Вскоре Медведев с трибуны Государственной думы России выступит с докладом «О культе личности и его последствиях», в котором развенчает культ личности Путина. Но это будет после смерти Путина, ведь все повторяется, только теперь на прохождение цикла уходит намного меньше времени. Так Владимир Владимирович войдет в историю даже не как диктатор, а просто как бездарный политик уничтоживший Россию.

Эйфория у россиян пройдет, и они встретятся с реальностью, в которой они останутся совсем одни без какой либо поддержки. И не будет ни иллюзорного величия, ни денег ни государства. Останется только экономический коллапс и железный занавес, которым они сами отгородились от всех. Вот тогда чтобы выжить Россия начнет распадаться на отдельные республики, которые не пожелают кормить центр. В итоге Москва останется огромным городом на болоте, заселенная эмигрантами со Средней Азии.

А политики начнут драться за власть, и не самую последнюю скрипку в этих соревнованиях желает отыграть Рамзан Кадыров, который почувствовал власть, уже нацелился на место в Кремле. Потому-то так сильно его пропагандируют в российском информационном пространстве, выставляя как сильного и жесткого лидера, россиянам ведь царь-то и нужен. Но должен разочаровать: сценарий по самоуничтожению РФ уже запущен - причем, либо по причине бездарной политики Путина, либо это очень тонкий план третей силы.

Думаю, кто-то очень давно разрабатывал план по уничтожению Путина, причем близкий к его окружению человек. В мирной и стабильной РФ, сложно было пошатнуть власть укрепившегося гэбэшника, который наплодил вокруг себя прихлебателей, посматривающих на трон царя. И один из таких прихлебателей - это Кадыров. Но тут план просчитан до мелочей.

Вы посмотрите, как навязали вору Путину идею возрождения мощи империи - это нацелено на его самое уязвимое место, ведь он ностальгирует по временам тотального контроля. Все это подано под соусом православного-фашизма, заточенного на основе джихада. Навязывая Путину войну, кто-то прекрасно изучил Украинцев и понял, что этот народ будет бороться до последнего. Теперь в плане главное только начать войну, ведь именно это станет отправной точкой для реализации задуманного.

Огромное количество войск стянуто под границу с Украиной, значит, в случае войны можно смело раскачивать ситуацию в регионах с теми же сепаратистами и ополченцами. Первые звоночки за федерацию уже прозвучали - это марш за федерализацию Сибири, Калининграда и Кубами. Дальше ликвидация Кадырова, ведь больше половины его верных псов либо погибло на востоке, либо продолжают воевать там, а регулярные войска РФ с Чечни стягивают под границу с Украиной. Вот тут то и можно запускать боевиков, по новой разворачивая третью чеченскую, заходи, бери, Кадырова ликвидируют. Плюс после начала вторжения в Украину, запад закрутит гайки еще сильнее, введя новые санкции, оставив Путина наедине с собой без прикормленных олигархов - тут его и отравят или убьют или еще что не столь важно. Важно одно, что пока его окружение будет играть игру кто сядет на трон, страна уже развалится, и кто-то очень умный, кто и начал эту игру, будет руководить Сибирской Республикой с нефтью, алмазами, золотом, лесами. А Кремль с Москвой никому не будут нужны.

Всі чудово розуміють, що головна мета прийняття "мовного" закону – це відволікання уваги громадян від зростаючих проблем в країні, карколомного збільшення суверенних боргів, неминучого обвалу курсу національної валюти, невідворотного вповзання української економіки в довгострокову депресію, зі зростаючим розшарування населення, коли купка олігархів стає багатшими, а мільйони українців стають фактично жебраками, катастрофічним скороченням кількості тих, кого можна було віднести до середнього класу. Влада зацікавлена, щоби "мовне" питання стало головним на парламентських виборах, щоби відбувся жорсткий електоральний поділ за "мовною" ознакою.

Інша справа, що і значна частина нашої опозиції теж зацікавлена в цьому. Бо тоді не доведеться відповідати за продаж місць в списках "тушкам", за допомогою яких приймалися рішення по Чорноморському флоту Росії та цей останній "мовний" закон. Не доведеться їм також звітувати, чому не виконувалися передвиборчі обіцянки щодо особистого голосування в парламенті, не сформована виборча система на принципах відкритих списків, не відбулося реальних реформ судової та правоохоронної системи. Про все це можна буде не згадувати, розповідаючи, які ж вони патріоти і як вони спасають українську мову.

Ну а щодо економічної кризи та заходів, спрямованих на зменшення її негативних наслідків, то переконаний, що, насправді, саме це повинно бути головним питанням виборчої кампанії.
...
Читать

Абсолютно очікувана історія. Опозиція програла наперсточнику і злочинцю. Злочинець він тому, що пішов на третій термін. Він не мав права за Конституцією йти на третій термін. А наперсточник, тому що в чергове підтасував вибори і показав, що результат на його користь. Хоча безумовно це не так.

А опозиція неправильно поводилась. Не можна було висувати гасло «за чесні вибори», тому що це були не вибори, а спецоперація Кремля.

А як по-іншому демократичним способом опозиції одержати владу, якщо не шляхом виборів?

Не існує можливості забрати у бандитського режиму  владу демократичним способом. У цьому і полягає головна помилка опозиції. Рубікон перейдений. Влада зґвалтувала суспільство. Та операція, яку вони провели 4 березня, — це насильство над суспільством. І у суспільства немає вибору, окрім як відповісти насильством на злочинне насилля влади. Іншого варіанту немає.

Більше того, відповідно до Декларації прав людини ООН, суспільство має право на заколот, на повстання, якщо влада зневажає закон. Влада зневажила закон, тому суспільство має право відстоювати свої інтереси силовим шляхом.

Тобто ви виключаєте можливість еволюційного шляху розвитку Росії?

Абсолютно виключаю.

Ви прогнозуєте революцію цього року. Які бачите для цього передумови, якщо у Путіна 64% підтримки?

У Путіна не 64% підтримки, а 31% по Росії і 12% у Москві. Це реальні дані. Повірте, я математик, і знаю, що таке реальні опитування громадської думки, і що таке сфальсифіковані. Це проста історія, як створити вибірку з 2-2,5 тисяч чоловік, які покажуть, як голосуватимуть мільйони.

Я вас запевняю, реальний рейтинг Путіна по Росії — 31%. Все інше — фальсифікації. Наперсочник Путін переважив опозицію.

Російська опозиція обіцяє продовжити вуличні протести. Думаєте, цей протестний рух переросте в щось більше?

Безумовно. Тут двох думок бути не може. Це питання часу — скільки ще продовжуватиметься це зґвалтування шпаною, цими карлушами (я маю на увазі Мєдвєдєва і Путіна) тієї величезної держави. Але, мабуть, народ готовий до розпусти, раз він дає себе на ґвалт шахраям, злодіям і злочинцям.

Ви говорили, що фінансували Помаранчеву революцію в Україні. А революцію в Росії готові проспонсорувати?

Я безперервно підтримував демократичні інститути в Росії. Я витратив на це дуже багато грошей. Я продовжую підтримувати опозицію і відкрито говорив ще в 2007 році, що  готую революцію в Росії. Це було у відкритому друці: і в західному, і в російському. З цього приводу російська прокуратура навіть розпалилась і вислала ордер на екстрадицію мене до Росії.

У Росії можлива мирна революція?

Це дуже хороше питання. Я вважаю, що мирна вже не пройде. Інша справа, що ніякої громадянської війни не буде. Щоб не було ніяких ілюзій. Тому що громадянська війна - це протистояння величезних мас людей. А в Росії є Путін і 10-15 його поплічників типу Сєчіна, Патрушева, Устінова, одного Іванова Віктора, другого Іванова Сергія, — ось і весь захист Путіна. Окрім них, на площу захищати Путіна, ризикуючи життям, не вийде жодна людина. А ось проти Путіна ризикувати життям вийдуть сотні тисяч, якщо не мільйони. Питання про владу вирішується в Росії в одному місті - в Москві. У столиці, як у будь-якій авторитарній державі.

Недавно ви заявили, що інавгурації Путіна не буде. Що ви мали на увазі?

Я і зараз кажу, що інавгурація з високою ймовірністю не відбудеться, тому що Путіна винесуть з Кремля ногами вперед до 9-го травня.

А яке майбутнє Мєдвєдєва?

А немає такої людини. Є картонна дурилка, як сказав Шендерович. Є карлуша, карлик у прямому розумінні. Він хворий. Я не хочу знущатися з хворої людини. Просто
Читать

Десь зодва роки та трохи волі вистачило б Україні, аби повністю відмовитися від споживання російського газу.

Проблему становить система наживи на газі через комуненерго, та інші схеми. Справа не тільки в керівництві країни - багато людей, в т.ч. Опозиціонери, годуються з теми. Тема сама призводить до величезного переспоживання газу. Навіть якби на Януковича зійшов Святий Дух і він вирішив змінити ситуацію, йому довелося б витримати невеличку громадянську війну.

Нажаль, в наших умовах, незалежність не може триматися на крадіжці.

Коли онук, згодом, коли все закінчиться, питатиме у вас: де поділася наша незалежність? Відповідайте: ми її у себе вкрали.

Дмитро Корчинський

Вариант того, что Украина окажется в Евразийском союзе, все же существует. Но это возможно только как результат полного краха действующего политического режима в Киеве.

«России нечего предложить своим соседям, кроме дешевых энергоносителей. Союз такого масштаба (о Еврозийском союзе, – ред.) нуждается не только в экономических аргументах, но и в идеологическом фундаменте. Его нельзя построить на луже нефти или на трубе с газом. Россия Путина и Абрамовича не способна генерировать смыслы и идеи, которые могли бы стать основанием континентального объединения, – заявил директор Агентства стратегических исследований Дмитрий Панко.

– Поэтому громкие слова вроде «энергетической сверхдержавы» так и остаются красивыми пустышками. Тем более что, стоило в последние три года появиться на мировом рынке сжиженному газу из Катара и сланцевому газу в США, как экономическая модель России если и не зашаталась, то стала издавать подозрительный треск».

«Кроме того, союз не может быть прочным, если в него тянут силой, выкручивая руки. Как пример можно вспомнить недавние события в отношениях между Москвой и Минском вокруг белорусской газовой трубы, «молочную войну» и самую настоящую информационную травлю Лукашенко в российских СМИ», – добавил эксперт.

«Вариант того, что Украина окажется в Евразийском союзе, все же существует. Но это возможно только как результат полного краха действующего политического режима в Киеве. Любая власть в Украине, независимо от политического окраса, будет всеми силами отбиваться от такой перспективы. Даже те ее представители, которые сегодня специализируются на лоббировании интересов Кремля, хотят сохранения дистанции между двумя странами – иначе зачем они тогда будут нужны Москве?» – подытожил господин Панко.