Авторизация
Меню
Категории
.зрения (6)
fake (3)
uber alles (498)
uber alles жоппа (105)
а мне пох! (1)
а ху ле же? (4)
а я бы влупил (1)
авто (9)
автопром (1)
агентура (2)
адвокат (1)
Азаров (8)
алкоголь (4)
Аль-Джазіра (5)
америкосы-подонки (35)
ангелология (3)
анекдоти (1)
Анекдоты (4)
анестезия (2)
антиукраїнізм (5)
антропология (3)
атракціон (6)
Бабин Яр (5)
бабло (130)
байкеры (3)
байки-шоу (1)
байкшоу (1)
Бандера (20)
бандити (8)
барыги (2)
безробіття (1)
бидло (3)
Близький Схід (1)
блондинки (1)
бордель (14)
бредни (2)
бренд (3)
брехня (79)
Брехня голокосту (52)
будни нетрудовые (1)
Вагнер (2)
ВАЗ (2)
ваши яйця (1)
Веселое настроение (1)
ВЕСНА (1)
ветеринария (5)
вечность (1)
видео (8)
вилы (7)
ВІДЕО (3)
Візенталь (1)
війна (11)
вітання (1)
влада (55)
война (4)
вотка+ (203)
воші (1)
газова камера (15)
Газпром (2)
ГАИ (1)
Гайдук (18)
Галичина (3)
Гароді (1)
геи (1)
гендлювання (87)
гени (3)
геноцид (31)
герої (50)
гетто (74)
гниды (97)
говно унылое (2)
годовщина (1)
гої (147)
Голодомор (10)
гомосексуализм (1)
гонево (97)
город (1)
государство (84)
ГОТИЧНО (1)
гра (12)
грамотеи мля... (1)
громада (6)
Гроші (12)
Грузыя (1)
ГУЛАГ (8)
гумор (2)
Гундяев (3)
Гундяєв (4)
Да их всех наших праведников и слуг гребанных.............................. (152)
дауни (1)
дауны (3)
девки (4)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (3)
дегенерація (4)
дела партейные (52)
деньги (1)
дерьмократия хренова (1)
деффкам на заметку (1)
дівчата (4)
діснейленд (7)
діти (4)
Добрі новини (84)
довженко (1)
документалистика (115)
документи (82)
долбоёбизмы (3)
донбасс (1)
допрыгались (91)
Дороги (1)
Дрезден (1)
друга світова війна (55)
дружба (2)
друзья (1)
евреї (1)
ересь (1)
євреї (95)
Європа (7)
єгипет (3)
жарти (1)
Животные (4)
жиди (55)
жидівська поліція (5)
жидобільшовизм (51)
жидобольшевизм (2)
жидовство (1)
жиды (1)
Жизнь (1)
ЖКГ (1)
жопа (1)
жоппа (147)
зайди (3)
заколот (2)
Законодательство (1)
зарази (2)
зарплата (1)
защита (1)
защита больных животных (1)
защита больных животных в Украине (1)
збочення (4)
зброя (4)
зверюшек жалко (1)
злидні (2)
злочин (2)
злочинність (1)
ЗМІ (54)
зроби сам (4)
Истории из жизни (1)
История (1)
Іван Дем'янюк (14)
ізраїль (36)
імперія (22)
Індустрія голокосту (49)
Інтернет (3)
інформаційні війни (3)
Іржі Томашевський (1)
історична школа (33)
Історія (39)
картинки (1)
католицизм (1)
кацапи (23)
кацапы (1)
КГБ (6)
кетамин (4)
Київ (6)
кино (1)
Кіт (1)
книги (8)
ковбаса (4)
кокаїн (1)
колобок (1)
коммуналка (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (43)
концтабори (2)
корупція (4)
космогоническая шызобредятина (58)
котики (2)
Кошки (5)
кошки. собаки (1)
Крим (2)
круки (1)
ксенофобія (3)
кстати (1)
кукльтура (1)
курва (2)
курви (7)
лайно (6)
лесбиянки (1)
лисичанск (1)
лохи (127)
Лохокост (95)
Луганск (1)
луценко (1)
Львів (7)
люстрація (1)
мадагаскар (4)
малюнки (1)
маніпуляції (57)
мансы (1)
масони (97)
масонізм (2)
маца (3)
менти (4)
мероприятие (1)
метапидерсия (1)
Мистецтво (1)
міфи (98)
мнение женщины (1)
мова (5)
мондиалисты. (1)
москалі (40)
московиты (27)
московские пархатые (1)
Моссад (6)
мотоклуб (1)
мотоциклы (4)
мрази (6)
мракобесие (1)
Мубарак (1)
мудаки (28)
музика (1)
Музыка (2)
назизм-комунізм (1)
НАТО (1)
нахуй (1)
нацизм (1)
нацизм-комунізм (9)
нацизмы (3)
Німеччина (25)
німці (7)
НКВД (5)
обрізання (5)
Общество (124)
окупанти (23)
ординці (2)
оружие (1)
Освенцім (23)
отдых (1)
отчёт (4)
палестина (10)
параша (1)
педогейт (5)
пекло (2)
перемога (3)
Петлюра (1)
пиво в моем дворе (205)
пидорасы (44)
пиздец фсему (59)
писец всему (412)
погроми (5)
Поезії (3)
Политика (124)
Поль Рассіньє (1)
Польща (2)
попи (4)
порш (1)
почти безматерная пьеса (3)
пошуковики (1)
праздник (1)
прапор (3)
Приколы (2)
провокатори (1)
Прогноз (1)
пропаганда (21)
проституция (4)
просто пидорасы (2)
просто цинизм какой-то (391)
противостояние (8)
психотерор (3)
пурим (1)
Путин (4)
путинизмы (5)
пьянству - пой! (1)
раби (3)
рабин (2)
рабы (66)
разводняк (6)
ревизионизмы (2)
ревізіонізм (61)
ревізіонізм голокосту (23)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
региАналы (1)
Регионалы (1)
реклама (1)
ретро (1)
розстріли (7)
російці (9)
русіяни (1)
сатаністи (2)
СБУ (3)
світлини (19)
Севастополь (1)
сексология (1)
секта (1)
сектор газа (1)
Селін (1)
сергианство (1)
сионизмы (9)
сиськи (97)
сіонізм (5)
скандал (3)
сльозогін (1)
собаки (5)
Собібор (1)
События (1)
совки (4)
соціальні мережі (2)
СРСР (3)
статья (1)
стёб (140)
Стлін (1)
стратегия и тактика народной самообороны (373)
стриптиз (1)
студенти (1)
стукачи (3)
Стурджис (1)
суд (2)
сша (8)
Табачник (44)
таємниці (4)
таиланд (1)
тарифи (3)
татари (3)
терор (20)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (43)
травень (1)
туризм (1)
украина (119)
украинофобия (5)
украинцы (113)
Україна (66)
українофобія (22)
Українська мова (11)
українці (43)
Умань (1)
умелые руки (1)
фальсифікації (7)
фарс (5)
фашизмы (1)
фигли-мигли (1)
Философия (1)
фото (3)
фотошоп (1)
Франция (1)
ФСБ (2)
Хабад (76)
Хамство (1)
Хобби (349)
хомячки (1)
Хрень (328)
Хрень Даешь защиту животных! (1)
хуцпа (1)
цензура (4)
Церква (4)
Церковь (4)
цимес (514)
цитата (3)
цицьки (5)
ЦРУ (3)
Черчіль (1)
чужие буквы (498)
Шимон Перес (27)
Шоабизнес (77)
шок (1)
шоубизнес (1)
штучки (73)
Шухевич (9)
юбилеи (1)
юденрат (17)
юдонацизм (1)
юдофашисты (2)
юмор (1)
юмореска (7)
юрист (1)
Янукович (37)


Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Суббота 7 мая 2011
Сообщение прочтено 452 раз

Вопрос обязательного вывешивания копий Знамени Победы 9 мая вызвал бурную реакцию не только украинцев и общин западных областей Украины. Для крымских татар любое знамя красного цвета болезненно воспринимается даже если это Знамя Победы. Об этом накануне вечером, 6 мая, в эфире «Шустер Live» сообщил народный депутат Украины Олесь Доний. Так, по его словам, в Музее современного крымско-татарского искусства в Бахчисарае находится очень грязный красный флаг с советским гербом. «Я вначале не понял и спросил у работников музея, что это, собственно, означает. Мне ответили, следующее: «Это наше старшее поколение любит показывать пример молодому поколению, люди ходят по красному полотну». У нас нет презренного отношения к флагам, а там, в Крыму, где крымско-татарский народ пережил депортацию, который пережил физическое истребление, старики показывают пример отношения к этой символике. Символике, под которой убивали и истребляли нацию», - сказал Олесь Доний.

Напомню, дискуссия в обществе по поводу реанимирования фашистско-советских символов была спровоцирована внесением изменений в Закон «Об увековечивании Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов (относительно порядка официального использования копий Флага Победы)». Изменения обязывают органы местного самоуправления вместе с символами украинского государства вывесить еще и копии Знамени Победы. Правда, закон не указывает кто будет финансировать этот идиотизим.


Вторник 15 марта 2011
Сообщение прочтено 405 раз

 
Україна,українці,голодомор,ложь,сша,Пропаганда,кгб,бандера,цру,мифы
Верховній Раді пропонують законодавчо заборонити ліквідацію навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами нацменшин.

Відповідний законопроект у парламенті зареєстрували регіонали - українофоб та україноненависник Вадік Колесніченко та молдаванін Ваня Попеску, повідомляє Українська правда.
Водночас самого тексту документа на сайті Верховної Ради поки що немає.
====
Що тут скажеш? Після того як цей несповна розуму українофоб Колесніченко написав до Генпрокуратури що на магнітиках написано "Дякую, Боже, що я не москаль", його пропозиція чомусь зовсім не дивує.

Среда 9 марта 2011
Сообщение прочтено 377 раз

Без українців Російської імперії не було б. Це твердження можна вважати банальністю, трюїзмом, доконаною істиною, бо українці були не тільки будівельним матеріалом, а й будівничими (нерідко – одними із головних) цієї імперії. Та що там будівничими – чи додумалися би взагалі московіти до ідеї імперії без Теофана Прокоповича та його впливу на оточення Петра І?

Ну, а далі – пішло-поїхало. Від Олексія Розумовського та Олександра Безбородька, Віктора Кочубея та Івана Паскевича – й аж до Семена Буденного й Клима Ворошилова, Сергія Корольова й Валентина Глушка, Павла Судоплатова й Володимира Семичасного.

 А також мільйонів "ревних малоросів", які запопадливо виконували всі вказівки "згори", чи з туманного Санкт-Петербурга, чи із зореносної Москви...

 А водночас як українці народили цю імперію, так вони її й знищили. З того часу як почалося формування модерної української нації, саме українці чи, принаймні, особи з українським корінням й українськими ментальними настановами розхитували цю імперію, аж поки аж удвічі впродовж ХХ століття її не поруйнували.

 Якраз у березні виповнюється чимало дат, прямо пов’язаних із нищенням цієї імперії, яку дехто у Москві страшенно прагне відродити, ясна річ, залучивши до неї Україну.

 Перша із цих знаменних дат – страта народовольцями російського імператора Олександра ІІ, яка сталася 1 березня за старим стилем (13 – за новим) 1881 року. Не тільки керівне ядро партії "Народна воля" складалося із українців, а й ідеологія цієї організації була несумірна із російськими традиціями.

 Бо ж партійна програма у галузі державного будівництва відверто зазначала: імператор повинен відмовитися від влади і передати її "Всенародним Установчим Зборам, обраним вільно за допомогою всезагальної подачі голосів", а на місці імперії створюється "Загальноруський союз", поділений на самостійні у внутрішніх справах області.

 Народи ж, які були насильницькі приєднані до Російського царства (згадаймо: не так давно закінчилися бої у Чечні, а перед тим придушене польське повстання), одержують право відокремитися чи залишитися в Загальноруському союзі.

 А фактичний лідер "Народної волі" Андрій Желябов (один із активних учасників громадівського руху, поки той не був "прикритий" владою) прямо говорив про свою мету як про "розпад імперії на автономні частини".

 Імператор відхилив ультиматуми народовольців, і 1 березня 1881 року замах, спланований Андрієм Желябовим (партійне псевдо – "Тарас"), здійснений виготовленими чернігівцем Миколою Кибальчичем бомбами і керований правнучкою гетьмана Кирила Розумовського Софією Петровською, виявився вдалим.

 

"Партизани" (як вони себе називали) поставили імперію на грань небуття.

 Та імперія тоді вистояла; знайшлося чимало охочих милуватися її позірним зміцненням. І вся ця міць здиміла в 1904-05 роках, розвіяна вітрами війни із Японією.

 А далі вдарив грім. 14 за старим, а 27 червня 1905 року за новим стилем артилерійський унтер-офіцер Григорій Вакуленчук вигукнув до матросів українською мовою: "Та доки ж ми будемо рабами!" І на Чорному морі на якийсь час виникла територія, вільна від російського самодержавства – панцерник "Потьомкін", очолена після смерті Вакуленчука (потім більшовики запишуть його до себе – мертві не можуть заперечити) мінним машиністом Панасом Матюшенком.

 Активні учасники повстання – інженер-механік Коваленко, стройовий квартирмейстер Денисенко, старші боцмани Димченко і Мурзак, стерновий боцман Костенко, боцман Кузьменко, квартирмейстер Коров’янський, унтер-офіцери і матроси Кулик, Різниченко, Пархоменко, Дорошенко, Осадчий, Шевченко і так далі.

 А підготовча арена
Читать


Понедельник 28 февраля 2011
Сообщение прочтено 447 раз

 Народный депутат Тарас Чорновил считает, что место министра образования и науки в украинском правительстве могли купить россияне. Об этом он заявил в интервью «Главкому».

Чорновил сообщил, что слышал о том, что Дмитрий Табачник пришел в действующее правительство не по квоте Партии регионов, а по квоте коммунистов. «А коммунисты свою квоту всегда продают...», - сказал он.

«Я думаю, что купить соответствующее место в правительстве и провести его через квоту коммунистов могли те же россияне. Табачник очень давно работает со многими правительственными российскими фондами», - отметил Чорновил.

По его мнению, квота министра образования и науки Украины была «просто выкуплена из России для определенного воплощения здесь каких-то форм и программ».


Комментарии (1)  
Понедельник 21 февраля 2011
Сообщение прочтено 338 раз

Свого часу в СССР у розпалі лицемірно-пропаґандистської «боротьби за мир», кружляв невибагливий анекдот від леґендарного «Вірменського радіо»: «Чи буде третя світова війна?» – запитували його. «Ні, – відповідало радіо. – Але буде така боротьба за мир, що каменя на камені не залишиться».

Щось подібне, гадаю, чекає на нас і з Януковичевими «реформами». Усі реальні, себто системні зміни так і залишаться нерозпочатими, натомість «стабільність», якою пишається сьогоднішній уряд, досягне цвинтарних меж, чи, як похмуро жартували за Ґорбачова, перетвориться в повний стабілізєц.

З погляду public relations, гасло «стабільності і реформ», узяте рік тому на озброєння новим урядом, було, безумовно, вдалою знахідкою. Ніхто в Україні, та й за її межами, не сумнівався, здається, що в цих двох словах утілено саме те, чого виснажена політичними міжусобицями та економічною кризою країна потребувала найдужче. «Стабільність» належало осягнути передовсім – бо як же ж без неї здійснюавати заповітні реформи? – а тому для святого діла не гріх було порушити й конституцію, зіґнорувати нудні процедурні норми, обмежити трохи громадянські права і свободи, і навіть пожертвувати чималий кавалок національного суверенітету надокучливому сусідові.

Першу, «стабілізаційну», частину програми новообраному президентові вдалось досить швидко виконати й перевиконати, перевівши Україну за рік із розряду вільних країн (за класифікацією Freedom House) у розряд «частково вільних» – із переспективою подальшого переходу в розряд «невільних», де, власне, й перебуває більшість поліцейських режимів Африки, Азії та колишнього СССР. За рівнем свободи мас-медій Україна під проводом Януковича теж упевнено «стабілізувалася», опустившися з 89 місця на 131 (серед 178 країн) – відповідно до аналітичних оцінок міжнародної організації «Репортери без кордонів». З другою частиною Януковичевої програми справи виявилися, однак, значно складнішими. 

Поки що всі «реформаторські» заходи, оголошені урядом, мають непослідовний, поверховий або й відверто шахрайський характер. Так звана «податкова реформа» звелася до закручування фіскальних гайок супроти малого й середнього бізнесу, спровокувавши тим самим наймасовіші – з часів Помаранчевої революції – протести, котрі змусили врешті президента накласти вето на документ і запропонувати до нього деякі косметичні зміни. Загальна філософія оподаткування, однак, залишилася незмінною. А це означає, що найбільші багатії, які сьогодні при владі, і надалі перепомповуватимуть мільярди в офшорні банки, крихітний Кіпр і надалі буде головним «закордонним» інвестором в Україні, а найбільшими платниками податків до українського бюджету залишатимуться законослухняні західні фірми на зразок «Кока-коли», «Крафта» і «Філіп Моріса», а не місцеві металургійні та нафтохімічні гіганти, що ось два десятиліття працюють виключно собі на збиток. Це означає також, що близькі до уряду бізнесмени і надалі отримуватимуть повернення податку на додану вартість (ПДВ) за фіктивний експорт, тимчасом як сумлінні експортери роками того повернення не отримуватимуть або ж отримуватимуть лише половину, за умови що віддадуть другу на «відкат» урядовцям.

Так звана «адміністративна реформа» звелася до об’єднання й перейменування інституцій та перетасування персоналу, але аж ніяк не до обмеження їхніх функцій та реальної чисельності, а тим більш – не до підвищення ефективності та відповідальності, й аж ніяк не до давно назрілої децентралізації та деполітизації. Навпаки, «адміністративна реформа», на думку більшості експертів, лише посилила політичну залежність державних службовців від свого начальства, сконцентрувала ще більшу владу
Читать


Среда 9 февраля 2011
Сообщение прочтено 1108 раз

 Крым и его туристические возможности будут представлены на выставке в Берлине, которая пройдет с 9 по 12 марта. 

Об этом заместитель председателя Совета министров АРК Георгий Псарев сообщил на совещании в крымском правительстве, посвященном курортному сезону.

«Беспрецедентная будет выделена площадь - 500 м квадратных (для Украины – ред.). Такого никогда не было. Но Украина является организатором Евро-2012. И мы понимаем, что при проведении мероприятия такого масштаба все захотят поехать посмотреть Крым», - сказал он. 

Вице-премьер признался, что иностранцы пока «слабо еще знают, что такое Крым, его рекреационные возможности». 
   
Крымский стенд на берлинской выставке будет размещаться на 30 кв. м. «Концепция стенда такая, что, я думаю, ни один немец не пройдет мимо крымского стенда», - сказал  министр курорта и туризма Александр Лиев.

По его словам, крымчане при подготовке стенда собирались воплотить несколько идей, но одну из них немцы уже забраковали. «Стенд делается за немецкие деньги, и фишку, которую я настоятельно предлагал, - это вывезти наши восковые фигуры Сталина, Рузвельта и Черчилля», - рассказал министр. 

По его словам, цель такой затеи состояла в том, чтобы позиционировать Крым как место событий мирового масштаба, как культурно-исторический центр, а не как исключительно пляжный курорт. «Но, к сожалению, учитывая политкорректность, мы от этой недели отказались. В Германию за их деньги привезти им Сталина! Это был бы перегиб, конечно», - признался Лиев.

========

Я не могу подобрать слова для комментирования этого идиотизма....


Комментарии (7)  
Пятница 17 декабря 2010
Сообщение прочтено 648 раз

Герберт Тидеманн 

ЗАГАДКА БАБЬЕГО ЯРА

(критические вопросы и замечания) 

Herbert Tiedemann Babi JarKritische Fragen und Anmerkungen in Ernst Gauß (Hg.) Grundlagen zur Zeitgeschichte, Grabert-Verlag, Tübingen, 1994

Перевод с немецкого: Виталий Крюков, Киев, 2003

Предисловие переводчика:

Данная статья была опубликована в сборнике Эрнста Гаусса “Основы новейшей истории”, изданной в 1994 году издательством Граберт-Ферлаг в г. Тюбинген, Германия. Свободная продажа этой книги в Германии до сих пор запрещена. Переводчик выражает искреннюю благодарность швейцарскому автору Юргену Графу (1) и бельгийскому книготорговцу Зигмунду Фербеке, приславшему мне эту замечательную книгу. Несмотря на некоторую тенденциозность статьи, она будет интересна всем любителям современной истории, тем более что о ревизионистском взгляде на эту проблему мало что известно. Перевод статьи несколько сокращен.

Мне, с другой стороны, пришлось дополнить статью несколькими примечаниями, касающимися тех аспектов истории Бабьего Яра, которые не могли быть известны немецкому автору более 9 лет назад. Они обозначаются цифрами в скобках и приведены в конце статьи. Хотелось бы, чтобы эта статья подхлестнула действительно независимое и свободное изучение этой трагедии, которое во многом смогло бы помочь  улучшению взаимопонимания нас, восточных славян, с нашими немецкими соседями. 

                                      “Мужество - это искать правду и говорить о ней”

                                                                         (Жан Жорес) 

1. Предисловие. 

Случай Бабьего Яра запутан во многих отношениях. Для лучшего обзора я уже здесь кратко перечислю основные проблемы. 

  1. Массовое убийство в Бабьем Яру произошло почти за 4 месяца до совещания (конференции) в Ванзее, где якобы впервые было спланировано проведение политики геноцида.
  2. В разных источниках называются разные даты массовых убийств.
  3. Количество жертв в разных источниках тоже колеблется в пределах двух порядков.
  4. Называются самые различные методы и инструменты убийства.
  5. Точно так же нет и единства касательно места трагедии.
  6. Свидетели и сообщения дают противоречивые сведения и о других обстоятельствах случившегося.
  7. Число якобы убитых евреев намного превышает общее количество евреев, оставшихся в Киеве после проведения советскими властями массовой эвакуации.
  8. До сего времени не была проведена ни одна криминалистическая экспертиза места убийства и орудий убийства. Никто не позаботился о сохранении следов и вещественных доказательств.
  9. Другая загадка - почему Советы использовали место, в котором во время Великой Отечественной войны заклятым врагом было убито бесчисленное количество  невинных людей, как свалку, где сжигался городской мусор.
  10.  И, наконец, утверждения о массовых казнях были опровергнуты недавно найденными материалами аэрофотосъемки времен войны.

При исследовании вышеупомянутых проблем мы будем пользоваться обычными приемами научного исследования. После введения, облегчающего общее понимание проблемы, конкретные
Читать


Назад12345 | Указать страницу