<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Воскресенье 1 июля 2012
Сообщение прочтено 532 раз
Робер | 2012-07-01 14:41:49

 * 1627 рік. Указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так, у Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського.

* 1669 рік. Після Люблінської унії – гоніння на українські книги, надруковані на польській території,

* 1672 рік. Указ про заборону в усіх містах усіх чинів людям тримати в себе вдома та на території Польщі відкрито чи таємно українського друку книги, а хто їх має, то суворо наказано приносити і здавати воєводі, місцевому правителю.
...
Читать

Понедельник 25 июня 2012

Імперії мають могутніші системи розповсюдження власного контенту, що ставить їхній контент поза конкуренцією.

Імперський інструментарій управління соціосистемами є найбільш цікавим, оскільки він експлуатує найголовнішу рису використання медіа в усі віки: ситуації, коли медіа сильніші за будь-які інші компоненти суспільства (економічні чи політичні). В 50-ті роки така ситуація штучно створювалася західними спецслужбами в азійських країнах, щоб не дати їм можливості піти радянським шляхом. Тобто в умовно феодальній країні починали функціонувати демократичні медіа. І перебудова, й оксамитові, й кольорові революції, як і так звана арабська весна, будуються так само: медійний продукт перестає бути частиною тогочасного політичного чи економічного продукту.

 Медіа починають відігравати самостійну роль. Медійний продукт починає відповідати не цій точці часу й простору, а іншій. І тут можливі два виходи. Медійний продукт може бути повернуто до політики й економіки. Другий варіант: медійний продукт змусить політичний та економічний продукти трансформуватися шляхом соціальної зміни. Маємо такий шлях трансформації продуктів цього суспільства:

Це схема, що веде до змін. Щоб їх не було, сучасні суспільства активно експлуатують різні «запобіжні» засоби. Фіск, наприклад, знаходить такі «запобіжники» в сфері культури (Fiske J. Understanding popular culture. – London – New York, 1989). Він досліджує системний інструментарій, який може надати масова культура у відповідь на модель домінування, яку несе культура, що тиражується, оскільки її завданням є якраз гасіння протестних настроїв і думок.

 Ейзенштадт досить чітко зафіксував цю закономірність (Эйзенштадт Ш. Революция и преобразование обществ. – М., 1999): імперії не дозволяють нікому продукувати свій символічний продукт, окрім власних столиць. І тут виникає цікава деталь – столиці імперій завжди будуть на порядок сильнішими в цьому відношенні, тож боротьба буде вестися на рівні «професіонал – любитель».

 У кінці Другої світової війни відомий антрополог Бейтсон у своєму меморандумі до розвідки писав, що США повинні взяти за зразок радянський, а не британський досвід ставлення до місцевої культури (Price D.H. Anthropological intelligence. The deployment and neglect of American anthropology in the second world war. – Durham – London, 2008). Британці змушували повторювати свої моделі, наприклад, чай о п’ятій, а СРСР розвивав місцеве мистецтво. Тому місцеве мистецтво у випадку Британії ставало протестом, а у випадку СРСР не було таким. І це складніший варіант, тимчасом як британський варіант є і простішим, і просто першим, що спадає на думку.

Британський соціолог Томпсон (див. його біо, його сторінка на сайті Кембриджського університету – www.sociology.cam.ac.uk/contacts/staff/profiles/jthompson.html) 1995 року видав цікаву книгу «Медіа й сучасність» (Thompson J.B. The media and modernity. A social theory of the media. – Stanford, 1995). Тут він переглянув низку наших стандартних уявлень, навіть засумнівався в лексемі «масова»
Читать

Воскресенье 27 мая 2012
Сообщение прочтено 352 раз
Робер | 2012-05-27 17:30:06

У тюрмі Юлія Тимошенко виявилася сильнішою, ніж Віктор Янукович на волі у президентському кріслі - таку думку висловив позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл.

"Причина в одному. При владі зібралися круглі ідіоти, які не розуміють очевидних речей. Не можна брехати у міжнародних відносинах і розказувати, як у нас все прекрасно, коли насправді є дуже серйозні проблеми. Треба зрозуміти, що є такі поняття як імідж держави та імідж влади. Якщо ти робиш такі дурні кроки, які провидять до фатального падіння цього іміджу, тоді не ображайся, що до тебе й ставляться відповідно. В Україні ситуація з демократією у 100 разів краща, ніж у Білорусі та у 10 разів краща, ніж у Росії», – сказав Чорновіл.

За словами депутата, на сьогоднішній день вибори в Росії неможливі. Діяльність політичних партій там практично знівельована. «Так, опозиція виходить на мітинги, але їх розганяють. Відсутня незалежна преса та телебачення. Але з Росією такою мовою не розмовляють. Справа не тільки у тому, що вона має газ та ядерні ракети. Росія ніколи нічого Євросоюзу не обіцяла. Україна дала дуже багато обіцянок. Щодо нас були великі надії, ми дуже серйозно йшли у напрямку Євросоюзу. Україна була лідером серед країн Східного партнерства. Але кілька ідіотів вирішили, що це все не має значення. На сьогодні нас у Європі оцінюють гірше, ніж Білорусь», – додав нардеп Чорновіл.

«Справа не в Тимошенко. Вона ніколи не була цікавою для Євросоюзу, але коли в абсолютно брутальному процесі, за звинуваченнями, які не зрозумілі до кінця навіть українським юристам, її роблять винною у всьому. Юридично цей факт не доведений. Європейці також вважають, що це не доведено у суді. Її таки садять. Це викликає певні сумніви. Якщо її садять як лідера опозиції, це викликає ще більші сумніви», – сказав Чорнові.

За його словами, люди, які зараз перебувають при владі, умудрилися програти Тимошенко пропагандистську війну. «Вона у тюрмі виявилася сильнішою, ніж Янукович на волі у президентському кріслі. Фактично він вже програв», – наголосив Чорновіл.

"Владі треба зробити яскравий крок. Він не може бути пов'язаний, з якимись довготривалими діями, як то боротьба з корупцією. Він має зняти проблему Тимошенко. В Україні він її не випустить, тому що тупо її боїться. Він знає, що ця дама, вирвавшись на волю і маючи імідж переможця, його просто з'їсть. Я вже давно говорю, що користуючись заявами про її погане здоров'я, забезпечити їй можливість виїзду у ту ж саму Німеччину на лікування без вказівок щодо режиму і без встановлення кінцевих термінів.

Це єдиний можливий варіант. Він, здавалося, почав працювати. Але пізніше з'явилася заява Януковича, в якій говориться, що він хотів випустити Тимошенко закордон, але закон не дозволяє. Він забув одну річ. Закони – це не Конституція. Їх можна міняти, для цього є Верховна Рада. Тільки наш президент міг сказати таку дурість. Цим він показав, що кроків назустріч він не зробить. А всі заяви про боротьбу з корупцією нікого не цікавлять. Всі знають як ми з нею боремося», – сказав Тарас Чорновіл.

Понедельник 21 мая 2012
Сообщение прочтено 370 раз
Робер | 2012-05-21 10:37:34

Православная церковь стала действовать по принципу “быть популярной”, что намного проще, чем стать авторитетной.

Соцопросы, как правило, фиксируют высокий уровень доверия общества к церкви. Никто, впрочем, не потрудился конкретизировать, в чем именно мы ей “доверяем”. Под словом “церковь” мы понимаем то отдельно взятого “церковного чиновника”, то общину верующих, то общественный институт. Да и слово “авторитет” претерпело немало метаморфоз.

Проблема авторитета упирается в плотность информационного потока. Слово больше не “жжет глаголом сердца” — оно подчиняется общим информационным принципам. И те, кто говорит, тоже играют по законам жанра — или просто выходят из игры. Даже когда церковники выходят в медиапространство по собственному почину, а не выдергиваются репортерами в связи со скандалом, правила игры все равно одерживают над ними верх. И эти правила сводятся к наращиванию популярности. А тот, кто хочет ее обрести, должен соответствовать желаниям публики. В этом смысле одиозные медиапредставители РПЦ — просто картинки из учебника. Когда о. Всеволод Чаплин говорит, что если девушку изнасиловали — она сама виновата, потому что “вела себя вызывающе”, это, возможно, совсем не то, что он думает на самом деле. Это то, что подумает подавляющее большинство обывателей — и российских, и украинских — при виде девушки в мини-юбке. Что поделаешь? В условиях “рейтингового” отношения к сказанному, написанному или показанному “авторитетными” оказываются “топ-сториз” от “селебритиз”, хоть в рясы они будут облачены, хоть в бикини. О. Всеволод Чаплин оспаривает строчку в рейтинге у Ксении Собчак, делает это теми же методами — и это не смущает ни его, ни ее. Это правильно, ведь речь идет не об “авторитете” — речь о популярности, пиаре, рейтинге, о “нашем всем” в современной медиакультуре.

Трудно, но иногда следует осознавать, что авторитет и популярность — вещи диаметрально противоположные. “Проблема авторитета” начинается у церкви тогда, когда она пытается проповедовать христианские (или выдаваемые за таковые) принципы в повседневной жизни. Но тогда проблема “авторитета церкви” упирается не только в собственную медийную неуклюжесть, готовность “корректировать” свою проповедь согласно отнюдь не высшим интересам, но еще и в наше собственное нежелание слушать то, о чем она нам говорит. Что ж, проповедь Христа для мира никогда не была простой задачей. И сейчас — ничуть не проще, чем во времена первых апостолов. Кстати, об авторитетах — многие ли современники знали имена Двенадцати?

 

О пяти грехах православной церкви

Информационная закрытость

Церковь не спешит делиться своими внутренними делами с массовым читателем и зрителем. Современный человек — активный участник информационного обмена — не любит корпоративной закрытости. Примеров неуклюжих попыток церкви что-то скрыть множество — от смешных, как последняя история с отражением патриарших часов, до драматичных, как в истории с попытками Ватикана утаить факты сексуального насилия над детьми в католических приютах. Церковники в таких ситуациях оказываются в незавидном положении ответчиков, говорят что-то о “медиавойне”, но продолжают блюсти свои тайны, давая новые поводы для медиаатак. Их можно понять — им не хочется отчитываться перед “внешними” в том, что их, “внешних”, совершенно не касается. Но, во-первых, допустимо ли деление на “своих” и “чужих” для церкви, которая призвана нести Свет миру? Во-вторых, действительно ли такие вещи не касаются общества, от которого церковь, по ее собственным словам, “не отделена”? А в-третьих, немалая часть
Читать

Пятница 4 мая 2012

Все это делается для того чтобы отвлечь внимание народа от Юли и от шквала критики из-за рубежа.

В России тактика взрывов для забивания новостей давно апробирована.

Пятница 13 апреля 2012

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобиляхВходящая в состав правительства Латвии партия «Всё - Латвии/Отчизне и свободе» предлагает ввести уголовную ответственность за использование советской атрибутики на одежде, заявил в интервью телеканалу LNT сопредседатель партии Райвис Дзинтарс

«Мы не можем понять, почему на публичных мероприятиях запрещено использовать тоталитарную символику, но в то же время можно носить одежду с советской атрибутикой, что для многих жителей Латвии является болезненным моментом», - сказал он.

Также партия предлагает запретить размещение советской символики, в частности, на автомобилях.

Партия намерена подать соответствующий законопроект на рассмотрение парламента.

В Латвии на публичных мероприятиях запрещено использовать символику нацистской Германии и Советского Союза. В Латвии считают, что республика с 1940 по 1991 годы была оккупирована СССР. В России - стране-правопреемнице Советского Союза - категорически не согласны с такой постановкой вопроса.

В Латвии довольно популярны футболки с изображением герба СССР, а также другими символами Советского Союза. Ранее в ряде латышских СМИ поднимался вопрос о необходимости ограничить использование советской символики, в том числе на одежде.

Суббота 7 апреля 2012

Міністерство освіти поставляє у школи підручники, які вони не замовляють, і не поставляє ті книги, які справді потрібні.

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту в 2010-2011 роках поставило не замовлені загальноосвітніми установами підручники і не поставило замовлені, пише "Дзеркало тижня"

Наприклад, Львівська область замовила для своїх першокласників букварі, підготовлені трьома різними колективами авторів. Обласне управління зібрало заявки вчителів, підрахувало: найпопулярніший отримав 90,3% голосів, інші — 5,7 і 4%. В область же завезли тільки один підручник — той, котрий посів... останнє місце в рейтингу

І хоча замовили його 1120 штук, отримали у 21 раз більше — 24 тис. Загалом міністерство, очолюване Табачником, надіслало в Львівську область майже 50 тис. підручників, яких школи взагалі не замовляли.  Це обійшлося в 654 тис. грн.

Водночас, не вистачило коштів на підручники, яких школи дійсно потребують — учням 3-х і 4-х класів не дісталося жодного, хоча область замовила для них більше 570 тис.

А школи Одеської області отримали таку кількість підручників "Русский язык" для 10-го класу, що тепер забезпечені ними на 160%. Перебір коштував держскарбниці 48,20 тис. грн. Однак ті ж десятикласники так і не дочекалися підручників 34 найменувань, вписаних учителями в бланки замовлень. За попередніми розрахунками, їх виготовлення обійшлося б у суму 885,5 тис. грн, яких у міністерстві не знайшлося.

Нагадаємо, нещодавно ДНУ "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" при Міносвіти і науки, молоді та спорту України 19 березня уклало низку угод на друк підручників для 1 класу на загальну суму 61,13 млн грн. Найдорожчими виявились підручники української мови для шкіл з навчанням польською мовою – 647 грн за екземпляр.

Кандидат на пост уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська є родичкою міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Цю інформацію вона підтвердила в ефірі телеканалу "Інтер".
"Я б хотіла повернутись до свого минулого і нагадати, що так само я працювала з Романом Михайловичем Зваричем, Миколою Васильовичем Оніщуком. Я дійсно багато років пропрацювала з Олександром Володимировичем Лавриновичем, настільки, що нас уже просто пов'язують, бачте, вже навіть родинні стосунки (її сестра - дружина міністра юстиції)", - сказала вона.
При цьому Лутковська зазначила, що нагадала Лавриновичу про родинні стосунки. "Коли я сьогодні розмовляла з міністром і сказала йому, що, як виявилося, ми з ним родичі. Він сказав: Ні-ні, ти так не кажи. Відразу говори, що дочка", - розповіла вона.
"Я не дуже розумію, у зв'язку із чим існують перестороги, що скажімо те, що я працюю на сьогоднішній день в цьому уряді, але при цьому працювала при всіх решта, що це може завадити об'єктивності", - заявила кандидат на пост.
"З приводу незалежності, мені, мабуть, що повезло, у зв’язку із тим, що ніхто не втручався ніколи у мою діяльність як урядового уповноваженого у справах Європейського суду, мені дуже повезло, моя об’єктивність зберігалась при всіх міністрах, з якими б я не працювала", - уточнила вона.
Лутковська також заявила, що вона публічно не висловлює свою позицію у справах проти колишніх членів уряду "хоча б тому, що поки у мене ще є клієнт, який називається "держава Україна", і я працюю на сьогоднішній день адвокатом держави в Європейському суді".
Як відомо, на посаду омбудсмена претендує тільки уповноважений Кабінету міністрів у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська, яку висунули депутати з провладних фракцій. Представники опозиції відмовилися висувати свою кандидатуру на цей пост.
Четверг 15 марта 2012
Сообщение прочтено 393 раз
Робер | 2012-03-15 22:45:34
Чи вам відомо що в кінці Другої світової війни мстиві жиди забрали під себе концтабори для арешту і зосередження  там невинних німців, для тортур, катування і вбивства сотень тисяч людей? У своїй книзі "Eye For An Eye" (Око за око), жидівський письменник Джон Сак (John Sack) дає повністю документовану відповідь на це питання.
 
Відомий факт про те, що деяким жидам були дані величезні повноваження для заселення концтаборів німецькими жертвами. Загалом 1255 таборів управлялися комендантами-жидами. Німецьких чоловіків, жінок, дітей і навіть немовлят морили голодом, били, роздирали, мордували, катували і вбивали жидівська адміністрація і охоронці-жиди. Один з найвідоміших випадків пов'язаний із божевільним маніяком і прибічником геноцида німців Соломоном Морелем. Польський жид і полум'яний комуніст Соломон Морель став комендантом керованого комуністами табору смерті в Польщі після Другої світової війни, в якому тисячі німецьких цивільних осіб були нещадно вбиті за його наказом. Він був звинувачений у вбивстві 1500 ув'язнених в Swietochlowice.

Польща,геноцид,суд,сионизм,НКВД,брехня голокосту,Концтабір,Ізраїль,німці,жертви
Соломон Морель - жидокомуністичний вбивця, кат.

Після виходу книги "Око за око", Польща звинуватиля Мореля у військових злочинах, але Морель втік до Ізраїлю. У типовий лицемірний жидівський спосіб сіоністський режим захистив Мореля і відмовився екстрадувати його назад до Польщі, щоб він постав перед судом за свої злодіяння. Тим часом, ізраїльський Моссад незаконно викрав Адольфа Ейхмана з Аргентини в 1960 році і передав його суду за злочини уявного Голокосту™.


Читать
Среда 7 марта 2012
 Борисе Абрамовичу, як Ви сприйняли новину про нового старого президента Путіна?

Абсолютно очікувана історія. Опозиція програла наперсточнику і злочинцю. Злочинець він тому, що пішов на третій термін. Він не мав права за Конституцією йти на третій термін. А наперсточник, тому що в чергове підтасував вибори і показав, що результат на його користь. Хоча безумовно це не так.

А опозиція неправильно поводилась. Не можна було висувати гасло «за чесні вибори», тому що це були не вибори, а спецоперація Кремля.

А як по-іншому демократичним способом опозиції одержати владу, якщо не шляхом виборів?

Не існує можливості забрати у бандитського режиму  владу демократичним способом. У цьому і полягає головна помилка опозиції. Рубікон перейдений. Влада зґвалтувала суспільство. Та операція, яку вони провели 4 березня, — це насильство над суспільством. І у суспільства немає вибору, окрім як відповісти насильством на злочинне насилля влади. Іншого варіанту немає.

Більше того, відповідно до Декларації прав людини ООН, суспільство має право на заколот, на повстання, якщо влада зневажає закон. Влада зневажила закон, тому суспільство має право відстоювати свої інтереси силовим шляхом.

Тобто ви виключаєте можливість еволюційного шляху розвитку Росії?

Абсолютно виключаю.

Ви прогнозуєте революцію цього року. Які бачите для цього передумови, якщо у Путіна 64% підтримки?

У Путіна не 64% підтримки, а 31% по Росії і 12% у Москві. Це реальні дані. Повірте, я математик, і знаю, що таке реальні опитування громадської думки, і що таке сфальсифіковані. Це проста історія, як створити вибірку з 2-2,5 тисяч чоловік, які покажуть, як голосуватимуть мільйони.

Я вас запевняю, реальний рейтинг Путіна по Росії — 31%. Все інше — фальсифікації. Наперсочник Путін переважив опозицію.

Російська опозиція обіцяє продовжити вуличні протести. Думаєте, цей протестний рух переросте в щось більше?

Безумовно. Тут двох думок бути не може. Це питання часу — скільки ще продовжуватиметься це зґвалтування шпаною, цими карлушами (я маю на увазі Мєдвєдєва і Путіна) тієї величезної держави. Але, мабуть, народ готовий до розпусти, раз він дає себе на ґвалт шахраям, злодіям і злочинцям.

Ви говорили, що фінансували Помаранчеву революцію в Україні. А революцію в Росії готові проспонсорувати?

Я безперервно підтримував демократичні інститути в Росії. Я витратив на це дуже багато грошей. Я продовжую підтримувати опозицію і відкрито говорив ще в 2007 році, що  готую революцію в Росії. Це було у відкритому друці: і в західному, і в російському. З цього приводу російська прокуратура навіть розпалилась і вислала ордер на екстрадицію мене до Росії.

У Росії можлива мирна революція?

Це дуже хороше питання. Я вважаю, що мирна вже не пройде. Інша справа, що ніякої громадянської війни не буде. Щоб не було ніяких ілюзій. Тому що громадянська війна - це протистояння величезних мас людей. А в Росії є Путін і 10-15 його поплічників типу Сєчіна, Патрушева, Устінова, одного Іванова Віктора, другого Іванова Сергія, — ось і весь захист Путіна. Окрім них, на площу захищати Путіна, ризикуючи життям, не вийде жодна людина. А ось проти Путіна ризикувати життям вийдуть сотні тисяч, якщо не мільйони. Питання про владу вирішується в Росії в одному місті - в Москві. У столиці, як у будь-якій авторитарній державі.

Недавно ви заявили, що інавгурації Путіна не буде. Що ви мали на увазі?

Я і зараз кажу, що інавгурація з високою ймовірністю не відбудеться, тому що Путіна винесуть з Кремля ногами вперед до 9-го травня.

А яке майбутнє Мєдвєдєва?

А немає такої людини. Є картонна дурилка, як сказав Шендерович. Є карлуша, карлик у прямому розумінні. Він хворий. Я не хочу знущатися з хворої людини. Просто
Читать

Назад123456Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены