Авторизация
Меню
Категории
fake (1)
ZOG (4)
Азаров (8)
алкоголь (2)
Аль-Джазіра (1)
анекдоти (1)
антиукраїнізм (11)
армагедон (1)
атракціон (1)
афера (2)
Бабин Яр (1)
бабло (16)
Бандера (1)
бандити (5)
барыги (10)
безблагодатна церква (2)
безробіття (2)
бидло (2)
Близький Схід (1)
бляди (4)
борги (3)
бордель (8)
бренд (1)
брехня (7)
Брехня голокосту (1)
бюджет (3)
в'язниця (2)
вибори (1)
ВІДЕО (1)
війна (7)
вітання (1)
влада (14)
вторая мировая война (1)
ГАЗ (2)
Газпром (3)
гендлювання (16)
гени (1)
геноцид (1)
герої (4)
гетто (5)
гешефт (5)
гниды (11)
гої (16)
Голодомор (1)
голокость (1)
гомосексуализм (3)
гонево (9)
гра (4)
громада (2)
Гроші (5)
ГуSSкій міръ (6)
ГУЛАГ (1)
Гундяев (1)
Гундяєв (3)
Даунбасс (1)
дауни (1)
дауны (4)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (2)
дівчата (1)
діснейленд (2)
діти (1)
Добрі новини (8)
документи (3)
друга світова війна (1)
дружба (1)
ересь (2)
ерзац-сир (1)
євреї (2)
Європа (3)
жиди (1)
жидівська поліція (1)
жидобільшовизм (3)
жидовствующие (4)
жидофашизм (2)
ЖКГ (1)
жопа (3)
зайди (4)
заколот (3)
закон (1)
зарази (1)
збочення (4)
злидні (1)
злочин (2)
ЗМІ (1)
зроби сам (1)
ізраїль (1)
імперія (7)
Індустрія голокосту (1)
Інтернет (1)
інформаційні війни (5)
Історія (6)
карлики (1)
картина мира (5)
кацапи (10)
КГБ (2)
Київ (1)
книги (1)
ковбаса (3)
кокаїн (2)
коммуналка (1)
комунізм (1)
комунофашизм (3)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (3)
корупція (5)
Костусєв (1)
круки (1)
ксенофобія (2)
курва (2)
курви (4)
лайно (2)
лесбі (1)
листівки (1)
лохи (11)
Лохокост (1)
луценко (1)
Львів (1)
майстер-клас (1)
малюнки (1)
маніпуляції (14)
масони (1)
масонізм (1)
матюки (2)
менти (1)
Мистецтво (2)
міфи (5)
мова (1)
мордва (3)
москалі (11)
московиты (12)
московские пархатые (3)
Моссад (1)
мрази (5)
мракобесие (5)
мудаки (12)
народ (1)
нацизм-комунізм (3)
нацизм-сіонізм (1)
недоумки (5)
неосталіністи (3)
Німеччина (1)
німці (1)
окупанти (8)
олигархи (1)
ООН (1)
ординці (2)
ОУН (1)
партия рецидивистов (3)
Петлюра (1)
пидорасы (12)
погроми (1)
Поезії (1)
полезная информация (1)
Польща (1)
попи (2)
пошуковики (1)
права человека (1)
провокатори (1)
Прогноз (3)
продажна церква МП (2)
пропаганда (7)
проституция (1)
психотерор (2)
Путин (2)
раби (2)
рабин (2)
разводняк (7)
ревізіонізм (3)
ревізіонізм голокосту (1)
РЕВОЛЮЦІЯ (7)
режим (2)
рейтинг (1)
реформы (2)
розваги (1)
розстріли (1)
російці (11)
российский язык (1)
сатанизм (1)
сатаністи (1)
світлини (1)
свобода слова (1)
СВЯТО (1)
секс (1)
секта (1)
сергианство (3)
сіонізм (1)
скандал (3)
совки (6)
соціальні мережі (1)
Соціологія (1)
СРСР (2)
стереотипы поведения (2)
студенти (1)
стукачи (1)
суд (1)
сша (2)
Табачник (6)
таємниці (4)
талмудическая ложь (1)
тарифи (3)
татари (1)
телебачення (2)
терор (2)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (1)
тупицы (4)
украинофобия (2)
Україна (6)
українофобія (9)
Українська мова (3)
українці (7)
учение созданное евреями для гоев (1)
фальсифікації (5)
фарс (13)
фестиваль (1)
фото (1)
фотошоп (1)
ФСБ (1)
футбол (1)
Хабад (1)
хозари (3)
холокост - это клей (1)
Хрень (11)
хуцпа (1)
царь (1)
цензура (1)
цены (3)
Церква (2)
Церковь (1)
цимес (1)
цицьки (1)
чужі букви (4)
Шоабизнес (1)
Шпана (1)
штучки (7)
Шухевич (1)
юденрат (1)
юдонацизм (3)
юдофашисты (2)
Янукович (12)


Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Вторник 25 декабря 2012
Сообщение прочтено 260 раз


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 


Суббота 1 декабря 2012
Сообщение прочтено 363 раз

Народний депутат від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко назвав голлівудську зірку жидівку Мілу Куніс "жидівкою". Через це в інтернетах вже декілька днів точиться дискусія - здебільшого біля питання чи є слово "жид" образливим і чому українці вперто не хочуть називати жидів "євреями".

Особисто я й надалі буду вживати слово "жид", для мене це понятт принципове, адже відмова від нього буде означати втрату частини національної ідентичності. Нехай ті кому не подобаяться це слово, поважає українську мову і українські традиції, або йдуть на х.й разом із своєю мультікультурністю і толерантністю. (нещодавно ми знову бачили цю "толерантність" в Газі)

Я не вважаю, що в слові "жид" прихована якась образа, і це підтверджує близька нам польська мова. В польсько-українському середовищі назва "жид" ніколи не мала суто образливого характеру.  

Зрозуміло це відноситься і до творчості  тогочасних українських письменників,  зокрема, Т. Шевченка. Полякам пощастило: вони відбилися від жидобільшовиків і почали жити у власній незалежній державі - без червоного терору, розкуркулювання, голодоморів та репресій. І їм ніхто не нав'язував як треба казати "жид" чи "єврей".

За Радянської влади, керівництво якої складалося переважно з жидів, в період громадянської війни слова "жид" 
Читать


Сообщение прочтено 236 раз

Тарас ШЕВЧЕНКО

***

У Вільні, городі преславнім,
Оце случилося недавно,
Ще був тойді... От, як на те,
Не вбгаю в віршу цього слова...
Тойді здоровий-прездоровий
Зробили з його лазарет,
А бакалярів розігнали
За те, що шапки не ламали
У Острій брамі. Дурня знать
По походу. Отже назвать,
Єй-богу, я його не вмію,
Того студента,— що ж нам діять?
То синок був литовської
Гордої графині.
І хороше, і багате,
І одна дитина,
І училось не паничем,
І шапку знімало
В Острій брамі. Добре було,
Та лихо спіткало!
Улюбилося, сердешне,
Було молодеє,
У жидівку молодую
Та й думало з нею,
Щоб цього не знала мати,
Звичайне, побратись,
Бо не можна ради дати,
Що то за проклята!
Мов змальована сиділа
До самої ночі
Перед вікном і втирала
Заплакані очі,
Бо й вона таки любила;
І страх як любила!
Та на бульвар виходила
І в школу ходила
Усе з батьком, то й не можна
Було ради дати.
І банкір якийсь із   Л ю б с ь к а
Жидівочку сватав.
Що тут на світі робити?
Хоч іти топитись
До   З а к р е т у,   не хочеться
Без жидівки жити
Студентові. А жид старий
Ніби теє знає,
Дочку свою одиночу
В хаті замикає,
Як іде до лавок вранці,
І найма сторожу,
Стару Рухлю. Ні, небоже,
Рухля не поможе.
Уже де вона на світі
Роман сей читала
З шовковою драбинкою —
І Рухля не знала.
Може, сама догадалась.
Тілько заходилась
Та сплела й собі такую,
І вночі спустилась
До студента на улицю.
І де б утікати,
А вони — звичайне, діти —
Любо ціловатись
Коло воріт заходились.
А жид ізнадвору,
Мов скажений, вибігає
З сокирою! Горе!
Горе тобі, стара мати.
Нема твого сина,
На улиці валяється
Убита дитина,
Убитая жидовином.
Горе тобі, мати.
Жидівочка... де та сила
Взялася в дитяти?
Вихватила ту сокиру
І батькові в груди
Аж по обух вгородила.

Отаке-то чудо
У тім місті преславному,
У тій Вільні сталось.
Дивувались довго люди,
Де вона сховалась,
Жидівочка та гадюча,
Що батька убила.
А вона вночі любенько
В Вілії втопилась,
Бо найшли її в Закреті,
Там і поховали.
А графиня без дитини,
Сердешна, осталась;
Поїхала у Рим, кажуть,
Та десь опинилась,
Та з маркізом якимсь голим,
Кажуть, одружилась.
Може, й брешуть, бо, звичайне,
На те вони люди:
І вдовицю не забудуть,
І тую осудять!

[Друга половина 1848,
Косарал]


Четверг 8 ноября 2012
Сообщение прочтено 328 раз

 

Завтра, 9 ноября, в День украинской письменности и языка Национальное радио Украины проведет традиционный Всеукраинский диктант национального единства. Начало диктанта в 13:30

Как сообщили «Комментариям» в Национальной радиокомпании Украины, в этом году диктант проведет доцент Киевского университета им. Бориса Гринченко, автор школьных учебников по украинскому языку и литературе Александр Авраменко.

Также в этом году, помимо диктанта, участникам предложат творческое задание, которое будет необязательным и оцениваться не будет.

Напомним, радиодиктанты в День украинской письменности и языка проводятся с 2000 года. Написать диктант может любой желающий в Украине или за ее пределами.

В этом году диктант традиционно будет состоять из 100-120 слов. Как отметили в Национальном радио, те, кто напишет его без ошибок, будут отмечены денежными премиями, книгами, компакт-дисками. Проверяться будут только диктанты, отправленные 9 и 10 ноября. Дату отправления определят по штемпелю на конверте. Адрес Национального радио: Киев-1, Крещатик, 26. Индекс - 01001.

В прошлом году Национальная радиокомпания получила более 17 млн. диктантов не только из Украины, но и из России, Беларуси, Молдовы, Германии, Бельгии и даже Таиланда.

Как сообщали «Комментарии», зачастую радиодиктант пишут известные украинские чиновники и политики. Так, в 2010 году диктант писал скандальный министр образования Украины Дмитрий Табачник. При этом журналисты обнаружили в его диктанте, как минимум одну ошибку.При этом, написав диктант, Табачник назвал его легким. В прошлом году Табачник писать диктант отказался. 


Среда 5 сентября 2012
Сообщение прочтено 337 раз

В Николаеве перед началом нового учебного года оказалось, что родители не собираются переводить своих детей на русскоязычное обучение. Об этом сообщила Начальник Николаевского гороно Анна Деркач.

«В данный момент сеть общеобразовательных учебных заведений города включает 69 дневных школ, 3 вечерние. В этом году впервые начнут занятия 3957 школьников. Это на 170 детей больше чем в прошлом году. Заявок от родителей на перевод детей на русскоязычное обучение не поступало», - сообщила Деркач.

Также Деркач подчеркнула, что «к новому учебному году готово все кадровое обеспечение».


Вторник 28 августа 2012
Сообщение прочтено 278 раз


россия,украинофобия,учебник,российский язык,лингводебилизм
Любі діти! Скоро ви підете до школи та зустрінетеся там із російськими дітьми. Раніше ви ходили до школи, де не було російських дітей. Там були наші, українські діти, які розмовляли різними мовами. Тому ви маєте запам’ятати, як виглядають російські діти, щоб їх відразу розпізнати.

Ми, українці, спілкуємося між собою кількома рідними мовами: українською, російською, деякі мадярською, румунською, ромською, грецькою, татарською, болгарською. Освічені українці розмовляють також польською, англійською, італійською, німецькою, іспанською, португальською, турецькою – або, принаймні, можуть ними лаятися.

Натомість, російські діти не хочуть вчити іншої мови, ніж матірна – вони її так і називають – «матюки». Цю мову вони засвоїли від батьків і нею спілкуються. Це дуже проста – базова мова, вона складається з 6 слів, що утворюють усі мовні конструкції, достатні для спілкування в російській родині.

Коли російські діти підростають, вони навчаються рідної мови далі. Другий рівень мови, що дозволяє спілкуватися в російському суспільстві, це так звана «феня» - мова злодіїв. Злодії – герої російського народу, як у нас козаки, а в німців ес-ес-мани. Вони ними пишаються та співають про них пісень. Це пісні називаються шансон. Вони про те, як добре красти та сидіти у в’язниці.

 

Росіяни вважають матірну та феню – мовами міжнаціонального спілкування і вимагають, щоб ми їх розуміли. Батьки російських дітей навіть добилися прийняття закону, за яким в окремих областях України їм дозволили матюкатися та «ботать по фєнє» - (українською це можна перекласти як «говорити російською») привселюдно. Ми вам підготуємо невеличкий словничок, з якого ви дізнаєтеся що, як і коли слід казати російським дітям. Наприклад, англійською із такими розмовляти дуже просто – Go off! та Fuck off!

Чому не слід дружити з російськими дітьми? Тому, що російські діти не лише розмовляють злодійською мовою, але й поводяться як їхні батьки-злодії. Батьки цих дітей виховували їх дуже погано, зовсім не так, як вас виховують ваші батьки. Відповідно, російські діти не чистять зуби, не моляться, не допомагають батькам, не поважають дорослих, ламають дерева, засмічують довкілля, мучать тварин. Вони полюбляють красти мобільні телефони, тому ніколи не давайте свого молільника російським дітям. Будьте з ними обережні!

Любі українські діти! Вас більше, тому в школі ви відразу маєте показати – хто тут головний. Росіяни розуміють лише силу, їх так виховують. Герої російського народу це ті, хто вбив найбільше росіян: Батий, Іван Грозний, Петро Перший, Сталін, Гітлер. Німці назвали цей феномен – загадкова російська душа, а німецькі психіатри – мазохізм. В минулу війну німці поводилися з росіянами відповідно до порад німецьких лікарів, і росіянам це сподобалося. Вони з задоволенням грають у німців досі.

Щоб вас поважали, ви маєте поводитися з російськими дітьми, як їхні улюблені герої. Якщо на вас нападають російські діти, з ними слід битися не так, як ви б’єтеся між собою. Вони дуже підступні – тому поводитися слід, як на справжній війні. Вони б’ють в очі, по вухах, у горло, викручують та чавлять статеві органи, виламують пальці. В цьому разі робіть те саме, тільки швидше. Це злодійські діти, їхні батьки стучать мєнтам, тому й діти стучатимуть. Щоб вони на вас не настукали – приховуйте обличчя, вдягайтесь однаково, коли від когось відбиваєтесь – надівайте йому на голову великий пластиковий кульок. Коли йдете захищатися або щось підпалювати – підпалювати краще, ніж захищатися, не беріть із собою мобільні телефони.

Також, не забудьте в своїх
Читать


Четверг 23 августа 2012
Сообщение прочтено 246 раз

Ивано-Франковский городской совет 23 августа принял заявление к Президенту Украины, Верховной Раде и Конституционному Суду Украины относительно непризнания Закона «О принципах государственной языковой политики».

Как сообщили в городском совете, в заявлении говорится, что депутаты выражают «категорическое непризнание и неповиновение принятому Верховной Радой Украины 3 июля 2012 года и подписанному Президентом Украины 8 августа 2012 года Закону «О принципах государственной языковой политики».

«Наше непризнание основывается на том, что, грубо, в нарушение ст. 10 Конституции Украины, ныне действующая власть во главе с малороссийским Президентом, мошенническими и насильственными методами принятия закона подорвала фундамент конституционного строя в государстве. На 22-м году Независимости высший законодательный орган страны взял курс на уничтожение национальных ценностей и характерных признаков государства, замахнувшись на душу народа - украинский язык. Президент не прислушался к многочисленным обращениям общественности и подписал этот позорный закон».

По мнению депутатов, провластное большинство в ВР «демонстрирует свою антинародную деятельность, направленную на узурпацию существующей украинофобской власти, уничтожение последних признаков демократии и строительство олигархически-клановой диктатуры».

Депутаты убеждены, что принятие рядом местных советов решений о признании на их территориях исключительно русского языка в качестве регионального направлено не «на уравнивание прав разноязычного населения, а, наоборот – на утверждение единого имперского языка в регионах, а следовательно и в целом государстве».

«Мы убеждены, что этот закон является спекулятивным накануне парламентских выборов, - говорится в заявлении городского совета. - Процедура принятия и реализации этого закона является сомнительной, противоречивой и не подкрепленной другими законодательными нормами, а потому требует немедленной реакции Конституционного Суда Украины».

Депутаты Ивано-Франковского городского совета заявляют, что языковой закон на территории Ивано-Франковска не является действующим.


Вторник 21 августа 2012
Сообщение прочтено 293 раз

Всім відомо, що партії регіонів бракує інтелекту. Як самій партії, яка більше нагадує злочинне угруповання ніж політичну структуру, так і окремим її членам.

Варто лише подивитися на її лідерів Януковича та Азарова, які у кожному виступі городять таке що виникає підозра в їх розумовій відсталості.

Після прийняття недолугого і тупого закону про знищення української мови, всі регіонали кинулися його коментувати - і з"ясувалося що в цьому угрупованні розумних людей немає. А Колесніченко - той взагалі недоумок, за яким психушка ридає.

Вся ця партія настільки тупа що не спромоглася не те що розпочати, навіть сформулювати змісту жодної реформи.

Подивіться на них: тупий, ще тупіший...

Отже, "регіонал" означає "болван".


Воскресенье 8 июля 2012
Сообщение прочтено 358 раз

 

Картина маслом: епічні ідіоти організували битву ідіотів, щоб ідіоти їх знову вибрали на дерибан бюджету.

Роман Чайка
Роман Чайка
Якщо у формулі абсолютної влади "хліба і видовищ" щось ламається, тоді треба  терміново  замінити  саму  кризову формулу. Євро-2012 закінчилося і на літній  передвиборчий  сезон більше  на  видовища грошей не вистачить. Та й на "хліб" вже грошей бракує:  борги віддавай, Газпрому заплати – от і горять золотовалютні запаси Нацбанку. Партія і влада в одному обличчі наказали: "виборчий курс"  гривні до осені має бути 8 за долар, а далі - трава  нехай не росте.  Верстат друкує – "вітіна" тисяча роздається. Але  більше  роздавати "хліб"  економічно для себе ж небезпечно! Лише до  Нового року уряду треба віддати 1,4 мільярда доларів  основної суми боргу і пів мільярда на відсотки. Товстосуми (стовпи режиму)  чомусь не вірять у "стабільність"  і  вже з початку літа виводять свою валюту мільярдами закордон. А зараз,  перед стартом виборів,  темпи викачування грошей лише зростають.      

Якщо "хліба та видовищ" вже немає, то час переходити до технології "маленької переможної війни". Спочатку необхідно  намалювати образ ворога.  Пізніше – викресати  іскру  конфлікту і включити команду  "фас". Тут  і став у пригоді  "бікфордів шнур" -  законопроект "КаКі" (Калєснічєнка-Ківалова).

Далі події зафіксовані в історичній хроніці. Лідер партії і прем'єр в одному флаконі несподівано заскочив до Верховної Ради, зібрав більшовиків і дав "зелений свисток". Законопроект пропхали тактикою "бульдозеру  покращення". Ось так виборча фішка Калєснічєнка для своєї перемоги по мажоритарному  окрузі  в  Севастополі  стала дорожньою картою виборчої війни  усіх регіоналів. Заручниками мандату одного  маленького і скромного кримського комсомольця  стала уся країна, завбільшки  з Францією. Так що, не такий наш Вадік "ідіот та дебіл", як про нього каже колега по блакитній фракції Сергій Головатий!     

За декілька днів до "красивого развода котят" у Верховній Раді  російський соціолог, директор провідного аналітичного центру Росії "Левада-Центр" Лев Гудков підсумовував багаторічні соціологічні дослідження  радянського психотипу на пострадянських територіях: "Резервация "совка" - это индустриальная Россия и Восточная Украина". Отже - по накатаній у 2004 році схемі: мобілізація "совка" на "свящєнную вайну" проти усяких "мовнюків" та інших "свідомітів та жидобандерівців".   Пропагандистський
Читать


Воскресенье 1 июля 2012
Сообщение прочтено 1493 раз

 * 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

* 1669 рік. Після Люблінської унії – гоніння на українські книги, надруковані на польській території,

* 1672 рік. Указ про заборону в усіх містах усіх чинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.
...
Читать


Назад123Вперед | Указать страницу