Авторизация
Меню
Категории
fake (1)
ZOG (4)
Азаров (8)
алкоголь (2)
Аль-Джазіра (1)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (11)
армагедон (1)
атракціон (1)
афера (2)
Бабин Яр (1)
бабло (16)
Бандера (1)
бандити (5)
барыги (10)
безблагодатна церква (2)
безробіття (2)
бидло (2)
Близький Схід (1)
бляди (4)
борги (3)
бордель (8)
бренд (1)
брехня (7)
Брехня голокосту (1)
бюджет (3)
в'язниця (2)
вибори (1)
ВІДЕО (1)
війна (7)
вітання (1)
влада (14)
вторая мировая война (1)
ГАЗ (2)
Газпром (3)
гендлювання (16)
гени (1)
геноцид (1)
герої (4)
гетто (5)
гешефт (5)
гниды (11)
гої (16)
Голодомор (1)
голокость (1)
гомосексуализм (3)
гонево (9)
гра (4)
громада (2)
Гроші (5)
ГуSSкій міръ (6)
ГУЛАГ (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (3)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (4)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (2)
дівчата (1)
діснейленд (2)
діти (1)
Добрі новини (8)
документи (3)
друга світова війна (1)
дружба (1)
ересь (2)
ерзац-сир (1)
євреї (2)
Європа (3)
жиди (1)
жидівська поліція (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (4)
жидофашизм (2)
ЖКГ (1)
жопа (3)
зайди (4)
заколот (3)
закон (1)
зарази (1)
збочення (4)
злидні (1)
злочин (2)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
ізраїль (1)
імперія (7)
Індустрія голокосту (1)
Інтернет (1)
інформаційні війни (5)
Історія (6)
карлики (1)
картина мира (5)
кацапи (10)
КГБ (2)
Київ (1)
книги (1)
ковбаса (3)
кокаїн (2)
коммуналка (1)
комунізм (1)
комунофашизм (3)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (3)
корупція (5)
Костусєв (1)
круки (1)
ксенофобія (2)
курва (2)
курви (4)
лайно (2)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (11)
Лохокост (1)
луценко (1)
Львів (1)
майстер-клас (1)
малюнки (1)
маніпуляції (14)
масони (1)
масонізм (1)
матюки (2)
менти (1)
Мистецтво (2)
міфи (5)
мова (1)
мордва (3)
москалі (11)
московиты (12)
московские пархатые (3)
Моссад (1)
мрази (5)
мракобесие (5)
мудаки (12)
народ (1)
нацизм-комунізм (3)
нацизм-сіонізм (1)
недоумки (5)
неосталіністи (3)
Німеччина (1)
німці (1)
окупанти (8)
олигархи (1)
ООН (1)
ординці (2)
ОУН (1)
партия рецидивистов (3)
Петлюра (1)
пидорасы (12)
погроми (1)
Поезії (1)
полезная информация (1)
Польща (1)
попи (2)
пошуковики (1)
права человека (1)
провокатори (1)
Прогноз (3)
продажна церква МП (2)
пропаганда (7)
проституция (1)
психотерор (2)
Путин (2)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (7)
ревізіонізм (3)
ревізіонізм голокосту (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (7)
режим (2)
рейтинг (1)
реформы (2)
розваги (1)
розстріли (1)
російці (11)
российский язык (1)
сатанизм (1)
сатаністи (1)
світлини (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (1)
секс (1)
секта (1)
сергианство (3)
сіонізм (1)
скандал (3)
совки (6)
соціальні мережі (1)
Соціологія (1)
СРСР (2)
стереотипы поведения (2)
студенти (1)
стукачи (1)
суд (1)
сша (2)
Табачник (6)
таємниці (4)
талмудическая ложь (1)
тарифи (3)
татари (1)
телебачення (2)
терор (2)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (4)
украинофобия (2)
Україна (6)
українофобія (9)
Українська мова (3)
українці (7)
учение созданное евреями для гоев (1)
фальсифікації (5)
фарс (13)
фестиваль (1)
фото (1)
фотошоп (1)
ФСБ (1)
футбол (1)
Хабад (1)
хозари (3)
холокост - это клей (1)
Хрень (11)
хуцпа (1)
царь (1)
цензура (1)
цены (3)
Церква (2)
Церковь (1)
цимес (1)
цицьки (1)
чужі букви (4)
Шоабизнес (1)
Шпана (1)
штучки (7)
Шухевич (1)
юденрат (1)
юдонацизм (3)
юдофашисты (2)
Янукович (12)


Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Четверг 28 ноября 2013
Сообщение прочтено 224 раз
Тема українсько-єврейських стосунків і загалом розмова про єврейську спільноту в Україні є під великим табу. Про це сьогодні, 28 листопада, заявив президент БФ "Україна-Русь" Ростислав Новоженець. 

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html


Среда 4 сентября 2013
Сообщение прочтено 285 раз

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда


Пятница 16 августа 2013
Сообщение прочтено 235 раз

Фото: pl.com.ua

Паломничество хасидов в Умань Черкасской области к могиле их духовного лидера Цадика Нахмана в 2013 году начинается с грандиозного скандала

Крест преткновения

По словам главы Совета общественных организаций Умани Валерия Кислинского, поклонный крест – интернациональный. Его освятили священники нескольких конфессий. Но вся проблема в том, что установлен крест аккурат напротив синагоги, где находится могила лидера брацлавских хасидов ребе Нахмана. А сами хасиды после празднования Рош-ха-Шана проводят традиционное омовение в пруду, над которым возвышается крест. Теперь они требуют от городских властей перенести святыню.

– Мы уважаем другие религии, – говорит представитель Международного фонда имени Раби Нахмана Шимон Бускилла, – и никогда не тронем символ чужой веры. Но, к сожалению, не все наши единоверцы это понимают. Крест могут сломать или повредить. Тогда начнется настоящая война между хасидами и христианами. Мы не можем этого допустить, поэтому и просим перенести крест в другое место.

– Крест мешает сектантам, – сокрушается Валерий Кислинский. – Ведь хасидизм – это ортодоксальная ветвь иудейства. Иначе как сектантами их не назовешь. Наших активистов запугивают – и власть, и силовики, и сами хасиды из-за креста. Местный хасид Соломон Нахман вообще заявил, что закопает нас. Мы обратились в милицию.

Зреет бунт

Заместитель мэра Умани Владимир Виблый предложил активистам перенести крест в другое место и установить еще несколько памятников в городе в поддержку христианства, но уманцы не согласны.

– Хасиды приезжают на нашу землю, вот и пусть ведут себя соответствующим образом – как в гостях, а не указывают хозяевам, что они должны делать, – возмущается уманец Павел Проценко.

– Если тронут крест, мы пойдем с ответным визитом к могиле их Цадика, – возмущаются местные.

Не промолчали и представители ВО «Свобода».

– Нас шокировало увиденное, – заявил член Уманского городского комитета партии Сергей Яремчук. – Мы немедленно вызвали милиционеров и требуем расследовать это не как хулиганство, а как вандализм. Это провокация с целью разжечь межнациональную вражду. Переносить крест мы не дадим и готовы к адекватному ответу власти и хасидам, которые попытаются это сделать.

Сейчас активисты и «свободовцы» требуют от власти установить круглосуточное дежурство возле святыни.


Понедельник 4 марта 2013
Сообщение прочтено 327 раз

Молодым евреям устроят сильный эмоциональный всплеск, чтобы разжечь у них желание, а массовые убийства помогут им самоидентифицироваться.

Еврейский портал IzRus сообщает, что новый проект "Феникс" инициированный фондом Genesis, центром "Яд Вашем", Сохнутом, организациями "Джойнт" и Claims conference для молодых еврейских лидеров, станет фундаментом дальнейшего развития еврейских общин в странах СНГ,переведя "эмоциональный всплеск" в практическое русло.
Десятки молодых евреев из разных стран СНГ побывавших, или планирующих побывать в Израиле по программе "Таглит", подали заявки на участие в новом образовательном проекте организованном рядом крупных еврейских организаций, работающих в СНГ, США и Израиле. "Феникс" основан на образовательной платформе, включающей в себя как изучение еврейской истории до и после Холокоста,так и последующую реализацию его участниками добровольческих проектов в своих общинах.
В рамках проекта 120 молодых людей в возрасте от 20 до 30 лет и около 20 инструкторов пройдут несколько онлайн-курсов и интерактивный подготовительный семинар во Львове, а затем направятся в Польшу, где посетят исторические объекты, связанные с уничтожением нацистами европейского еврейства - в частности, города Люблин, Варшаву, Краков и Жешов. Вернувшись домой, они приступят к реализацииобразовательных и волонтерских проектов в своих странах проживания
"Этот проект очень сильно отличается от всех иных, в рамках которых группы молодых израильтян или евреев из диаспоры посещают Польшу, или проходят семинары в "Яд Вашем". Тема Холокоста для многих русскоязычных евреев становится одной из опор в вопросе личной самоидентификации, и поездки в места, где происходили массовые убийства евреев всегда сопровождаются сильным эмоциональным всплеском. Молодые люди возвращаются домой,буквально горя желанием начать что-то делать, каким-то образом превратить свои эмоции в продуктивные действия.Но ранее этого не происходило, так как не существовало никаких рамок, никаких структур, способных содействовать им."Феникс" впервые дает им возможность проявить себя, поднять собственные проекты", - заявила порталу IzRus Маша Поллак, директор отделения изучения Холокоста в бывшем СССР в центре "Яд Вашем". 
По окончанию образовательной части "Феникса" всем его участникам предоставят профессиональную помощь в разработке своих идей, помогут в приобретении необходимых знаний и навыков для их осуществления, а также будут постоянно координировать их работу. "Мой будущий проект рассчитан не только на еврейскую молодежь, но и на все обычные школы моего города - Днепропетровска. Я знаю насколько мало времени уделяют в школьной программе теме массового уничтожения евреев, и я часто сталкиваюсь с людьми, которые вообще не знают о чем идет речь, когда слышат слово "Холокост". Я хочу это изменить, для начала - хотя бы в масштабах города", - рассказала порталу IzRus Кристина Романченко. 
23-летняя активистка еврейской общины, Романченко является директором и одним из создателей местной организации МЕОД ("Молодежное еврейское образование Днепропетровска), партнера Сохнута в городе. "У меня довольно большой круг общения, много
Читать

Суббота 2 февраля 2013
Сообщение прочтено 301 раз
22 жовтня 2012 року. У Мальме, третьому за величиною місті Швеції, пройшла демонстрація на підтримку місцевої жидівської громади. Чимало учасників ходи, бажаючі висловити свою солідарність з жидами Мальме, були в кіпах. Приводом для цієї акції став вибух, що пролунав 28 вересня біля дверей будівлі, де проходять збори членів жидівської громади.

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать


Вторник 25 декабря 2012
Сообщение прочтено 235 раз


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 


Понедельник 5 ноября 2012
Сообщение прочтено 305 раз

 

Понад сто років тому відомий німецький філософ, професор Берлінського університету Євген Дюрінг видав книгу «Єврейське питання як питання про расовий характер та про його шкідливий вплив на існування народів, їхню ментальність і культуру».

Лейтмотивом цієї праці є твердження про те, що особливо шкідливим вплив організованого жидівства стає там і тоді, де і коли знижується рівень національного буття. Це твердження є вкрай актуальним для розуміння сьогоднішньої політичної ситуації в Україні, де і «справа», і «зліва» верх беруть політикани жидівського походження або пов’язані з ними особи. Особливо цинічними вони бачаться на правому фланзі, де Клер-Чумаченко, Ю.Тимошенко, Турчинов, Фельдман, Вінський, Бродський, Луценко, Червоненко, Дорошенко та інші жиди й жидівки разом з Ющенком, Балугою, Кириленком, Яворівським, Павличком і такими, як вони, видають себе за «щирих українських патріотів».

Чим це фіглярство закінчується, показує у своїй праці професор Є.Дюрінг, зокрема на прикладі сучасних йому Англії та Франції (подається мовою московського видання 1906 р.).

Всюду, где національная политика страны приходить въ упадокъ, тамъ тотчасъ же выскакивають жиды, стремясь захватить въ свои руки решительное вліяніе на все дела страны. Лучшіе примеры представляютъ Франція и Англія. Міровой престижъ обеихъ этихъ западныхъ державъ упалъ. Во Франціи это былъ быстрый поворотъ, благодаря которому ея временное безсиліє стало всемъ очевидно. Въ Англіи зло подкрадывалось потихоньку, и оно постепенно ослабляло относительное могущество государства. Безтолковая торгашеская политика доказала ея неспособность въ новое время къ достойному действію. Но характерно, какъ выше было упомянуто, что и въ той и въ другой стране неоднократно жиды достигали первенствующаго положенія. Во Франціи при помощи Кремье и другихъ членовъ іудейскаго союза, подъ фирмой оппортунистской полудемократіи, вытянутъ былъ на буксире изъ простого еврейскаго адвоката въ адвокаты отечества г. Гамбетта. Подъ фирмой національной обороны, во время осады Парижа, онъ въ еще незавоеванныхъ частяхъ Франций въ прямомъ смысле слова поставилъ на сцену свою іудейскую склонность къ политике. Въ военномъ деле онъ поступалъ такъ, какъ будто дело шло о какой-нибудь рекламе. Онъ словно на театральной сцене страшно нашумелъ импровизированными солдатами и пушками, а іудейская пресса воспела ему хвалебный гимнъ, какъ будто этому новому Моисею съ его іудейскимъ жезломъ стоило только поднять крикъ, чтобы арміи тотчасъ очистили страну. Но Франціи за эту декоративную оборону и это театральничанье пришлось поплатиться и человеческими жизнями и деньгами. Но какъ вліятельньї во Францій еврейство и еврейская пресса, видно изъ того, что какъ разъ те самые, кемъ это національное фіаско было усилено и подписано, те самые, несмотря на все это, — правда, сначала за кулисами, — сделались правителями Франціи. Такъ, Гамбетта сделался главнымъ режиссеромъ республиканской комедіи, которая была издевательствомъ надъ серьозною свободою и украла національное достоинство, подменивъ его фразами. Оппортунизмъ или, другими словами, политика случайностей по соображеніямъ выгоды есть какъ разъ то самое, что по вкусу безпринципному іудейству. Этимъ оппортунизмомъ, который оцениваетъ благопріятный моментъ по личной прибыльности политическаго гешефта, Гамбетта распоряжался такъ ловко, что этого итальянскаго жида, разыгрывавшаго изъ себя французскаго патріота, можно было раскусить не иначе, какъ разсматривая его просто какъ гешефтмахера. Поддержка со стороны интернаціональнаго еврейскаго союза въ Париже приэтомъ заведываніи политическими делами Франціи была несомненна; уже правительство Луи, тъ.-е. Наполеонъ III, было сильно связано съ жидами, особенно, въ финансахъ съ евреемъ Перейрой! Но и позднее, даже по смерти Гамбетты, главную роль играло сначала тайное, а потомъ нагло открытое жидовское управление
Читать


Пятница 28 сентября 2012
Сообщение прочтено 399 раз

Что представляет собой "Бабий Яр"?

Бабий Яр - урочище в северно-западной части Киева, расположенное на территории между современной ул. Дорогожицкой до Куреневкой (ул. Фрунзе) и между районами Лукьяновка и Сырец. До современной застройки здесь был один из крупнейших в Киеве оврагов - длиной до 2,5 км, глубиной до 30 м. По его дну протекал одноименный ручей, забранный в настоящее время в коллектор.

Впервые под современным названием упоминается в 1401 году, когда хозяйка находившегося здесь трактира (укр. «баба»), продала эти земли доминиканскому монастырю. Бабий Яр приобрел всемирную известность как мнимое место массовых расстрелов гражданского населения, якобы осуществлявшихся нацистскими оккупационными войсками в 1941 году.

Рядом с урочищем Бабий Яр находилась крупная железнодорожная товарная станция «Лукьяновка» с пакгаузами. До Великой Отечественной войны, во время нее и десяток лет после - Бабий Яр использовался как свалка, где сжигался городской мусор, а с октября 1944 г. Бабий Яр использовался как песчаный карьер для кирпичных заводов.

