Як сказано в Корані, воістину, людина завжди потерпає збитки! Всі народи, й велемудрі, й прості розчиняються в небутті.

Наші предки багато воювали з хазарами, й гірше того, сплачували їм данину, проте, дечим ми маємо завдячувати й їм. Бо в той самий час, коли Карл Мартел зупинив арабів під Пуатьє, хазари в серії виснажливих воєн не пустили їх через Дербентський прохід. Інакше ми всі були б мусульманами. Ви коли востаннє їли свинину? Це я до того, що нащадки хазарів, москалі, теж становлять проблему й ми занадто довго не здатні розродитися новим Святославом, проте, хто знає, можливо нам ще доведеться прикритися ними від іще більшої, ніж вони, небезпеки?

Як відомо, Москва перебуває під опікою сатани. Це сталося внаслідок того, що ще до її заснування Володимировичі – Всеволодовичі продали душу нечистому, а також тому, що чорти особливо полюбляють болота. Нечистий мавпує чисте й перекручує його. Саме ця метода є основою московської пропаганди від ХІІІ ст. й понині.

На нашій території їхнім важливим пропагандистським фейком є Севастополь. У Кримській війні оборонців Севастополя було значно більше за англо-франко-сардино-турків, які його здобували. Більшість царської піхоти встигла втекти до початку облоги й за рік так і не повернулася. Там майже не було цивільного населення. На 42 000 постійних мешканців Севастополя було лише 7 000 цивільних.

На початок кампанії москалі мали в Бессарабії 180 000, між Одесою та Миколаєвим 32 000 та 51 000 у Криму. Окрім того, вони спустили на берег 18 000 матросів.

На них нападав експедиційний корпус, який складався з 21 500 британців, 30 000 французів, 6 000 турків, у тому числі козаків Садик паші Чайковського та незначної кількості інших.

Оборонці Севастополя мали величезну перевагу в артилерії.

Під час кампанії чисельність військ обох сторін на ТВД змінювалася, але москалів завжди було більше. Окрім того, франко-британцям доводилося організовувати постачання за тисячі км.

Героїзм москалів полягав у тому, що вони не всі одразу втекли. Трималися того разу справді вперто.

Все одно цікаво, як швидко місто англо-французької слави й російської ганьби перетворилося на "город русскіх мор'яков".

Чорноморський флот, основна база якого була в Севастополі, не відіграв жодної помітної ролі не тільки в Кримській, але також і в Першій, і в Другій світових війнах. Дослідники Другої світової зауважують, що Крим і Севастополь були взяті німцями майже без застосування бронетехніки. Оборона Севастополя совдепом була ще ганебнішою, ніж його оборона царатом.

В зв'язку з цим наш брат, який користується "ніком" censay зауважує: история Севастополя до такой степени трагична своей негероичностью, что для местных «Оборона Севастополя» - это ключевой символ для механизма психологической защиты.

Особенно, если учесть, что Севастополь – город адмиралов и проституток, уровень психоза после распада Союза крайне высок.

Об истории Севастополя местные знают ровно половину, и именно ту часть, где речь идет о военных действиях. При упоминании о последствиях войны сильно обижаются, и считают эту информацию грубой провокацией.

Те, кто историю знают, порадовали меня двумя особо героичными моментами.

Известно, что адмирал Октябрьский, командующий обороной во время Второй мировой войны, бежал из Севастополя раньше всех. Неизвестно широкой публике другое: до своего побега он срался при каждом артналете, т.е. ежедневно (архивы СМЕРШа).

Второй факт еще более интересен. Когда немцы захватили Севастополь, им достался совершенно целехонький архив местного подполья. Уж больно торопились бежать местные «герои» НКВД. Мало того, что все подполье работало после этого на абвер, так они еще и забрали архив с собой, и он после войны достался англичанам. Последнего завербованного подпольщика-шпиона выловили в середине 60-х.

Таким образом, легендарному Севастополю есть за что бороться. Если миф разрушится, он будет
Читать

Народний депутат від партії "Свобода" Ігор Мірошниченко назвав голлівудську зірку жидівку Мілу Куніс "жидівкою". Через це в інтернетах вже декілька днів точиться дискусія - здебільшого біля питання чи є слово "жид" образливим і чому українці вперто не хочуть називати жидів "євреями".

Особисто я й надалі буду вживати слово "жид", для мене це понятт принципове, адже відмова від нього буде означати втрату частини національної ідентичності. Нехай ті кому не подобаяться це слово, поважає українську мову і українські традиції, або йдуть на х.й разом із своєю мультікультурністю і толерантністю. (нещодавно ми знову бачили цю "толерантність" в Газі)

Я не вважаю, що в слові "жид" прихована якась образа, і це підтверджує близька нам польська мова. В польсько-українському середовищі назва "жид" ніколи не мала суто образливого характеру.  

Зрозуміло це відноситься і до творчості  тогочасних українських письменників,  зокрема, Т. Шевченка. Полякам пощастило: вони відбилися від жидобільшовиків і почали жити у власній незалежній державі - без червоного терору, розкуркулювання, голодоморів та репресій. І їм ніхто не нав'язував як треба казати "жид" чи "єврей".

За Радянської влади, керівництво якої складалося переважно з жидів, в період громадянської війни слова "жид" 
Читать

Сьогодні натрапив в інеті на чудову листівку.

Хочу нагадати всім, що Ізраїль не має наміру визнавати Голодомор 1932-1933 рр.. в Україні актом етнічного геноциду. Про це колись відверто заявила посол Ізраїлю в Україні Зіна Кала-Клайтман. "Ізраїль не може визнати Голодомор актом етнічного геноциду".

Аналітики вважають, що Ізраїль не бажає визнавати Голодомор злочином з двох причин:
- по-перше, організаторами Голодомору були жиди;
- по-друге, Голодомор за своїми масштабами значно перевищує навіть вигаданий голокост. Як відомо, голокост є найважливішим інструментом ізраїльскої політики і засобом, який утримує разом різноманітних жидів - сефардів, хазарів, левітів, мізрахів, ашкіназі, фалашів, хасидів тощо.

За данними СБУ sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=39281
керівний склад НКВД в Україні 30-х років ХХ століття був таким:

Нарком В.А.Балицкий
заступники - К.М.Карлсон
З.Б.Кацнельсон

Решта:
С.С.Мазо
М.К.Александровский
В.Т.Иванов
С.Н.Миронов-Король
О.Б.Розанов
М.М.Тимофеев
М.Д.Шаров
Ю.І.Бржезовский
Г.Б.Загорский
Я.З.Каменський
В.ЗОЛОТАРЕВ
Б.В.Козельский
Я.К.Крауклис
Ю.Ф.Кривец
В.Я.Левоцкий
П.В.Семенов
Д.М.Соколинский
М.Г.Чердак
П.Г.Шестак-Соколов
С.М.Циклис
М.Ю.Амиров-Пиевский
Л.С.Арров-Тандетницкий
И.Я.Бабич
О.М.Берман
В.М.Блюман
Я.Д.Борецкий
Б.Ю.Борин
С.І.Борисов-Лендерман
Н.Я.Боярский
С.С.Брук
И.А.Вепринский
А.И.Геплер
О.С.Глуховцев
М.И.Говлич
С.И.Гольдман
Г.А.Гришин-Клювгант
В.А.Двинянинов
М.Г.Джавахов
С.М.Долинский-Глозберг
Г.Т.Донец
Т.П.Дорожко
Н.Б.Едвабник
Ю.Д.Елькин
О.Г.Евгеньев
С.И.Заславский
М.О.Извеков
Б.Б.Каган
И.Я.Казбек-Каплан
Ю.Е.Каневский
А.Е.Караганов
С.Т.Карин-Даниленко
Я.Л.Карпейский
М.Я.Кларов-Соловейчик
И.И.Ключкин
М.Б.Корнев
Д.С.Леопольд-Ройтман
В.Я.Лея
В.И.Ляшик
Б.А.Манькин
Д.М.Медведев
И.Д.Морозов
И.С.Найдман
Н.Ш.Новаковский
В.И.Окруй
Д.В.Орлов
Г.М.Осинин-Винницкий
Я.А.Пан
Я.В.Письменный
М.Т.Приходько
Я.І.Райхштейн
А.М.Ратинский
П.М.Рахлис
Л.Й.Рейхман
О.И.Риклин
В.М.Розов
Н.Л.Рубинштейн
С.И.Самойлов-Бесидский
С.И.Самовский
А.Я.Санин-Затурянский
А.В.Сапир
О.К.Уралец-Кетов
Я.Ю.Флейшман
М.Г.Ханников
М.И.Шелудченко
Ю.С.Шатов
О.М.Шерстов
Р.Е.Штурм
Л.Т.Якушев

Національність. Національний склад найвищого керівництва НКВД
УССР був таким:

євреї — 60 (66,67%),
росіяни — 13 (14,44%)
українці — 6 (6,67%),
латиши — 3 (3,33%)
поляки — 2 (2,22%)
білорус — 1 (1,11%),
немає даних — 5 (5,56%)

За статистикою в УССР в 1926 році проживало

75,4% українців
8,1% росіян
6,5% євреїв
5,0% поляків
1,5% німців
1,1% молдаван и румун
0,5% болгар
0,5% татар и тюрків
0,3% угорців
0,3% греків
0,2% білорусів
0,07 % вірмен
0,5% інших.

Завжди пам'ятаємо, ніколи не простимо.
sd.org.ua/news.php?id=10683

Законопроект, который Совет Федерации намерен внести в Государственную думу, запрещает использование символики немецких нацистов, а также вводит публичное отрицание самого нацизма, пишет портал "Лига Новости" в своей рубрике "политика". 

Чорновил рассказал, как от него убегал чемпион мира по боксу

Внефракционный нардеп Тарас Чорновил утверждает, что предвыборная кампания Кличко корректируется структурами в Администрации Президента: ему запретили контактировать с определенным кругом людей и дали список, а также сказали – не влезать в переговоры с «Батьківщиной».

«Я не считаю Кличко самостоятельным. Я четко вижу, как его кампания корректируется и подогревается структурами в Администрации Президента. Я бы сказал так: за Кличко просматриваются «уши» и Дмитрия Фирташа, и Сергея Левочкина, и, главное, Юрия Левенца - идеолога подобных схем еще со времен президента Кучмы, - заявил Тарас Чорновил в интервью. - Думаю, что Кличко делает то, что ему говорят. Я на своей шкуре прочувствовал, что у него есть такая зависимость. Я не планировал идти по списку «УДАРа», но мне хотелось найти с этой политической силой общий язык и получить их поддержку на мажоритарном округе. Я долго и нудно искал контактов с Кличко, и когда мне, наконец, удалось оказаться с ним на одном телеэфире, я увидел очень неприглядную картину: чемпион мира по боксу убегает от несчастного украинского депутата. Причем убегает так, что люди, которые наблюдали за этим, смеялись. Потом я узнал, в чем причина: Кличко запретили контактировать с определенным кругом людей и дали список. Я вхожу в этот список, так как принадлежу к личным врагам нынешней власти. То есть Кличко сказали - не влезать в переговоры с «Батьківщиной», затягивать их каким угодно способом».

«В следующем парламенте «УДАР» должен создать свою фракцию, которая будет более многочисленной, чем фракция «Батьківщина». И, соответственно, Партия регионов сможет заявить, что она сотрудничает с оппозицией. Если «Батьківщина» не захочет объединяться с «УДАРом», в партии власти заявят о том, что они не могут уделять внимание каждой оппозиционной силе, а только самой большой, - отметил также политик. - Однако «УДАР» должен создать такие условия, чтобы его объединение с «Батьківщиной» ни при нынешних условиях, когда последняя пробует диктовать свои условия, ни завтра, когда она согласится, что партия Кличко имеет первенство, не состоялось. Власти нужно, чтобы «Батьківщина» была отброшена как «радикальная и кричащая» оппозиция, которая ни на что не влияет. Это очень хорошо продуманный план, и Кличко его выполняет. И для его амбиций это полезно. К тому же поведение лидеров Объединенной оппозиции выглядит очень немудрым. Они со всеми говорят на языке ультиматумов».

Почетный президент столичного университета "Киево-Могилянская академия" 65-летний Вячеслав Брюховецкий назначает встречу для интервью "Газете по-украински" в своем кабинете. Из окон просторного помещения на втором этаже видны зеленые каштаны. Кругом - стопки книг.

Какой вы видите настоящую Украину?

- На каждом шагу нас преследует циничная ложь. Еду дорогой - множество рекламных щитов коммунистов. На какие деньги эта безумная реклама? О чем они говорят на билбордах? О том, что власть уничтожает народ. Но коммунисты с "Регионами" образуют большинство в Верховной Раде. То есть они и есть власть. Мы все видели имения коммунистических лидеров, того же Симоненко. У них есть реклама-стишок: "Земля украинцами как родная мать, не дадим за деньги ее продавать". Сами они не задумываются, как печально-смешно это звучит от коммунистов, которые в 1930 годах силой забирали землю у крестьян, а их, как скот, отправляли товарными эшелонами в Сибирь. Или симоненки-Мартынюк думают, что народ забыл об этом?
...
Читать

Любі діти! Скоро ви підете до школи та зустрінетеся там із російськими дітьми. Раніше ви ходили до школи, де не було російських дітей. Там були наші, українські діти, які розмовляли різними мовами. Тому ви маєте запам’ятати, як виглядають російські діти, щоб їх відразу розпізнати.

Ми, українці, спілкуємося між собою кількома рідними мовами: українською, російською, деякі мадярською, румунською, ромською, грецькою, татарською, болгарською. Освічені українці розмовляють також польською, англійською, італійською, німецькою, іспанською, португальською, турецькою – або, принаймні, можуть ними лаятися.

Натомість, російські діти не хочуть вчити іншої мови, ніж матірна – вони її так і називають – «матюки». Цю мову вони засвоїли від батьків і нею спілкуються. Це дуже проста – базова мова, вона складається з 6 слів, що утворюють усі мовні конструкції, достатні для спілкування в російській родині.

Коли російські діти підростають, вони навчаються рідної мови далі. Другий рівень мови, що дозволяє спілкуватися в російському суспільстві, це так звана «феня» - мова злодіїв. Злодії – герої російського народу, як у нас козаки, а в німців ес-ес-мани. Вони ними пишаються та співають про них пісень. Це пісні називаються шансон. Вони про те, як добре красти та сидіти у в’язниці.

Росіяни вважають матірну та феню – мовами міжнаціонального спілкування і вимагають, щоб ми їх розуміли. Батьки російських дітей навіть добилися прийняття закону, за яким в окремих областях України їм дозволили матюкатися та «ботать по фєнє» - (українською це можна перекласти як «говорити російською») привселюдно. Ми вам підготуємо невеличкий словничок, з якого ви дізнаєтеся що, як і коли слід казати російським дітям. Наприклад, англійською із такими розмовляти дуже просто – Go off! та Fuck off!

Чому не слід дружити з російськими дітьми? Тому, що російські діти не лише розмовляють злодійською мовою, але й поводяться як їхні батьки-злодії. Батьки цих дітей виховували їх дуже погано, зовсім не так, як вас виховують ваші батьки. Відповідно, російські діти не чистять зуби, не моляться, не допомагають батькам, не поважають дорослих, ламають дерева, засмічують довкілля, мучать тварин. Вони полюбляють красти мобільні телефони, тому ніколи не давайте свого молільника російським дітям. Будьте з ними обережні!

Любі українські діти! Вас більше, тому в школі ви відразу маєте показати – хто тут головний. Росіяни розуміють лише силу, їх так виховують. Герої російського народу це ті, хто вбив найбільше росіян: Батий, Іван Грозний, Петро Перший, Сталін, Гітлер. Німці назвали цей феномен – загадкова російська душа, а німецькі психіатри – мазохізм. В минулу війну німці поводилися з росіянами відповідно до порад німецьких лікарів, і росіянам це сподобалося. Вони з задоволенням грають у німців досі.

Щоб вас поважали, ви маєте поводитися з російськими дітьми, як їхні улюблені герої. Якщо на вас нападають російські діти, з ними слід битися не так, як ви б’єтеся між собою. Вони дуже підступні – тому поводитися слід, як на справжній війні. Вони б’ють в очі, по вухах, у горло, викручують та чавлять статеві органи, виламують пальці. В цьому разі робіть те саме, тільки швидше. Це злодійські діти, їхні батьки стучать мєнтам, тому й діти стучатимуть. Щоб вони на вас не настукали – приховуйте обличчя, вдягайтесь однаково, коли від когось відбиваєтесь – надівайте йому на голову великий пластиковий кульок. Коли йдете захищатися або щось підпалювати – підпалювати краще, ніж захищатися, не беріть із собою мобільні телефони.

Також, не забудьте в своїх
Читать

Даже по прошествии десятков лет еврейские преступления продолжают поражать открывающимися с каждым годом и каждым новым историческим исследованием неизвестными ранее, шокирующими фактами.

Патриарх УПЦ КП - об украинской автокефалии, ветвях православия в Украине, создании единой поместной церкви и о властях.

На фото: предстоятель УПЦ КП Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет на Сумщине, в Недригайлове, освятил новопостроенный казацкий собор Святого Праведного Петра Многострадального Калнышевского и отслужил Божественную Литургию. Сентябрь 2011 года

- Ваше святейшество, почему вы в 1991 году решили воспользоваться поместным собором УПЦ для манифестации независимости Украинской православной церкви?

- В 1991 году, после ГКЧП, Верховный Совет провозгласил украинскую государственность. Учитывая это, на синоде я задал вопрос, что теперь нас уже не удовлетворяет только самостоятельность в управлении, а нам нужна полная каноническая независимость от Русской православной церкви. Но для того чтобы наше требование имело силу и было законным, мы созвали поместный собор. На этом соборе все епископы, духовенство, монастыри, учебные заведения, представители мирян единогласно приняли постановление о том, что Украинской церкви нужна автокефалия. И с этим решением мы обратились к Патриарху Московскому и епископату РПЦ, чтобы они ее приняли. Но согласия не получили.

- Но в XIX веке большинство национальных церквей стали автокефальными именно путем самопровозглашения. Причем тогда Московский патриархат поддерживал их в споре с Константинопольским...

- Действительно, все церкви, которые возникли на Балканах после распада Оттоманской империи, провозглашали свои автокефалии самостоятельно. И как теперь Москва, так и тогда Константинополь не соглашался до последнего с их самостоятельностью. Греческую, румынскую, сербскую, болгарскую церкви, которые когда-то были частями Константинопольского патриархата, не признавали как отдельные. Но время шло, и ничего не оставалось, как согласиться с их автокефалией. Теперь Вселенский престол говорит Москве, что вот, учитесь на нашем примере, мы не хотели, но были вынуждены их признать. Придет время, когда он будет вынужден признать автокефалию Украинской церкви.

- Каким образом УПЦ КП в 1990-х восстановила свое влияние на приходы, которые после объединительного собора 1992 года перешли под юрисдикцию Украинской автокефальной православной церкви?
...
Читать