Бесчестные политики, которые пришли к власти по трупам Небесной Сотни, продолжают изводить достижения  Революции Достоинства. На руководящие посты в стране назначают бездарных и жадных людей по принципу квот от олигархов и больших чиновников, а не исходя из профессионализма и умения жертвовать своими интересами ради страны.  

Казалось, мы больше никогда не увидим назначенцев типа Игоря Смилянского, который возглавил «Укрпочту». Американец, приехавший в Украину и требующий в нищей стране на едва прибыльном госпредприятии зарплату, вдвое большую, чем у Президента США. Зарплату, в 200 раз (и это только официально, без надбавок и премий, которые он сам себе может выписать!) превышающую оклады рядовых сотрудников. Однако беспринципные СМИ молча проглотили это вызывающее назначение, с восторгом растиражировав бредовые фантазии Смилянского о будущем Укрпочты.  

В то же время они не заметили недавнее назначение американки, но предельно достойного человека и патриота Украины - и.о. Министра охраны здоровья Ульяны Супрун.  

Посмотрим ее биографию:  

Ульяна Супрун родилась в семье украинских эмигрантов в Детройте, США. Получив медицинское образование, вместе с мужем переехала в Нью-Йорк, где принимала участие в различных проектах. В частности, в 1990 году Супрун стала членом Украинского конгрессового комитета Америки, с 1995 по 2013 год входила в Союз украинской молодежи в Нью-Йорке, на протяжении двух лет возглавляла Совет по оказанию гуманитарной помощи украинцам.

Во время Оранжевой революции вместе с супругом организовывала митинги в поддержку Украины в Вашингтоне и Нью-Йорке, а в начале Революции Достоинства приехала в Киев, где и получила должность директора по гуманитарным программам Всемирного конгресса украинцев. Здесь же она основала организацию «Защита патриотов», проводящую тренировки по тактической медицине и снабжающую бойцов АТО улучшенными индивидуальными аптечками по стандартам НАТО. Организация провела тренинги для почти 30 тыс. бойцов и передала несколько тысяч аптечек.

В июле 2015 года Супрун и ее муж получили украинское гражданство. В сентябре 2015 года она назначена внештатным консультантом парламентского Комитета по вопросам здравоохранения. Кроме того, была назначена директором Школы реабилитационной медицины при Украинском католическом университете.

Муж Ульяны основал проект Babylon'13, который объединил режиссеров, операторов и кинематографистов, снимавших о гражданских протестах в Украине. В прошлом году он посвятил международную награду за фильм "Сильнее, чем оружие" Олегу Сенцову.  

Получается, женщина перебралась из США, была в Украине волонтером, всячески помогала бойцам АТО (в т.ч. получить столь необходимые на фронте улучшенные индивидуальные аптечки стандарта НАТО), продала дом в Нью-Йорке и переехала с семьей в Украину.

"Осенью 2013 года мы были в Лондоне на пути в Украину, когда Майдан начался. 29 ноября мы приехали в Киев, мой муж начал переводить для западных журналистов, в то время как я работала в медпункте на Майдане", - рассказывала Супрун.  

Сравним с биографией главного почтмейстера Украины:  

Игорь Смилянский родился в Белгород-Днестровске в 1975 году в обеспеченной еврейской семье. В 1992 поступил в Одесский государственный экономический университет. Отбыл там только три курса. В 1995 году вместе с родителями переехал в США и получил американское гражданство.

В 1999 году окончил Школу бизнеса им. Лубина Пейс Университета (США) по специальности бухгалтер-аудитор. В мае 2005 года окончил Школу бизнеса имени Роберта МакДоноу Джорджтаунского университета (МВА).

В 1998-1999 — бухгалтер по налогам и сборам в Cantor Fitzgerald
Читать

Е.Кузьменко:

У світі Путіну ніхто не вірить. Він може казати що завгодно, але світові лідери почули від нього багато брехні.

Про це в ході телемарафону "Україна понад усе" на "5 каналі" заявив Олександр Палій, політолог.

"Слова Путіна – це словоблуддя для міжнародної спільноти. У світі Путіну ніхто не вірить. Він може казати що завгодно, але світові лідери почули від нього багато брехні. Особливо огидними є розмови про "єдиний народ". Мовляв, українців убивати можна, бо ми єдиний народ, це наші мовляв розбірки. Така от Каїнова поведінка",  - каже Палій.

За словами експерта, Росія не готова до протистояння з Заходом. У неї немає нічого.

"В Росії для протистояння з Заходом немає нічого. Ні економіки, ні ресурсів, ні технологій. Кудрін вчора виступав на цьому форумі, і казав, що з 1992 року не було меншої частки Росії в світовій економіці. Це відбувається через крайню неконкретність російської моделі. Вона відстає і від країн БРІКС, не кажучи вже про розвинені країни", - твердить експерт.

Військові експерти побачили в конструкції російського новітнього танка безліч мінусів. Зокрема, в конструкції «Армати» використовується папір та дріт. А ще прототип суперсучасної російської «Армати» вже більше чверть століття ржавіє на звалищі в США.

Фахівці помітили, що в конструкції «Армати» використовується дріт. Його, зокрема видно на світлині, де солдат армії РФ обнімає гармату танка. Чітко видно, що датчик до гармати прив’язано дротом. А сам датчик не працює, а лише є імітатором датчика вигину ствола гармати.

Також експерти відзначають, що російська «Армата» є ідентичною копією одного із танків, який розроблявся у США ще в 80-х роках.

Оскільки проект не виправдав себе, його закрили. І він наразі ржавіє на звалищі.

В кінці минулого тисячоліття, в 90-х роках, американські компанії DARPA і RAND розробляли танк з новою компоновкою, який би підійшов для бойових дій в умовах локальних і глобальних конфліктів. 

Американці не розглядали конструкцію бойової машини, в якій екіпаж мав би розміщуватися плечем до плеча. Це було пов’язано з  тим, що екіпаж був би беззахисним. 

Також проблемою виявило й те, що командир екіпажу не мав кругового візуального огляду поля бою. Не компенсувалося це навіть тим, що на технології армії США мали тогочасні надефективні засоби технічного зору. 

Схожі на «Армату» прототипи були й в французів, які розробляли танк «Леклерк». Міноборони Франції також відмовилися від випуску  такою бойової машини. 

Отож, фахівці зазначають, що конструктори «Уралвагонзаводу» не видумали нічого нового, а просто запозичили викинуті на смітник ідеї американців та французів. І якщо США та Франція відмовилися від випуску таких бойових машин, то Росія із задоволенням взяла їх на озброєння. 

Нагадаємо, що черговий конфуз трапився сьогодні з новітньою розробкою російського ВПК танком «Армата» - він просто напросто заглух посеред Червоної площі під час останньої генеральної репетиції військового параду в честь «Дня перемоги», який повинен пройти на цьому ж місці 9 травня 2015 року.

Після цього інциденту, в Мережі почали висміювати суперсучасний російський танк. Зокрема, російський блогер  Слава Рабинович заначив, що «У «Армата» стоїть коробка передач від ЗАЗ-968. Слабенька буде! Ламається при першому натисканні на педаль газу».

«Купуйте Армату - це сучасна нерухомість в центрі Москви, вартістю 8 млн. баксів!», - жартували на сторінках одного із російських видань.

Раніше повідомлялося, що російську корпорацію «Уралвагонзавод» чекає банкрутство. Це підприємство відоме тим, що випустило скандальний танк «Армата».

Заявление Саши Боровика — это начало обратного отсчета существования Яценюка на посту премьер-министра.

Отсчет теперь пошел на дни. Кулявлоб так ничего и не понял. И не поймет. А за коалицию не переживайте. Не будет фракция Нарфронта давать голоса — парламент будет распущен.

Но они будут давать голоса, потому что перевыборы им не дадут столько штыков. Потому альтернатива у них очень незначительная. Можно еще объединиться с оппоблоком официально.

А вообще лично я хотел бы видеть варяга на посту премьер-министра. Но будет, наверно, Юля.

Бывший премьер-министр Литвы Андриус Кубилиус сравнил президента России Владимира Путина с гопником, рассуждая во время интервью австрийской газете Die Presse о правильности решения властей Литвы отправить летальное вооружение на Украину.

"В западных столицах говорят, что вот, мол, если вы отправите украинцам летальное вооружение, вы тем самым спровоцируете российскую армию. Я же говорю, что, если мы не окажем Украине достаточной военной поддержки, это еще больше спровоцирует российских военных. Я называю это бандитским менталитетом: еще в 2010 году на посту премьер-министра я в течение часа имел неформальную беседу с Путиным, и после нее у меня появилось впечатление, что я уже давно знаю этого человека. Он напомнил мне молодого гопника из пригорода Вильнюса, где живут русскоязычные, - заявил экс-премьер. - Если такой человек понимает, что ты хочешь вести переговоры, он примитивно трактует это как твою слабость и наносит удар".

С помощью военной агрессии на Украине, полагает Кубилиус, Путин не преследует стратегическую цель ее оккупации: "Он хочет предотвратить превращение Украины в экономически процветающее государство, поскольку это стало бы огромной опасностью для его режима". "Поэтому единственный способ, с помощью которого мы можем помочь России стать нормальным государством, заключается в поддержке Украины", - считает литовский политик. Российское правительство, говорит он, "свергнут россияне, осознавшие, что их соседи и родственники на Украине сумели построить успешное государство".

В целом же проблемы России - следствие постимпериалистического синдрома, заключает Кубилиус: "Россия была последней развалившейся империей в Европе. Франция, к примеру, также испытывала проблемы, когда потеряла свои колонии. В случае Россией все усугубляется тем, что принадлежавшие ей когда-то территории находятся поблизости от нее. Таким образом, Путин защищается от уже случившегося развала и мешает превращению России в нормальную страну".

Ваша страна может принимать российские телеканалы, но закрыла их. Это демократично? - спросил журналист.

Свобода выражения не может превращаться в свободу дезинформации, ответил собеседник издания. "На Западе недооценивают то, с чем мы сталкиваемся, ведь литовцы понимают по-русски. Как я уже говорил, Геббельс позавидовал бы российскому телевидению. Если вы в Европе хотите увидеть, что такое фашизм на государственном уровне, посмотрите российское государственное телевидение. Всюду пропаганда, тотальная дезинформация, и это эффективно работает", - сказал Кубилиус.

Источник: Die Presse

http://politiko.ua/blogpost125426

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать

Аналіз стану державного підприємства «Укрпошта» в 2014 році за матеріалами ЗМІ

Кадрова політика 

В квітні 2014 р. тимчасово виконуючим обов'язки гендиректора «Укрпошти» було призначено Михайло Паньківа, який до того працював заступником голови ради директорів конкуруючої приватної фірми «Міст Експрес» та по сьогодні є там співвласником. Разом з ним були призначені на посади заступників його близькі друзі та партнери: Стасів Роман і Веселий Василь.

Нова команда почала активно звільняти тих, хто не бажав працювати за їх правилами та виступав з критикою керівництва - директора Київської дирекції Андрія Хорошевського, директора ГНЦ "Зелена Буча" Людмилу Синецьку, директора Дирекції "Автотранспошта" М.Юрка, директора ДОПП Дмитра Тяглого, директора Рівненської дирекції «Укрпошта» Валерія Колганова та багатьох інших.

Ці люди замінювалися непрофесіоналами, яким ставилося завдання передавати певні суми хабарів нагору. Як результат – безліч кримінальних справ. Так, в серпні директором ДОПП було призначено фахівця із сфери сільського господарства Олександра Полінського, а вже в листопаді правоохоронці затримали його за хабар.

В той же час, директор з технічної політики, який опікується тендерами, вдало їх "розпилює" і ділиться – член арбузівської команди Олександр Кліонський залишився на посаді.

Погані економічні показники

В 2014 році спостерігалося значне зростання збитків та невиконання плану доходів практично за всіма послугами. Погіршення показників мало місце через некомпетентність та застосування тіньових схем з боку керівництва, серед яких:

- втрата великої кількості корпоративних клієнтів;

- застосування протиправних схем пересилання простої письмової кореспонденції; 

- невиправдана закупівля матеріальних цінностей: поштові марки, конверти, АІР-пакети тощо;

- реалізація знаків поштової оплати та конвертів невстановленого надходження;

- тендерні закупівлі за завищеними цінами;

- здійснення транспортно-логістичних послуг на користь конкурентів;

- надмірний пробіг транспорту та витрати палива через неефективне управління;

- завищені ціни (через закладання в них "відкотів") на товари широкого вжитку, що розповсюджуються через мережу відділень поштового зв'язку (ВПЗ).

У першому півріччі чистий прибуток «Укрпошти» впав у 2 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Відбувалося постійне зростання кредитних зобов'язань та дебіторської заборгованості підприємства. 

Через свідомі дії нового керівництва державна компанія втратила величезну частину міжнародних пересилань. На початку 2014 р. обсяг консигнацій лише зі словацькою поштою становив близько € 900 тис, а вже в травні він впав до € 200 тис.

Тендерні закупівлі

В 2014 р. було проведено декілька підозрілих тендерів, інформація про які попала на сторінки інтернет-видань. Йшлося про постачання за завищеними цінами шин, пального, касових апаратів, комп’ютерного обладнання та ПЗ. В мас-медіа детально розглядалася сумнівна схема постачання палива з боку ТОВ «Техойл», яке не має відповідної інфраструктури.

На всі товари, що поставлялися за діючими договорами закупівлі, укладених за результатами тендерів, за рахунок укладання додаткових угод в подальшому
Читать

Путин «ослеплен» и не отдает отчет в том, что же происходит вокруг него на самом деле. Последняя агрессия по отношению к Украине против евроинтеграции Украины и поддержка всеми силами бандитского режима Януковича для России обернется самоубийством.

Вспомним несколько предательств московитов.

Предательство 1-е. Главное. Результатом освободительной войны 1648-1654 гг., которую вел украинский народ против феодальной Польши, стал военный и религиозный союз между Украиной и Московией (на то время никакой России не было и в помине). Никакого воссоединения не было, да и не могло быть. Через 400 лет после падения Киевской Руси народы Московии и Украины имели разную историю, разную культуру и язык. Да и до могущества Киевской Руси русичи-украинцы мало имели связей с финно-угорской территорией Моксель.

В то время не было понятия национальность, главную роль играла вера, именно поэтому Хмельницкий искал поддержки у единоверцев в Москве. По договору, Украина сохраняла свою военно-административную систему во главе с Гетманом, сохранялось местное судебное устройство, оставались неизменными система таможен и сбора налогов, система местного самоуправления городов, функционировали украинские школы, Украина также осуществляла суверенное право внешнеполитической деятельности со всеми (кроме врагов Московии — Турции и Польши) странами.

Гетьманская Украина имела дипломатические представительства в Европе и за ее пределами, чем признавалась ее независимость. Неоднократно Украина и Московия вместе выступали против Польши. Но, часто бывало и наоборот — московиты с ляхами шли воевать против Украины, украинцы с крымскими татарами били московитов (наголову разбили Пожарского, к примеру), козаки с поляками воевали против Московского царства. Яркий пример тому — поход Сагайдачного на Москву.

Однако... Первой предала и тем самым аннулировала Переяславский Договор именно Московия. Московцы, как и украинцы, согласно Договору не имели права воевать и вступать в военные союзы один против другого. Но не прошло и года, как московиты вступили в военный сговор с ляхами и предательски атаковали Запорожскую Сечь.

Что же получила Украина в результате? То, что случилось в 1654 году в Переяславе — величайшая трагедия украинского народа. Результат известен и печален. Сам Хмельницкий был разочарован тем, что происходило после заключения союза с «Россией», о чем и указал в своем завещании. А ведь это был шанс для России создать мощный политический союз двух разных народов. На деле же союз народов одной веры обернулся царским гнетом, крепостничеством, русификацией, репрессиями украинцев, оголтелой украинофобией и запретами всего украинского: от театра до детской азбуки и Библии, имперским геноцидом украинцев.

Под мощным идеологическим и полицейским прессом Москвы далеко не всякий ученый мог отважиться выступить с точкой зрения, не совпадающей с официозом русских имперцев.

Игорь Лосев в газете «Українське життя в Севастополі» сообщает, что таким отчаянным смельчаком оказался украинский историк Михайло Брайчевский. Он написал статью «Приєднання чи возз’єднання?» в 1966 году, когда окончилась хрущевская идеологическая оттепель и начинались брежневские заморозки.

В Украине начались массовые аресты национальной интеллигенции. И в это опасное время старший научный сотрудник Института истории Академии наук Украины выступил с резкой
Читать