательного процесса, но и тех, кто не обеспечил права этих субъектов.

«В таких случаях я бы подал в суд, начиная с президента, который не прогарантировал мои конституционные права, на того судью, который позволил себе такие вещи делать и окружные избирательные комиссии, а потом, безусловно, и к ЦИК», - резюмировал политолог.