Сейчас на территории Бабьего Яра находятся несколько памятников, мемориалов и памятных знаков жертвам расстрелов. Постановлением Кабинета Министров Украины от 27 декабря 2001 года № 1761 в Государственный реестр недвижимых памятников Украины национального значения занесен «Комплекс памятников на месте массового уничтожения мирного населения и военнопленных в урочище Бабий Яр во время гитлеровской оккупации - между улицами Мельникова, Дорогожицкой и О.Телиги».


Рядом с территорией Бабьего Яра на месте Жидовского кладбища построен телецентр. В неглубокой части оврага работает станция метро «Дорогожичи».

Чем еще известен Бабий Яр?

Весной 1911 года в Бабьем Яру произошло ритуальное убийство православного мальчика-гимназиста Андрея Ющинского, на теле которого было обнаружено множество колотых ран. не было найдено, тело было принесено из другого места. Вскрытие показало, что ребенок был умерщвлен чрезвычайно жестоким способом с причинением сильных страданий. Убийство вызвало большой резонанс и дало следствию основания отрабатывать версию, согласно которой кровь православного ребенка понадобилась для приготовления мацы. 

Чьи захоронения найдены в Бабьем Яру?

Аэрофотосъемка Киева и всей местности Бабьего Яра смогла выявить лишь десять относительно небольших братских могил, которые находятся не в Бабьем Яру, а в ста пятидесяти метрах от ограды немецкого трудового лагеря Сырец в Киеве, в которых захоронено не более одной тысячи человек, умерших, но не убитых в этом трудовом лагере за два года немецкой оккупации (Для справки: в обычной городской больнице СССР на тысячу коек, за год умирало более тысячи человек, то есть имели показатель хуже, чем в немецком концентрационном лагеря). Эта информация полностью подтверждается актом Чрезвычайной комиссии, которая в конце 1943 г. нашла в этих могилах 628 умерших в основном от болезней, голода и истощения.


Читать


Вторник 4 сентября 2012
Сообщение прочтено 414 раз

Мабуть у жодній частині світу ніколи не відбувалось таких страшних звірств, як в Україні, особливо у ХХ ст. Жоден людоїдський режим ніколи не зрівняється з більшовицькою окупацією, яка винищила десятки мільйонів людей. Кращих людей. Винищували після більшовицького перевороту у 1917-1924. Винищували і після закріплення при владі - усіх небайдужих, талановитих, і таких, що не хотіли дати виліпити із себе недолюдину - Homo sovieticusa. 

Влітку 1919 року, одразу ж після звільнення Харкова від більшовиків, білогвардійська влада почала розслідувати наслідки "червоного терору". Ось що писала одна з таких газет про страшні відкриття спеціальної комісії: 
 
"Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові [...] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих жахів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безжально, не виключаючи жінок та дітей. 
 
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. [...] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. [...] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. 
 
 Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
 
[...] Останній період перебування радянської влади в місті охарактеризувався надзвичайним спалахом червоного терору.Харківська "Надзвичайка", що налічувала до 1500 агентів, працювала щосили. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому містилася "Надзвичайки" (по Сумській вул.), було три великих кімнати.
Читать

Сообщение прочтено 344 раз
В израильском селении Текоа на Западном берегу реки Иордан установили памятную доску Шалому Шварцбарду - убийце Симона Петлюры.
Он жил в украинском городе Измаиле. Во время Гражданской войны был в Одессе, в составе еврейских банд участвовал в боевых действиях против гайдамаков, атамана Григорьева и Директории. Анархист Шварцбард не стал сотрудничать с Советской властью и уехал в Париж. Его самым знаменитым поступком стало безнаказанное убийство Симона Петлюры. Шварцбард открыто застрелил его на парижской улице якобы в отместку за своих родственников, погибших от рук петлюровцев (еврейский принцип "око за око").
В своем решении продажный французский суд оправдал Шварцбарда, постановив что он совершил справедливое возмездие. Более того, суд предписал родственникам Петлюры возместить судебные издержки.