<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 13 июля 2014

Напоролся в интернете на цитаты и афоризмы о русских. После прочтения я понял об этой "нации рабов" почти все. Прочтите обязательно! Вам многое станет понятнее!

_________________

«Московия — русь тайги, монгольская, дикая, звериная». (Muscovy — the Russia of taiga, Mongolic, wild, bestial.) - Алексей Толстой

"Не народ, а скотина, хам, дикая орда, душегубов и злодеев." (They are not people, they are boors, villains, wild hordes of murderers and miscreants.) - Михаил Булгаков

"Наиважнейшею приметою удачи русского народа есть его садистская жестокость". (The most important trait of the success of the Russian people is their sadistic brutality.) - Максим Горький

«Русский есть наибольший и наинаглейший лгун во всем свете». (A Russian is the greatest and the cheekiest of all liars in the world.) - Иван Тургенев

«Народ, который блуждает по Европе и ищет, что можно разрушить, уничтожить только ради развлечения». (People who roam across Europe in search of what to destroy and obliterate, only for the sake of gratification.) - Федор Достоевский

"Русский народ - хам". - Михаил Булгаков, 1923г 

"Русский народ не имеет ни намека на творческие способности". - Г. Успенский. 

«Это не народ, а историческое проклятие человечества». - В.Шмелев 

"Ах, как тяжело, как невыносимо тяжело порою жить в России, в этой вонючей среде грязи, пошлости, лжи, обманов, злоупотреблений, добрых малых мерзавцев, хлебосолов-взяточников, гостеприимных плутов — отцов и благодетелей взяточников!" - Иван Аксаков, из письма к родным. 

"В душе каждого русского, в отличие от европейца, живет хитрое злобное животное". - Карл Густав Юнг в одном из интервью 

«Должен высказать свой печальный взгляд на русского человека — он имеет такую слабую мозговую систему, что не способен воспринимать действительность как таковую. Для него существуют только слова. Его условные рефлексы координированы не с действиями, а со словами». - Aкaдeмик Павлов. О русском уме. 1932 год.

«Наиважнейшею приметою удачи русского народа есть его садистская жестокость». (The most important trait of the success of the Russian people is their sadistic brutality.) - Максим Горький 

«Народ, что ненавидит волю, обожает рабство, любит цепи на своих руках и ногах, грязный физически и морально...готовый в любой момент угнетать все и вся». (The people who hate freedom, adore enslavement, love handcuffs and who are filthy morally and physically, ready to oppress everyone and everything.) - Иван Шмелев 

«Народ равнодушный до наименьшей обязанности, до наименьшей справедливости, до наименьшей правды, народ, что не признает человеческое достоинство, что целиком не признает ни свободного человека, ни свободной мысли». (The people who are indifferent to the least of obligations, to the least of fairness, to the least of truth... the people who do not recognise human dignity, who entirely defy a free man and a free thought.) - Александр Пушкин 

У нас от мысли до мысли пять тысяч верст. - Петр Вяземский

«Я не горжусь, что я русский, я покоряюсь
Читать

Вторник 25 декабря 2012


українська мова,євреї,жиди,українофобія,русифікація

До редакції Українських Видань “Інституту для вивчення СССР”.

Я довідався, що після видання моєї монографії — “Жидівська автономія на Україні” - виникли сумніви щодо уживаних мною термінів “жид” і “жидівський” замість прийнятих у Совєтській Україні “єврей” і “єврейський”.

З приводу цих сумнівів стверджую, що термін “жид” є властивий українській мові як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова “єврей” зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова “жид” у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї Монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора.

І справді, я уживаю послідовно цієї термінології в моїх українських творах уже з 1918 р., коли я почав говорити та писати українською мовою. Так, уже моя перша більша праця в українській мові — “Листи жидівського соціял-демократа про Україну”, котру я видав у Відні в 1921 р., уживає виключно термін “жид”.

Так само моя стаття про становище жидівства в СССР, надрукована в ч. 16 “Українського Збірника” в “Інституті для вивчення СССР” у Мюнхені, уживає термінів “жид”, “жидівський” і т. д. Взагалі, я засадничо ніколи не погодився б на уживання терміну “єврей” у моїх українських працях, бо добачав би в тому святенництво та боягузство.

ІІроф. д-р Соломон Ґольдельман

Єрусалим, січень 1964.

 

Вторник 7 июня 2011
Сообщение прочтено 291 раз
Робер | 2011-06-07 14:18:17

Клаудио Моффа (Claudio Moffa), пламенный сторонник Ахмадинеджада, итальянский профессор политологии в университете Teramo, преподает студентам специальный курс, который называется: «Нет так называемому Холокосту – ложь и недостаток точности». Профессор подает студентам информацию, объясняющую, каким образом  евреи переписали историю. 

В своем рассказе, опубликованном в итальянской газете «Ла Република», Моффа утверждает, что не было ни газовых камер, ни крематориев. Он также подвергает сомнению количество жертв, убитых нацистским режимом. «Мы не нашли никаких документов, подписанных Гитлером, касающихся уничтожения евреев», – утверждает профессор. 

Еврейская община Италии в ярости. Они утверждают, что политические взгляды Моффа, касающиеся событий на Ближнем Востоке, свели его с ума и стали причиной того, что он «грешит против профессии исследователя». В качестве доказательства они предоставили часть писем Моффа, связывающего интересы еврейского народа с экономической прибылью, созданием Государства Израиль и «раздуванием ужасов Холокоста». 
Итальянский профессор поражается, каким образом «сыны еврейского народа», который стал одним из самых сильных и влиятельных в мире, присвоили себе монополию на «статус жертвы». Он утверждает, что сегодня евреи «обладают иммунитетом против критики и размахивают ложными свидетельствами при первой же возможности». Он также считает, что  6 000,000 – число евреев, погибших во время Холокоста, – взято из еврейской Каббалы, и это причина того, что евреи выбрали именно это число.
-----------------------------
Интересный курс - я бы послушал. Почему в наших университетах его не читают? Наверное, Табачник не разрешает....
Суббота 5 февраля 2011

На нарушителей налогового кодекса донесут стукачи-волонтеры

Неплательщикам налогов теперь нужно быть начеку. Теперь на них откроют охоту не только инспекторы налоговой, но и волонтеры. Больше 100 добровольцев вызвались помочь фискальщикам и проследить за правильностью уплаты взысканий и зарплат подчиненным.

- За прошлый год к нам поступило больше 1700 письменных обращений, - сообщает Государственная налоговая администрация в Донецкой области. – В коллективных заявлениях, как правило, сообщалось о нарушениях при выплате заработной платы или о фактах уклонения от налогов отдельных предприятий. В связи с такой ситуацией, общественные организации Донецкой области решили поддержать налоговое ведомство в борьбе с теневым сектором экономики.

Теперь на войну с неплательщиками и нарушителями выйдут 114 добровольцев. Как именно волонтеры будут отслеживать уклонения и какие полномочия от фискальщиков получат – пока неизвестно. Известно одно – контроллеров станет больше. Сами налоговики этому только рады.

- Вопрос легализации трудовых отношений и заработной платы вызвал отклик не только у рядовых граждан региона, но и у общественных организаций. У нас появились добровольные помощники, а значит, налоговая культура граждан растет, - считает председатель ГНА в Донецкой области Александр Клименко.

===========

О древнем русском искусстве писать доносы мы хорошо знаем из не такой уж далекой истории... Вот если бы начали принимать доносы не на стонущих от гнета налогов бизнесменов, а на бандитов у власти...

Пятница 14 января 2011

Свої популярні в певних колах дегенеративні малюнки Давид Олер зробив в 1946 році через рік після закінчення війни. У концтаборі Олера (за його словами) призначили до спеціальної робочої групи (Sonderkommando), відповідальну за очищення крематоріїв та витягування трупів з газової камери. Поплічник німців Олер працював і спостерігав за тим, як роздягалися "жертви газових камер", "паралізовані страхом і усвідомленням швидкої неминучої смерті", як спалювалися тисячі "ворогів Третього Рейху". Давид Олер став одним із багатьох тисяч працівників Аушвіца, кому судилося увійти в приміщення крематоріїв і газових камер і дивом вийти звідти живим.

За малюнками Олерта відбувалось все наступним чином:

Це відбір євреїв до зондеркоманди:
Аушвіц. Малюнки дегенерата.Брехня голокосту. Дракула. Хворе уявлення. Нездорова психіка. Індустрія голокосту. Маніпуляція свідомістю. Освенцім. Збочення. Єврейська зондеркоманда. Крематорій. Газова камера. Циклон Б. Ковбаса. Гонево. Хрень. СС.

Медичний огляд. Зверху дивляться перелякані інопланетяни.


Це німець-дракула тащить єврейку до газової камери:
...
Читать

Сообщение прочтено 280 раз
Робер | 2011-01-14 16:08:23

 Адвокат, який представляє в Україні інтереси Степана Бандери (молодшого), сказав, що зараз немає юридичних підстав стверджувати, що історичних діячів Степана Бандеру та Романа Шухевича остаточно позбавлено звання Герой України, присвоєного указом президента Ющенка.

Адвокат Роман Орєхов сказав Українській службі Бі-Бі-Сі, що попри судові позови з вимогами скасувати укази, а також рішення, зокрема, суду у Донецьку, обидві справи юридично не завершені.

Адвокат вказав, що судовий розгляд чергової справи щодо Шухевича у середу відкладений.

Що стосується судового рішення про скасування звання героя Степана Бандери, то рішення донецького суду буде розглядати у березні Вищий адміністративний суд України, який, на думку Романа Орєхова, має багато підстав відкинути донецьке рішення і "залишити укази президента Ющенка в спокої".

Пан Орєхов, який є адвокатом російської правничої компанії, висловив здивування повідомленням адміністрації президента Януковича про "скасований судом" указ щодо звання героя Степанові Бандері і припустив, що повідомлення з'явилося з огляду на черговий судовий розгляд справи щодо звання героя Романа Шухевича.

Адвокат також припустив, що повідомлення президентської адміністрації, яке він назвав "провокацією", мало політичний характер і призначалося зацікавленим колам у Росії, а також російським репортерам, які приїхали в Україну висвітлювати перебіг судової справи.

Бі-Бі-Сі: Що, власне, відбувається у юридичному сенсі довкола указів про звання герою Степану Бандері та Роману Шухевичу?

Р. Орєхов: Ситуація приблизно наступна. Указ президента про нагородження Романа Шухевича званням Героя України, про присвоєння йому цього звання, виданий був в 2007 році, і того самого року був оскаржений моїм українським колегою паном Оленцевичем до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до чинного законодавства України, яке діяло на той момент. Донецький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, тобто, залишив указ без змін, і це рішення підтвердив Донецький апеляційний адміністративний суд.

Це друга інстанція. Оленцевич відповідно не погодився, подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який відкрив касаційне провадження, але не призначав протягом майже 2 років справу до розгляду. Оленцевич, усвідомлюючи, що ця ситуація безвихідна, вже як представник, наскільки мені відомо, лікаря, медика донецького – пана Соловйова – звернувся до того самого Донецького окружного адміністративного суду вже у 2009 році з тим самим позовом. При цьому, вони абсолютно ідентичні, відрізняються лише прізвищем і місцем мешкання позивача. Про визнання незаконним указу президента Україна про нагородження Романа Шухевича званням Героя України.

Цей позов також був залишений без задоволення, але відбулась така ситуація, що рішення першої інстанції було постановлено у жовтні 2009 року, а до апеляції, за апеляційною скаргою пана Соловйова, ця справа потрапила вже у квітні 2010 року. Як ви розумієте, дещо змінилося, скажімо, на політичній арені в Україні. І Донецький адміністративний апеляційний суд, не враховуючи, що вже існує його ж рішення в такій самій справі про відмову в задоволенні позову, задовольняє позов Оленцевича і касує рішення першої інстанції. Відтак, рішення про визнання незаконним указу президента України про нагородження Романа Шухевича званням Героя України набрало законної сили.

Бі-Бі-Сі: Що це означає? Чи можна вважати, що суд цим рішенням скасував указ?

Р. Орєхов: Не можна. Справа в тім, що у справі Шухевича суд лише визнав указ незаконним. От такий розвиток подій передбачає певні активні дії з боку відповідача, тобто, президента України. І, теоретично виконуючи рішення суду, він мав би скасувати даний указ.

Бі-Бі-Сі: Зрозуміло. А у справі Степана Бандери?

Р.
Читать

Сообщение прочтено 318 раз
Робер | 2011-01-14 12:35:04

 В список стран, прилагающих наименьшие усилия в поисках военных преступников времен Второй мировой, вошли Норвегия, Швеция, Сирия, Эстония, Венгрия, Литва и Украина.

В  докладе также указываются 10 самых разыскиваемых нацистов. В прошлом докладе первым номером в таком списке значился Джон (Иван) Демьянюк, который, однако, уже предстал перед судом в Мюнхене.

Теперь список возглавляет Сандор Кепиро, обвиняемый в организации массового убийства по меньшей мере 1250 мирных жителей в сербском местечке Нови Сад в 1942 году.

Он был признан виновным в совершении этого преступления еще в 1944 году в Венгрии, но наказания так и не понес. Однако три года назад венгерские власти снова возбудили против него дело по тем же пунктам обвинения.

В ответ Кепиро обвинил Эфраима Зуроффа в клевете и инициировал встречный иск в венгерском суде.

===========

Нюрнбергский трибунал - фарс, не имеющий ничего общего с судебным процессом, судилище по типу сталинских "троек". Из-за еврреев, которые выдумали Холокост, засудили и убили десятки тысяч невинных людей после войны, расстреливали даже уборщиц из немецких учреждений.

Хотя есть за что объявить преступниками все руководство Израиля начиная с 1948 года - за убийства палестинцев.

Симон Визенталь был сотрудником израильской разведки Моссад. В январе 2010 года центр Симона Визенталя резко осудил присвоение звания Героя Украины лидеру ОУН Степану Бандере.

Замечу от себя, что Визенталя неоднократно ловили на лжи - об этом можно прочитать здесь:  http://uk.wikipedia.org/wiki/Брехня_Голокосту .

В 2009 году на свет вышла книга «Охота на Зло» (англ. Hunting Evil) английского журналиста Гая Уолтерса, в которой он утверждает, что рассказы Визенталя  являются ложными, факты во всех его трех мемуарах противоречат друг другу, и не соответствуют документированным свидетельствам, что ставит под сомнение все что он написал. Британский журналист Даниел Финкельштайн в публикации на интернет-портале «Еврейские Хроники», сообщил, что Винерская библиотека (англ.), учреждение занимающееся исследованием Холокоста, поддерживает выводы, сделанные Уолтерсом. Директор библиотеки Бен Барков заявил, что "Визенталь может считаться шутом и хвастуном, и даже просто лжецом". 

«Вся репутация Симона Визенталя построена на песке. Он лжец, да и не очень умелый к тому же. С окончания Второй мировой войны и до самого конца своей жизни он будет неоднократно сообщать в прессе ложные сведения о себе, своей гипотетической охоте на Эйхмана и о других своих подвигах по выслеживанию беглых нацистов. Он также всю жизнь будет сочинять абсолютно несусветные истории о своей жизни в годы войны, лгать о полученном им образовании и сделанной им научной карьере. Очевидно, что правда казалось ему совершенно не важной, и это заставляет сомневаться во всём, что он когда-либо нам рассказывал». Так начинает свой рассказ о Симоне Визентале Гай Уолтерс.  http://www.chaskor.ru/article/simon_vizental_ohotnik_na_natsistov_19909

Визенталь пишет, что был во Львове, когда город захватили немцы в 1941 году. Визенталь утверждал, что он и его приятель Гросс были арестованы в 4 вечера в воскресенье, 6 июля, и это одна из тех редких дат, которые остаются неизменными в его вечно меняющихся историях. «Но, — пишет Уолтерс, — всякий раз, когда он столь точен в деталях, он, как правило, лжёт».

Вытолкнув их во двор тюрьмы со связанными
Читать

Среда 12 января 2011

Garaudy Les Mythes fondateurs de la politique israelienne.jpgКнигу "Основоположні міфи ізраїльської політики” французький письменник, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.

Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика - як інструмент американської політики - приводить до війни".

Скачати книгу  Роже Ґароді "Основоположні міфи ізраїльської політики" можна тут.

В книзі Роже Ґароді ставить під сумнів факт Голокосту - тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм ... але нацистський Голокост - це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі...", - пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людяності, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померли зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".

Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою,  автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі.  Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.

Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі, багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна - це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.

Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді
Читать

Вторник 11 января 2011

Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) отказался рассматривать более 1,5 тысячи исков к Грузии, связанных с предполагаемыми нарушениями положений Европейской конвенции по правам человека во время войны между Россией и Грузией в августе 2008 года.

Всего с исковыми заявлениями, как отмечается на сайте ЕСПЧ, обратились 3,3 тысячи человек. Среди истцов - жители Южной Осетии и российские военные.

Суд обратился к истцам с просьбой предоставить дополнительную информацию. В итоге в Страсбурге решили не рассматривать дела в тех случаях, когда такая информация получена не была.

Реакция российских политиков на решение суда оказалась достаточно резкой (только кому какое дело до реакции оккупантов?).

"Юридическое трюкачество"


Депутат Госдумы от фракции "Единая Россия" Сергей Марков считает, что российские власти должны выступить с жестким заявлением в ответ на решение Европейского суда.

"ЕСПЧ дает повод Москве для жестких ответных заявлений, и если таковые последуют, то это будет обоснованно", - приводит слова Маркова Интерфакс (даже если и последуют - все на них плевать хотели).

"Это юридическое трюкачество и весьма политизированная позиция, имеющая явную антироссийскую направленность", - считает Марков.

Первый заместитель председателя комитета Госдумы по международным делам Леонид Слуцкий (тоже русский?) назвал непонятной позицию Страсбурга.

"Нельзя утверждать, что ЕСПЧ в этом вопросе занял прогрузинскую ориентацию ( а почему он должен был занять позицию оккупантов?), но в то же время вызывает недоумение, что Страсбургский суд требует от истцов представления еще какой-то дополнительной информации по данной теме", - сказал Слуцкий в интервью Интерфаксу.

В Москве считают, что именно власти Грузии совершили вооруженное вторжение в Южную Осетию и начали войну (однако весь мир знает, что Россия начала первой оккупацию Грузии).

Тбилиси, в свою очередь, утверждает, что эти действия стали ответом на провокации южноосетинских сепаратистов и российских военных.

Россия признала независимость Абхазии и Южной Осетии. Вслед за Москвой независимость отколовшихся от Грузии республик признали Никарагуа, Венесуэла и Науру (вот и все российское влияние в мире, да и тем 3-м страном пришлось заплатить миллиарді за признание).

Сообщение прочтено 317 раз
Робер | 2011-01-11 09:47:42

Джон (Іван) Дем'янюкДжон (Іван) Дем'янюк у залі мюнхенського суду

Повільність судового процесу, який називають "останнім нацистським процесом", просто викликає агонії,- пише у своїй статті мюнхенський кореспондент британського видання Independent on Sunday Тоні Патерсон.

Автор, який побував на одному із засідань, каже, що спершу підсудний прикривав обличчя кепкою, але тепер, через понад рік від початку процесу, йому вже дозволяють надягати сонцезахисні окуляри увесь час у залі суду.

90-річного Джона (Івана) Дем'янюка звинувачують у тому, що він був наглядачем у таборі Собібор в окупованій німцями Польщі у часи Другої світової війни. Його звинувачують у співучасті у вбивстві 27900 євреїв. Судовий процес у Мюнхені розпочався у листопаді 2009-го. Очікували, що він мав завершитись наприкінці 2010-го. Як пише Тоні Патерсон, зараз ніхто взагалі не хоче прогнозувати, коли закінчиться процес.

Телевізійний фарс

Видання твердить, що процес перетворився на фарс. Десятки журналістів, які приходили в перші дні, тепер взагалі ігнорують процес. Майже всі родичі загиблих у Собіборі також не приходять на засідання.

Сам процес навіть перенесли до меншої судової зали у мюнхенському суді. Якби не серйозність звинувачень проти народженого в Україні підсудного, пише далі видання, його появу в суді можна було б розцінювати як телевізійний фарс. Пан Дем'янюк взагалі нічого не говорить, лише іноді зітхає або видає незрозумілі звуки, доволі часто просто засинає під час процесу, не зважаючи на те, що всі докази, які читають на засіданні, одразу перекладають і виголошують українською.

Стан здоров'я також викликає занепокоєння, веде далі Independent on Sunday. Лікарі дозволяють панові Дем'янюку з'являтись у судовій залі лише двічі на тиждень максимум по три години на день. Іноді засідання переривають лікарі, які кажуть, що "підсудний сьогодні вже не зможе брати участь у судовому процесі". Потім його перевозять назад до в'язниці у Мюнхені, де він залишається від часу його екстрадиції зі США у травні 2009-го року.

Завдання для обвинувачення ускладнене тим, що на процесі немає жодного очевидця, який би пам'ятав Джона Дем'янюка із Собібора.

Пан Дем'янюк не сказав жодного слова у суді сам, але в першу річницю від початку процесу у листопаді минулого року від його імені зачитали заяву, де він сказав, що в ті час був "військовополоненим", а тепер німецькі прокурори його несправедливо обвинувачують.

 Неділя, 9 січень, 2011 p.,

http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110109_demjanjuk_independent_ak.shtml?print=1

123Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены