Мабуть у жодній частині світу ніколи не відбувалось таких страшних звірств, як в Україні, особливо у ХХ ст. Жоден людоїдський режим ніколи не зрівняється з більшовицькою окупацією, яка винищила десятки мільйонів людей. Кращих людей. Винищували після більшовицького перевороту у 1917-1924. Винищували і після закріплення при владі - усіх небайдужих, талановитих, і таких, що не хотіли дати виліпити із себе недолюдину - Homo sovieticusa.
Влітку 1919 року, одразу ж після звільнення Харкова від більшовиків, білогвардійська влада почала розслідувати наслідки "червоного терору". Ось що писала одна з таких газет про страшні відкриття спеціальної комісії:
"Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові [...] панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих жахів. Особливим звірством відрізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали безжально, не виключаючи жінок та дітей.
 |
| Китайці катують селян. Білогвардійський агітаційний плакат 1919 року. |
На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. [...] На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. [...] В одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних.
Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду.
[...] Останній період перебування радянської влади в місті охарактеризувався надзвичайним спалахом червоного терору.Харківська "Надзвичайка", що налічувала до 1500 агентів, працювала щосили. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому містилася "Надзвичайки" (по Сумській вул.), було три великих кімнати. Ці кімнати завжди бували переповненими до такої міри, що арештованим доводилося стояти. У розпорядженні "Надзвичайки" знаходилася спеціальна китайська рота, яка катувала арештованих при допитах і розстрілювала приречених. Щодня розстрілювалося від 40 до 50 чоловік, причому останні дні ця цифра сильно зросла.
[...] Останній період перебування радянської влади в місті охарактеризувався надзвичайним спалахом червоного терору.Харківська "Надзвичайка", що налічувала до 1500 агентів, працювала щосили. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому містилася "Надзвичайки" (по Сумській вул.), було три великих кімнати. Ці кімнати завжди бували переповненими до такої міри, що арештованим доводилося стояти. У розпорядженні "Надзвичайки" знаходилася спеціальна китайська рота, яка катувала арештованих при допитах і розстрілювала приречених. Щодня розстрілювалося від 40 до 50 чоловік, причому останні дні ця цифра сильно зросла.
 |
| Тіла чотирьох селян-заручників (Бондаренко, Плохих, Левенець і Сидорчук). Небіжчики страшно порізані. Особливим бузувірським чином знівечені статеві органи. |
Серед інших більшовиками розстріляні колишній іркутський губернатор Бантиш з сином, генерали Нечаєв і Кусков і князь Путятін. За приблизним підрахунком більшовиками розстріляно у Харкові понад 1000 осіб. У концентраційному таборі на Чайковській вулиці вирито тридцять три трупа розстріляних більшовиками заручників. Більшовики не тільки розстрілювали заручників, але і рубали їх шашками поблизу виритих могил, закопували живими в ці могили, кидали в каналізаційні колодязі. Підземні каземати заливалися водою, в якій тонули заручники. Встановлено, що розстріляні [...] капітан Сорокін, торговець Величко.
 |
| Хуторяни І. Афанасюк та С. Прокопович, заживо оскальповані.У ближнього, І. Афанасюка, на тілі сліди опіків від розпеченої шашки. |
За розповідями очевидців, трупи зариті у дворі будинку № 47 по Сумській вул., де розмістилася комендатура "Надзвичайки". Тут повинні бути зариті трупи колишнього співробітника "Новой России" капітана В. Г. Плакси-Ждановича і комерсанта Шиховського, розстріляних в один день.Тих, які після розстрілу ще подавали ознаки життя, Саєнко власноручно прикінчувати кинджалом.
 |
| Братська могила з жертвами червоного терору у Харкові. |
На Сумській і Чайковській вулицях приміщення повні трупного смороду. Жертви більшовицьких звірств розстрілювалися поблизу самих "Надзвичайок" і тут же пригрібались у землю, причому тіла вбитих ледь засипалися землею.У підвалі будинку по Сумській вулиці № 47 знайдена дошка, на якій засуджені до смерті записували останні слова. Є деякі підписи: Кулінін, Андрєєв, Знаменський, Бробловський.
 |
| Харків 1919 р. Розкопки братської могили з жертвами червоного терору. |
Будинок, в якому ще так недавно містився концентраційний табір для буржуїв і контрреволюціонерів і де звірствував садист Саєнко, оточений ровом і колючим дротом. Пройти в будинок можна тільки через маленький місток. Весь будинок в даний час абсолютно порожній.
У дворі будинку влаштовані дві грандіозні братерські могили, в яких розстріляних ховали одного над іншим. Скільки тіл поховано у цих братських могилах, поки встановити не вдалося.
 |
| Фотографія голови архімандрита Спасівського монастиря Родіона, оскальпованого більшовиками у Харкові. |
Тривають розкопки могил жертв червоного терору. Поки вирито 239 трупів. Протоколом судово-медичного дослідження встановлено факти поховання живих, знущань і катувань.
Вовчанськ. Отримано відомості, що в місті Вовчанську більшовики перед відходом розстріляли 64 заручника, що знаходилися в розпорядженні "Надзвичайної" комісії. Серед розстріляних начальниця жіночої гімназії і видні суспільні діячі".
Вовчанськ. Отримано відомості, що в місті Вовчанську більшовики перед відходом розстріляли 64 заручника, що знаходилися в розпорядженні "Надзвичайної" комісії. Серед розстріляних начальниця жіночої гімназії і видні суспільні діячі".
 |
| Двір харківської губчека (Садова вулиця 5) з трупами страчених. |