<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Среда 19 января 2011
Сообщение прочтено 441 раз
Робер | 2011-01-19 23:40:23

Бабин Яр: ВЕРСІЇ ГІРКОЇ ПРАВДИ 

 У неділю 2 червня 1996 року відділ УК Ради в Кергонксоні (Нью-Йорк) та відділ УККА зорганізували доповідь про найновіші історичні дослідження відносно братських могил у Бабиному Яру в Києві. Про це докладно інформував «Вечірній Київ» (20 жовтня 1995 року та 16-19 березня 1996 року). Доповідь відбулася в залі церкви святої Трійці, виповненій членами кергонксонської громади, а також гістьми з осередку «Союзівка» Українського Народного Союзу. Доповідав голова Спілки прихильників України в США д-р Мирослав Драган.

 Доповідач розповів про історичні розшуки, що тривали протягом шести років в Україні і в США. У Національному архіві у Вашингтоні віднайдено численні аерофотознімки окупованого німцями Києва. Вони дозволяють твердити, що за час війни в Бабиному Яру не було жодної свіжої братської могили, себто у ярах та ярчаках Реп'яхівського та Бабиного ярів, поруч з жидівським кладовищем, не поховано жодного іудея. Натомість ці знімки, зроблені ще в травні 1939 року, дають змогу виявити могили жертв ЧК-НКВД з 1922-34 років у Бабиному Яру, далеко від жидівського кладовища. Поки Київ став столицею України, тут до 1934 року хоронено розстріляних у підвалах ЧК-НКВД в будинку царського Інституту благородних дівиць в середмісті Києва. Після 1934 року НКВД почав ховати жертви за Дніпром, у Биківні.

 Далі доповідач звернув увагу на те, що справу розстрілу гітлерівцями 100.000 жертв у Бабиному Яру знехтували судді на Нюрнберзькому суді, тому що прокурори зосередилися на жертвах Славути (150.000), Одеси (200.000), Криму (200.000), Харкова (250.000) і аж 600.000 (!) у Львові. Справу Бабиного Яру КГБ порушив допіру 1964 року в зв'язку з антинімецькою нагінкою на Аденауера та терором проти українських націоналістів-дисидентів. На Заході ідею жидівських страждань у Бабиному Яру підхоплено тільки на початку 1970-х років. У 23-томовій Еnсуclореdіа judаіса з 1972 року у статті про Бабин Яр 80% тексту — це вірш Євтушенка, а число жертв подано ледве коло 34 тисяч. Аж у 1991 році, з нагоди 50-ліття події у Бабиному Яру, число жертв збільшено до фантастичних масштабів. У цю пору дорадник Горбачова, «українець» з Києва, Віталій Коротич проголосив у Канаді, що Бабин Яр був найбільшою масакрою за історію людства і що там замордовано 300.000 осіб, переважно жидів. Згідно з Коротичем, розстріли провадила українська поліція та Буковинський курінь під командою Василя Кейбіди та Петра Войновського і під наглядом німецьких спецвідділів та гестапо (П.Войновський помер у Кергонксоні навесні 1996 року).

 Теперішню важливість Бабиного Яру для жидівського страждальництва підкреслює факт, що газета «Нью-Йорк Таймc» у спеціальному, ювілейному виданні на своє століття 9 березня 1996 року, на тему другої світової війни вмістила лише дві статті: одну про Бабин Яр і участь в розстрілах жидів українською поліцією та другу про визволення в'язнів концтабору Дахау в Німеччині. Спираючись на історичні джерела, доповідач д-р М.Драган ствердив, що хоч українців у західному світі вважають за найбільш варварський народ, однак проявів антисемітизму в Україні та Польщі було дуже мало. Зате антисемітизм був сильним в інших державах та імперіях ще перед Христом. Сьогодні він посилився там, де практично немає християнства, наприклад, у Японії або Індонезії.

 Далі д-р Драган звернув увагу на те, що Старий заповіт і Талмуд плекають у жидів почуття страждальництва і того, що їх усі безнастанно переслідують. Цим пояснюється творення страждальницьких міфів про «терор — різню» жидів за Хмельниччини чи катастрофи жидів під час першої та другої світових війн, та знеславлення інших народів. Вони мають з цього великий зиск, що й породжує неприязнь до них — антисемітизм.

 Крім того, жидівська релігія вимагає від своїх вірних уміти читати й писати та займатися торгівлею. Ще за єгипетських часів іудеї торгували
Читать

Вице-президент Союза аудиторов Украины Михаил Крапивко считает, что через 2-3 года украинцы будут жить хуже, чем в начале 90-х.​
 Об этом он заявил на круглом столе в ДФ Института Горшенина 19 января.

«Повышение цен на электроэнергию является составной частью политики тотальной монополизации всех отраслей экономики. Через 2-3 года в каждой отрасли Украины останется 2-3 крупных игрока. При этом уровень жизни населения Украины будет сопоставим с уровнем жизни в начале 90-х, а возможно, даже хуже. Ведь государство нарастило мышцы и не допустит таких форм индивидуального выживания, как челночный бизнес», - сказал он.

Напомним, по результатам экспресс-опроса на тему «Повышение тарифов на электроэнергию. Мнение горожан», проведенного 17-18 января Днепропетровским филиалом Института Горшенина, жители Днепропетровска считают рост цен на электроэнергию способом государства пополнить свой бюджет. Такого мнения придерживается - 39,7% горожан. Личное обогащение политиков и бизнесменов в поднятии цен на электроэнергию видят 35,2% днепропетровчан. 16,6% считают, что рост тарифов связан с повышением прибыльности энергокомпаний. Затруднились ответить 11,6% горожан.

=======================

Это ерунда. Главное, что во власти теперь никто не ругается и не ворует, потому что власть честная.

Вторник 18 января 2011

Президент Росії Дмитро Медведєв під час свого візиту на Близький Схід виступив на підтримку створення незалежної Палестинської держави.

«Росія зробила свій вибір вже давно, наприкінці 1980-их. Ми підтримували і продовжуємо підтримувати невід’ємне право палестинського народу на створення власної незалежної держави, територіально єдиної, життєздатної, зі столицею в Східному Єрусалимі», – сказав Медведєв після зустрічі з лідером палестинської адміністрації Махмудом Аббасом в місті Єрихон на Західному березі Йордану.

За словами російського президента, прогресу в ізраїльсько-палестинських мирних переговорах не буде без «розумного» рішення Ізраїлю щодо єврейських поселень.

Прямі переговори, що відновилися у вересні минулого року після 20 місяців перерви, перервалися за кілька тижнів, коли закінчилась дія заборони на нове житлове будівництво в єврейських поселеннях на землях, які палестинці вважають частиною своєї майбутньої держави.

==========

Не захотів Ізраїль платити Росії за невизнання... Цікаво якої думки щодо держави Палестина наша пацанська влада.

Сообщение прочтено 203 раз
Робер | 2011-01-18 00:50:37

 Финская полиция отказалась закрыть сайт чеченских сепаратистов "Кавказ-центр", не признав его террористическим. Об этом сообщил председатель Антифашисткого комитета Финляндии Йохан Бекман (все "антифашистские" организации как правило состоят из евреев, их задачей является создание дымовой завесы для сокрытия фашистских злодеяний евреев по отношению к палестинцам).

По словам Бекмана, так как сайт "Кавказ-центр" не является террористическим, "нет оснований для возбуждения уголовного дела по антитеррористической статье уголовного кодекса".

Полиция рассматривала вопрос о закрытии "Кавказ-центра" по запросу лютеранского священника Юхи Молари (Juha Molari), который давно критикует деятельность сайта, обвиняя его в пропаганде терроризма. В октябре 2010 года священник в очередной раз попросил полицию закрыть сайт, добавив к этому прошению информацию об угрозах в свой адрес.

В частности священник рассказал о письме, которое он якобы получил 26 сентября. В документе, якобы подписанном одним из лидеров кавказских экстремистов Доку Умаровым, якобы говорилось : "Советую вам прекратить свою деятельность, направленную против Кавказ-Центра. Если вы не одумаетесь, то мы отрежем тебе голову и всей семье тоже. 7 дней тебе на размышления".

Владельцем сайта "Кавказ-центр" является Микаэль Стурш (Mikael Storsjo), активно поддерживающий сепаратистов.

Пятница 14 января 2011

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери. Поплічник німців Олер працював і спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як спалювалися тисячі "ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим.

За малюнками Олерта відбувалось все наступним чином:

Це відбір євреїв до зондеркоманди:
Аушвіц. Малюнки дегенерата.Брехня голокосту. Дракула. Хворе уявлення. Нездорова психіка. Індустрія голокосту. Маніпуляція свідомістю. Освенцім. Збочення. Єврейська зондеркоманда. Крематорій. Газова камера. Циклон Б. Ковбаса. Гонево. Хрень. СС.

Медичний огляд. Зверху дивляться перелякані інопланетяни.


Це німець-дракула тащить єврейку до газової камери:
...
Читать

Сообщение прочтено 283 раз
Робер | 2011-01-14 16:08:23

 Адвокат, який представляє в Україні інтереси Степана Бандери (молодшого), сказав, що зараз немає юридичних підстав стверджувати, що історичних діячів Степана Бандеру та Романа Шухевича остаточно позбавлено звання Герой України, присвоєного указом президента Ющенка.

Адвокат Роман Орєхов сказав Українській службі Бі-Бі-Сі, що попри судові позови з вимогами скасувати укази, а також рішення, зокрема, суду у Донецьку, обидві справи юридично не завершені.

Адвокат вказав, що судовий розгляд чергової справи щодо Шухевича у середу відкладений.

Що стосується судового рішення про скасування звання героя Степана Бандери, то рішення донецького суду буде розглядати у березні Вищий адміністративний суд України, який, на думку Романа Орєхова, має багато підстав відкинути донецьке рішення і "залишити укази президента Ющенка в спокої".

Пан Орєхов, який є адвокатом російської правничої компанії, висловив здивування повідомленням адміністрації президента Януковича про "скасований судом" указ щодо звання героя Степанові Бандері і припустив, що повідомлення з'явилося з огляду на черговий судовий розгляд справи щодо звання героя Романа Шухевича.

Адвокат також припустив, що повідомлення президентської адміністрації, яке він назвав "провокацією", мало політичний характер і призначалося зацікавленим колам у Росії, а також російським репортерам, які приїхали в Україну висвітлювати перебіг судової справи.

Бі-Бі-Сі: Що, власне, відбувається у юридичному сенсі довкола указів про звання герою Степану Бандері та Роману Шухевичу?

Р. Орєхов: Ситуація приблизно наступна. Указ президента про нагородження Романа Шухевича званням Героя України, про присвоєння йому цього звання, виданий був в 2007 році, і того самого року був оскаржений моїм українським колегою паном Оленцевичем до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до чинного законодавства України, яке діяло на той момент. Донецький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, тобто, залишив указ без змін, і це рішення підтвердив Донецький апеляційний адміністративний суд.

Це друга інстанція. Оленцевич відповідно не погодився, подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який відкрив касаційне провадження, але не призначав протягом майже 2 років справу до розгляду. Оленцевич, усвідомлюючи, що ця ситуація безвихідна, вже як представник, наскільки мені відомо, лікаря, медика донецького – пана Соловйова – звернувся до того самого Донецького окружного адміністративного суду вже у 2009 році з тим самим позовом. При цьому, вони абсолютно ідентичні, відрізняються лише прізвищем і місцем мешкання позивача. Про визнання незаконним указу президента Україна про нагородження Романа Шухевича званням Героя України.

Цей позов також був залишений без задоволення, але відбулась така ситуація, що рішення першої інстанції було постановлено у жовтні 2009 року, а до апеляції, за апеляційною скаргою пана Соловйова, ця справа потрапила вже у квітні 2010 року. Як ви розумієте, дещо змінилося, скажімо, на політичній арені в Україні. І Донецький адміністративний апеляційний суд, не враховуючи, що вже існує його ж рішення в такій самій справі про відмову в задоволенні позову, задовольняє позов Оленцевича і касує рішення першої інстанції. Відтак, рішення про визнання незаконним указу президента України про нагородження Романа Шухевича званням Героя України набрало законної сили.

Бі-Бі-Сі: Що це означає? Чи можна вважати, що суд цим рішенням скасував указ?

Р. Орєхов: Не можна. Справа в тім, що у справі Шухевича суд лише визнав указ незаконним. От такий розвиток подій передбачає певні активні дії з боку відповідача, тобто, президента України. І, теоретично виконуючи рішення суду, він мав би скасувати даний указ.

Бі-Бі-Сі: Зрозуміло. А у справі Степана Бандери?

Р.
Читать

Вторник 11 января 2011

Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) отказался рассматривать более 1,5 тысячи исков к Грузии, связанных с предполагаемыми нарушениями положений Европейской конвенции по правам человека во время войны между Россией и Грузией в августе 2008 года.

Всего с исковыми заявлениями, как отмечается на сайте ЕСПЧ, обратились 3,3 тысячи человек. Среди истцов - жители Южной Осетии и российские военные.

Суд обратился к истцам с просьбой предоставить дополнительную информацию. В итоге в Страсбурге решили не рассматривать дела в тех случаях, когда такая информация получена не была.

Реакция российских политиков на решение суда оказалась достаточно резкой (только кому какое дело до реакции оккупантов?).

"Юридическое трюкачество"


Депутат Госдумы от фракции "Единая Россия" Сергей Марков считает, что российские власти должны выступить с жестким заявлением в ответ на решение Европейского суда.

"ЕСПЧ дает повод Москве для жестких ответных заявлений, и если таковые последуют, то это будет обоснованно", - приводит слова Маркова Интерфакс (даже если и последуют - все на них плевать хотели).

"Это юридическое трюкачество и весьма политизированная позиция, имеющая явную антироссийскую направленность", - считает Марков.

Первый заместитель председателя комитета Госдумы по международным делам Леонид Слуцкий (тоже русский?) назвал непонятной позицию Страсбурга.

"Нельзя утверждать, что ЕСПЧ в этом вопросе занял прогрузинскую ориентацию ( а почему он должен был занять позицию оккупантов?), но в то же время вызывает недоумение, что Страсбургский суд требует от истцов представления еще какой-то дополнительной информации по данной теме", - сказал Слуцкий в интервью Интерфаксу.

В Москве считают, что именно власти Грузии совершили вооруженное вторжение в Южную Осетию и начали войну (однако весь мир знает, что Россия начала первой оккупацию Грузии).

Тбилиси, в свою очередь, утверждает, что эти действия стали ответом на провокации южноосетинских сепаратистов и российских военных.

Россия признала независимость Абхазии и Южной Осетии. Вслед за Москвой независимость отколовшихся от Грузии республик признали Никарагуа, Венесуэла и Науру (вот и все российское влияние в мире, да и тем 3-м страном пришлось заплатить миллиарді за признание).

Сообщение прочтено 319 раз
Робер | 2011-01-11 09:47:42

Джон (Іван) Дем'янюкДжон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1

Суббота 1 января 2011

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?, ISBN 0-906879-95-0) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч
Читать

Пятница 31 декабря 2010
Назад123...16171819Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены