Чому треба звільнити Добкіна та не варто чекати Кирила на святкування річниці Хрещення Руси «Коментарям» розповів Леонід Кравчук

- Заявлялося, що в Україні в 2010-2011 роках вже проведено реформу судової системи, водночас Конституційна Асамблея знову говорить, що потрібно реформувати ту саму судову систему…

- Судової реформи в Україні ще не відбулося. На жаль, на рівні Конституції – Основного закону – немає виписаних норм, які дають можливість проводити реальну судову реформу. Є принцип верховенства права. І він полягає в тому, що з конституційної реформи починаються всі інші реформи. Якщо всі інші норми не мають засадничих норм у Конституції, то вони не є легітимними.

- Хіба може бути так, що в Конституції записано одне, а в законах – щось інше?

- Чомусь у 1996 році не виписали в повному обсязі норми, які торкаються судової системи, місцевого самоврядування, прокуратури… І тому зараз виникло кардинальне питання – якщо ми не внесемо зміни судової системи в Конституцію, то судової реформи не відбудеться. Реформа має полягати зокрема в тому, що судова система має бути справді незалежна.

- Закон про референдум відповідає Конституції?

- Ні. У діючому законі про референдум перевищені повноваження, бо він стає вище ХІІІ розділу Конституції. А такого бути не може. Це моя думка, як політика, а не як голови Конституційної Асамблеї. Ми це питання не розглядатимемо, бо це не наші повноваження розглядати закони прийняті ВР. Прийняті закони на предмет їх конституційності чи неконституційності може розглядати тільки КСУ.

- Зараз говорять про нову Конституцію, але вже ніхто не говорить про те, що діюча Конституція не виконується, у першу чергу, вищим керівництвом держави?

- Не виконуються. Тому ми в Асамблеї думаємо й про те, як записати в саму Конституцію розділ охорони самої Конституції. І як виписати пряму відповідальність посадових осіб за невиконання Конституції. Наприклад, у Конституції має бути прописана відповідальність за неособисте голосування. Не голосуєш особисто – позбавляєшся мандата. І має бути прописано так, щоб не було ні вашим, ні нашим.

- 9 травня – це День перемоги, з одного боку. А з другого боку, це день пам’яті, день скорботи чи свято?

- Це дуже делікатне питання. Мій батько загинув на фронті, захищаючи землю, на якій я живу. Його один рідний брат теж загинув, другий прийшов з війни інвалідом і помер дуже швидко. Тобто майже всі чоловіки, які були в родині, загинули на війні. Мільйони людей, які загинули захищали нашу землю і захистили її від страшенного ворога. Нехай це буде день пам’яті, день скорботи за тими, хто загинув. Але для тих, хто ще живий і бився за перемогу, цей день – день пам’яті за їхніми друзями, родичами, водночас і день перемоги. Тому я проти тих, хто хоче відзначати цей день тільки чорними стрічка. Хочу, щоб там були й світлі стрічки.

- Однак, у Західній Україні наполягають, що це виключно день скорботи…

- Не треба втручатися! Якщо обласна рада прийняла рішення, що це День пам’яті, хай відзначають День пам’яті, але не заважає тим, хто хоче відзначити цей день як День перемоги. Бо в Івано-Франківській і у Львівській області є люди, які заслужили відзначати цей день як День перемоги. Сталін – ворог, правда, ворог. А мільйони людей, які загинули, теж вороги? Це визволителі.

-
Читать

Картина маслом: епічні ідіоти організували битву ідіотів, щоб ідіоти їх знову вибрали на дерибан бюджету.

Роман Чайка

Якщо "хліба та видовищ" вже немає, то час переходити до технології "маленької переможної війни". Спочатку необхідно  намалювати образ ворога.  Пізніше – викресати  іскру  конфлікту і включити команду  "фас". Тут  і став у пригоді  "бікфордів шнур" -  законопроект "КаКі" (Калєснічєнка-Ківалова).

Далі події зафіксовані в історичній хроніці. Лідер партії і прем'єр в одному флаконі несподівано заскочив до Верховної Ради, зібрав більшовиків і дав "зелений свисток". Законопроект пропхали тактикою "бульдозеру  покращення". Ось так виборча фішка Калєснічєнка для своєї перемоги по мажоритарному  окрузі  в  Севастополі  стала дорожньою картою виборчої війни  усіх регіоналів. Заручниками мандату одного  маленького і скромного кримського комсомольця  стала уся країна, завбільшки  з Францією. Так що, не такий наш Вадік "ідіот та дебіл", як про нього каже колега по блакитній фракції Сергій Головатий!     

За декілька днів до "красивого развода котят" у Верховній Раді  російський соціолог, директор провідного аналітичного центру Росії "Левада-Центр" Лев Гудков підсумовував багаторічні соціологічні дослідження  радянського психотипу на пострадянських територіях: "Резервация "совка" - это индустриальная Россия и Восточная Украина". Отже - по накатаній у 2004 році схемі: мобілізація "совка" на "свящєнную вайну" проти усяких "мовнюків" та інших "свідомітів та жидобандерівців".   Пропагандистський
Читать