Написано в засланні 20-го травня 1979 року

Його Святості Папі Іоанну-Павлу II.

Місто Ватикан.

Святий Отче, моє ім'я — Леон Дегрель. Я був головою бельгійських рексистів перед Другою світовою війною. Під час Другої світової війни командував бельгійськими добровольцями на Східному фронті, воював у 28-й Валлонський дивізії військ СС. Звичайно, не для всіх це являтиме рекомендацію. Однак, я католик, як і Ви, і тому вважаю, що у мене є право написати Вам як братові у вірі.

Мене стривожило повідомлення в пресі про те, що під час Вашого майбутнього візиту до Польщі з 2-го по 12-е червня 1979 Ви збираєтеся відслужити спільну месу з усіма польськими єпископами в колишньому концтаборі в Освенцім. Дозвольте мені перш за все заявити, що я знаходжу дуже повчальним молитися за мертвих, ким би вони не були і де б то не було, навіть у новісіньких печей крематорію з бездоганної вогнетривкої цегли.

Проте, мене терзають деякі побоювання. Те, що Ви — поляк і патріот своєї батьківщини, постійно підкреслюється Вашими вчинками на посаді первосвященика. Це по-людськи зрозуміло. У юності Ви були залучені до тяжкого військового протистояння. Але якщо старі образи справили на Вас занадто сильне враження, то тепер, ставши Папою, Ви можете піддатися спокусі взяти участь у мирських суперечках, на які історією пролито ще недостатньо світла.

Наприклад, яку відповідальність несе кожна з воюючих сторін за розв'язання Другої світової війни? Яку роль відіграли певні підбурювачі? Всім відомо, що Ваш тодішній прем'єр-міністр, полковник Бек, був вельми неоднозначною особистістю. Чи достатньо врівноважено він діяв в 1939 р.? Чи не відкинув він тоді з надмірною пихатістю можливість досягнення компромісу із німецький урядом?

Що було потім? Чи справді війна відбувалася саме так, як її малюють? Які помилки і навіть злочини були здійснені з обох сторін? Чи завжди об'єктивно оцінювалися мети, до яких вони прагнули? Можливо, доктрина противника була представлена в спотвореному вигляді — або через брак належної уваги, або навмисно на вимогу пропаганди. Противнику могли бути приписані плани та вчинення дій, реальність яких ніколи не була підтверджена фактами.

Церква завжди була краще поінформованою за будь-кого. Проте, ось вже дві тисячі років вона веде дуже обачливу політику і остерігається займати необмірковані позиції. Вона береться судити тільки на підставі свідчень, причому спокійно і після того, як час остудить запал пристрастей і відокремить зерна від полови.

Зокрема, надзвичайна стриманість відрізняла її під час Другої світової війни. Вона всіляко прагнула не поширювати фантастичні вигадки, що панували в той час. Перебуваючи на рідній землі, Святий Отець, і особливо в Освенцімі, де на Вас, можливо, нахлинуть уривчасті спогади з минулого, що вже стали символами сліпої віри, чи будете Ви тільки молитися?

Більше за все боюся, що Ваші молитви і просто сам факт Вашої присутності в такому місці можуть бути негайно позбавлені їх глибинного сенсу і використані безпринципними пропагандистами як димова завіса для розв'язання нової кампанії ненависті під Вашим прикриттям. Подібні кампанії засновані на брехні і вже більше чверті століття отруюють саме поняття Освенціма.

Отже, підкреслюю, — на брехні. Міф про масові знищення в Освенцімі спричинив колективний психоз, який через неконтрольовані чутки оголомшив багатьох ув'язнених часів Другої світової війни. Починаючи з 1945 року ці вигадки заполонили весь світ. Сотні брехливих тверджень були повторені в тисячах книг з усе зростаючою злісною люттю. Вони відтворені у кольорі в апокаліптичних фільмах, що викликають обурення галтуванням не тільки правди, але й здорового глузду, елементарної арифметики і самих фактів.

Я чув, Святий Отець, що під час війни Ви билися в Опорі і піддавалися всім небезпекам військового часу. Кажуть також, що Ви були ув’язненим в
Читать

Різні джерела в різні роки наводять різні дані кількості померлих в Освенцімі, але тенденція до стрімкого зменьшення очевидна:

- 9 млн людей, згідно з французьким документальним фільмом 1955 р. «Nuit de Brouillard» («Туманна ніч». Фільм можна скачати з сайту Еврейские фильмы и музыка, в анотації до нього там є такі слова «Мило з людських кісток… сувеніри з людської шкіри…».
- 8 млн осіб, відповідно до опублікованого в 1945 р. повідомлення французького Відомства з вивчення військових злочинів;
- 7 млн людей, згідно зі свідоцтвом ув'язненого Рафаїла Фейдельсона[21];
- 6 млн євреїв, згідно з єврейським видавцем Тиберієм Кремером у передмові до книги Міклоша Ніслі «Доктор Аушвіцу», там же він заявив, що автор книги був лікарем-євреєм, який працював в Аушвіці під керівництвом Josef Mengele. 
-  5,5 млн осіб, згідно з Bernard Czardybon на суді над Rudolf Hoess в Кракові[23] та Le Monde від 20 квітня 1978: "більше пяти мільйонів жертв, з яких 90% євреї"[24];
...
Читать

Вчорашнє повідомлення про те, що жиди поламали пам’ятник в Бабиному Яру нагадало іншу подію, що відбулася 13 років тому.

У 1996 р. на День пам'яті жертв фашизму у Києві керівник делегації американських євреїв сказав: «Першими жертвами Бабиного Яру стали не євреї, а цигани ... Міжнародні організації домоглися визнання Голокосту євреїв, про знищені циган - ні слова ...».

"Вони також мають право на пам'ять", подумав всесвітньо відомий і легендарний архітектор Анатолій Ігнащенко (він, до речі, помер лише кілька днів тому - 5 квітня, у віці 81 рік).  Адже й сам наполовину циган по батькові. А мама його полька. Познайомилася з красенем з циганського табору, який кочував через Україну до Іспанії.  

«Коли я дізнався про трагедію циган, втратив спокій: ночами снилися мені циганські кибитки. Так народилася ідея «Закам’янілої кибитки». Оповита скорботними гірляндами з кованих квітів, з образом розстріляного фашистами в 1936 році цигана, якого зарахували до лику святих, кибитка нависала на урвищем. За нею – глибока колія і сліди від кінських копит, дитячих босих ніг – циганська дорога смерті. Схвалив задум і Андріано Роккуччі, референт Папи Римського, ректор університету в Римі.

Роми підтримали ідею пам'ятника, був сход ромської громади Києва, на якому ухвалили розпочати збір коштів на пам'ятник циганам - першим жертвам Бабиного Яру.

Пам'ятник споруджувався народною толокою. Проект було виконано безкоштовно, на заводі «Ленінська кузня» (директор Н.Вишнивецький)  за символічну ціну виготовили ковані гірлянди й таблички з текстом ромською й українською мовами. Завод «Укрграніт» (директор А.Повзик)  виділив кам’яні брила загальною вагою 50 тонн, на яких алмазними дисками було висічено колеса кибитки. Закам’яніла кибитка була виконана в натуральну величину з колесами, навіки вгрузлими у землю. Студенти київських вузів, об'єднані міжнародним рухом «​​Громада святого Егідіо», вирили котлован і залили бетоном фундамент, не взявши за роботу жодної копійки.

Раптом з’явилася міліція і забрала маестро. Тримали чотири години, але за цей час «випадково» в кущах знайшли крани та транспорт - і кибитку в п’ятдесят тонн вагою транспортували на завод, де її розбили на щебінь, яким згодом вимостили Хрещатик ...

Якщо пам’ятникові київським циганам, розстріляним у Велику Вітчизняну, немає місця на политій їх кров’ю землі Бабиного Яру, він летітиме над ним, вирішив зодчий. Упертий Ігнащенко породив новий проект. Усю зиму в неопалюваному цеху «Ленкузні» кували кибитку з дорогої корабельної сталі. І зробили справжній шедевр - вже сталеву кибитку, зрешечену кулями, повиту гірляндами сталевих квітів. Як тільки  привезли кибитку у Бабин Яр, — знову нагрянула міліція, посипалися погрози, мовляв, не приберете зараз же «це неподобство» - викличемо зварників і поріжемо пам'ятник на металобрухт.

І що найцікавіше: за словами Ігнащенка, на встановлення пам'ятника столична влада і особисто головний архітектор міста Сергій Бабушкін ще до початку всіх цих митарств дали «добро»! Але, видно, скорботна циганська «першість» здорово заважала євреям, на вимогу котрих кибитку розтрощили . В теленовинах ТСН А. Ігнащенко зізнався, що йому дзвонили впливові жиди з погрозами: "Не перетворюй Бабин Яр у гуртожиток!!".  (Цю тезу підтверджують вельми примітні слова одного з жидівських активістів Бабиного Яру Левітаса, який повідомив, що українських патріотів, виявляється, у Бабиному Яру не розстрілювали! Ці страти, на його думку, проводилися в гестапо на вул.
Читать

 Группа израильтян и евреев Киева сломали мемориал, на которой было выгравировано имя бывшего президента Израиля Моше Кацава.

Траурный камень был установлена в Бабином Яру на месте где евреев готовили к отправке со станции Лукьяновка-Товарная в годы Второй мировой войны. "Имя этого насильника оскверняет их память", - заявили организаторы акции.

Камень был установлен в период пребывания Кацава на посту президента государства. Он также присутствовал на церемонии открытия мемориала, а на доске помимо имени Моше Кацава выгравирован отрывок из его речи. На этой неделе группа израильтян и местных евреев пробрались ночью к мемориалу и сломали его.

Как сообщает "Маарив", Сар-Эль Давидович, житель Нетании посетил мемориал и увидел, что он сломан, а доска с именем Кацава валяется отдельно. Он поинтересовался в еврейской общине Киева обстоятельствами происшествия, и ему рассказали, что речь идет об инициативе группы израильтян, подговоривших местных евреев принять в этом участие. "После приговора Кацаву, они решили, что недопустимо увязывать его имя с памятью жертв, так и родилась эта инициатива", - добавил Давидович.

В Бабином Яре — урочище в северо-западной части Киева — во время войны у евреев отбирали лишние вещи перед их отправкой в трудовые лагеря и гетто с недалеко расположенной железнодорожной станции Лукьяновка-Товарная.

Сообщает Пресс-служба Еврейского форума Украины (что это за расистская организация - кто знает?)

Центр еврейских исследований  (что это за расистские исследования - кто знает?) Еврейского форума Украины подготовил обзор проявлений антисемитизма (что такое антисемитизм - кому-то известно?)  в Украине за январь-февраль 2011 года.

Сотрудники центра зафиксировали за прошедшее время несколько случаев антисемитских заявлений и призывов в электронных средствах массовой информации.
...
Читать

Несправедливо обвиняемый в нацистских преступлениях украинец Джон (Иван) Демьянюк угрожает объявить двухнедельную голодовку, если суд в Мюнхене не примет к рассмотрению документы в его защиту, сообщает во вторник газета Süddeutsche Zeitung. 90-летний Демьянюк назвал суд против него политически мотивированным процессом. "Мне остается только один способ показать миру каким издевательством над правосудием является этот процесс"...

...так он пояснил свое намерение голодать.

Ранее во вторник должны были пройти первые выступления прокуратуры перед судом. Однако адвокат Ивана Демьянюка подал ряд ходатайств о допущении новых доказательств по делу.

Джон (Иван) Демьянюк, проживавший в США, был экстрадирован в Германию в мае 2009 года после выдачи прокуратурой Мюнхена ордера на его арест. Подсудимый был помещен в тюрьму Штадельхайм.

Мюнхенская прокуратура обвиняет Демьянюка в соучастии в убийстве около 29 тысяч заключенных в концлагерях Собибор и Треблинка. Суд по делу Демьянюка начался 30 ноября 2009 года.

В апреле 2010 года экспертам удалось доказать подлинность эсэсовского удостоверения, выданного на имя Демьянюка в Собиборе. Однако в мае 2010 года слушания по делу были приостановлены - по дороге в суд подсудимый почувствовал недомогание и был доставлен в больницу в связи с болями в области сердца.

Сам подсудимый заявляет, что является жертвой нацистов. По его словам, он был узником лагеря, где его якобы использовали для рабского труда. Он признался, что служил SS в качестве охранника лагеря, однако утверждает, что не сотрудничал с нацистами.

Что же касается судебных преследований, они, по мнению Демьянюка, лишь являются "продолжением несправедливости" в отношении него и его народа. Вынесение приговора намечено на начало марта 2011 года.

Вчора всі світові інформагенції передали, що в Дрездені щоб не допустити масових бійок між неонацистами і лівими, місцевій поліції довелося застосувати сльозогін і водомети. Поясненення чому там збиралися "неонацисти" були різні, але нагадаю гоям і людям, що саме вчора була річниця найстрашнішого злочину в історії людства, відомого до цих пір - знищення Дрездена і його жителів у ніч з 13 на 14 лютого 1945 року. У цьому вогняному пеклі згоріло і загинуло під уламками та выд осколків бомб близько половини мільйона жителів Дрездена і сотні тисяч біженців з Бреслау та інших німецьких міст.

Як відомо, "голокост" означає жидівське ритуальне вбивство через цілопалення. На відміну від уявного, вигаданого жидами холокосту, в Дрездені відбулося реальне всессоженіе, яке має сакральний зміст.

...
Читать

Російська балерина Анастасія Волочкова на програмі НТВшники, яку зняли з ефіру, жорстко висловилася стосовно корупції та лицемірства, що панують у Російській православній церкві Московського патріархату (РПЦ МП).

Обговорюючи новітні ініціативи священноначалля РПЦ МП, такі як, наприклад, запровадження загального дрес-коду, Волочкова (відео програми, розміщене в її блозі) заявила:

"Якщо ви захочете з усіх зробити целок македонських, то дівчата, які в мізках - повії, не перестануть такими бути",

Запис програми, за словами Волочкової, нагадував партзбори радянських часів.

"І було таке відчуття, що батько Чаплін (начальник відділу із взаємодії Церкви і суспільства РПЦ МП, формальний автор ідеї дрес-коду) виконував політичне завдання - відвести суспільство від обговорення більш серйозних тем. Я вважала за краще б поговорити про корупцію в Церкві. Я вже давно обурююся тим, що батюшки дозволяють собі ходити з дорогим годинником і телефонами ", - написала Волочкова в своєму блозі.

На думку балерини, келії деяких монастирів у розкоші можуть змагатися з номерами п'ятизіркових готелів: "Все в золоті, немає відчуття намоленості".

"Мені здавалося, що частиною життя представників Церкви повинна бути аскеза, а не телефони зі стразами".

Нагадаємо, що 11 лютого 2011 року з ефіру Первого канала і НТВ були зняті дві програми з участю Волочкової - Пусть говорят і НТВшники.

Балерина назвала помстою першого заступника голови адміністрації президента Росії Владислава Суркова. Цьому передували скандальні висловлювання балерини на адресу прокремлівської партії Единая Россия, з якої вона вийшла.

Міністр інформації та діаспори Ізраїлю Юлій Едельштейн звернувся до редактора лондонської газети «The Guardian» з вимогою вибачитися за публікацію листа, автор якого виправдовує терористичну діяльність палестинців і тим самим закликає до вбивства ізраїльтян.

Юлій Едельштейн написав Яну Блеку, редактору газети, що хоча він і є палким прихильником свободи слова, але, тим не менше, вважає, що опубліковані листи читачів повинні проходити ретельний відбір з боку редакції. Міністр зазначив, що ця публікація в газеті непрямим чином виправдовує і лондонські теракти. Міністр Едельштейн також дав вказівку чолі урядового прес-бюро Орен Хелманом викликати для бесіди близькосхідного кореспондента «The Guardian» і висловити йому своє невдоволення з приводу редакційної політики газети.

Можна лише захоплюватися оперативністю і рішучістю ізраїльських чиновників, успішно втручаються у роботу світових ЗМІ, якщо це зачіпає інтереси Ізраїлю і жидівського народу в цілому.

Варто також відзначити, що українські ЗМІ займаються в основному наклепом і дифамацією на адресу українського народу, а українські чиновники та депутати заохочують до того ж самому світову громадську думку.

Я вже не згадую паталогічного українофоба міністра Табачника, який відверто працює не в інтересах України, а в інтересах іншої держави, і скоріше за все не однієї. .

 Коли хтось каже, що люди вже не підуть на вулицю і не виженуть антиукраїнську владу - просто покажіть йому це відео. Оцініть масштаб акції що відбулась у Львові на день пам"яти героїв Крут. Звичайно, жидівські телеканали нам цього не показували.