<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

fake (3)
ZOG (1)
бабло (123)
веды (1)
війна (11)
влада (56)
воші (1)
ГАЗ (1)
гени (2)
гены (1)
герої (51)
гетто (76)
гниды (91)
гої (138)
гра (13)
Гроші (12)
діти (4)
євреї (92)
Ёлка (1)
жиди (50)
ЖКГ (1)
жопа (1)
ЗМІ (54)
КГБ (6)
Київ (6)
Кіт (1)
Крим (2)
Крым (2)
лажа (1)
лохи (112)
майя (1)
маца (1)
міфи (88)
мова (5)
НАТО (1)
НКВД (5)
ООН (1)
ОУН (1)
попи (4)
раби (2)
Русь (1)
СБУ (3)
секс (1)
СРСР (3)
суд (1)
сша (8)
терор (20)
фарс (5)
ФБР (1)
фото (3)
ФСБ (2)
Хабад (66)
Хрень (111)
царь (2)
цены (1)
ЦРУ (3)
#

Календарь

 Июнь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Вторник 17 мая 2011
 

Національне радіо відмовилось від прямих включень з Укргідрометцентру через те, що начальник відділу метеорологічних прогнозів розкритикувала ситуацію в країні в прямому ефіру.

Про це "Українській правді" повідомили джерела у Національній радіокомпанії.

Так, 12 травня під час прямого включення Людмила Савченко почала говорити про погоду зі слів про красу природи. Але потім заговорила про ситуацію в країні.

"Не можна залишатися байдужим до цієї краси, що доповнюються ніжними запахами бузку та конвалій, мелодійними трелями птахів. Часом здається, що такі чудові дні дарує нам природа як компенсацію за той безлад, беззаконня та несправедливість, що відбуваються в нашій країні", - сказала Савченко.

 

"Незрозуміло, як можна не любити цей райський куточок на землі, цю країну, український народ, щоб так знущатися з нього. Поки що нас пестить лише лагідне весняне сонечко. Воно і завтра зігріватиме теплом жителів усієї України – від сходу до заходу, від північних областей до Криму", - продовжила Савченко.

"І хоч погодні умови в цих регіонах часом бувають різні, та єдиний український народ і дай Боже, щоб нас ніколи і нікому не вдалося роз`єднати" – зазначила вона і далі заговорила про погоду.

Після цього ефіру було прийнято рішення випускати прогнози погоди виключно в текстовому режимі або ж в запису.

Прямих включень з Укргідрометцентру, як це практикувалося впродовж кількох десятків років, не буде, а начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Людмила Савченко усунена від ефіру.

Всі матеріали від Укргідрометцентру будуть попередньо прослуховуватися та редагуватися випусковими редакторами.

"Українська правда" звернулася за коментарем до першого заступника гендиректора, директора дирекції інформаційного мовлення НРКУ Романа Чайковського.

Він підтвердив, що тепер прогнози погоди виходять в запису.

"Ключовий момент – якщо людина говорить про погоду, вона має говорити про погоду. Це не та тема, яка варта уваги. Коли людина говорить про погоду, вона має розповідати про погоду оперативно, кваліфіковано, якісно, дотепно, але погоду. От і все", - пояснив Чайковський.

Сообщение прочтено 321 раз
Робер | 2011-05-17 09:44:32

Мій тесть і справді Іван Дем'янюк.

Щоправда, і на щастя також,  не той, якого в Німеччині нещодавно засудили до п’яти років ув’язнення за начебто вбивство 28 тисяч ув’язнених концентраційного табору Собібор.

Цього чоловіка, як відомо,  звати Іван Миколайович. А ось мій родич – Іван Онисимович Дем’янюк, всього лише однофамілець.

Батьку моєї дружини на початку нинішнього травня виповнилося б  лише 86-ть. І війни він "зачепив" лише шматочок. Однак устиг заробити на тому побоїщі і ордени, і медалі, яких чомусь ніколи не зодягав.

Мій тесть після війни чверть віку працював завідуючим районним відділом культури в Андрушівці на Житомирщині. Був заслуженою, вельми шанованою людиною. І його вже  давно немає на цьому світі. Війна зробила своє – надто ж він настраждався в ті роки…

 Але коли по  радіо, телебаченню називають "Іван Дем’янюк", я мимоволі здригаюся. Не кажучи вже про дружину Івана Онисимовича, мою тещу, 85-літню Ларису Михайлівну, двох її дочок. Як часто тіпаються, завмирають їхні серця при цьому словосполученні…

 А потім я вирішив усе таки, бодай для себе, з’ясувати, що ж це за історія така приключилася з невільником мюнхенського суду Німеччини Іваном Дем’янюком, про якого, без перебільшення, гомонить нині увесь цивілізований світ.

Надто ж це химерна якась, заплутана, дивовижна історія. Одні українця  Івана (Джона) Дем’янюка називають махровим убивцею, інші зумисне призначеною жертвою, справу котрого майстерно буцімто сфабриковано спецслужбами. Але багато думок, припущень сходяться на тому, що страждання війни, які почалися ще в сорокові роки минулого століття, для цієї дивної людини не закінчилися ще й по нині.  Він, як дрібненька піщинка потрапив між жорна історії, при чому цілого ряду країн одразу.
Виходить, що млин гуде і начебто всі його механізми справно крутяться, а борошна немає: Дем’янюка перемолоти не може…

Мені хотілося розібратися з цією унікальною історією ще й тому, що стосується вона мого земляка – вінничанина – Івана Миколайовича Дем’янюка, уродженця села Дубові Махаринці Козятинського району (народився 3 квітня 1920 року). Себто йому вже 92-ий рік.

 Уже котра смерть наблизилася впритул, але й ця пройшла мимо…

Ось уже із половини вісімдесятих років минулого століття світова преса широко висвітлюючи події з приводу пошуку нацистських злочинців і їх прислужників, у центр їх виносить ім’я малограмотного вихідця з-під Козятина Вінниччини Івана Дем’янюка. Перед війною працював він трактористом і шофером у місцевому колгоспі. А під час бойових дій отримав поранення, потрапив до німецького полону.
Далі як розвивалися події є декілька версій. Сам бранець під час суду в Ізраїлі у 80-х роках твердив, що його утримували в таборі "Челмно" у Польщі до 1944 року, а потім перевели до іншої "фабрики смерті" в Австрії, де він, зокрема, воював в армії генерала Власова (РОА).

Спецслужби цілого ряду країн – СРСР, США, Ізраїлю, Іспанії, Німеччини переконані – це далеко не так. Кожна із них доклала чимало зусиль до того, щоб зробити звичайного українця замало не головним винуватцем смертей десятків і сотень тисяч полонених концентраційних   таборів одразу декількох фашистських "фабрик смерті".

Після війни, за даними журналу Spiegel, Іван Дем’янюк жив у південній Німеччині, де працював водієм для організацій, які допомагали біженцям.1952 року він із дружиною і дитиною емігрував
Читать

Понедельник 16 мая 2011

 

Висновки міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова про події у Львові 9 травня є упередженими й корисливими, стверджує Львівська міська рада.

Про це йдеться у зверненні Львівської міськради до генерального прокурора та прокурора Львівської області щодо подій 9 травня, ухваленому на її позачерговій сесії 16 травня.
"9 травня у Львові відбулися безпрецедентні грубі порушення працівниками органів внутрішніх справ Конституції та законів України, які виразилися в зловживанні службовим становищем та невиконанні рішення суду", - йдеться у зверненні.
Львівські депутати нагадують, що Львівський окружний адмінсуд напередодні тих подій заборонив проводити 9 травня у Львові будь-які заходи, крім офіційних. "З метою контролю за виконанням рішення суду депутати Львівської міської та Львівської обласної рад разом із помічниками прибули до "пагорбу Слави"…", - зазначає міськрада.
За словами депутатів, там з’ясувалося, що "працівники органів внутрішніх справ, замість забезпечення виконання рішення суду та недопущення проведення політичними партіями і громадськими організаціями заборонених заходів, активно сприяли представникам ультрарадикальних проросійських партій "Родіна" та "Рускоє єдінство", які прибули до Львова з півдня України, їх провести".
"Зокрема, працівники органів внутрішніх справ забезпечили шляхом застосування сили до львів’ян доступ зазначених осіб до "пагорбу Слави", після чого надали їм можливість розправити червоні прапори, що прямо було заборонено судом, рішеннями Львівської обласної та Львівської міської рад", - обурюється Львівська міськрада.
"Крім цього, цих осіб у автобусах, які доставили їх до місця вчинення злочину, супроводжували працівники міліції", - додається у зверненні.
На вимогу депутатів припинити порушення Конституції та законів України, представники правоохоронних органів застосували до них "звірячу фізичну силу з використанням спецзасобів, що супроводжувалося принизливими і нецензурними висловлюваннями".
Львівські депутати зазначають, що прокуратура Львівської області почала перевірку, факти неправомірного застосування працівниками МВС фізичної сили зняті на відео, судово-медичні експертизи виявили на тілі потерпілих численні характерні тілесні ушкодження.
Натомість Могильов 13 травня у Верховній Раді заявив, що працівники МВС 9 травня діяли правомірно, хоча перевірка ще не завершена, обурюється Львівська міськрада. Також міністр зробив висновок про невинуватість особи, яка застосувала зброю й поранила одного з помічників депутата міськради, - хоча провадження у справі не завершено.
Такі висновки Могильова, на переконання міськради, "свідчать про його пряму зацікавленість та упередженість у результатах дослідження та перевірки, розцінюються, як спроби тиску при їх проведенні".
Львівська міська рада закликає генпрокурора і прокурора області вжити всі передбачені законодавством заходи для об’єктивного, повного, всебічного і неупередженого розслідування по вказаних фактах.

 

Воскресенье 15 мая 2011

Пропонована стаття може абсолютно змінити відношення до справи звинувачення Івана Дем'янюка, тих людей, які не хочуть вірити у його невинність. Це уривок із книги вдови адвоката Дем'янюка Елеонори Шифрін "Четвертий Вимір". Уривок опублікований на ізраїльському сайті 7kanal.com , який, до речі, чомусь блокується. Вдячний шановній Любі Раскін.

Предисловие автора

Двадцать лет назад в Израиле проходил судебный процесс, оказавший судьбоносное влияние на дальнейшее развитие израильского правосудия и израильское общество в целом, хотя мало кто из живших тогда в Израиле и наблюдавших за происходящим, согласится сегодня с такой оценкой тех событий. Тем не менее, по моему глубокому убеждению, низкий уровень правосознания израильского общества, прессы и политического руководства страны привел к тому, что двадцать лет назад общество потребовало от суда юридически не оправданного приговора, и суд согласился заменить юридически приемлемые доказательства владевшими обществом эмоциями. Иными словами, система правосудия была использована для вынесения неправедного приговора, который выглядел идеологически оправданным в глазах подавляющего большинства израильтян.

Однако нарушение принципов правосудия с одобрения всего общества и общественная легитимация подтасовки фактов в суде ради вынесения идеологически приемлемого приговора не могли впоследствии не ударить бумерангом.
...
Читать

Среда 11 мая 2011

Зрозуміло, що сесія у Луганську буде обговорювати не стрімке зростання тарифів у сфері ЖКГ (як тут не згадати власника підприємства "Луганськвода" віце-прем"єра Тіхонова"), не зростання цін на харчі, не безробіття, не соціальний захист населення, а чомусь провокацію тієї ж партії регіонів у Львові. Хоча, зрозуміло чому - це сплановане відволікання уваги людей від безпорадності влади, від корупції, від пограбування власного народу. Так працює партія регіонів, адже вона здатна лише критикувати, красти і влаштовувати провокації.

Депутати від Партії регіонів у Луганській обласній раді ініціюють проведення 11 травня позачергової сесії у зв`язку з подіями у Львові 9 травня - про це вчора на прес-конференції повідомив голова фракції Партії регіонів у Луганській облраді Олександр АРАПОВ.

За його словами, на позачерговій сесії депутати розглянуть заяву, яку буде направлено Президенту України, Кабінету міністрів, у прокуратуру у зв`язку з діями ВО «Свобода» 9 травня у Львові. Заява міститиме пункт про те, щоб притягти до кримінальної відповідальності всіх призвідників, організаторів, учасників непорядків, що сталися у Львові 9 травня.

«Ми різко засуджуємо провокації націоналістичних сил, які відбулися у Львові 9 травня 2011 року. Ухвалено рішення скликати позачергову сесію Луганської обласної ради 11 травня 2011 року о 14.00. Ми знаємо, що 12 травня 2011 року відбудеться сесія у Львівській обласній раді. Ми хочемо попередити наших колег, щоб вони не велися на провокації, які відбулися в місті. У нас одна країна, ми всі її любимо», - заявив О.АРАПОВ.

За словами голови фракції ПР, позачергові сесії з цього ж питання пройдуть не лише в Луганську й у Львові, але й у центральних і східних областях. Він вважає, що заява прес-служби МВС України з приводу того, що співробітники міліції не допустили грубих порушень правопорядку, була зроблена, щоб не розпалювати протидію між Сходом і Заходом України.

«Я не думаю, що Львів, Львівська область і вся Західна Україна думає саме так, як ось ці молоді люди», - підсумував О.АРАПОВ.

Він також повідомив, що депутати Луганської облради хочуть, щоб на законодавчому рівні було заборонено діяльність ВО «Свобода», як організації, що сприяє розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.

Вторник 10 мая 2011

Персональну відповідальність за події у Львові 9 травня несе Президент Віктор ЯНУКОВИЧ.

Про це йдеться у заяві ВО «Батьківщина».

«Відтак радник ЯНУКОВИЧА Ганна ГЕРМАН мала би набратися сміливості зайти в президентський кабінет і назвати речі своїми іменами, а не відбілювати свого шефа від очевидної провини за безчинство», - заявили у «Батьківщині», коментуючи думку Г.ГЕРМАН про причини сутички у Львові на День перемоги.

«Не ТИМОШЕНКО, а Партія регіонів імені ЯНУКОВИЧА порушила спокійну і толерантну підготовку країни до Дня перемоги безвідповідальним законом про червоні прапори. Не ТИМОШЕНКО, а підлегла ЯНУКОВИЧУ міліція організувала зелений коридор провокаторам із радикальних проросійських організацій, які й не приховували своєї мети організувати безлад у Львові», - йдеться у заяві.

У зв’язку з цим у партії «Батьківщина» підкреслюють, що вперше за роки незалежності 9 травня перетворилося на день, що розколов країну. «Саме ЯНУКОВИЧ став першим із чотирьох українських президентів, за урядування якого 9 травня перетворилося на день насильства і розколу країни», - йдеться у заяві.

Крім того, у «Батьківщині» вважають активне обговорення сутичок у ЗМІ спробою влади відвернути увагу суспільства від зростання цін і тарифів, погіршення життя у країні загалом.

«Мета ЯНУКОВИЧА очевидна. Протягом тривалого часу засоби масової інформації були зайняті обговоренням доцільності чи недоцільності рішення влади в обов’язковому порядку вивішувати в ці дні червоні прапори, а після 9 травня переймаються сутичками, конфліктами та протистояннями. Суспільну увагу цілеспрямовано відведено від зростання цін на продукти харчування, на паливо, від драконівських житлово-комунальних тарифів, від катастрофічного погіршення життя у країні. І це ще раз доводить цинізм і брутальність методів нинішньої влади, готової зіштовхувати лобами людей, щоб уникнути відповідальності за економічний провал в країні», - зазначає прес-служба.

Водночас, у «Батьківщині» мають надію, що у президента “вистачить розуму схаменутися і накласти вето на закон “Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги).

«Цей документ розколює Україну і сіє ворожнечу між громадянами в різних частинах нашої країни. Він порушує виборчу обіцянку ЯНУКОВИЧА, який божився запровадити мораторій на ідеологічні питання, що роз’єднують суспільство», - йдеться у заяві «Батьківщини».

Як повідомляв УНІАН, 21 квітня 2011 року міськрада Львова заборонила вивішувати червоні прапори в День Перемоги.

6 травня Львівський окружний адмінсуд заборонив проведення 9 травня в місті будь-яких масових заходів.

Незважаючи на це, 9 травня після офіційних заходів біля Пагорба Слави і Марсового поля у Львові відбулися зіткнення між представниками патріотичних сил і особами, які намагалися святкувати під черврними прапорами , - представниками партій КПУ, «Родина», «Русское единство» і нібито ветеранами.

За даними ВО "Свобода", під час зіткнень у Львові було затримано п`ять активістів і прихильників парторганізації «Свободи». Крім того, в лікарню потрапили двоє її членів. Одному, 1983 р.н., прострелили ногу, другому, 1988 р.н., міліцейським кийком розбили голову, лікарі діагностували в нього струс мозку.

ПРОВОКАЦІЯ - Державної важливості.

Понедельник 9 мая 2011
Сообщение прочтено 218 раз
Робер | 2011-05-09 22:58:23

 Почему 9 мая - не праздник

              Так вот она, ваша победа!
              А. Галич

И было так: четыре года
В грязи, в крови, в огне пальбы
Рабы сражались за свободу,
Не зная, что они - рабы.
А впрочем - зная. Вой снарядов
И взрывы бомб не так страшны,
Как меткий взгляд заградотрядов,
В тебя упертый со спины.
И было ведомо солдатам,
Из дома вырванным войной,
Что города берутся - к датам.
А потому - любой ценой.
Не пасовал пред вражьим станом,
Но опускал покорно взор
Пред особистом-капитаном
Отважный боевой майор.
И генералам, осужденным
В конце тридцатых без вины,
А после вдруг освобожденным
Хозяином для нужд войны,
Не знать, конечно, было б странно,
Имея даже штат и штаб,
Что раб, по прихоти тирана
Возвышенный - все тот же раб.
Так значит, ведали. И все же,
Себя и прочих не щадя,
Сражались, лезли вон из кожи,
Спасая задницу вождя.
Снося бездарность поражений,
Где миллионы гибли зря,
А вышедшим из окружений
Светил расстрел иль лагеря,
Безропотно терпя такое,
Чего б терпеть не стали псы,
Чтоб вождь рябой с сухой рукою
Лукаво щерился в усы.
Зачем, зачем, чего же ради -
Чтоб говорить бояться вслух?
Чтоб в полумертвом Ленинграде
От ожиренья Жданов пух?
Чтоб в нищих селах, все отдавших,
Впрягались женщины в ярмо?
Чтоб детям без вести пропавших
Носить предателей клеймо?
Ах, если б это было просто -
В той бойне выбрать верный флаг!
Но нет, идеи Холокоста
Ничуть не лучше, чем ГУЛАГ.
У тех - все то же было рабство,
А не пропагандистский рай.
Свобода, равенство и братство...
Свободный труд. Arbeit macht frei.
И неизменны возраженья,
Что, дескать, основная часть
Из воевавших шла в сраженья
Не за советскую-де власть,
Мол, защищали не колхозы
И кровопийцу-подлеца,
А дом, семью и три березы,
Посаженных рукой отца...
Но отчего же половодьем
Вослед победе в той войне
Война со сталинским отродьем
Не прокатилась по стране?
Садили в небеса патроны,
Бурлил ликующий поток,
Но вскоре - новые вагоны
Везли их дальше на восток.
И те, кого вела отвага,
Кто встал стеною у Москвы -
За проволоками ГУЛАГа
Поднять не смели головы.
Победа... Сделал дело - в стойло!
Свобода... Северная даль.
Сорокаградусное пойло,
Из меди крашеной медаль.
Когда б и впрямь они парадом
Освободителей прошли,
То в грязь со свастиками рядом
И звезды б красные легли.
Пусть обуха не сломишь плетью,
Однако армия - не плеть!
Тому назад уж полстолетья
Режим кровавый мог истлеть.
И все ж пришел конец запретам,
Но, те же лозунги крича,
Плетется дряхлый раб с портретом
Того же горца-усача.
Он страшно недоволен строем,
Трехцветным флагом и гербом...
Раб тоже может быть героем,
Но все ж останется рабом.
И что ж мы празднуем в угоду
Им всем девятого числа?
Тот выиграл, кто обрел свободу.
Ну что же, Дойчланд - обрела.
А нас свобода только дразнит,
А мы - столетьями в плену...
На нашей улице - не праздник.
Мы проиграли ту войну.

9 мая 2002

Нестеренко Юрий Леонидович

Власно, це декілька записів, зроблених великим українцем Олександром Довженком 26 червня 1946 року. Але вони сповнені надзвичайними почуттями і музикою, яка невластива жидівським поетам (як відомо, всі пісні про війну написані жидами - і всі як одна на мотив "Мурки").  Вони актуальні і сьогодні - рівно через 65 років... Ці записи я розташував у формі білого вірша, зберегши їх послідовність.

Огні горять.

Музика грає.

Майорять кров'ю стяги Перемоги.

Гримить майдан Червоний

під тягарем іржавої надлюдської божественної слави.

Скрегочуть танки,

виють радіо-поети панегірики

маршалам,

коням,

залізу

і знакам нагрудним великих подій.

Салюти.

Горді плани.

Міжнародний вплив.

Свято Перемоги.

А на полі,

позапрягавшись у плуг,

напруживши м'язи і

голови зігнувши від потуги,

орали вдови й корови

і тихо плакали,

вмиваючи слізьми свої права і обов'язки неухильні


Читать

За повідомленнями українських ЗМІ,  польські фахівці знайшли 7 травня  в Биківні ідентифікаційний номер польського поліцейського, що є доказом розстрілів російськими чекістами польських офіцерів в лісі під Києвом у 1940 році під час російської окупації України.

Як передає Polskie radio, за різними даними в Біківні покояться близько 3,5 тис. поляків. За словами представника польської ради охорони пам'яті, боротьби і мучеництва Мацея Данцевича, дана знахідка надзвичайно важлива.

«За останні роки наших пошуків не було речей, які б однозначно вказували ім'я і прізвище з так званого «українського катинського списку», — підкреслив він.

Відзначимо, що через рік в селищі Биківня під Києвом планується відкрити меморіал польським полоненим, розстріляним росіянами у 1940 році.

У 2009 році СБУ встановила імена 14 191 жертви кривавої російської бійні, похованих в Біківні.

Нагадаємо, що 10 квітня 2010 року російська банда ФСБ  за наказом Медведєва і Путіна знищила під Смоленськом президента Польщі Леха Качиньського, його дружину і велику групу польських політиків, громадських діячів і військових.

Вони прямували до села Катинь, щоб взяти участь в траурних заходах на місці масового поховання польських офіцерів, по-звірячому убитих росіянами в ході влаштованої ними традиційної кривавої різанини ненависних для них поляків.

===============

В цьому контексті варто згадати про Брехню Бабиного Яру. Досі невідимо де саме відбувався і чи взвгвлі відбувався розстріл.

Невідомо де знаходяться масові поховання. Вони досі не знайдені, але на відміну від Биківні ніхто їх і не шукав? У Биківні під Києвом справді поховані 100.000 жертв жидобільшовицького режиму, там є реальні могили, трупи, ПОСТІЙНО проводять ексгумації і упізнання, а в Бабиному Яру - чомусь ні... От зараз польські експерти там працюють, які працюють із тілами розстріляних комуністами поляків. Перед цим Президент і уряд Польщі звертались до нашого Президента та уряда за дозволом на ці ексгумації.

Запитайте в Шимона Переса - чому він не вимагає ексгумації? Запитайте в інших жидів - чому вони досі сперечаються де були розстріли і де поховані "розстріляні (до того ж за 70 років не здійснили, на відміну від поляків, жодної спроби знайти ті поховання)? Чому їх за 70 років так і не знайшли?  Розстріляних оунівців знайшли, а жидів - ні? Чому? Напевне тому що їх там нема.

Знаєте, чому жиди так бояться згадки про 9 рабинів, яких нібито захопила якась загадкова айнзацкоманда, і яки закликали жидів їхати до Палестини? Тому, що  всіх жидів насправді вивезли зі станції Лук'янівка-Товарна, а їх зайвий багаж поскидали в яр Бабиного Яру. І всі ті жиди живі і здорові, "дивом пережили  голокост" і опинилися в США та Ізраїлі разом із тими 9-ма киїівськими рабинами. Запитайте в жидів прізвища тих рабинів та про їх подальшу долю - ви побачите як вони нервуються!



Назад123...16171819Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены