<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Славянская история.
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Добрі новини з Аушвіцу - кількість померлих постійно зменьшується

Робер | 2011-04-21 13:14:49  
Сообщение прочтено 236 раз

Різні джерела в різні роки наводять різні дані кількості померлих в Освенцімі, але тенденція до стрімкого зменьшення очевидна:

- 9 млн людей, згідно з французьким документальним фільмом 1955 р. «Nuit de Brouillard» («Туманна ніч». Фільм можна скачати з сайту Еврейские фильмы и музыка, в анотації до нього там є такі слова «Мило з людських кісток… сувеніри з людської шкіри…».
- 8 млн осіб, відповідно до опублікованого в 1945 р. повідомлення французького Відомства з вивчення військових злочинів;
- 7 млн людей, згідно зі свідоцтвом ув'язненого Рафаїла Фейдельсона[21];
- 6 млн євреїв, згідно з єврейським видавцем Тиберієм Кремером у передмові до книги Міклоша Ніслі «Доктор Аушвіцу», там же він заявив, що автор книги був лікарем-євреєм, який працював в Аушвіці під керівництвом Josef Mengele. 
-  5,5 млн осіб, згідно з Bernard Czardybon на суді над Rudolf Hoess в Кракові[23] та Le Monde від 20 квітня 1978: "більше пяти мільйонів жертв, з яких 90% євреї"[24];
- 5 млн осіб згідно з Die Welt від 23.01.1995;
- 4,5 млн осіб, згідно з Ойген Когон та Der Neue Herder
- 4 млн осіб, згідно з документами Нюрнберзького трибуналу, згідно з опублікованими документами з архівів ФСБ Росії, згідно з доповіддю Надзвичайної Державної Комісії «Про жахливі злочини німецького уряду в Освенцімі» (англ. “On the German Government’s Monstrous Crimes in Auschwitz”), опублікованої в «Красная звезда» 8 травня 1945 р. в якому йдеться, що «...за час існування Освенцимського табору німецькі кати знищили в ньому не менше 4 млн. громадян СРСР, Польщі, Франції, Югославії, Чехословаччини, Румунії, Угорщини, Болгарії, Голландії, Бельгії та інших країн» та згідно з C.L. Sulzberger.
- 3,5 млн отруєних газом, з них 95% євреїв («багато» інших померли з інших причин), згідно з кінорежисером Клодом Ланцманом у передмові до книги Ф.Мюллера "Три роки в газовій камері Освенціма";
- 3,5 млн осіб, з них 2,5 млн отруєні газом тільки до 1 грудня 1943 р., згідно з визнанням першого коменданта Освенціма Рудольфа Гесса;
- 2,5 млн осіб, згідно зі свідченням свідку голокосту Рудольфа Врби (Rudolf Vrba) 16 липня 1961 на суді над колишнім есесівцем Адольфом Ейхманом в Єрусалимі;
- 2-3 млн убитих євреїв і неєвреїв тисячі, згідно визнання есесівця Перрі Броуді;
- 1,5-3,5 млн євреїв отруєні тільки між квітнем 1942 р. і квітнем 1944 р., згідно із заявою ізраїльського «експерта з Голокосту» Ієгуда Бауера, зробленою в 1982 р.[35];
- 2 млн отруєних газом євреїв, згідно зі свідоцтвом дослідниці голокосту Люсі Давидович[36];
- 2 млн осіб, згідно із істориками Leon Poliakov в 1951 та George Wellers в 1973 р.;
- 1,6 млн осіб, з них 1352980 євреїв, згідно із заявою Ієгуди Бауера, зробленою в 1989 р.;
- 1,5-2,2 млн, "дев'ять із десяти з яких були євреями", згідно із заявою головного редактора тижневика «Столичні новини» Володимира Кацмана;
- 1,5 млн осіб, згідно із меморіальною дошкою, встановленою в 1995 р. замість дошки з цифрою в 4 млн, яка була офіційно демонтована в 1990 році. Також число 1,5 млн було оголошене президентом Польщі Лехом Валенсою як вираховане істориками з музею Освенцима. 17 липня 1990 Washington Times передрукувала замітку з London Daily Telegraph де вказано нове число 1,5 млн з посиланням на музей Освенціма. Ця нова цифра була також повідомлена в доповіді UPI опублікованій в New York Post 26 березня 1992. 26 січня 1995 Washington Post і The New York Times називають число 1,5 млн, як нову "офіційну" цифру з посиланням на музей Освенціму, втім жодне джерело не повідомляє, скільки з цих людей були нібито вбиті в газових камерах.
- 1.471.595 осіб, згідно із істориком George Wellers в 1983 р., з яких 1.352.980 були євреї;
- 1,433 млн осіб, згідно із «Le Monde» від 1 вересня 1989;
- 1,25 млн осіб, з них 1 млн євреїв, згідно із книгою Рауля Хільберга (англ. Raul Hilberg) «Знищення європейських євреїв»[19];
- 1,1-1,5 млн осіб, згідно із істориками Yisrael Gutman і Michael Berenbaum, в їхній книзі «Anatomy of the Auschwitz Death Camp» (1984 р.), за оцінкою Францішека Піпера та деяких інших[.
- 1-1,5 млн осіб, згідно із заявою Ж.-К. Прессака, зробленою в 1989 р.;
- 900.000 — нью-йоркська єврейська газета «Aufbau» 3 серпня 1990 р.;
- 800—900 тис. осіб, згідно з єврейським істориком Геральдом Ройтлінгеном (Gerald Reitlinger);
- 775—800 тис. осіб, з них 630 тис. отруєних газом євреїв, згідно із заявою Ж.-К.Прессака, зробленою в 1993 р.;
- 670—710 тис. осіб, з них 470—550 тис. отруєних газом євреїв, згідно із заявою Ж.-К.Прессака, зробленою в 1994 р.
- 510.000, "близько 356,000 з яких були вбиті газом", за даними відповідального редактору журналу «Шпігель» Фрітьофа Мейера, оприлюднених в 2002 р. 
- 300.000 осіб "з самих різних країн", відповідно до німецької кінохроніки 1947 р. про процес в Кракові;
- 74.000 осіб, згідно із «Франкуфуртер Рундшау» та німецьким істориком Йоахімом Хоффманном; 
- 73.137 осіб, "ця цифра включає 38.031 євреїв" згідно з істориком Вівіаном Бердом, такі дані він наводить в антології Аушвіц - кінцевий рахунок

Архіви табору Освенцім при звільненні захопили радянські війська, потім вони зберігалися у Центральному державному особливому архіві СРСР, доступ до якого був закритий, число відвідувачів обмежувалося двома-трьома десятками наділених особливими повноваженнями осіб. Під час перебудови в цей архів допустили журналістів. Елла Максимова, спеціальний кореспондент газети "Известия", у лютому 1990 року надрукувала п'ять репортажів з Особливого архіву, в яких, зокрема, говорилося про те, що у сховищі - маса трофейних документів, ввезених навесні 1945 року із звільнених від гітлерівців країн. Автор репортажів підкреслювала, що Особливий архів практично не вивчений: "Поодинічної обробки фондів не було ... Склали короткі анотації - тема, предмет ... Тут якщо обізнана людина "пірне", можливі самі несподівані знахідки"[56]. В репортажі Елла Максимова закликала до відкриття Особливого архіву. Вона також повідомила: «Але дожили ми, слава богу, до гласності. Минулого літа були витягнуті з надр архіву, правда з превеликими труднощами, освенцімські Книги смерті з прізвищами сімдесяти тисяч в'язнів з двадцяти чотирьох країн, які загинули в таборі знищення»[56]. Тобто, за п'ять років існування в усій системі трудових таборів Освенціму померло 70 тисяч чоловік всіх національностей - це в межах природної смертності міста з населенням близько 1 млн. чоловік.

Як бачите, кількість жертв відчутно скорочується, втім, загальне число жертв «голокосту» в 6 млн. від цього ніяк не коливається. З цих 6 млн. можна вилучати сотні тисяч, навіть мільйони - вони залишаться все тими ж. Така математика «голокосту»!

Цікаво, що всі цифри, наведені  голокостниками, є чистою вигадкою, вони не мають причетності до документованої реальності табору Освенцім і не підтверджені будь-якими розрахунками або обгрунтуваннями. Втім, голокосники добре пам"ятають правило Геббельса, відповідно до якого тисячократно повторена брехня сприймається як правда, і до нескінченності вбивають нам в голову дуту цифру "6 млн", яку вони так і не спромоглися довести. Втім, коли брехня стала надто помітною, приперта до стінки польска влада в 1995 р. змінила "офіційний" напис у Освенцімі-Биркенау і "офіційно" зменшила число загиблих із чотирьох до одного мильйону. Тобто кількість померлих жидів зменьшилася на 2,5 млн., проте загальна цифра в 6 млн, яка в релігії голокосту має не фізичний, а сакральний характер,  від цього ажніяк не змінилася... Але якщо гой спробує запитати в жида про природу таких дивних підрахунків - глупий гой одразу отримає звинувачення в антисемітизмі.

Потрібно зазначити, що досі не виявлені будь-які масові поховання в районі Освенціму, які можна було б виявити навіть багато років по тому за допомогою пробних розкопок і аерофотозйомки, яка добре показує масові поховання; нею широко користувалися американці в Боснії і знаходили поховання на декілька десятків людей.

Проте, нічого подібного не було зроблено після закінчення Другої світової війни. Наукові дослідження ГК, крематоріїв і можливих масових поховань так і не відбулися. Також не був проведений розтин жодного трупа ув'язнених табору на предмет виявлення отруєння газом.

Сьогодні можна впевнено говорити лише говорити про  померлих від тифу та недоїдання в останні дні війни, коли бомбардування союзників унеможливили постачання наїдків до табору, власно "живі кістяки", які зафіксовані на деяких фото, - і є жертвами цих бомбардувань.

 

Юрґен Ґраф. "Міф про голокост"

Роже Ґароді. "Основоположні міфи ізраїльської політики"

Річард Харвуд."Чи дійсно загинули шість мільйонів?" 

Марк Вебер. Освенцім: міфи і факти

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены