<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 2 февраля 2012

 Лідер ЛДПР та кандидат на посаду глави держави Володимир Жириновський запропонував росіянами обирати не президента, а царя.

"Одразу кидається в очі неросійське слово - президент. Чому нас так не поважають? Чому чужою мовою ми повинні називати найвищу посаду в нашій країні? Давайте назвемо її - глава Росії, по суті, російський цар!", - закликав він у своїй статті для газети "Известия".

Жириновський звернув увагу, що "президент" в перекладі російською означає "попереду сидить".

"Якось це кострубато і невизначено сприймається", - вважає він.

"А в Росії ми зазвичай говоримо: "з голови все починається", "ця людина – голова", "хліб усьому голова" тощо. Тобто нам навіть за змістом ближче "голова", воно більш зрозуміле, рідніше. Або інше гарне слово - правитель. Чим він займається? Він править. От і давайте будемо собі обирати правителя Росії або главу Росії. Змінили ж ми парламент на Державну думу", - написав Жириновський.

Він також хоче, щоб Росія стала парламентською республікою, і керівника країни обирала би Державна дума.

"Росія повинна бути єдиною централізованою країною, в якій не залишилося б місця для регіональних князьків, які підтримують хабарників, екстремістів і терористів", - додає Жириновський і пропонує проводити розподіл всередині держави не за національними кордонами, а за губерніями, як це було прийнято в Російській імперії.

Полоумный Патриарх Московский и всея Руси Кирилл считает, что истинно верующие люди «не выходят на демонстрации», а молятся за народ «в тиши монастырей, в кельях, в домах».

В частности, в своей проповеди после богослужения в храме Христа Спасителя предстоятель РПЦ (КГБ) отметил, что истинно верующие люди, которые "не выходят на демонстрации", а молятся за народ "в тиши монастырей, в кельях, в домах", способны увидеть ясные исторические параллели между современной ситуацией и "беспутством и беспамятством предреволюционных лет, с разбродом, шатанием, разрушением страны в девяностых годах"

"Мы должны быть бдительными, и я вас всех призываю сегодня к этой бдительности. Умейте "различать духов", помните, что самый громкий крик и самое пронзительное слово не всегда являются правильными, верными и честными словами. Так соблазнился наш народ дважды, а может быть, и более в течение последних ста с небольшим лет", - заявил он. Патриарх-олигарх призвал всю Церковь присоединиться к нему в молитвах о России, "проходящей очень непростой и ответственный этап" своей истории. "Пусть сила нашей молитвы преклонит благодать Божью, и пусть эта Божья благодать испепелит всякую ложь и неправду, всякий соблазн и всякую скверну", - заявил стоящий на службе у кремлевской власти предстоятель РПЦ (КГБ).

Сегодня патриарх неканонической церкви Кирилл отмечает третью годовщину интронизации (вступления на первосвятительский престол). По традиции, день интронизации патриарха ежегодно отмечается Русской православной церковью как большой праздник. На 4 февраля в Москве запланированы несколько акций. В том числе 50-тысячный митинг «За честные выборы», а также 30-тысячный митинг в поддержку премьер-министр России Владимира Путина.

Среда 1 февраля 2012

В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать

 «Документы Нюрнбергского процесса свидетельствуют, что в огне холокоста погибли более 15 миллионов евреев (более шести миллионов уничтожило гестапо, более шести миллионов убито в Освенциме, более одного миллиона убито в Майданеке и не менее двух миллионов в Дахау, Саксенхаузене, Бухенвальде, Маутхаузене, Флоссенбюрге, Равенсбруке, Нейенгамме, Гузене, Натцвейлере, Гросс-Розене, Нидерхагене, Штутхофе и Арбейтсдорфе)», - пишет в статье «История одного мифа о холокосте» в газете «Киев еврейский» Борис Брин.

«Все известные источники утверждают, что во время холокоста погибли шесть миллионов евреев. Цифра "шесть миллионов" была принята на основе аффидевита штурмбаннфюрера СС Вильгельма Гетля и никакими документами не подтверждена», - утверждает автор статьи.

При этом автор статьи в качестве одного из «доказательств» своего утверждения договорился до того, что обвинил в уничтожении евреев не только руководство нацистской Германии, но и ее противников: «Планомерное уничтожение более 15 миллионов человек было не под силу одному Гитлеру. Холокост возможно было осуществить только благодаря общему сговору руководителей всех воюющих сторон: Черчилля, Рузвельта, Сталина и Гитлера и постоянной координации их действий».

--------

Красивая методика. Придумывается цифра - но при этом даже не пытаются ее обосновать. Зато если вы будете сомневаться в этой цифре - вас назовут антисемитом, нацистом, ксенофобом и обвинят в попытке потоптаться на памяти 15 млн евреев.

Вторник 31 января 2012

Найстарший за хіротонією ієрарх Української Православної Церкви Московського Патріархату, митрополит Одеський і Ізмаїльський АГАФАНГЕЛ публічно став на захист Володимира ПУТІНА від російських опозиціонерів - учасників масових мітингів у Москві - і застеріг росіян від підтримки «кольорового» сценарію розвитку подій.

Характеризуючи протесні акції москвичів на Болотяній площі і проспекті Сахарова, одеський ієрарх угледів у закликах їхніх учасників спроби усунути від влади прем`єр-міністра В.ПУТІНА.

«Заклики мітингів скасувати результати виборів у Державну Думу, - заявив АГАФАНГЕЛ в інтерв`ю російському інформаційному агентству REGNUM, - звільнити "політв`язнів", тобто не кого іншого, як ставлеників антиросійських сил на Заході, і найголовніше, усунути від влади лідера національного і державного відродження великої Росії Володимира Володимировича ПУТІНА - з головою видають справжніх організаторів і ляльководів протесних акцій у російській столиці».

На думку митрополита, «над Росією, що є центром Російського світу, нависла та страшна загроза, яка вже відвідувала Україну на рубежі 2004-2005 років, - загроза «помаранчевої» революції. Нагнітаються антидержавницькі психоз і мітингова істерія».

Він прямо застеріг росіян від підтримки опозиційних сил: «Знову море людських пристрастей високо піднімає хвилі свої, прагнучи скинути в темні безодні розвалу і лихоліття православну Вітчизну нашу, що ледве розпочала шлях відродження. Дух брехні, обману, зради, злості і ненависті знову, як у найтрагічніші дні нашої історії, отруює своїм смертним диханням Російську землю».

Що стосується пошуку шляхів розвитку країни, то навіжений митрополит вказав: «Тільки з В.В.ПУТІНИМ у російських людей, що опинилися не з своєї провини за межами Російської держави і кинутих «демократами», а також у всіх людей доброї волі, які проживають на території країн СНД, і усвідомлюють, що наша сила і саме наше виживання — тільки в єдності, пов`язані обгрунтовані надії на відновлення історичної справедливості, на нову інтеграцію, засновану на тисячолітній богозаповідній єдності Святої Русі».

АГАФАНГЕЛ заявив, що протесні акції в Москві організовують зовсім не жителі столиці: «Упевнений, за цими мітингами та опозиційною істерією, що штучно нагнітається, стоїть зовсім не російський народ. Так, справді, непогрішимий тільки Господь, ніяка влада ніколи не буває ідеальною і може припускатися помилок. Але між нормальною, конструктивною критикою, до якої завжди готові прислухатися, про що не раз заявляли керівники Російської держави - і президент, і глава уряду, і тим, що здійснюється сьогодні з боку так званої несистемної опозиції, лежить прірва».

====

Невже Анафангел забув, що в російців є свій недоумок Гундяєв?

 

Четверг 19 января 2012
 

А что, собственно, на самом деле представляет собой Эйнштейн? В детстве Эйнштейн долго учился говорить, в семилетнем возрасте мог лишь повторять короткие фразы (74, с. 122). Даже в 9 лет он говорил недостаточно бегло. В политехникуме был серым и заурядным учеником. Средний балл оценок “гения” был между 3 и 4.  

Докторская (кандидатская по российским понятиям) диссертация Эйнштейна “Новое определение размера молекул”, посвященная броуновскому движению, была признана ошибочной (74, с. 124).

Работая с 1902 г. в патентном бюро, Эйнштейн получал массу самой новой и актуальной научной информации, аккумулировал и пользовался передовыми знаниями других ученых. Свою специальную теорию относительности он создал в 1905 г. Но создал её не с нуля. Базовые идеи он взял у Пуанкаре, математический аппарат заимствовал у Лоренца. Порядочный ученый обязан давать ссылки на своих предшественников, такова научная этика. В своей работе Эйнштейн не дал ни одной ссылки, тем самым, выдавая чужие открытия за свои. В научном мире это называется плагиатом, то есть интеллектуальным воровством. Это типично наглая еврейская манера.

После публикации специальной теории относительности Пуанкаре, встретив однажды Эйнштейна, обвинил его в плагиате и в научной непорядочности. Наивный Пуанкаре не понимал, что для еврея плагиата не существует. Иудаизм утверждает, что любая собственность гоев (в том числе и интеллектуальная) – это собственность еврея, который первым её захватит. Украсть чужое и выдать за своё – типичный метод еврейской гениальности. Эйнштейн многому научил евреев. После Эйнштейна все патентные бюро мира забиты евреями. Патентные бюро стали еврейскими воровскими притонами по краже идей неевреев.

Роль славянской жены Эйнштейна – Милевы Марич (сербки по национальности) в создании и специальной и общей теории относительности полностью замалчивается. Однако Милева Марич была сильным физиком, и её роль, мягко говоря, не мала. Достаточно заметить, что все три “эпохальные” статьи Эйнштейна были подписаны соавторами Эйнштейн-Марич (74, с. 128).

Общую теорию относительности Эйнштейн “создал” в 1915 г. на базе фундаментальной теории поляка Минковского о четырехмерном пространстве-времени. А Минковский всего лишь развил идею четырехмерного пространства Пуанкаре. Фундаментальную формулу Е = М С С придумал не Эйнштейн, а его первая славянская жена Милева Марич. Так что в фундаменте даже самых крупных еврейских “гениев” лежат украденные чужие идеи, выданные за свои. Эйнштейн, конечно, вложил и свой труд и получил нечто. Но что получилось? Общая теория относительности полна абсурдов и логических противоречий, и от этих противоречий Эйнштейн избавится не смог. Заметим, что уже в 1916 г. Эйнштейн бросил свою жену Милеву с тремя детьми. Посчитал, что она ему уже больше не нужна. И женился на еврейке Эльзе (его двоюродной сестре по матери и троюродной сестре по отцу).

После этого, 30 лет работая над общей теорией поля, Эйнштейн не смог добиться никаких результатов. Не удалось ни у кого ничего серьезного украсть, и новая еврейская жена ничем не помогала. Квантовую механику Нильса Бора Эйнштейн вообще не сумел освоить. Интеллекта не хватило. Вот какова истинная картина достижений человека, которого евреи пропагандируют как гениального ученого номер
Читать

Среда 4 января 2012
Сообщение прочтено 232 раз
Робер | 2012-01-04 22:35:57

Второй этап реформ


Михаил Жванецкий: сатирический взгляд на главное событие уходящего года

Выборы сегодня как беспроигрышный советский заем или перепись населения.

Никого не переписали, но общее количество откуда-то узнали. Видимо, из доносов.

Все знали, что от выборов выиграют, но когда и кто - неизвестно.

Теперь наша задача проще - чтобы от деятельности руководства страны никто не пострадал.

Социальные проекты можно выполнить, можно не выполнить.

Главное - чтоб люди не пострадали.

Золотые запасы пусть гигантски растут.

Главное, чтоб люди наши не стали жить хуже.

В парламент толпой - артисты, футболисты, штангисты, фронтовики.

Мы с радостью, лишь бы остались целы дети, старики и немощные солдаты вооруженных сил.

Зарплата пусть втрое больше.

Лишь бы гражданам что-то досталось.

Опрашивайте хоть каждый день. Кого хотите. Многие назло говорят, что им хорошо, многие назло говорят, что им плохо. Даже я правды не скажу, если по телефону вдруг:

- Кто в вашей семье смотрит телевизор?

- Когда?

- Сейчас.

- Прямо сейчас, днем?

- Да...

- Кто смотрит... Все смотрят!

- Это сколько у вас всех?

- Сто.

- И все смотрят Первый канал?

- Все... С наслаждением.

- А второй?

- С наслаждением.

- А третий?

- Я ж тебе сказал.

- А что именно смотрите?

- Та все... Не отрываясь!

- А вы не подскажете, дети среди вас есть?

- Вот вы и подсказали.

- Сколько?

- Все.

- Что смотрят?

- Не отрываясь!

- Что?

- Все!

- Вау! - мяукнула опросчица и побежала докладывать.

Я думаю себе: "Пиши что хочешь. Только людям не навреди".

Подлодки нужно строить?

Нужно!

Ракетами стрелять нужно?

Нужно!

Границы укреплять нужно?

Нужно. Причем в обе стороны.

Все нужно, если внутри страны никто от этого не пострадает.

А так как они страдают ото всего, то им и не поможет то, от чего они не пострадают...

Теперь надо думать: что им поможет, если они не пострадают от всего?

Это уже второй этап реформ.

Источник - Журнал "Огонек", №50 (5209), 19.12.2011
Понедельник 26 декабря 2011

 Я тут как-то опубликовал один интересный список:

Як ви вважаєте, в чиїх руках була преса в Російській Імперії?

Итак, кого же поставил Ильич и его соратники по ВКПБ(ж) на должности финансовых воротил России? Данные 1925 года.

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ БАНК СССР.
Правление: Канцемеленбаум З.С., Хрущев А.Г., Шлезингер А.Д., РескеН.А., Шер В.В., Михельман Д.Д., Аркус Г.К., Левин И.Д., Мануйлов А.А., Блюм А.А., Берхацкий Б.М.
Иностранный отдел: Бельгард С.К., Нейман Ф.А ., Файнберг А.И., Мендельс А.И.

ТОРГОВО-ПРОМЫШЛЕННЫЙ БАНК.
Правление: Аксельрод, Вейцман, Данаивенский, Фушман, Гейне и др.
Валютно-фондовый отдел: Феррейн И.З., Эпштейн И.М., Шатров П.П., Лурье М.А.

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЙ БАНК.
Правление: Шефлер М.Е., Шнайдер А.Д., Лущицкий А.О. и др.

БАНК ДЛЯ ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛИ СССР.
Председатель: Фрумкин М.И. Члены Совета: Бегге И.М., Золотцев А.И.,Идельсон И.Р., Калманович М.И., Лурье E.G., Нихельман Д.Д., Сыромолотов Ф.Ф., Кер В.В., Шлезингер А.Д.
Экспортно-импортный отдел: Кампнер В.Ф., Ерман Г.М.
Валютно-фондовый отдел: Кнорре Е.К.

МОСКОВСКИЙ ГОРОДСКОЙ БАНК.
Совет: Басиас Ф.А., Бежас А.Ф., Вульфсон С.Д. и др.

МОСКОВСКОЕ ТОРГОВО-ПРОМЫвЛЕННОЕ ОБЩЕСТВО ВЗАИМНОГО КРЕДИТА.
Правление: Гуревич Л.И., Эфромсон Е.Е., Донде А.М.
Управляющий делами: Левенталь Б.Г.

ГОСТРУДСБЕРКАССЫ.
Управляющий: Каганович А.С.
Общий отдел: Айбиндер С.М.

Как вы, видимо, догадываетесь, православных людей в этой компании было немного... Из всех - один лишь Сыромолотов Ф.Ф. ... 

Вторник 20 декабря 2011
Сообщение прочтено 324 раз
Робер | 2011-12-20 15:42:33

Верхівка Російської православної Церкви знову потішила тих, хто критично ставиться до неї. Спершу 8 грудня голова відділу РПЦ із взаємовідносин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін наголосив, що для подолання політичних розбіжностей російському суспільству необхідно не забувати про уроки Великої смути. 

"Урок подолання Смути, урок творення народної єдності, урок напоумлення народом еліти повинен бути не тільки надбанням історичних доль, цей урок, я в цьому переконаний, важливий для нашого майбутнього. Його потрібно твердо вивчити, щоб уникнути нових смут, в які багато хто сьогодні хотів би ввергнути Росію ", - сказав він на слуханнях, присвячених підготовці до святкування 400-річчя подолання Смути і відновлення державності, яке відбудеться наступного року. На думку Всеволода Чапліна, "цей урок треба вивчити, щоб зрозуміти: Росія може вижити й утвердитися як потужна сила в історії тільки за умови єдності всіх верств суспільства, єдності народу і влади, єдності поверх національних і політичних поділів". Звучить гарно, якщо відволіктися як від політичної ситуації, що склалися нині в Російській Федерації, так і від способів, яким правлячий режим встановлює цю "єдність народу і влади".
 
Далі – більше. 17 грудня патріарх РПЦ Кіріл після літургії в московському храмі Христа Спасителя на честь свята святої великомучениці Варвари виступив із ледь не програмною проповіддю, закликавши росіян не ставати жертвами "інформаційних технологій", що мають на меті "круто поміняти історичну течію нашої Вітчизни", підкресливши: "Сьогодні масові настрої людей визначаються не Божої правдою, а інформаційними технологіями. Ними користуються всі, хто відстоює свою людську правду. Ми знаємо, до чого це доходить в деяких країнах, коли знову проливається кров. Як важливо, щоб ми, спадкоємці великої Росії, пройшли через страшні випробування ХХ століття сьогодні виявилися здатними сприйняти уроки минулого, не повторювати помилки батьків 1917 року і тих, хто в 90-і роки круто міняв життя нашого народу ". Мовляв, це все гординя "подвигає одних судити можновладців, а інших захоплювати владу чужими руками і ціною чужих життів". Треба займатися самовдосконаленням, а не політичними акціями: "Ми ніколи не вийдемо з кризи, поки ми не змінимо людини... І слід охати або ахати, коли суспільство наше здиблюється конфліктами, і не потрібно нарікати на неправильність ведення справ в державі, коли саме від серця людського виходять лихі думки, що реалізуються в корупції, в злочинності, в байдужому ставленні чиновників, у найвищому градусі конфліктності та конкурентності між людьми... Коли дорослі діти останнім діляться, щоб підтримати життя батьків, коли людина неозброєна і навіть слабка в поїзді метро повстає, щоб захистити дівчину від нападів бридких і поганих людей і опиняється в реанімації – це Божа правда, і не потрібно політичних програм, щоб відчути серцем цю Божу правду".
 
Знов-таки, наче й гарно звучить, але що має на увазі патріарх Кіріл, говорячи про 1917 рік? Скинення прогнилого самодержавного режиму (який, до речі, перетворив РПЦ на підпорядковану собі суто бюрократичну інституцію, скасувавши навіть таємницю сповіді) і спробу ствердження демократії, яка включала відтворення незалежної Церкви – чи більшовицько-атеїстичний переворот? Чи й перше, й друге одночасно? А засудження здійсненого в 1990-х (нагадаю, головним тоді стали ліквідація СРСР, економічні реформи, нова спроба ствердження демократії в Росії та нове унезалежнення РПЦ від влади)? Якщо є претензії до способів проведення соціально-економічних трансформацій, наслідком яких стало уставлення державно-олігархічного капіталізму, то про це треба було так і сказати. Але, схоже, і 1917-й, і 1991-й для патріарха РПЦ мічні реформи, я РПЦ)ація СРСР, нова спроба ствердження демократії в Росії юрократичну інституцію, скасувавши навіть таємниє предметом постійних інвектив (заява, про яку йдеться, - далеко не перша) саме
Читать

Сообщение прочтено 295 раз
Робер | 2011-12-20 10:17:11

За останні роки ми занадто часто чуємо, що переважна більшість проблем з можливістю фінансувати ті чи інші програми (у тому числі соціальні) пов’язані із необхідністю повертати борги "попєрєдніків". Вважаю за необхідне дещо детальніше проаналізувати ситуацію з державним боргом України та умов його формування.

Як всі чудово пам’ятають, криза в Україну прийшла "зненацька"… До останнього моменту можливість її приходу вперто заперечувалась. Держбюджет на 2009 рік було прийнято виходячи із прогнозу реального зростання економіки на рівні 0,5%. По факту – відбувся обвал економіки на майже 15%. Що це означає для державного бюджету? Дуже просто. Були заплановані завищені доходи під них, як наслідок, сформовані нереальні до виконання видатки. За великим рахунком Закон "Про державний бюджет" – це закон про видатки, які визначаються як зобов’язання держави. Не проводити їх фактично неможливо.

Фактично з кінця грудня 2008 року я, як перший заступник Міністра фінансів на той час, за посадою почав виконувати обов’язки Міністра. Розпал світової фінансової кризи, нереальний до виконання держбюджет, політичні війни у трикутнику "Президент – Уряд – Парламент" - такий спадок я отримав. Хтось заздрить?. Намагання через Верховну Раду переглянути та зменшити показники держбюджету призвели на виході з парламенту… до збільшення таких видатків по року на приблизно 6,4 млрд.грн. Допомогли, дякуємо!

За таких умов Уряд запозичав багато і це правда. Але! Ключовою є теза про умови, в яких і у зв’язку із якими ці запозичення робились.

Між тим, давайте подивимося на голі цифри. За два роки роботи в умовах найбільшої за останні десятиліття кризи (2008-2009) та за два неповні (за грудень п.р. ми ще приростемо боргами додатково) останні роки (2010-2011) в умовах економічного зростання. За яке, до речі, нинішній уряд не подякував.

 

Інформація взята з офіційного сайту Мінфіну і свідомо у доларах США, бо з кінця 2007 року курс гривна/долар змінювався від 4,7 до приблизно 8 на сьогодні, а спотворювати через валютні коливання обсяг зобов’язань не зовсім коректно.

Номінальне порівняння досить наочне - $ 14.3 млрд. були запозичені під час і задля подолання кризи і $ 16.1 млрд. – для… А от для чого – це ще питання!

Між тим, а чи коректне це суто номінальне порівняння офіційної статистики? Не зовсім. Не враховано мінімум два фактори. Перше – у 2009 році уряд вимушений був допомагати НБУ рятувати банківську систему і проводив рекапіталізацію банків, які Нацбанком було визначено як системні на суму 44 млрд грн. Після продажу цих банків на відповідну суму необхідно буде зменшити розмір держборгу – думаю заперечень викликати це не може. Інше питання, що відбувається в цих банках, кому і за яку ціну вони будуть продані.

Друге – уряд вперто не відображає в офіційній статистиці борги за "харківськими угодами" – я вже писав неодноразово з цього приводу. За ці півтора роки борг України перед РФ додатково зріс приблизно на $6 млрд.

Висновок 1. За неповних два роки нинішній уряд збільшив державний борг на $22,1 млрд., що на $7,8 млрд. (більше ніж у 1,5 рази) перевищило "рекорд" попереднього уряду.

Кому і за ким сформованими зобов’язаннями Україна зараз розраховується? Інформація,
Читать

Назад123...9101112Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены