Существуют два вида рабства. Старый, когда тело в цепях, а ум свободен, и новый, гораздо более опасный, когда тело холят, а ум скован цепями непрерывного потока ложной информации.

Каждый пропагандист знает цену повторений. Это те непрерывно падающие дождевые капли, которые, в конце концов, пропитывают почву. 

"После того, как высшая сила хватает мертвой хваткой каждого члена сообщества и изменяет его согласно своей воле, она прибирает к рукам все общество. Она покрывает поверхность общества сетью мелких, запутанных правил, пустяковых и однообразных, через которые не могут прорваться и подняться над толпой даже самые оригинальные и энергичные умы". 

"Воля человека не сломлена, но смягчена, покорена и управляема. Человека редко принуждают действовать, но его постоянно удерживают от действий. Такая сила не разрушает, но препятствует существованию. Она не тиранизирует, но подавляет, лишает сил, гасит стремления и одурманивает людей. Всякая нация превращается в ничто проще, чем стадо послушных и трудолюбивых животных, чьим пастухом является правительство." 

Из сочинений Алексиса де Токвилля (Alexis de Tocqueville) (Алексис Чарльз Генрих Морис Клерет, граф де Токвилль - (1805-1859)), французского историка.

Приведенная выше цитата и тот факт, что 96% агентств новостей ВО ВСЕМ МИРЕ находятся под контролем шести еврейских корпораций, должны вызвать некоторое беспокойство. 

"Пропагандист руководствуется верным принципом, что нагромождение лжи всегда вызывает определенную степень доверия. Поэтому кое-что из даже самой наглой лжи всегда остается и пристает, и чем дольше токсины остаются в теле нации, тем в большей степени они становятся ее частью, и спустя определенное время даже бесспорно ядовитая отрава уже рассматривается как составная часть собственной нации, или ее, в лучшем случае, терпят как неизбежное зло".

Из книги Адольфа Гитлера "Майн Кампф" ("Mein Kampf") 

Вероятно нет лучше примера, доказывающего правоту вышеизложенного, чем миф о Гитлере, нацистах и Холокосте. Почему к нам пристают с Холокостом как с ножом к горлу? Только в период с 1989 по 2003 было создано более 170 фильмов о Холокосте, и во многих школах Америки и Европы и во всех школах Израиля акцент на страданиях европейских евреев во время войны является обязательным.

Им размахивают как флагом, чтобы отвлечь внимание от атак евреев на жителей сектора Газа. Его возрождают каждый раз, когда нужно сыграть на чувствах. Его снова и снова повторяют как заклинание, пока слушатели не начинают безоговорочно верить в подлинность мифа.

В некоторых странах особый закон об "Отрицании Холокоста" сдерживает любое объективное обсуждение темы Холокоста. В Израиле, Франции, Германии, Австрии и некоторых других странах публично преуменьшать значение, подвергать сомнению, замалчивать или отрицать Холокост является преступлением. Никакая другая страница истории не защищена в такой мере законом; караются даже основанные на фактах утверждения, которые нарушают закон об отрицании Холокоста. Многие люди в этих странах были оштрафованы, посажены в тюрьму или высланы за выражение сомнений в правильности претензий периода Холокоста.

Гибель и страдания евреев не заслуживают того, чтобы их чтили больше, чем гибель и страдания неевреев. Кампания по увековечиванию Холокоста заслуживает презрения, а не поддержки, потому что она является односторонним усилием, служащим узким интересам евреев и Израиля и содействующим укреплению власти еврейских сионистов. Им дали в руки молот, чтобы громить всякую и любую критику и замалчивать правду.

Даже директор Института Ремарка нью-йоркского
Читать

У демонстрації взяв участь мер міста Ільмар Реепалу. Він закликав членів жидівської громади відмежуватися від Ізраїлю і відмовитися від сіоністських поглядів заради власної безпеки. До цього мер Мальме неодноразово наголошував, що жиди мають можливість впливати на те, як їх сприймає суспільство, а тому самі несуть відповідальність за антисемітські інциденти.

У Мальме мешкає близько 1200 жидів. Ця маленька громада стала об’єктом постійних нападів. За останні кілька років синагоги і жидівські кладовища були неодноразово опоганені, антисеміти били учнів жидівської школи й ображали перехожих, чий одяг видавала їх приналежність до жидівської громади. При цьому понад 25% жителів Мальме складають мусульмани. Місцевий політик Адлі Абу Хаджар заявив недавно, що «найкращою мусульманською державою у світі є Швеція».

25 жовтня 2012 року. У 19-му окрузі Парижа було скоєно антисемітський напад на 12-річного хлопчика, повідомляє JTA. Підліток стояв на автобусній зупинці, коли до нього підійшли двоє чоловіків, судячи із зовнішності – вихідці з арабських країн, кожному з яких було приблизно близько 40 років. Один з чоловіків запитав у хлопчика, чи є він жидом, а потім вийняв зі своїх штанів ремінь і почав завдавати підліткові удар за ударом. Незабаром беззахисний хлопчик впав на землю.

Побиття припинили перехожі, які зажадали, щоб чоловіки залишили дитину в спокої, і пригрозили викликати поліцію. Нападники спішно полишили місце події.

5 листопада 2012 року. містечку Сарсель, розташованому в передмісті Парижу, скоєно черговий антисемітський напад. На цей раз жертвою нападу став 55-річний жид, що прямував до синагоги.

Як відзначає Dreuz.info, його одяг не залишав сумнівів у тому, що він Оналежить до юдейської громади міста. По дорозі до синагоги чоловікові зустрілася група молодиків. Почекавши, коли жертва віддалиться від них на відстань кількох метрів, молодики почали кидати яйця в спину чоловікові і викрикувати антисемітські образи.

На початку жовтня в Сарселі було скоєно напад на жидівського підлітка, а наприкінці вересня в тому ж місті був здійснений наліт нжидівський магазин, що торгує кошерними товарами. Але поліція робить все, щоб «не помічати» антисемітських інцидентів. На думку оглядачів Dreuz.info, працівникам поліції наказано таким чином «скоротити» число таких нападів.

19 листопада 2012 року. У Васье, місті, розташованому в околицях Ліона, з’явилися кілька графіті  антисемітського змісту. Написи були нанесені на стіну жовтою і червоною флуоресцентною фарбою. Гасла «Бін Ладен живий!», «Хай живе Мохаммад Мера» [терорист, який вчинив з 11 по 19 березня 2012 року в Тулузі і Монтобані напади на французьких військових і жидівську школу, внаслідок чого семеро людей загинули –Ред.],«Усі жиді – у печі", викликали обурення представників місцево жидівської громади. Заступник мера Філіп Коші засудив дії невідомих зловмисників.

26 листопада 2012 року. Ренцо Гаттенья, президент Союзу італійських жидівських громад, виступив із рішучим засудженням антисемітських інцидентів, число яких різко зросла в останні тижні, повідомляє JTA  (Жидівська Телеграфна Агенція - Ред.). «Перерахування всіх антисемітських епізодів зайняло б забагато часу, та ми мусимо привернути увагу громадськості до все зростаючої напруженості», - заявив Гаттенья.

За останні тижні в декількох італійських
Читать