<МЕТА> - Україна | Блоги | Русский
<META> - Україна
Інтернет
Реєстр
Новини
Реферати
Товари
Блоги
шукати в співтоваристві Славянская история.
Авторизація
Логiн:
Пароль:
 
#

Категорії

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календар

 Листопад 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

П'ятниця 30 травня 2014
Повідомлення прочитано 145 раз
Робер | 2014-05-30 22:42:12

Один из самых талантливых проходимцев в среде российской творческой обслуги кинорежиссер Никита Михалков решил обратиться к одесситам со специальным обращением, которое превратилось в призыв к войне против их собственной страны. На очередную выходку давно уже утратившего всякую репутацию деятеля кинематографа можно было бы и не обратить внимания, если бы она не отражала представление, господствующее в российском обществе относительно украинских земель.

И нужно сразу же сказать, что заблуждения Михалкова разделяют отнюдь не только консерваторы, охранители и просто откровенные фашисты, которых так много оказалось в России. Разделяет их и вполне либерально настроенная публика. Российский консерватор отличается от либерала только тем, что либерал не призывает одесситов воевать.

А почему, собственно? А потому, что для огромного числа россиян никакой Украины нет и быть не может. Россияне выросли в тени имперского мифа, который высчитывает их собственную историю не от Владимирской Руси и сношений с Золотой Ордой, а от Киева  и Ярослава Мудрого.

Представить, что по соседству развивалась другая цивилизация, которая до союза с Московским царством успела пройти через горнило Галицкой Руси, Великого Княжества Литовского, Речи Посполитой – то есть совершенно иных политических проектов, чем Орда и Москва – среднестатистический россиянин просто не в состоянии. В его голове все просто и понятно: был Киев – мать городов русских, потом Москва – третий Рим, потом Советский Союз и, наконец – Путин. Какие украинцы?

Естественно, эта же логика срабатывает еще в большей степени по отношению к так называемой Новороссии. Для Никиты Михалкова Одесса – русский город. Уже в самом этом утверждении кроется подвох. Одесса никогда в своей истории русским городом не была.

Она была имперским городом – это факт. Но не русским! Не Ярославлем, не Тамбовом, не Вяткой! Или Никита Сергеевич и вправду думает, что в Тамбове количество евреев среди населения превышало количество русских? А в Одессе случались периоды, когда было именно так! И русские в городе – до революции – составляли половину населения только тогда, когда к русским причисляли украинцев и белорусов. А остальная половина – евреи, греки, армяне, французы, албанцы, итальянцы, румыны, поляки, турки – кто только в Одессе не жил!

А сейчас большинство населения Одессы – украинцы. И в процентном отношении их гораздо больше, чем русских за всю историю портового города. Этому есть простое объяснение. Одесса всегда была окружена украинским морем. Мать великого русского писателя Корнея Чуковского, простая украинская женщина, именно в Одессе встретила будущего отца своего сына, еврейского купца. Ну а когда началось естественное переселение сельского населения в города, украинцев в Одессе – и не только в Одессе, но и во всех остальных городах юга и востока Украины становилось все больше и больше. А кого должно было становиться больше? Русских? Но русских в украинских селах нет!

Михалковы никак не могут понять, что всегда были на украинской земле пришельцами, колонистами – как буры в Южной Африке. Да, колонисты могут построить и заселить города – но рано или поздно их крепости падут под напором коренного населения осваиваемых земель. Так было, есть и будет везде и всегда – и земли восточной Украины тому не исключение. Вот почему российский сапог на украинской земле всегда будет сапогом оккупанта, а не сапогом освободителя. Вот почему российский сапог на многострадальной земле Крыма – сапог оккупанта, а не сапог освободителя.

У колониста есть простой выбор, который на наших глазах сделал последний президент белой Южной Африки Фредерик де Клерк – создать общий дом с теми, среди кого он оказался. А есть и другой выбор
Читать

Повідомлення прочитано 266 раз
Робер | 2014-05-30 21:49:40
МЗС України висловлює рішучий протест у зв'язку з діями Росії, спрямованими на відверте знищення системи освіти в тимчасово окупованій Росією Автономній Республіці Крим. Про це йдеться в заяві МЗС України, повідомили УНІАН у прес-службі міністерства.

«Численні звернення громадян, сигнали міжнародних правозахисних організацій, обурення батьків, вчителів і учнів ігноруються російською стороною. Шляхом тиску і залякування прискореними темпами відбувається насильницька русифікація багатонаціонального Криму», - йдеться в заяві.

Зокрема, у МЗС обурені наміром незаконної влади перетворити єдину гімназію в Сімферополі з українською мовою навчання на російськомовну.

У міністерстві зазначили, що, відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

«У зв’язку з цим, закликаємо російську сторону до цивілізованого і поважливого ставлення до культурно-історичних, етнічних, цивілізаційних надбань цієї древньої землі і вимагаємо не порушувати прав кожного її мешканця на освіту рідною мовою», - наголошується в заяві МЗС України.

30 травня цього року з цього приводу до МЗС РФ було передано офіційну ноту-протесту МЗС України.

Киев требует от российской стороны немедленно прекратить поставки и всестороннюю поддержку боевиков террористов. На фоне нотаций о нормах морали, которые прозвучали в комментарии МИД РФ от 30 мая с.г. о предоставлении гуманитарной помощи населению восточных областей Украины, российская сторона на практике продолжает провоцировать насилие и поддерживать деятельность боевиков - террористов, которые убивают и терроризируют мирных жителей Донецкой и Луганской областей Украины. Об этом заявили в МИД Украины.

Сегодня, 30 мая, МИД Украины передало российской стороне официальную ноту протеста с требованием предоставить разъяснения относительно очередных фактов грубого нарушения режима российско-украинской государственной границы в результате попыток вооруженных лиц попасть на территорию Украины с территории Российской Федерации.

Как известно, в ночь на 30 мая пограничным нарядом Государственной пограничной службы Украины в направлении Н.Надежда (Российская Федерация) - Дубровка (Украина) задержаны 5 вооруженных лиц при попытке незаконного пересечения государственной границы с территории Российской Федерации, перевозившие на двух автомобилях марки Газель 27 автоматов АК, 2 пистолета, 4 пулемета, 5 гранатометов типаМуха, 5 снайперских винтовок, 197 ручных гранат, 74 ящика с боеприпасами калибра 7,62 мм и 12,6 мм, 2 зенитных калиброванных прицела.

Кроме того, 28 мая 2014 года в зоне проведения антитеррористической операции Службой безопасности Украины в взаимодействии с Министерством обороны Украины прекращен несанкционированный полет беспилотного летательного аппарата (БПЛА) Орлан-10 российского производства с парашютной системой приземления. Компетентными органами Украины осуществляется экспертиза неизвестного химического вещества, которая была найдена в указанном БПЛА, - говорится в сообщении.

Украинская сторона неоднократно информировала российскую сторону о многочисленных фактах нарушения режима российско-украинской государственной границы, а также воздушного пространства Украины со стороны Российской Федерации и рассматривает приведенные в этой ноте факты как продолжение Российской Федерацией агрессии в отношении Украины, откровенное пренебрежение обязательствами российской стороны согласно Женевским договоренностям от 17 апреля 2014 года.

Выражаем решительный протест в связи с бездействием государственных органов России, в частности, пограничной службы Федеральной службы безопасности Российской Федерации и требуем от российской стороны немедленно прекратить поставки и всестороннюю поддержку боевиков - террористов, которые несут угрозу жизни и безопасности граждан нашего государства, - говорится в сообщении МИД Украины. 

http://news.meta.ua/cluster:36716535-Govoria-o-morali-RF-na-praktike-prodolzhaet-provotsirovat-nasilie-v-Donbasse---MID-Ukrainy/

 

Неділя 4 травня 2014
Повідомлення прочитано 195 раз
Робер | 2014-05-04 22:45:37

Историческая пьеса «Россия и Украина» будет иметь несколько актов, но за громким ором и яркими пропагандистскими картинками, за массой пусть и эффектных, но подробностей мы должны рассмотреть главное и ответить на вопрос «зачем», «кому это выгодно».

По моему убеждению, российский режим, оказавшись в тупике, в который сам себя загнал, решил хитро перенаправить ненависть населения изнутри - вовне. Все недовольство жизнью, в котором виноват режим (и народ, который или молчит, или поддерживает его), все теперь превращено во внешнюю агрессию (нашли наиболее уязвимого и наименее опасного соседа) и ко всему добродушному внутри. Под «тупиком» я подразумеваю неработающую экономику, чудовищную коррупцию, нефтяную «иглу», миллионы безвизовых азиатов, провал попыток использовать устаревшие идеологические схемы, деградация культуры, отток капиталов, бегство интеллектуалов, репрессивные законы и т.д., и т.д. И вот все стало раздражать даже совсем «овощные» слои населения. Единственным способом продлить агонию и удержать власть было направить энергию протеста вовне. Не получится «маленькая победоносная война» - устроим большую проигрышную, зато долгую. Есть задача – закрыть страну от свободной информации, но и это хорошо бы провернуть под маркой борьбы с «цивилизационными» врагами.

Все это было, все проходили. Нет, чтобы, наконец, научиться что-то производить (ведь Россия все закупает у «врагов») – нет, лучше мы уйдем в еще большее отставание, в средневековье – главное, чтобы небольшое количество заинтересованных лиц сохранило власть и свободу.

   Как историк я уже все это видел, все помню. Сегодня Россия идет по известному сценарию 1930-х. Просто диву даешься, насколько люди бывают слепы. Но лично мне все это было видно (привет Ванге!) еще в 2004 году – и вот тому печатное доказательство: http://www.kommersant.ru/doc/441429

  Однако вернемся к риторике дня. И сегодня я хочу добавить в копилку противоречий официозной идеологии следующее: а у нас православная страна или нет? В последние годы только это и внушают населению. А разве христианин может разделять людей по национальности? 

Евгений Понасенков
режиссер, историк, академик РуАН,
член Независимого совета по правам человека (НСПЧ)
http://echo.msk.ru/blog/eponasenkov/1313396-echo/ 

Мы являемся свидетелями одной из последних пролетарских революций в Белом Мире – в Донбасе. Там индустриальный пролетариат и деклассированные элементы борются против мелкобуржуазно-крестьянского и олигархического классов. Но в Донбасе нет революционной партии, боевой пролетариат не нужен и России – потому революция там обречена проиграть.

Российский пропагандистский аппарат придумал несколько мемов-обманок о ситуации, происходящей на Востоке Украины. Первый – «русская весна»; второй – «сторонники федерализации». Ну и третий – «народное волнение».


Босяки,бомжи,криминал,воры,наркоманы,бездомные,бродяги,убийцы,Люмпены,алкоголики

Первый мем предполагает, что в Донбасе происходит национальное освобождение. Второй – борьба за расширение самоуправления (гражданский протест). Третий – всеобщую заинтересованность жителей Донбаса в переменах («весь народ»).

Все три мема взаимоисключают друг друга, но пропагандистов это не смущает. Потому что обманка страшнее правды – на самом деле на Востоке Украины происходит пролетарская революция в классических декорациях индустриальной цивилизации первой половины ХХ века, диковинное движение для Белого Мира, где рабочий класс и минимален по численности, и размыт «пограничными» классами.

Для начала кратко о тех самых «декорациях» Донбаса. Здесь одна из самых высоких концентраций рабочего класса в Первом и Втором мире – около 40% от всех занятых. Для сравнения: в среднем в России эта цифра около 25%, на Западе – 10-15%. Причём Восток Украины это не современные сборочные заводы или вторичный пролетариат (занятый на стыке сферы обслуживания – логистика, транспорт, ремонт). Это угольные шахты, металлургические и химические предприятия, оборудованные по последнему слову техники первой половины ХХ века (вплоть до нескольких доменных печей в регионе – атрибута металлургии столетней давности). Т.е. работает там самый что ни на есть настоящий пролетариат, о котором ещё писали Ленин и Сталин.

Вторая значительная страта в этом регионе – это деклассированные элементы. Статистика не даёт точной цифры по ним, но ряд наблюдателей оценивают её в 20-30%. Эти люди заняты криминалом (в Донецкой области уровень убийств в 4 раза выше, чем на Западе Украины), нелегальной добычей угля, мелкой торговлей и т.п.

Две эти страты в совокупности дают классический набор начала ХХ века для той же территории, ставшей позднее Восточной Украиной. Именно здесь, кроме Москвы и Подмосковья, отмечались самые ожесточённые столкновения с властью в Революцию 1905 года. В 1917-1920 годах регион бурлил от активности большевиков, анархистов и лихих людей.

Сегодня мы видим повторение картины начала ХХ века в Донбасе. Активное сопротивление Киеву возглавили деклассированные элементы – типа «народного мэра» Пономарёва или ныне содержащегося в застенках «народного губернатора» Губарева. Силовое сопровождение осуществляют такие же потерянные люди, очень легко их представить почти век назад в отрядах батьки Махно. Массовку сопротивления и вспомогательные действия осуществляет местный пролетариат.

Противостоит же им мелкобуржуазно-крестьянская стихия из Центра и с Запада Украины, а также олигархический капитализм. Первые, как учит история, крайне реакционны, а потому сегодня они представляют крайне—правый пласт местной политики (нередко переходящий в неонацизм как у «Правого сектора») и неолиберальный у капитализма (как у почти всех глобализированных элит современного мира). В союзники к ним можно причислить и чиновничество – в
Читать

Вівторок 7 січня 2014

Главный координатор по работе с беженцами в Нижней Австрии, преподаватель Института политологии Томас Шмидингер в эксклюзивном комментарии нашему словацкому коллеге высказал свои комментарии относительно дальнейшего развития ситуации в Украине.

По его словам, Янукович полный дурак , если выбрал стратегию прятаться от своего собственного народа. Если бы Янукович взял книгу истории и прочитал основные этапы развития украинской нации он бы понял, что украинцы  в конечном  результате практически никогда не проигрывали. Всю свою историю они борются. Дух и сила воли передаются Вашей  нации из поколения в поколение. Если он не задушил протест изначально то в конечном  результате люди попросту задушат его.

И это не предположение, а логический вывод сделан из высоты всей истории Вашей нации.

«Я не понимаю каким глупым надо быть, чтобы прятаться за тонкими стенами своей резиденции за спинами нескольких тысяч беркутовцев поддерживающих его пока им платят деньги. В Берлине до сих пор называют Ваш народ демонами. Никто не понимает, как люди с вилами и красными глазами шли вперед против солдат в полной амуниции с танками, бронежилетами  и заранее подготовленными окопами. Я Вам скажу как. Им было за что бороться. Немцам нечего было защищать. Гитлер истребил целые семьи несчастных солдат сделал из них рабов. Янукович стоит на этом же пути … » — говорит политолог.

«Представьте, что будет с ним, если станет вся страна? Остановится производство, станет транспорт, телекоммуникация, опустошиться бюджет. За  что он будет кормить собак? Собаки превратятся в голодных волков которые скорее всего первые отомстят ему за Родину. По моему мнению, Янукович в любом случае обречен …. Знаете эту пословицу: «Я дружу с тобой пока ты покупаешь мне мороженое. Но деньги-то заканчиваются … Страшно представить, что сделают из Януковича его «друзья» когда у него закончатся деньги», — подытожил наш глубокоуважаемый собеседник.

Уже в неофициальной обстановке  за чашечкой  горячего глинтвейна,  почтенный австрийский профессор сказал мне: «Я бы хотел родиться украинцем. Это как-то ну уж очень гордо звучит».

«Хочу заметить , что я также не являюсь гражданином вашей страны, хотя люблю своих друзей украинцев превыше всего. С Рождеством Вас Украина «, — подытожил разговор добавив свою реплику наш друг Иосиф Беседа.

(Перевод с словацкого языка)

 

Четвер 28 листопада 2013
Тема українсько-єврейських стосунків і загалом розмова про єврейську спільноту в Україні є під великим табу. Про це сьогодні, 28 листопада, заявив президент БФ "Україна-Русь" Ростислав Новоженець. 

«Якщо ви тільки хочете поцікавитися національністю людини, яка, на вашу думку, є євреєм, це вже сприймається майже як шпигунство. Водночас проти тебе спрямовуються всі стріли, мовляв, це антисемітизм, ксенофобія і таке інше…», – пояснив він.

В нашій державі, за його словами, живуть дуже різні національності, зокрема, українці становлять 78%, росіяни – 17%, євреї – 0,2%.

«Кожний має право під українським сонцем пригріти собі місце. Але одній нації це місце чомусь завжди замале. Якщо 0,2% є в Україні, то у Верховній Раді вони становлять більше як половину», – зазначив президент БФ «Україна-Русь».

Власне, за участі Ростислава Новоженця нині відбулась презентація українського перекладу книги польського автора Єжи Новака під назвою "Кого повинні перепросити жиди". Видання вийшло за сприяння БФ "Україна-Русь".

Додамо, що в книзі є десять розділів – «Повинні вибачитись перед поляками», «Повинні перепросити росіян», «Повинні перепросити угорців», «Повинні перепросити чехів», «Повинні перепросити циганів», «Повинні перепросити арабів», «Повинні перепросити американців, «Повинні перепросити негрів», «Жиди повинні перепросити жидів», «Декілька прикінцевих зауважень» .

«Але вона була б неповною, якби в ній не згадувалося про українську проблематику. На жаль, польський автор перерахував десяток націй, але не згадав про українців», – зауважив Ростислав Новоженець.

Відтак, в українській версії книги є окремий невеличкий розділ від редакції – «Жиди мають вибачитись і перед українцями».

«Ми собі дозволили тут вказати декілька слів про Голодомор...», – зазначив Ростислав Новоженець. І додав, що серед організаторів та виконавців Голодомору, керівників каральних органів в Україні, зокрема, Об'єднаного державного політичного  управління 67% становили євреї.

Під невеличкими текстом від редакції опублікували список керівників радянських та партійних органів влади, каральних організацій, які вчинили Голодомор. Це, за словами президента БФ "Україна-Русь", офіційний список СБУ, який був оприлюднений на їхньому сайті 17 березня 2009 року.

http://galinfo.com.ua/news/147680.html

Понеділок 14 жовтня 2013
Повідомлення прочитано 284 раз
Робер | 2013-10-14 10:25:27

На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією.

Уявіть, що у вас з'явився сусід родом десь із Улан-тайги, оголосив вас своїм родичем, навітьбратом, й на цій підставі привласнив ваше прізвище, ім'я та по-батькові. Ви, натурально, як людина трохи боязка й делікатна, кажете – тоді я перейду на прізвище матері, аби нас не сплутали. Це добре – каже сусід, і привласнює ваше свідоцтво про народження. Ви робите собі інше – з новим прізвищем і датою, аби вважатися молодшим. Користуючись вашим свідоцтвом сусід виробляє собі пашпорт на ваше колишнє ім'я, й забирає ваші юридичні права на власність. Ваша жінка йде до нього разом із вашою квартирою, бо їй набридла ваша занадта делікатність у сексі, окрім того, офіційно він є її чоловіком.

Це не марення, це історичний факт. Так було не лише з нами та нашим сусідою – Москвою, подібне сталося у Габсбургів із Гогенцоллернами. Габсбурги кілька століть очолювали германську націю й завжди асоціювалися з германською нацією. Порівняно нещодавно з'являються прусські (тобто, мутного походження) вискочки Гогенцоллерни, й проголошують себе найголовнішими германцями. Раз так – кажуть наївні Габсбурги – ми будемо називатися австро-угорцями.

Зрештою, в Габсбургів не стало ні провідництва в Германії, ні володіння Угорщиною, й навіть до Австрії їх нині не допускають, згідно з спеціяльним австрійським законом. На двадцять другому році Незалежності ми перелякано продовжуємо називати москалів росіянами, а Московію – Росією. Вони вкрали у нас цю назву нещодавно, десь тоді ж, як нечистокровні прусські німці почали заявляти свої перші претензії на провідництво германцями. З кінця п'ятнадцятого століття московські хани титулуються в т. ч. й великими князями, а згодом царями всія Русі. Й це багатьох вводить в оману. Неосвічені люди вважають, що Московський улус був Руссю.

Пояснюю. Титул означає часто не фактичне володіння, а лише претензії. Для прикладу, ті самі Габсбурги до 1918 року мали титул "апостольські королі Єрусалиму", хоча жодним Єрусалимом не володіли, й навіть не були євреями. Шведські монархи до останнього часу титулувалися "королями готів", хоча Остготія – це північна Італія, Візіготія – Іспанія, Причорноморська Готія – Україна. З кінця вісімнадцятого століття титул Романових майже відповідав їхнім фактичним володінням – вони загарбали більшу частину Русі, тобто України. Проте, москалі від цього не стали росіянами. Так Вікторія – королева англійців – взяла титул імператриці Індії, й справді володіла Індією, але ні вона сама, ні її англійці не стали індусами.

Якщо ми прагнемо повернути втрачені землі, зберегти своє майно, захистити наших жінок, ми не повинні називати москалів нашим справжнім іменем. Ми зобов'язані відібрати в них наше свідоцтво про народження. Русь (або грецькою – Росія) – це ми. А вони – Московія.Так і має бути в наших шкільних підручниках, на географічних картах, на шляхових покажчиках і прикордонних стовпах. Офіційні установи Московії в Україні не мають права використовувати назву "Росія". Це має бути заборонене українським судом. За це треба боротися.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого.

Варто брати приклад з Греції, яка не визнає за Македонією права на цю назву. Бо лише Греція є спадкоємницею Македонії Олександра Великого. 

Московсько-петербурзька бюрократія у вісімнадцятому столітті остаточно закріпачила своє підвладне різноплемінне населення, і
Читать

Середа 4 вересня 2013

Голова Харківської облдержадміністрації етнічний жид і українофоб Михайло Добкін обізвав відомого українського мовознавця Юрія Шевельова "пособником" фашистів".

Про це чиновник написав у своєму Twitter , коментуючи інформацію про наміри влади Харкова зняти дошку Шевельову.

"Юрій Володимирович Шевельов - зрадник, дезертир, пособник фашистів в окупованому Харкові. Ось він кумир Жадана, Варченок, Авакова та інших", - написав він.

 

Коментуючи той факт , що в Харкові, незважаючи на перешкоди, відкрили дошку Шевельову, він написав: "Мерзотники фашистські своєму фашистському мерзотникові дошку прибили. Похапцем і в темряві, як і личить зрадникові".

Як відомо, у Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю - славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову.

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася ввечері 3-го , "в надзвичайному і позаплановому режимі".

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Українська правда

Понеділок 22 липня 2013

Газети починають дедалі активніше висвітлювати прийдешнє святкування Дня Хрещення України, вправно каналізуючи людей лише на ті заходи, які проходитимуть під патронатом Путіна – Кирила. Так в суботу регіоналіше беобахтер "Сегодня", розлого інформуючи про урочистості, навіть кривим словом не згадала про те, що свято якимось чином стосується Київського Патріархату. Сьогоднішні "Вести" в статті детально розповідають про московський сценарій відзначення річниці і лише десь у підверстці хоча б згадує, що УПЦ КП теж запланувала Літургію та Хресний ход.

РПЦ та УПЦ МП, які в попередні роки, попри потужну підтримку влади та ТБ, збирали на День Хрещення менше людей, ніж Київський Патріархат. То цього разу ставку роблять на зірок. Пишуть, що на Майдан привезуть мощі святого рівноапостольного князя Володимира, і влаштують над ними рок-концерт, що, як на мене, якось неетично чи що поєднувати. Ну а пропагувати "Русский мир" та Тайожний союз Кирило буде дуетом із самим Володимиром Володимировичем.

Український світ святкуватиме скромніше. У нас 28 липня – традиційна служба у Володимирському кафедральному соборі, а потім Хресний хід до пам'ятника князеві Володимиру. Впевнений, що і цього разу нас буде, як і раніше, настільки багато, скільки треба для того, що Кирило та Путін могли побачити, що в Україні є своя Помісна Православна Церква – Київський Патріархат.

Прошу небайдужих приходити 28 липня до Володимирського собору на бульварі Шевченка. Служба о 9-00, приблизно о 12-00 – початок Хресного ходу.

Дуже важливо проривати інформаційну блокаду і максимально поширювати цю інформацію.

Приєднуйтеся до групи Київська християнська традиція на ФБ

Олег Медведєв

Політтехнолог, віце-президент Української PR-Ліги

Назад1234...101112Вперед | Вказати сторінку
Пошук:
ІнформаціяСпілкуванняБізнесДозвілля
додати сайт | реклама на порталі | контекстна реклама | контакти Copyright © 1998-2010 <META> Усі права захищені