Более 90% тел жертв русского теракта под Смоленском были подменены, и в Польше нашли грубые ошибки в документации. По информации replyua.net, об этом заявил Марек Пасенек, заместитель польского генпрокурора.

Радио Польши сообщило, что Пасенек требует создать специальную комиссию судмедэкспертов, которые внимательно изучат все документы, в том числе и те, которые находятся в России.

Заместитель генпрокурора также отметил, что решение об эксгумации тел жертв русского теракте под Смоленском будет приниматься позже, когда судмедэксперты вынесут окончательное постановление.
...
Читать

Марианна Долинская (1891—1928, Творки) — цыганка из табора, находившегося поблизости от деревни Антоновка близ Радома. В ночь с 11 по 12 декабря 1923 года, пребывая в состоянии помешательства, убила четырёх своих детей, повесив их на дереве. Сделанная во время следствия фотография её погибших детей позднее ошибочно использовалась как свидетельство о преступлениях УПА на территории Польши.

Марианна Долинская

В начале зимы 1923 года население деревень близ г. Радом находилось в бедственном положении, страдая от нищеты и голода. Местные цыганские группы оказались под особо пристальным наблюдением полиции, так как они часто оказывались замешаны в кражах скота и продуктов питания с местных ферм. За неделю до убийства 40-летний муж Долинской был арестован за несколько краж. Женщина осталась одна с четырьмя голодными детьми. Не имея возможности рассчитывать ни на помощь местного населения, ни на поддержку от цыган, кочующих с семьями по замерзающей местности между сёлами Домброва Козловска и Шитски она постепенно впала в состояние помешательства и решила, что единственный способ уберечь детей от голода — это убить их. 11 декабря 1923 около 20 часов она повесила на дереве четверых своих детей: Софию (6 месяцев), Антония (3 года), Бронислава (5 лет) и Стефана (7 лет). На следующий день около 13 часов Долинская пришла в полицейский участок в Радоме и призналась в убийстве. Полиция выехала на место и обнаружила, что убийство на самом деле имело место. Долинская была арестована, и фотограф из Радома сделал несколько фотографий повешенных детей.

...
Читать

Партия регионов и Коммунистическая партия Украины создали позорный прецедент мирового масштаба. Об этом заявил депутат Верховной Рады от ВО "Свобода" Анатолий Витив, комментируя обращение 148 депутатов ВР к сейму Польши с просьбой осудить действия Украинской повстанческой армии в 1943 году на Волыни.

По его мнению, просьбу 148 депутатов от ПР и КПУ можно трактовать как государственную измену. "Партия регионов и коммунисты создали позорный прецедент мирового масштаба: никогда парламентарии одного государства не просили парламентариев другой осудить собственный народ", - подчеркнул А.Витив. Он отметил, что обращение ВР в сейм играет на руку польским шовинистам и всем враждебным к независимости Украины силам.

"Заявления такого содержания - это нож в спину всем украинцам. Это надругательство над памятью наших предков, которые веками вели борьбу за свободу и независимость Украины с различными оккупантами", - подчеркнул представитель ВО "Свобода". По его словам, мало того, что Партия регионов и коммунисты не считают голодомор 1932-1933 годов геноцидом, так теперь они обвиняют в геноциде собственный народ.
...
Читать

Партия регионов и Коммунистическая партия Украины создали позорный прецедент мирового масштаба. Об этом заявил депутат Верховной Рады от ВО "Свобода" Анатолий Витив, комментируя обращение 148 депутатов ВР к сейму Польши с просьбой осудить действия Украинской повстанческой армии в 1943 году на Волыни.

По его мнению, просьбу 148 депутатов от ПР и КПУ можно трактовать как государственную измену. "Партия регионов и коммунисты создали позорный прецедент мирового масштаба: никогда парламентарии одного государства не просили парламентариев другой осудить собственный народ", - подчеркнул А.Витив. Он отметил, что обращение ВР в сейм играет на руку польским шовинистам и всем враждебным к независимости Украины силам.

"Заявления такого содержания - это нож в спину всем украинцам. Это надругательство над памятью наших предков, которые веками вели борьбу за свободу и независимость Украины с различными оккупантами", - подчеркнул представитель ВО "Свобода". По его словам, мало того, что Партия регионов и коммунисты не считают голодомор 1932-1933 годов геноцидом, так теперь они обвиняют в геноциде собственный народ.
...
Читать

Засновник "Газети Виборчої", письменник, дисидент Адам Міхнік вважає, що ініціюючи репресії проти своїх опонентів, Віктор Янукович здійснює "політичне самогубство".

 Польська інформаційна агенція під час війни розповсюджувала дуже цікаві речі про українців. Наприклад, саме поляки в першими ще в листопаді 1941 року із Львова повідомили що українці нібито десятками тисяч вбивають жидів у Києві. От і в цьому повідомленні розповідається як українці цілими ешелонами знищували жидів у таборі в Бельзеці: вони їх роздягали, заводили на металеву підлогу і вмикали ток високої напруги. За свою роботу вони отримували цінності що вони знаходили в жидівських кишенях, - повідомляють поляки.

Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казиміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилерії покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.

За традицією, основні заходи проходитимуть 25-26 червня у Національному меморіальному музеї-заповіднику «Поле Берестецької битви», що у селі Пляшева Радивилівського району.  Характерною особливістю цьогорічних урочистостей є те, що до їх організації офіційно не причетна влада області, а проведення основних заходів взяли на себе численні козацькі товариства Рівненщини, сусідніх областей, історико-краєзнавчі організації з Польщі та інших країн. Всього на урочистостях були присутні більше 20.000 людей, серед них багато дітей.

У 1991 р. на Козацьких Могилах урочисто відзначалися 340-і роковини битви. Тоді ж на місці козацького бойового табору відкрито пам’ятник її учасникам, а постановою уряду територію битви оголошено державним заповідником.

Щорічно, у Неділю всіх святих землі української, у Свято-Георгієвському монастирі на Козацьких Могилах (с.Пляшева Рівненської області) відбувається вшанування пам’яті українських козаків, котрі загинули під Берестечком у нерівному бою проти Польської шляхти. Цьогоріч церковно-державні урочистості припали на 26 червня. Традиційно святкове Богослужіння очолив предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

В 1908 році архімандрит Почаївської лаври Віталій Максименко запропонував увіковічити пам''ять полеглих козаків. Було вибране місце на острові Журавлиха в заплаві р.Пляшева й оголошений збір кошт на зведення храму-пам’ятника. Гроші надавались всіма прошарками суспільства. Навіть цар Микола ІІ пожертвував на цю справу 25 000 карбованців.

Побудована в стилі українського бароко Георгіївська церква ніде не має аналогів, оскільки має три престоли, розташовані один над одним, що є унікальним
Читать

«Ми стали такими далекими одне для одного, ніби Дніпро перетинає столицю Монголії, а не України»… «Янукович – ніби маленький хлопчик, який віддає все, аби мати змогу гратися з більшими друзями»…

Це в Україні телеканали «Інтер» або «Україна» уже два дні транслюють сюжети про візит президента до Польщі, схожі на переможні воєнні реляції: «зустрівся з колегою Коморовським», «підтвердив стратегічне партнерство», «Євро-2012 – бути!»… Подивишся – здається, там не те що весь польський політичний бомонд, а вся Польща від цього візиту на вухах стоїть. Насправді ж польські ЗМІ вкрай скупо й практично без інтересу висвітлювали перші відвідини паном Януковичем того самого «стратегічного партнера».

Зі скромних повідомлень провідного польського агентства PAP постає така картинка: приїхав президент України, який збирається лобіювати в Польщі інтереси донецького бізнесу; ритуально поклав квіти до пам’ятника; ритуально відвідав знамениті верфі Гданська; ритуально заявив про стратегічне партнерство; ритуально запевнив, що з Євро-2012 усе буде гаразд; заявив, що українських опозиціонерів, котрі підступно підкуповують європейських політиків, він аж ніяк не переслідує – то, мовляв, «модернізація країни» відбувається; отримав від свого колеги Броніслава Коморовського в подарунок двох гуцульських конячок – і мало не просльозився від зворушення.

Власне, і все. Але й від цих неемоційних, сухих повідомлень відчутно віяло сарказмом.

Польська преса візиту Януковича майже не помітила (що відзначалося й іншими українськими ЗМІ. А якщо й помітила, то в не надто позитивному для глави української держави контексті.

Природно, матеріали на тему візиту розмістило спеціалізоване видання Nowa Europa Wschodnia (тобто «Нова Східна Європа»). І статті ці вкрай скептичні. Напередодні візиту зазначалося, що навряд чи варто сподіватися на помітні результати візиту Віктора Януковича до Варшави. За прогнозом автора Томаша Кулаковського, лідер, «який мало що може запропонувати у власній країні», у Варшаві робитиме ставку на економіку.

«Ми стали такими далекими одне для одного, ніби Дніпро перетинає столицю Монголії, а не України», – зазначає він. І додає: «На Банковій абсолютно не знають, що зробити з польським фантом. Як розмовляти з тими, хто так тепло підтримав у 2004 році Віктора Ющенка». Янукович, пише автор, ані проєвропейський, ані проросійський (хоча раніше й дозволив Чорноморському флоту залишатися в Криму), він «ніби маленький хлопчик, який віддає все, аби тільки мати змогу гратися зі старшими й сильнішими друзями».

Українському урядові автор докоряє «порожніми обіцянками»: мовляв, Азаров пообіцяв Коморовському почати створення польського цвинтаря під Києвом, а Туску – повернути польським бізнесменам до кінця 2010 року затримані виплати ПДВ, однак ні того, ні іншого поляки досі не побачили. Автор також наголошує, що з жовтня в Україні немає польського посла.

Уже після візиту, 5 лютого, Nowa Europa Wschodnia публікує підсумкову статтю Павла Пеньонзека під промовистою назвою «Стратегічне партнерство без стратегії». Автор відверто глузує над ура-оптимістичними месиджами
Читать