Авторизация
Меню
Категории
.зрения (6)
fake (3)
uber alles (498)
uber alles жоппа (105)
а мне пох! (1)
а ху ле же? (4)
а я бы влупил (1)
авто (9)
автопром (1)
агентура (2)
адвокат (1)
Азаров (8)
алкоголь (4)
Аль-Джазіра (5)
америкосы-подонки (35)
ангелология (3)
анекдоти (1)
Анекдоты (4)
анестезия (2)
антиукраїнізм (5)
антропология (3)
атракціон (6)
Бабин Яр (5)
бабло (130)
байкеры (3)
байки-шоу (1)
байкшоу (1)
Бандера (20)
бандити (8)
барыги (2)
безробіття (1)
бидло (3)
Близький Схід (1)
блондинки (1)
бордель (14)
бредни (2)
бренд (3)
брехня (79)
Брехня голокосту (52)
будни нетрудовые (1)
Вагнер (2)
ВАЗ (2)
ваши яйця (1)
Веселое настроение (1)
ВЕСНА (1)
ветеринария (5)
вечность (1)
видео (8)
вилы (7)
ВІДЕО (3)
Візенталь (1)
війна (11)
вітання (1)
влада (55)
война (4)
вотка+ (203)
воші (1)
газова камера (15)
Газпром (2)
ГАИ (1)
Гайдук (18)
Галичина (3)
Гароді (1)
геи (1)
гендлювання (87)
гени (3)
геноцид (31)
герої (50)
гетто (74)
гниды (97)
говно унылое (2)
годовщина (1)
гої (147)
Голодомор (10)
гомосексуализм (1)
гонево (97)
город (1)
государство (84)
ГОТИЧНО (1)
гра (12)
грамотеи мля... (1)
громада (6)
Гроші (12)
Грузыя (1)
ГУЛАГ (8)
гумор (2)
Гундяев (3)
Гундяєв (4)
Да их всех наших праведников и слуг гребанных.............................. (152)
дауни (1)
дауны (3)
девки (4)
Дегенеративное искусство (1)
дегенераты (3)
дегенерація (4)
дела партейные (52)
деньги (1)
дерьмократия хренова (1)
деффкам на заметку (1)
дівчата (4)
діснейленд (7)
діти (4)
Добрі новини (84)
довженко (1)
документалистика (115)
документи (82)
долбоёбизмы (3)
донбасс (1)
допрыгались (91)
Дороги (1)
Дрезден (1)
друга світова війна (55)
дружба (2)
друзья (1)
евреї (1)
ересь (1)
євреї (95)
Європа (7)
єгипет (3)
жарти (1)
Животные (4)
жиди (55)
жидівська поліція (5)
жидобільшовизм (51)
жидобольшевизм (2)
жидовство (1)
жиды (1)
Жизнь (1)
ЖКГ (1)
жопа (1)
жоппа (147)
зайди (3)
заколот (2)
Законодательство (1)
зарази (2)
зарплата (1)
защита (1)
защита больных животных (1)
защита больных животных в Украине (1)
збочення (4)
зброя (4)
зверюшек жалко (1)
злидні (2)
злочин (2)
злочинність (1)
ЗМІ (54)
зроби сам (4)
Истории из жизни (1)
История (1)
Іван Дем'янюк (14)
ізраїль (36)
імперія (22)
Індустрія голокосту (49)
Інтернет (3)
інформаційні війни (3)
Іржі Томашевський (1)
історична школа (33)
Історія (39)
картинки (1)
католицизм (1)
кацапи (23)
кацапы (1)
КГБ (6)
кетамин (4)
Київ (6)
кино (1)
Кіт (1)
книги (8)
ковбаса (4)
кокаїн (1)
колобок (1)
коммуналка (1)
комунофашизм (1)
конституція (1)
контроль (2)
концтабір (43)
концтабори (2)
корупція (4)
космогоническая шызобредятина (58)
котики (2)
Кошки (5)
кошки. собаки (1)
Крим (2)
круки (1)
ксенофобія (3)
кстати (1)
кукльтура (1)
курва (2)
курви (7)
лайно (6)
лесбиянки (1)
лисичанск (1)
лохи (127)
Лохокост (95)
Луганск (1)
луценко (1)
Львів (7)
люстрація (1)
мадагаскар (4)
малюнки (1)
маніпуляції (57)
мансы (1)
масони (97)
масонізм (2)
маца (3)
менти (4)
мероприятие (1)
метапидерсия (1)
Мистецтво (1)
міфи (98)
мнение женщины (1)
мова (5)
мондиалисты. (1)
москалі (40)
московиты (27)
московские пархатые (1)
Моссад (6)
мотоклуб (1)
мотоциклы (4)
мрази (6)
мракобесие (1)
Мубарак (1)
мудаки (28)
музика (1)
Музыка (2)
назизм-комунізм (1)
НАТО (1)
нахуй (1)
нацизм (1)
нацизм-комунізм (9)
нацизмы (3)
Німеччина (25)
німці (7)
НКВД (5)
обрізання (5)
Общество (124)
окупанти (23)
ординці (2)
оружие (1)
Освенцім (23)
отдых (1)
отчёт (4)
палестина (10)
параша (1)
педогейт (5)
пекло (2)
перемога (3)
Петлюра (1)
пиво в моем дворе (205)
пидорасы (44)
пиздец фсему (59)
писец всему (412)
погроми (5)
Поезії (3)
Политика (124)
Поль Рассіньє (1)
Польща (2)
попи (4)
порш (1)
почти безматерная пьеса (3)
пошуковики (1)
праздник (1)
прапор (3)
Приколы (2)
провокатори (1)
Прогноз (1)
пропаганда (21)
проституция (4)
просто пидорасы (2)
просто цинизм какой-то (391)
противостояние (8)
психотерор (3)
пурим (1)
Путин (4)
путинизмы (5)
пьянству - пой! (1)
раби (3)
рабин (2)
рабы (66)
разводняк (6)
ревизионизмы (2)
ревізіонізм (61)
ревізіонізм голокосту (23)
РЕВОЛЮЦІЯ (1)
региАналы (1)
Регионалы (1)
реклама (1)
ретро (1)
розстріли (7)
російці (9)
русіяни (1)
сатаністи (2)
СБУ (3)
світлини (19)
Севастополь (1)
сексология (1)
секта (1)
сектор газа (1)
Селін (1)
сергианство (1)
сионизмы (9)
сиськи (97)
сіонізм (5)
скандал (3)
сльозогін (1)
собаки (5)
Собібор (1)
События (1)
совки (4)
соціальні мережі (2)
СРСР (3)
статья (1)
стёб (140)
Стлін (1)
стратегия и тактика народной самообороны (373)
стриптиз (1)
студенти (1)
стукачи (3)
Стурджис (1)
суд (2)
сша (8)
Табачник (44)
таємниці (4)
таиланд (1)
тарифи (3)
татари (3)
терор (20)
Тимошенко (3)
ті що дивом пережили голокост (43)
травень (1)
туризм (1)
украина (119)
украинофобия (5)
украинцы (113)
Україна (66)
українофобія (22)
Українська мова (11)
українці (43)
Умань (1)
умелые руки (1)
фальсифікації (7)
фарс (5)
фашизмы (1)
фигли-мигли (1)
Философия (1)
фото (3)
фотошоп (1)
Франция (1)
ФСБ (2)
Хабад (76)
Хамство (1)
Хобби (349)
хомячки (1)
Хрень (328)
Хрень Даешь защиту животных! (1)
хуцпа (1)
цензура (4)
Церква (4)
Церковь (4)
цимес (514)
цитата (3)
цицьки (5)
ЦРУ (3)
Черчіль (1)
чужие буквы (498)
Шимон Перес (27)
Шоабизнес (77)
шок (1)
шоубизнес (1)
штучки (73)
Шухевич (9)
юбилеи (1)
юденрат (17)
юдонацизм (1)
юдофашисты (2)
юмор (1)
юмореска (7)
юрист (1)
Янукович (37)


Календарь
 Март 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Суббота 9 марта 2013
Сообщение прочтено 489 раз



Представляем вашему вниманию интервью нашего журналиста с Юргеном Графом – известным историком, публицистом, автором ряда научных и публицистических бестселлеров, в которых он раскрывает тайные механизмы мирового порядка и поддает критическому анализу общепринятую концепцию холокоста.


...
Читать

Суббота 25 августа 2012
Сообщение прочтено 2130 раз

У израильского истеблишмента есть очень веские основания для того чтобы скрывать правду о преступлениях юденратов, потому что в подавляющем большинстве своем эти нацистские пособники являлись сионистскими функционерами.
 

Наследники юденратов или кто кого расстреливал и отправлял в крематории.

Помимо широко известного Резо (он же Рудольф а впоследствии Исраэль) Кастнера – заместителя председателя еврейского агенства в Венгрии, помогавшего нацистам депортировать венгерских евреев в лагеря смерти и Файфеля Полкеса – руководителя военной организации сионистов «Хаганы» и одновременно агента гестапо в Палестине были еще и Адольф Ротфельд — председатель Львовского юденрата руководивший сначала депортацией местных евреев в гетто а затем и их последовательным уничтожением. Во Львовском архиве сохранились подробные отчеты Ротфельда о деятельности юденратов по депортации евреев в лагеря смерти. В том же архиве сохранились и подробные донесения комиссариата украинской полиции о деятельности так называемой еврейской службы порядка. Так например в донесении от 25марта 1942 г. сообщается о том, что украинскими и еврейскими полицаями отправлено в лагеря уничтожения 2254 евреев. Там же находятся и экземпляры газет издававшихся в гетто.
Наследники юденратов или кто кого расстреливал и отправлял в крематории.

Макс Голигер — шеф так называемой «еврейской службы порядка» во Львове и по совместительству агент немецкой полиции безопасности, охотившийся на львовских евреев как на зверей; Шама Штерн — председатель юденрата в Будапеште, председатели юденратов в Голландии Вайнреб и Вайнштейн, Манфред Райфер — в Черновцах, Леопольд Гере в Чехословакии. Список можно продолжить.

...
Читать

Четверг 15 марта 2012
Сообщение прочтено 384 раз
Чи вам відомо що в кінці Другої світової війни мстиві жиди забрали під себе концтабори для арешту і зосередження  там невинних німців, для тортур, катування і вбивства сотень тисяч людей? У своїй книзі "Eye For An Eye" (Око за око), жидівський письменник Джон Сак (John Sack) дає повністю документовану відповідь на це питання.
 
Відомий факт про те, що деяким жидам були дані величезні повноваження для заселення концтаборів німецькими жертвами. Загалом 1255 таборів управлялися комендантами-жидами. Німецьких чоловіків, жінок, дітей і навіть немовлят морили голодом, били, роздирали, мордували, катували і вбивали жидівська адміністрація і охоронці-жиди. Один з найвідоміших випадків пов'язаний із божевільним маніяком і прибічником геноцида німців Соломоном Морелем. Польський жид і полум'яний комуніст Соломон Морель став комендантом керованого комуністами табору смерті в Польщі після Другої світової війни, в якому тисячі німецьких цивільних осіб були нещадно вбиті за його наказом. Він був звинувачений у вбивстві 1500 ув'язнених в Swietochlowice.

Польща,геноцид,суд,сионизм,НКВД,брехня голокосту,Концтабір,Ізраїль,німці,жертви
Соломон Морель - жидокомуністичний вбивця, кат.

Після виходу книги "Око за око", Польща звинуватиля Мореля у військових злочинах, але Морель втік до Ізраїлю. У типовий лицемірний жидівський спосіб сіоністський режим захистив Мореля і відмовився екстрадувати його назад до Польщі, щоб він постав перед судом за свої злодіяння. Тим часом, ізраїльський Моссад незаконно викрав Адольфа Ейхмана з Аргентини в 1960 році і передав його суду за злочини уявного Голокосту™.


Читать

Категории: книгиІсторіясобакисудХреньскандалвійнаХабадгеноцидцензуравладаізраїльНімеччинаНКВДбарыгибаблодруга світова війнаінформаційні війниЗМІБрехня голокостуЛохокостШоабизнесШимон Пересєвреїсіонізмлохинімцірозстрілиревізіонізм голокостуІндустрія голокостугоїОсвенцімконцтаборидокументижидиті що дивом пережили голокостжидобільшовизмгеттожидівська поліціямасонізммацагендлюванняПольщагнидытерортаємницірабинМоссадштучкиукраинофобиямразиманіпуляціїдегенератыбандитидаунысатаністифальсифікаціїжидофашизмкомунофашизмнацизм-сіонізмсіонізм-расизмчужі буквитупицыгешефтталмудическая ложьстереотипы поведениякартина мираголокостьв'язниця    
Среда 1 февраля 2012
Сообщение прочтено 369 раз

В Украине закрыли EX.UA популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления
Читать


Четверг 19 мая 2011
Сообщение прочтено 867 раз

Рано утром 30 июня 1941 г. Львов был занят немецкими войсками. В город вошли части 1-й горнострелковой дивизии 49-го горнострелкового корпуса 17-й армии, а также батальон полка особого назначения “Бранденбург” с приданным украинским батальоном “Нахтигаль”. Во второй половине дня во Львове появилась походная группа ОУН (б), которая вечером того же дня на скорую руку провела собрание украинских национальных организаций, на котором было объявлено о независимости Украины и назначен глава “правительства” - первый заместитель Бандеры Я. Стецько; последний поручил И. Равлику организовать милицию для установления порядка и обеспечения безопасности граждан, а также приказал передать по радио сообщение о провозглашении независимости Украины [1].

В телеграмме 49-го горнострелкового корпуса в штаб 17-й армии, отправленной в 12.00 1 июля, о жертвах НКВД говорится следующее: “…После вступления немецких войск 30.6.41 во Львов в трех тюрьмах города были обнаружены несколько сот трупов мужчин и женщин, которые были убиты в течение последних дней. Так, в подвалах военной тюрьмы Львова только в одной камере были обнаружены около 120 трупов мужчин и женщин, сложенных друг на друга. Наибольшее количество убитых было выявлено в тюрьме ГПУ. В одной комнате тюрьмы друг на друге лежали 65 трупов мужчин и женщин. Во дворе тюрьмы были обнаружены 2 массовые могилы, в которых находилось около 150 трупов. Еще одна массовая могила была подготовлена для захоронения других убитых. В камерах тюрьмы ГПУ также находится много убитых, точное количество которых не могло быть установлено, так как вход в эти камеры замурован. Как показал осмотр обнаруженных трупов, убийству предшествовали сильные пытки и истязания. На всех частях тела трупов имеются тяжелые ранения от ударов и уколов. У некоторых трупов были раздавлены и переломаны пальцы рук и ног. Убитые в основном являются украинцами, остальные поляки.” [2].

30 июня в тюрьме НКВД (Бригидки) побывал будущий известный немецкий политик от блока ХДС/ХСС, а тогда офицер вермахта Франц Йозеф Штраус. Увиденное в тюрьме он позднее описал так: “…Вместе с офицером батареи лейтенантом Венком я поехал во Львов… В городе стоял запах пожарищ и трупный смрад. Перед тюрьмой или казармой мы заметили необычное столпотворение народа. Русские зверски убили сотни заключенных. Мертвыми или полумертвыми они побросали свои жертвы в казематы, облили бензином и подожгли. Когда мы туда протолкнулись, как раз выносили первые трупы – до неузнаваемости сгоревшую человеческую плоть. Мертвые были уложены рядами во дворе, затем впустили родственников, чтобы те опознали своих близких. Неописуемые сцены! Ко мне подходили то полька, то украинка, хватали меня, плакали и кричали, показывая фотографии родных. Вдруг я увидел, как рядом со мной упал лейтенант Венк, храбрый и имеющий военный опыт офицер…” [3].

Письмо - Солдат Фред Фальнбигль - своим родителям в Зальцбург, 17.07.1941

Я писал в двух своих последних письмах о зверствах русских и мог бы добавить еще.

Но, еще немного о "советском рае". Я расскажу главным образом о том, что случилось во Львове-Тернополе и Требовле. Требовля находится прямо на юге от Тернополя. Я видел тюрьмы во Львове, и видел вещи, которые меня глубоко потрясли. Здесь были люди с отрезанными ушами и носами и т.п. Они приковывали живых детей гвоздями к стене, подвергая их пыткам. Кровь доходила до лодыжек. Не имело большого значения, были ли они живыми или мертвыми. Они заливали груды тел бензином и поджигали. Вонь была ужасной. Я видел подобные вещи в Тернополе и Требовле. Незадолго до того, как пришли немцы, в Требовле семь украинцев были выброшены из постелей. На следующее утро их тела были найдены в лесу, избитые до такой степени, что их невозможно было узнать.

Я видел все это своими глазами, а не просто слышал об этом. Не стесняйтесь рассказать об этом другим, особенно тем, кто, возможно,
Читать


Суббота 1 января 2011
Сообщение прочтено 886 раз

 "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" - (англ. Did Six Million Really Die?) — опублікована в 1974 році книга, в якій автор Річард Харвуд стверджує, що не було шести мільйонів знищених євреїв, а було тільки 256 тисяч померлих.

Скачати  "Чи дійсно загинули шість мільйонів?" можна тут.

Цю книгу називають одним з найбільш дорогих видань, коли-небудь надрукованих англійською мовою. Мільйони слів були сказані і надруковані про цю книгу протягом двох судових процесів в Канаді над Ернстом Цунделем (Ernst Zundel) - видавцем цієї книги.  Єврейське лобі подало на нього до суду. Звинувачення проти Цюнделя спиралося на закон «Про розповсюдження неправдивих відомостей», який взагалі майже не застосовувався і сходить до англійського закону 1275 року - по ньому лицарі забороняли простолюду сміятися над собою в сатиричних віршах. Цюнделю знадобилося вісім років і сотні тисяч доларів
Читать


Комментарии (3)  
Воскресенье 19 декабря 2010
Сообщение прочтено 2304 раз

Жидівська поліція - так називалась «Служба порядку» (польською - Żydowska Służba Porządkowa, в просторіччі policja żydowska,  нім. Judischer Ordnungsdienst) — органу для забезпечення порядку, який утворювався у кожному єврейському гетто під час німецької окупації.  Існувала у 1939—1943 роках.
евреи,гетто,юденрат,Еврейская полиция,миф холокоста
Жидівська поліція підпорядковувалась юденратам — жидівським радам, які очолювали відповідні гетто і складалися з поважниї євреїв та рабинів. Зброї жидівська поліція не мала — членам полиції дозволялось носити тільки гумові кийки. На чолі поліції варшавського гетто стояв вихрест, колишній полковник польської поліції Юзеф Шерінський.
евреи,гетто,юденрат,жидівська поліція,Еврейская полиция,миф холокоста,брехня голокосту
Єврейська поліція мала наступні функції:
...
Читать


Комментарии (2)  
Воскресенье 12 декабря 2010
Сообщение прочтено 7015 раз

Ге́тто це райони міст, де добровільно або примусово проживають етнічні меншини. Під час Другої світової війни словом «гетто» називалися ті житлові зони куди німці збирали євреїв для компактного мешкання. Найбільш відоме Варшавське гетто, а в Радянському Союзі і пострадянському просторі Мінське гетто. Були закриті і відкриті гетто. Відкриті гетто виникали в містечках зі значним єврейським населенням, де було недоцільно його виселяти і потім охороняти. Крім того, гетто виникали і в дрібних населених пунктах, де німецька влада не могли організувати охорону закритого гетто. У відкритих гетто євреям наказували лише не залишати свого населеного пункту та не відвідувати громадських місць. У цих гетто євреї, також як і в закритих гетто, виконували примусові роботи, зобов'язані були носити єврейські розпізнавальні знаки, платити контрибуцію. У всіх гетто утворювалися юденрати або призначалися старости.

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада» (жидівська рада) — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР. На території Європи діяв 101 юденрат.  Окремий юденрат міг відповідати за певне гетто, окрему територію, регіон або навіть за цілу країну. До повноважень Юденрату входило забезпечення господарського життя і порядку в гетто, збір різних грошових коштів, а також виконання розпоряджень і наказів окупаційної влади. Юденрати складалися з впливових людей і рабинів.

Юденрату підпорядковувалась єврейська (жидівська) поліція (нім. Judischer Ordnungsdienst), але про неї ми поговоримо іншим разом.

Тобто жили собі євреї в таких містечках відокремленним життям і майже всі пережили війну, навіть збройні повстання там підіймали. Потім, через багато років вони почали говорити, що "дивом пережили голокост" і пройшли через "пекло гетто". Пекло, напевно тому, що потрібно було працювати, а не гендлювати.

Отак починалась Варшавське гетто. Просто відокремили для євреїв половину міста.

гетто,варшава,юденрат,жиди

На вулицях було чисто, охайно, будинкі були комфортні для проживання

гетто,юденрат,жиди

Люди ходять, життя кипить, підлітки скрізь однаково кучкуються, пекла не помітно
гетто,юденрат,жиди

Продуктова картка - хліб, м'ясо, мармелад, різне, цукор - непогано харчувались.

гетто,варшава,юденрат,жиди,миф холокоста

Групове фото шести єврейських жінок, які засмагають у Варшавському гетто, в цей день вони склали іспити в школі зрілості. Тепер вони жертви голокосту.
Липень 1942

Варшавское гетто,миф холокста,ревизионизм

Мінськ. Діти є діти,  граються. Ніхто нікого не знищує, всі веселі.
...
Читать


Комментарии (15)  
Пятница 26 ноября 2010
Сообщение прочтено 3975 раз

Олексій Токар, PhD. 

ЩОДЕННИК АННИ ФРАНК:
СУМІШ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ТА ОПИСАНЬ ЖІНОЧИХ ГЕНІТАЛІЙ 

 «Щоденник Анни Франк» вперше був виданий в 1947 році в Нідерландах і моментально став бестселером. Він перекладений багатьма мовами світу, безліч разів перевидавався і продавався публіці як справжній - власноруч написаний єврейською дівчинкою з Амстердама. За мотивами щоденника ставилися спектаклі, балети, його екранізували в Голівуді – цей фільм мав колосальний успіх. Щоденник Анни Франк є офіційним міжнародним культурним надбанням - він включений до списку спадщини ЮНЕСКО "Пам'ять світу", також у 2009 році на порталі Onepoll.com він потрапив до ТОП-10 списку книжок, "які надихають читачів". В 2003 році щоденник видавався в Україні і тепер "надихає" українців.

Однак в жанрі мемуарів та щоденників відомо чимало літературних містифікацій, які видавалися за справжні спогади або життєписи різних відомих людей – достатньо згадати «мемуари Хесса», «щоденники Мюллера» або різні версії скандально відомих «Застільних бесід Гітлера». Але одне з найбільш сенсаційних викриттів пов'язане з книгою «Щоденник Анни Франк». 

Передісторія. Чому родина Франк не виїхала з Нідерландів

У 1925 році батьки Анни, Отто Франк і Едіт Холландер одружилися і оселилися у Франкфурті, Німеччина. Анна народилася в 1929 році. Батько Анни був успішним бізнесменом, а мати Анни була дочкою промисловця.

 У 1934 році Отто із сім'єю перебралася в Амстердам, де він купив фірму Opekta, основною продукцією котрої був гелеутворюючий агент пектин, що є рослинним замінником желатину і використовується в домашньому господарстві при виготовленні желе та джемів, а також з метою дотримання кашруту.

У травні 1940 року, після того як німці окупували Амстердам, Отто залишився в цьому місті, в той час як його мати і брат переїхали до Швейцарії. Отто залишився в Амстердамі через те що його фірма робила вдалий бізнес з німецьким Вермахтом - з 1939 по 1944 рік Opekta продавала пектин для німецької армії. Пектин використовувався як харчовий консервант, протиінфекційний бальзам для ран, колоїдний кровозамінник та загусник, що значно збільшує строк зберігання донорської крові. Пектин також застосовувався як емульгатор для нафти та згущеного бензину для запалюючих бомб. Забезпечуючи Вермахт, Отто Франк перетворився в очах голландців на нацистського посіпаку.
кохання,будинок,музей,скандал,література,бізнес,Школа,почерк,євреї,жиди

Вид на сховище з боку 50-и квартирного будинку
6 липня 1942 Отто Франк перевіз свою сім'ю до «таємного сховища» (так називала його Анна Франк: «het achterhuis» - буквально: «задній дім», часто перекладається як «секретна прибудова», «сховище»). Це був триповерховий флігель із великим скляним таунхаусом, розташований перед великим п'ятдесятиквартирним будинком майже в центральній частині Амстердаму на каналі Прінсенграхт. Крім заможної сім'ї Франк в цьому комфортному і просторому сховищі також ховалися інші євреї (всього - вісім, а ще домашні тварини).

Дехто називає ці приміщення коморою, але ось так їх описує дівчинка:

"А за правими дверима
Читать


Комментарии (5)