<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в сообществе Політика
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Категории

ато (1)
гени (1)
гены (1)
ЖКГ (1)
ЖКХ (1)
Київ (1)
Крим (1)
Крым (1)
рыги (5)
СБУ (1)
СРСР (1)
суд (1)
сша (3)
ФСБ (2)
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Суббота 5 декабря 2015
 

Це називається - "тишком-нишком, без оголошення війни". Саме так Укрзалізниця пішла в наступ на українських громадян, відмінивши 48 (сорок вісім!!) нічних поїздів.


Кожен, кому доводиться їздити країною, знає, наскільки кращий і вигідніший нічний потяг. Ввечері сів, виспався, вранці приїхав, зробив свої справи, а ввечері їдеш додому чи в інше місто, і ранком вже вдома. Показником того, що нічні поїзди користуються значно вищим попитом, є те, що навіть влітку, при дефіциті квитків на нічні поїзди, квитки на денні були завжди. Спочатку розкупають нічні поїзди, а вже потім - денні.

Отже, питання - хто і чому вирішив відміняти найбільш популярні у громадян нічні поїзди? Якщо взимку не вистачає пасажирів, то відміняйте денні, або запускайте їх через день. Порівняння з європейськими поїздами неправомірне, бо, по-перше, там інші швидкості, і з Братислави до Будапешта ви добираєтесь за 2.5 години, По-друге, на великі відстані там є й нічні поїзди, і пасажир може обирати. І, нарешті, по-третє є альтернатива - дешеві авіарейси, який у нас немає.
 
Мені здається, головна причина - це підвищення вартості проїзду, бо чомусь сидяче Intersity, по суті - комфортабельна електричка, коштує у 2 класі дорожче, ніж купе, а 1 клас - дорожче, ніж комфортабельний люкс. Я вже не кажу про те, що зникнуть дешеві плацкартні квитки, і чималий соціальний прошарок просто буде позбавлений можливості їздити по країні (а в Україні відсутність комунікації між регіонами й так велика проблема). Я вже не кажу про такі "дрібниці", як скажені ціни в Інтерсіті на чай (6 гривень в звичайному потязі і 20 - в Інтерсіті), шоколадки ("Хрум" - 6 гривень в магазині і 35 в Інтерсіті)

Отже, в мене принципове питання - хто ухвалив таке рішення, яке істотно погіршує життєву ситуацію громадян? Чи робилися якісь дослідження, перш ніж ухвалити таке рішення? Як ставляться до цього депутати з партій правлячої коаліції та опозиції? 
 
Источник: Главком

Підвищенням залізничних тарифів на 30% Пивоварський знову довів свою професійну неспроможність

Среда 4 ноября 2015
Сообщение прочтено 174 раз
Олег Михайлович | 2015-11-04 21:50:58

Апелляционный суд Киева принял к рассмотрению жалобу адвокатов бывшего народного депутата от Партии регионов Юрия Иванющенко на решение суда о его задержании. Об этом написал в блоге на сайте издания “Украинская правда” народный депутат от Блока Петра Порошенко Сергей Лещенко.
“Попытки Иванющенко снять себя из Интерпола продолжаются. Так, по Уголовно-процессуальному кодексу (статья 190 часть 5) санкция на задержание “обжалованию не подлежит”. Но адвокаты Иванющенко такую жалобу подали, и Апелляционный суд Киева, вместо того чтобы отказать, принял… ее к рассмотрению. Которое запланировано на 4 ноября”, – написал Лещенко.

По его словам, в настоящее время Иванющенко находится под санкциями Евросоюза и в международном розыске Интерпола. Он живет в России, его семья – в Монако. Иванющенко хочет воссоединиться с близкими.

...
Читать

Вторник 3 ноября 2015

 

Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний штат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об’єднання Верховної Ради України «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті. Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків. Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Геннадій Фукс

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів, у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур. До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.


Читать
Суббота 11 июля 2015
Сообщение прочтено 234 раз
Олег Михайлович | 2015-07-11 17:53:47

«Мы прощаемся с человеком Олегом Табаковым, потому что сказанное им несовместимо с понятиями чести и порядочности»

Известный советский и российский актер и режиссер Олег Табаков считает украинцев «в каком-то смысле убогими», темными и неграмотными людьми. Об этом он заявил в комментарии «Рен-ТВ». 
«Они и так не очень просветленные. Как бабушка в сердцах говорила: «Та плюнь ты на них. Это ж тэмни та нэграмотни люды… Я жалею их, понимаете? Они в каком-то смысле убогие. А сейчас я совсем такую сакраментальную мысль вам скажу. Беда же настоящая заключается в том, что во все времена их лучшие представители интеллекта, литературы – они по сравнению с русскими были где-то на второй или третьей позиции», – заявил российский фашистский деятель.

Е.Кузьменко:

Ну, вот вам и еще одна потеря: кот Матроскин на поверку оказался великорусским шовинистом…
Для многих из нас этот удар, конечно, особенно болезненный. Слишком много блистательных ролей и ностальгических воспоминаний связано с этим человеком. Николка Ростов, Макар, Вальтер Шелленберг, король Людовик XIII, Иван Ильич Обломов, голубой воришка Альхен, мисс Юфимия Эндрю, хозяин салуна Гарри Мак Кью…
Это лишь очень выборочный (и довольно попсовый) список блистательных ролей в кино. А сколько их было в театре! А режиссерская работа – в МХТ им. Чехова, «Табакерке». А преподавание в школе-студии МХАТ…
Стоп. Вам не кажется, что все это перечисление смахивает на некролог?
В каком-то смысле так оно и есть. Мы прощаемся с человеком Олегом Табаковым, потому что сказанное им несовместимо с понятиями чести и порядочности. Расхожая шварцевская фраза о первом ученике в драконовской школе злодейства ложится на чело Олега Павловича Каиновой печатью…
И ведь где-то в глубине души хочется верить, что все это он ляпнул, не подумавши; что охмурили великого артиста зловредной кремлевской ТВ-пропагандой. Либо, что более вероятно, Олегу Павловичу пришлось прогнуться, чтобы пробить финансирование – для старых немощных актеров или юных всесокрушающих талантов…
Хочется верить, но не выходит. Человек с такой хитрой улыбкой распознает госпропаганду с давних советских времен. И даже корысти ради умеет сказать ровно столько, сколько нужно для того, чтобы и рыбку съесть, и первостатейным мерзавцем не прослыть.
Значит, сказал от души. И дал нам редкую возможность ознакомиться с ее внутренним устройством…

Читать
Суббота 16 мая 2015

KZU7Nr1ly0s.jpg

В Кемерове после появления фото девушек со спущенными штанами у Вечного огня инициирована проверка Следственного комитета, сообщает региональный сайт VSE42.

Фото двух девушек топлес, прикрывающих тылы сноубордом, появилось в соцсети "Вконтакте" в группе "Типичный Кемерово",

В пресс-службе регионального управления МВД агентству FlashSiberia сообщили: "По данному факту проводится проверка, официальный комментарий будет позднее".

%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5%2B%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%8B%2B1.jpg
Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

...
Читать

Вторник 2 декабря 2014
13 листопада прес-служба державного підприємства зв’язку «Укрпошта» заявила про увільнення від виконання обов’язків керівника дирекції оброблення та перевезення пошти Олександра Полінського.

Було створено комісію зі службової перевірки інформації про вимагання неправомірної вигоди керівництвом Дирекції оброблення та перевезення пошти. Подробиці скандалу не розголошуються.

Відповідно до скупих рядків прес-релізу СБУ, керівництво дирекції вимагало «відкат» у розмірі 35% від суми угоди щодо виконання будівельних робіт. При цьому, загальна сума договору складала більше двох з половиною мільйонів гривень. Лише з першої оборудки будівельники мали «повернути» 100 тисяч гривень неправомірної вигоди посадовцям держпідприємства. Тільки після цього прес-релізу «Укрпошта» оголосила про початок службового розслідування. Головною метою якого, скоріш за все, є не розслідування, а замітання слідів.

Те, що на «Укрпошті» є проблеми з корупцією, підприємство офіційно визнало вперше. Раніше ми дізнавалися про це тільки з журналістських розслідувань. У програмі «Схеми», наприклад, розповідали, як з легкої руки нового керівництва поштового оператора корпоративні клієнти почали замовляти послуги через посередницькі фірми. Їхні листи з підробленими знаками про оплату відправлення та штемпелями доставлялися за безцінь «Укрпоштою», в результаті чого підприємство терпіло збитки на мільйони гривень.


Авторство цих схем приписують в.о. генерального директора «Укрпошти» Михайлові Паньківу. Він є колишнім топ-менеджером поштового оператора «Міст Експрес», який належить Ростиславу Киселю, канадському олігарху і приятелеві прем’єра Яценюка. А втім, речники «Укрпошти» й «Міст Експресу» з обуренням спростовують зміст публікацій про такі схеми і стверджують, що ніякого відтоку корпоративних клієнтів не було.

Факти, на жаль, підказують інші висновки, аніж клятви обуреної невинності. Вимальовується така картина, що Яценюк перейняв досвід Януковича і саджає «смотрящіх» на грошові потоки. Смішна деталь, схожі навіть прізвища: у партії регіонів головним «тіньовим куратором» називали Іванющенка, а в народному фронті є такий собі Іванчук. Він близький друг Яценюка та Ігоря Кривецького, генерального спонсора партії «Свобода».

Галицька мафія хоче роздерти на шматки та поділити у своєму вузькому колі державне підприємство поштового зв’язку. Левову частку має отримати канадієць, спочатку навіть виношувався план відкрити в поштових відділеннях філіали «Міст Експрес». Ігор Кривецький теж в долі. Кажуть, що він лобіював призначення на посаду комерційного директора «Укрпошти»
Читать
Вторник 5 августа 2014

Игорь Чубайс, доктор философских наук, историк и основатель дисциплины «Россиеведение», вызывает, пожалуй, не меньше споров и разносной критики, чем его младший брат, с которым Чубайс-философ давно не общается.

Фото:   Игорь Чубайс

Его книги «Разгаданная Россия» и «Российская идея» на фоне сегодняшнего пессимизма в отношении традиционных отечественных ценностей выглядят вполне оптимистично: Чубайс доказывает, что никакого исторического проклятия над нами нет, что тысячелетний российский путь был в числе самых успешных на континенте, пока не случилась катастрофа 1917-го, перевернувшая страну с ног на голову. И когда мы осознаем, что 90 лет скитаемся на обочине, когда поймем, что СССР и пост-СССР — это не Россия, когда вернемся и продолжим свой маршрут, мир нас опять примет, а мы обретем сами себя.

Через три года экономики не будет

— Начну с вопроса, который больше всего меня волнует сегодня: Путин — это некто вроде Юлиана-отступника, петля в историческом пути России или возвращение на наш традиционный путь, к исконным ценностям?

— Путин? Какое отношение он имеет к России? Режим, в котором мы сейчас живем, — продолжение СССР в ухудшенном, обедненном варианте. Здесь нет высших целей, нет мифа про коммунизм, но власть остается в руках самоназначаемых чиновников, которые, как и раньше, остаются вне контроля общества и обслуживают себя, а не страну. Сравнение Путина с Гитлером тоже некорректно: при Гитлере плохо было евреям, цыганам, но немецкое население Германии как сыр в масле каталось. При Путине плохо именно России и россиянам, страна угасает у нас на глазах.

В тему: Путин, проводник в Армагеддон. У каждой войны есть свой Гитлер

Есть такой замечательный, известный за рубежом экономист — Владимир Квинт, — знаете его? В том и беда, что не знаете: Владимир — иностранный член РАН, к его прогнозам прислушиваются в Европе, в Штатах, это ведущий в мире эксперт по экономическому стратегированию. В 1990-м он предсказал распад СССР. Три года назад он показал, что к 2017 году, если не начнутся глубокие реформы, российская экономика остановится, прекратятся поступления в бюджет.

Да уже сейчас малый и средний бизнес почти исчез, бегство капитала увеличивается, реальные доходы граждан падают, а сборы, штрафы, налоги растут в разы! В 2016 году нас ждут думские выборы в имитационный парламент. Ведь в России нет, как при традиционной демократии, системы сдержек и противовесов, у нас
Читать

Сообщение прочтено 188 раз
Олег Михайлович | 2014-08-05 14:14:01

Путин «ослеплен» и не отдает отчет в том, что же происходит вокруг него на самом деле. Последняя агрессия по отношению к Украине против евроинтеграции Украины и поддержка всеми силами бандитского режима Януковича для России обернется самоубийством.

Вспомним несколько предательств московитов.

Предательство 1-е. Главное. Результатом освободительной войны 1648-1654 гг., которую вел украинский народ против феодальной Польши, стал военный и религиозный союз между Украиной и Московией (на то время никакой России не было и в помине). Никакого воссоединения не было, да и не могло быть. Через 400 лет после падения Киевской Руси народы Московии и Украины имели разную историю, разную культуру и язык. Да и до могущества Киевской Руси русичи-украинцы мало имели связей с финно-угорской территорией Моксель.

В то время не было понятия национальность, главную роль играла вера, именно поэтому Хмельницкий искал поддержки у единоверцев в Москве. По договору, Украина сохраняла свою военно-административную систему во главе с Гетманом, сохранялось местное судебное устройство, оставались неизменными система таможен и сбора налогов, система местного самоуправления городов, функционировали украинские школы, Украина также осуществляла суверенное право внешнеполитической деятельности со всеми (кроме врагов Московии — Турции и Польши) странами.

Гетьманская Украина имела дипломатические представительства в Европе и за ее пределами, чем признавалась ее независимость. Неоднократно Украина и Московия вместе выступали против Польши. Но, часто бывало и наоборот — московиты с ляхами шли воевать против Украины, украинцы с крымскими татарами били московитов (наголову разбили Пожарского, к примеру), козаки с поляками воевали против Московского царства. Яркий пример тому — поход Сагайдачного на Москву.

Однако... Первой предала и тем самым аннулировала Переяславский Договор именно Московия. Московцы, как и украинцы, согласно Договору не имели права воевать и вступать в военные союзы один против другого. Но не прошло и года, как московиты вступили в военный сговор с ляхами и предательски атаковали Запорожскую Сечь.

Что же получила Украина в результате? То, что случилось в 1654 году в Переяславе — величайшая трагедия украинского народа. Результат известен и печален. Сам Хмельницкий был разочарован тем, что происходило после заключения союза с «Россией», о чем и указал в своем завещании. А ведь это был шанс для России создать мощный политический союз двух разных народов. На деле же союз народов одной веры обернулся царским гнетом, крепостничеством, русификацией, репрессиями украинцев, оголтелой украинофобией и запретами всего украинского: от театра до детской азбуки и Библии, имперским геноцидом украинцев.

Под мощным идеологическим и полицейским прессом Москвы далеко не всякий ученый мог отважиться выступить с точкой зрения, не совпадающей с официозом русских имперцев.

Игорь Лосев в газете «Українське життя в Севастополі» сообщает, что таким отчаянным смельчаком оказался украинский историк Михайло Брайчевский. Он написал статью «Приєднання чи возз’єднання?» в 1966 году, когда окончилась хрущевская идеологическая оттепель и начинались брежневские заморозки.

В Украине начались массовые аресты национальной интеллигенции. И в это опасное время старший научный сотрудник Института истории Академии наук Украины выступил с резкой
Читать

Четверг 31 июля 2014

У той час як Україна зволікає і не забороняє в'їзд в країну «певичкам» і «співунам», які підтримують війну Росії проти України, Литва і Латвія не побоялися заборонити їм в'їзд у власні країни. Про це повідомив народний депутат Геннадій Ткачук в авторській статті на «Главкомі».

«Вони (Латвія і Литва, - Ред.) також є сусідами Росії і у них взагалі немає свого газу, вугілля і нафти. Але там не побоялися заборонити в'їзд у власні країни ворожим «певичкам» і «співунам» - навіть за умови, що вони агресивно висловлювалися щодо України, а не відносно тих маленьких, але гордих країн», - пише Ткачук.

Він підкреслив, що українці звикли занадто делікатно ставитися до своїх ворогів, які у відповідь завжди плюють в обличчя: «Напевно, тому й плюють! Ми самі робимо з ворогів кумирів, ми віддаємо їм свій інформаційний простір, ми культивуємо в країні малоросійськість, ми вимагаємо у Європи та США санкцій проти мерзотників, які почали проти нас війну і вбивають наших громадян, а самі не відмовляємося від ворожих товарів, банків і тієї облудної російської попси. Тому що рухає нами недалекоглядність, містечковість і боягузство, а не національна гордість і національні інтереси», - резюмував нардеп.

Ткачук зазначив, що направив до СБУ та МЗС звернення щодо заборони на в'їзд в Україну російських діячів культури, які підтримують війну Росії проти України. 

«З метою забезпечення національної безпеки є вкрай важливим, щоб «діячам культури», які підтримують війну Росії проти України і закликають до порушення територіальної цілісності нашої держави, було заборонено в'їзд в Україну. Відповідне звернення до СБУ та МЗС вже направлено мною як народним депутатом. Така заборона продемонструвала би безкомпромісність нашої влади в боротьбі за незалежність, послужила би профілактичною мірою до занадто агресивних росіян і надала би моральну підтримку всім патріотично налаштованим громадянам України», - розповів нардеп.

Він упевнений, що така заборона сприяла би також стабілізації психологічного стану країни, оскільки громадянам важливо відчувати, що рідна держава таки здатна гідно відповідати своїм кривдникам.

Ткачук додав, що українці занадто довго озиралися на ворожого сусіда і боялися відстоювати свої інтереси там, де існувала загроза завдати йому якусь шкоду. 

«І ми бачимо до чого призвела така політика – адже все, що зараз відбувається на сході України, є прямим наслідком боягузької поведінки, загравань із ворогом і танцювання перед ним на задніх лапах. А тепер ми маємо продемонструвати всьому світові що ми чогось варті і маємо гонор», - резюмував Ткачук.

12Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены