<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Понедельник 1 июня 2015
Сообщение прочтено 199 раз
Робер | 2015-06-01 19:59:08
В Сeти пoявилocь фoтo гoлoгo Путина

Путинa изoбpaзили гoлым нa этикeткe из-пoд пивa. Пpoдaют тaкoe пивo вo Львoвe. Пpичeм, пpeзидeнт Рoccии изoбpaжeн нa этикeткe нaгим.


Львов,Медведев,пиво,Дегенераты,Путин-хуйло,засранцы,пидорашка,рашка-говняшка

Кpacуeтcя нa нeй Путин нe oдин, a co cвoeй пpaвoй pукoй, пpeмьep-миниcтpoм Дмитpиeм Мeдвeдeвым. Нa этикeткe кpoмe вceгo пpoчeгo aнглийcкими буквaми нaпиcaнo: «PUTIN HUILO».

Дoбaвим, чтo пивo пoльзуeтcя бoльшим cпpocoм cpeди львoвян и гocтeй гopoдa. Бoльшинcтвo из них пoкупaя пивo, cтapaютcя coхpaнить этикeтку, чтoбы дpузьям былo чтo пoкaзaть.

Пятница 24 мая 2013
Сообщение прочтено 414 раз
Робер | 2013-05-24 22:26:48

Предисловие
Вскоре после взятия Вермахтом города Львова (в конце июня 1941 года) в нем на Яновской улице был создан трудовой лагерь для евреев, который – если верить советскому обвинению в Нюрнберге – одновременно якобы являлся также «лагерем смерти», где постоянно происходили массовые расстрелы. При приближении Красной армии СС приказали снова вскрыть братские могилы и кремировать трупы на огромном костре. После этого еще наличествующие кости были измельчены в «костедробилке» и зарыты или рассеяны на территории лагеря. Так выглядит официальная советская интерпретация, которая опирается на расследования Чрезвычайной государственной комиссии (ЧГК) и показания оставшихся в живых еврейских узников. «Костедробилка», которая (якобы) была найдена в лагере после вступления в город Красной армии, неоднократно упоминалась советским обвинителем в Нюрнберге.

Побуждением для данного исследования стали три исторические фотографии этой костедробилки, которые сегодня, кроме всего прочего, представлены на веб-странице американского Мемориального музея Холокоста (United States Holocaust Memorial Museum,USHMM).
Что касается названия: лагерь на Яновской улице Львова обозначается в украинском языке как Янівський табір; русское его наименование – Яновский концлагерь, а на английском языке его принято называть Yanov Camp. В дальнейшем в большинстве случаев ради краткости мы будем именовать его «Яновским лагерем».

Чрезвычайная государственная комиссия (ЧГК)

Для установления и учета немецких военных преступлений в ноябре 1942 года в Советском Союзе была создана «Чрезвычайная государственная комиссия» (полное название Чрезвычайная государственная комиссия по установлению и расследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков, сокращенно ЧГК), орган власти, по размеру соответствующий небольшому советскому министерству. На отвоеванных советских территориях всюду образовывались местные следственные комиссии, которые заслушивали десятки тысяч свидетелей и писали об этом отчеты. Это касалось также бывших немецких концентрационных лагерей, в которых к концу войны из-за полного развала инфраструктуры в большинстве случаев господствовали катастрофические ситуации. Что касается освобожденных Красной армией лагерей, то сообщения местных следственных комиссий направлялись непосредственно в центр ЧГК в Москве. Там в большинстве случаев составлялся еще один доклад, который подписывали один или несколько видных членов ЧГК, и после его публикации в советской прессе такое сообщение получало официальный советский характер.

Советское представительство обвинения представило более пятисот таких сообщений ЧГК в качестве доказательств суду в Нюрнберге, где они были зарегистрированы как «IMT-Document USSR-…» (документ СССР для Нюрнбергского военного трибунала). Так как вследствие разделения труда среди четырех держав-победительниц Советский Союз представлял обвинение в «преступлениях против человечности», то обвинения против немецкого руководства в самой значительной степени основывались на сообщениях ЧГК. Американским, британским и французским судьям русские отчеты предоставлялись в переводе на английский язык, и советские представители в существенной мере опирались в своих выступлениях на эти документы. Это привело к тому, что историческая картина преступлений немцев на Востоке до сегодняшнего дня основывается почти исключительно на материалах «Нюрнберга» и, в конечном счете, на этих сообщениях ЧГК.
...
Читать
Суббота 7 апреля 2012

Міністерство освіти поставляє у школи підручники, які вони не замовляють, і не поставляє ті книги, які справді потрібні.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту в 2010-2011 роках поставило не замовлені загальноосвітніми установами підручники і не поставило замовлені, пише "Дзеркало тижня"

Наприклад, Львівська область замовила для своїх першокласників букварі, підготовлені трьома різними колективами авторів. Обласне управління зібрало заявки вчителів, підрахувало: найпопулярніший отримав 90,3% голосів, інші — 5,7 і 4%. В область же завезли тільки один підручник — той, котрий посів... останнє місце в рейтингу

І хоча замовили його 1120 штук, отримали у 21 раз більше — 24 тис. Загалом міністерство, очолюване Табачником, надіслало в Львівську область майже 50 тис. підручників, яких школи взагалі не замовляли.  Це обійшлося в 654 тис. грн.

Водночас, не вистачило коштів на підручники, яких школи дійсно потребують — учням 3-х і 4-х класів не дісталося жодного, хоча область замовила для них більше 570 тис.

А школи Одеської області отримали таку кількість підручників "Русский язык" для 10-го класу, що тепер забезпечені ними на 160%. Перебір коштував держскарбниці 48,20 тис. грн. Однак ті ж десятикласники так і не дочекалися підручників 34 найменувань, вписаних учителями в бланки замовлень. За попередніми розрахунками, їх виготовлення обійшлося б у суму 885,5 тис. грн, яких у міністерстві не знайшлося.

Нагадаємо, нещодавно ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" при Міносвіти і науки, молоді та спорту України 19 березня уклало низку угод на друк підручників для 1 класу на загальну суму 61,13 млн грн. Найдорожчими виявились підручники української мови для шкіл з навчанням польською мовою – 647 грн за екземпляр.

Четверг 23 февраля 2012

Согласно ведомости коммерческого предприятия "Корпорация Путевые ремонтные  технологии", губернатор Львовской области Михаил Костюк, кроме своей зарплаты  руководителя области (ориентировочно 8 тысяч гривен), получает также плату на
этом предприятии в размере почти 15 тысяч гривен ежемесячно.

Документ опубликовала газета "Экспресс".

Выплаты в неизменном размере продолжались и после назначения Михаила Костюка  на должность руководителя Львовской областной государственной администрации.

Как установили журналисты, указанное предприятие осуществляет выплаты в пользу нынешнего губернатора уже несколько лет. Пикантности ситуации добавляет тот факт, что "Корпорация Путевые ремонтные технологии" несколько месяцев назад
оказалась в поле зрения налоговых органов, которые заподозрили ее в уклонении от уплаты налогов в особо крупных размерах и возбудили соответствующее уголовное  дело, а руководитель предприятия Светлана Козинец была объявлена в международный
розыск.

В феврале этого года во время судебного заседания руководство предприятия под давлением неопровержимых доказательств, предоставленных налоговиками, признало  факт уклонения от уплаты налогов и уплатило в бюджет несколько миллионов
доначисленных налогов и штрафов.

Кроме того, как выяснили журналисты "Экспресса", в то время, когда Михаил Костюк возглавлял "Укрзализныцю", предприятие "Корпорация Путевые ремонтные технологии", применив сомнительную схему, выиграло тендеры на поставку изделий и
материалов для железной дороги на сумму свыше одного миллиарда гривен.

Одіозний губернатор потрапив у новий скандал (документ)

 

Пятница 30 сентября 2011

акция протеста 29 сентября, во Львове прошла акция протеста с требованием к евреям «забрать» Дмитрия Табачника с должности министра образования и науки. Перед собравшимися выступил заместитель председателя Украинской республиканской партии Ростислав Новоженец. Он сказал, что партия соболезнует всему еврейскому народу, но в то же время просит еврейские организации и общины принять немедленные радикальные меры с целью снятия с должности министра представителя еврейской национальности Дмитрия Табачника. В своих выступлениях собравшиеся называли евреев исключительно «жидами».

Акцию организовала Украинская республиканская партия. Собравшиеся держали плакаты: «Жиди! Заберіть українофоба Табачника» и «Не провокуйте антисемітизм».

К слову, не так давно в Киеве прошла акция протеста студентов. Учащиеся же протестовали не против конкретного чиновника – в данном случае Дмитрия Табачника – а его образовательных инициатив. Пожалуй, это ключевой момент, красноречиво демонстрирующий концептуальные отличия этих двух мероприятий.

Среда 28 сентября 2011

29 сентября во Львове «Молодежный националистический конгресс» в рамках Антитабачной кампании проводить акцию «Перепиши историю сам».

Как сообщили организаторы, действие будет проходить на площади перед университетом Ивана Франко, начнется в 11.15.

Целью акции является привлечение внимания к переписыванию важных фактов из истории Украины.

Акция будет проходить в формате театрализованного действа, в котором сможет принять участие каждый неравнодушный к истории, которую будет изучать молодое поколение. «На это событие организаторы пригласили министра образования и науки, молодежи и спорта Украины - Дмитрия Табачника, который в свою очередь проведет мастер-класс (и не только) по переписыванию истории», - отмечено в сообщении.

«Наша история очень интересна и богата. Я не понимаю, почему власти не хотят признать героями людей, которые действительно этого заслуживают, желают скрыть или изменить важные факты. А хуже всего, что по этим переделанным фактам будут учиться дети и считать их справедливыми. Какой бы наша история не была, каждый имеет право знать правду и самому решать поддерживать их или нет. Лично я считаю, что нам есть чем гордиться!» - сказал один из организаторов.

Пятница 24 июня 2011

Такого не робили ані поляки в 1939, ані нацисти в 1944. Радянська міліція розстрілювала масово - з автоматів, через віконця для передачі їжі. Або кидала в камери гранати. Деякі з цих камер довелося замурувати - і ексгумацію провели вже взимку.

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу.

Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

"Історична Правда" наводить приклади трьох таких розправ: у тюрмах Львова, соляних шахтах Саліни і в тюрмі Луцька. Сьогоднішній текст присвячено масовим убивствами у Львові. 

На прикладі Львова можна достеменно показати криваву діяльність "доблесних борців із контрреволюцією".

У самому Львові було три в'яниці: № 1 - на Лонцького, № 2 - Замарстинівська та № 4 - Бриґідки. Тюрма № 3 перебувала у замку м. Золочева, що близько сімдесяти кілометрів  від Львова - сюди відправляли в'язнів, коли львівські тюрми були переповнені (а таки були переповнені: у тюрмі на Лонцького при ліміті 1500 осіб перебувало 3 638 в'язнів).

У тюрмах Львівщини станом на 22 червня 1941 року було 5 424 в'язні. Більшості інкримінували злочини за статтею 54 карного кодексу УРСР, тобто - контрреволюційну діяльність.

"Процес 59-ти". У грудні 1940-го львів'ян засуджували за те, що вони - українці

Негайними офіційними заходами у вирішенні проблеми переповнення в'язниць стали наказ № 2445/М наркома державної безпеки Меркулова від 23 червня 1941 р. та наказ начальника тюремного управління НКВД УРСР капітана державної безпеки Філіппова від 23 червня 1941 р.

У першому документі йшлося про терміновий облік усіх в'язнів у тюрмах та розподіл на тих, що підлягають депортації в концтабори ГУЛАГУ, і тих, кого необхідно розстріляти (це завдання покладалося на місцеве керівництво НКГБ).

У другому документі йшлося про евакуацію в'язнів, до нього додавався "План евакуації", згідно з яким депортації з Львівської області підлягало 5 тисяч арештантів. Для цього виділялося 204 вагони.

Згідно з інструкцією НКВД СРСР від 29 грудня 1939 р., один вагон ешелону вміщував тридцять депортованих осіб, отже вказаних вагонів вистачало б на евакуацію 6 800 в'язнів. Проте евакуювали лише 1822 із 5 000 запланованих.

3602 людини залишились у тюрмах Львова. А куди поділися ешелони - документи мовчать.

Самі ж екзекуції розпочалися 22 червня - розстріляно засуджених до смертної кари. Із проміжного звіту начальника тюремного відділення УНКВД Львівської області Лермана відомо, що станом на 24 червня у тюрмах Львова та Золочева було розстріляно 2072 особи.

26 червня затвердили розстрільні списки - ще 2068 осіб підлягали знищенню. Їх вбили протягом 24-28 червня.

Таким чином у Львівській області було розстріляно 4140 в'язнів. Проте підрахунки не узгоджуються: залишилося у тюрмах 3 602 особи, а розстріляли більше.

Відповідь на це питання дає доповідна того ж таки Лермана: тут йшлося також про надходження нових ув'язнених. Тюремні документи на цих людей належним чином не оформлювали.

У більшості випадків навіть не викладали звинувачень, проте упевнено називали причетними до ОУН, шпигунами, диверсантам - тобто особами, котрих належить розстріляти.

Це лише один фрагмент трагічної статистики, поняття, розділеного
Читать

Пятница 27 мая 2011
Сообщение прочтено 333 раз
Робер | 2011-05-27 12:02:34

Мені здається, все гранично зрозуміло. Янукович на посаді президента продовжує діяти на знищення в Україні всього українського. У цьому він і справді "тому що послідовний". Він - послідовний очільник окупаційної влади. А отже - прибічник її окупаційних символів. Та й чого б йому було не підписувати того, за що раніше проголосував відданий йому парламент? Усе логічно: відданий президентові парламент проголосував - президент підписав.

Хтось насправді сподівався чогось іншого? Мені здається, вони підуть далі і ще багато чого символічного наголосують і напідписують. Наприклад, про повернення свята 7 листопада - ще цього ж року або найпізніше наступного. Бо якщо вже знущатися - то на повну. От вони всі разом і знущаються. За це їхній електорат їх і любить. За це він і пробачить їм будь-яке "покращення життя" і все одно, за будь-яких обставин, за них голосуватиме. Бо вони ж "нагнулі бендєр" - і це найголовніше.

Юрій Андрухович

 

Четверг 19 мая 2011

 

Рано утром 30 июня 1941 г. Львов был занят немецкими войсками. В город вошли части 1-й горнострелковой дивизии 49-го горнострелкового корпуса 17-й армии, а также батальон полка особого назначения “Бранденбург” с приданным украинским батальоном “Нахтигаль”. Во второй половине дня во Львове появилась походная группа ОУН (б), которая вечером того же дня на скорую руку провела собрание украинских национальных организаций, на котором было объявлено о независимости Украины и назначен глава “правительства” - первый заместитель Бандеры Я. Стецько; последний поручил И. Равлику организовать милицию для установления порядка и обеспечения безопасности граждан, а также приказал передать по радио сообщение о провозглашении независимости Украины [1].

Сформированная ОУН милиция, используя обнаружение в тюрьмах города жертв массовых расстрелов, совершенных НКВД в конце июня, возложила на евреев коллективную ответственность за эти убийства и еще в тот же день приступила к арестам евреев-мужчин. Арестованные доставлялись на участки милиции и уже там подвергались истязаниям. Часть арестованных была пригнана в тюрьмы города, чтобы похоронить обнаруженные там жертвы НКВД. В телеграмме 49-го горнострелкового корпуса в штаб 17-й армии, отправленной в 12.00 1 июля, об этих жертвах говорится следующее: “…После вступления немецких войск 30.6.41 во Львов в трех тюрьмах города были обнаружены несколько сот трупов мужчин и женщин, которые были убиты в течение последних дней. Так, в подвалах военной тюрьмы Львова только в одной камере были обнаружены около 120 трупов мужчин и женщин, сложенных друг на друга. Наибольшее количество убитых было выявлено в тюрьме ГПУ. В одной комнате тюрьмы друг на друге лежали 65 трупов мужчин и женщин. Во дворе тюрьмы были обнаружены 2 массовые могилы, в которых находилось около 150 трупов. Еще одна массовая могила была подготовлена для захоронения других убитых. В камерах тюрьмы ГПУ также находится много убитых, точное количество которых не могло быть установлено, так как вход в эти камеры замурован. Как показал осмотр обнаруженных трупов, убийству предшествовали сильные пытки и истязания. На всех частях тела трупов имеются тяжелые ранения от ударов и уколов. У некоторых трупов были раздавлены и переломаны пальцы рук и ног. Убитые в основном являются украинцами, остальные поляки. По показаниям свидетелей, в эту тюрьму были также доставлены 2 раненых немецких летчика… Наверняка, и оба этих летчика находятся среди убитых, которых невозможно идентифицировать” [2].

30 июня в тюрьме НКВД (Бригидки) побывал будущий известный немецкий политик от блока ХДС/ХСС, а тогда офицер вермахта Франц Йозеф Штраус. Увиденное в тюрьме он позднее описал так: “…Вместе с офицером батареи лейтенантом Венк я поехал во Львов… В городе стоял запах пожарищ и трупный смрад. Перед тюрьмой или казармой мы заметили необычное столпотворение народа. Русские зверски убили сотни заключенных. Мертвыми или полумертвыми они побросали свои жертвы в казематы, облили бензином и подожгли. Когда мы туда протолкнулись, как раз выносили первые трупы – до неузнаваемости сгоревшую человеческую плоть. Мертвые были уложены рядами во дворе, затем впустили родственников, чтобы те опознали своих близких. Неописуемые сцены! Ко мне подходили то полька, то украинка, хватали меня, плакали и кричали, показывая фотографии родных. Вдруг я увидел, как рядом со мной упал лейтенант Венк, храбрый и имеющий военный опыт офицер…” [3].

В такой обстановке евреев, пригнанных в тюрьмы для захоронения убитых, избивали до смерти или расстреливали. Происходившее даже обратило на себя внимание участников совещания в штабе 1-й горнострелковой дивизии: “Во время совещания командиров, - значится в журнале боевых действий дивизии за 1 июля - были слышны выстрелы в тюрьме ГПУ г.Львова, где евреи должны были хоронить убитых здесь русскими в последние недели по еврейскому
Читать

Понедельник 16 мая 2011

 

Висновки міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова про події у Львові 9 травня є упередженими й корисливими, стверджує Львівська міська рада.

Про це йдеться у зверненні Львівської міськради до генерального прокурора та прокурора Львівської області щодо подій 9 травня, ухваленому на її позачерговій сесії 16 травня.
"9 травня у Львові відбулися безпрецедентні грубі порушення працівниками органів внутрішніх справ Конституції та законів України, які виразилися в зловживанні службовим становищем та невиконанні рішення суду", - йдеться у зверненні.
Львівські депутати нагадують, що Львівський окружний адмінсуд напередодні тих подій заборонив проводити 9 травня у Львові будь-які заходи, крім офіційних. "З метою контролю за виконанням рішення суду депутати Львівської міської та Львівської обласної рад разом із помічниками прибули до "пагорбу Слави"…", - зазначає міськрада.
За словами депутатів, там з’ясувалося, що "працівники органів внутрішніх справ, замість забезпечення виконання рішення суду та недопущення проведення політичними партіями і громадськими організаціями заборонених заходів, активно сприяли представникам ультрарадикальних проросійських партій "Родіна" та "Рускоє єдінство", які прибули до Львова з півдня України, їх провести".
"Зокрема, працівники органів внутрішніх справ забезпечили шляхом застосування сили до львів’ян доступ зазначених осіб до "пагорбу Слави", після чого надали їм можливість розправити червоні прапори, що прямо було заборонено судом, рішеннями Львівської обласної та Львівської міської рад", - обурюється Львівська міськрада.
"Крім цього, цих осіб у автобусах, які доставили їх до місця вчинення злочину, супроводжували працівники міліції", - додається у зверненні.
На вимогу депутатів припинити порушення Конституції та законів України, представники правоохоронних органів застосували до них "звірячу фізичну силу з використанням спецзасобів, що супроводжувалося принизливими і нецензурними висловлюваннями".
Львівські депутати зазначають, що прокуратура Львівської області почала перевірку, факти неправомірного застосування працівниками МВС фізичної сили зняті на відео, судово-медичні експертизи виявили на тілі потерпілих численні характерні тілесні ушкодження.
Натомість Могильов 13 травня у Верховній Раді заявив, що працівники МВС 9 травня діяли правомірно, хоча перевірка ще не завершена, обурюється Львівська міськрада. Також міністр зробив висновок про невинуватість особи, яка застосувала зброю й поранила одного з помічників депутата міськради, - хоча провадження у справі не завершено.
Такі висновки Могильова, на переконання міськради, "свідчать про його пряму зацікавленість та упередженість у результатах дослідження та перевірки, розцінюються, як спроби тиску при їх проведенні".
Львівська міська рада закликає генпрокурора і прокурора області вжити всі передбачені законодавством заходи для об’єктивного, повного, всебічного і неупередженого розслідування по вказаних фактах.
12Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены